Навчально-науковий медичний інститут (НН МІ)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40
Browse
66 results
Search Results
Item Clinical features and nature of acute bronchitis in preschool children in combination with and without euthyroid sick syndrome(МедЕксперт, 2021) Гавриленко, Анастасія Олександрівна; Гавриленко, Анастасия Александровна; Havrylenko, Anastasiia Oleksandrivna; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Moschich, O.P.; Reznychenko, Yu.G.; Васильєва, Олена Геннадіївна; Васильева, Елена Геннадьевна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Сміян, Катерина Олександрівна; Смиян, Екатерина Александровна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Романюк, Оксана Костянтинівна; Романюк, Оксана Константиновна; Romaniuk, Oksana Kostiantynivna; Манько, Юлія Анатоліївна; Манько, Юлия Анатолиевна; Manko, Yuliia Anatoliivna; Syadrista, Yu.O.Acute bronchitis is a common disease in children. During inflammation, including the respiratory tract, the pituitary gland and thyroid gland are involved in the process, on the response of which the body's protective and adaptive stability depends. Therefore, the adequacy of the functioning of these organs depends on the nature of the course of acute infectious diseases, including acute bronchitis. Thus, children with this disease often develop a euthyroid sick syndrome, which manifests itself most often in the form of «low T3 syndrome». Purpose — to study the clinical features of acute bronchitis in preschool children in combination with euthyroid sick syndrome and without it. Materials and methods. 135 children of preschool age (from 3 to 6 years), patients with acute bronchitis (main group) and 28 healthy children (control group) were examined. All patients in the main group were divided into two. The first group consisted of children with acute bronchitis (92 children), and the second group — patients with acute bronchitis in combination with euthyroid sick syndrome (43 children). Clinical and anamnestic (collection of complaints, anamnesis of disease and life, physical examination) research methods were used. Results. It was found that in patients with acute bronchitis with signs of euthyroid sick syndrome, a greater number of cases of prolonged neonatal jaundice, perinatal CNS lesions and births weighing less than 2800 g were found. The leading clinical syndromes in patients with acute bronchitis were intoxication, catarrhal and hyperthermic. General weakness was the main symptom of intoxication syndrome in children with acute bronchitis without signs of euthyroid syndrome, while anxiety was more common in children of group II. The main symptom of catarrhal syndrome was a daytime dry cough. Hyperthermic syndrome was significantly more common with fever. Hectic body temperature was found in most children with acute bronchitis in combination with euthyroid sick syndrome than without it. Children who showed signs of euthyroid sick syndrome were ill for longer. Conclusions. Patients with acute bronchitis combined with euthyroid sick syndrome generally have a more severe history of life and disease, more severe acute bronchitis than patients without abnormalities in hormonal status. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki declaration. The study protocol was approved by the Local ethics committee of all participating institutions. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies.Item Болезни крови и кроветворных органов у детей Украины: постчернобыльская ретроспектива изменений заболеваемости, распространенности и инвалидности(Профессиональные издания, 2021) Волосовец, А.П.; Бекетова, Г.В.; Кривопустов, С.П.; Банадыга, Н.В.; Колоскова, Е.К.; Волосянко, А.Б.; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Волосовец, А.А.; Карулина, Ю.В.Введение. Предметом исследования является анализ роста заболеваемости, распространенности и инвалидности вследствие болезней крови, кроветворных органов и отдельных нарушений с вовлечением иммунного механизма у детей Украины в постчернобыльском периоде. Цель. Ретроспективный 24-летний анализ заболеваемости и распространенности болезней крови, кроветворных органов и отдельных нарушений с вовлечением иммунного механизма у детей Украины для определения возможности влияния на их развитие радиационного фактора. Материалы и методы. Были использованы методы системного подхода, эпидемиологического, корреляционного, кластерного анализа данных медицинской статистики Министерства здравоохранения Украины. Результаты. Проведенное ретроспективное исследование с 1994 г. по 1997 г. позволило выявить, что у детей Украины 0–17 лет включительно наблюдается увеличение на 48,1% показателя распространенности болезней крови, кроветворных органов и отдельных нарушений с вовлечением иммунного механизма, а также на 15,2% – заболеваемости с преобладанием выявления данной патологии у детей, пострадавших от последствий аварии на Чернобыльской АЭС, и детей из областей с территориями радиологического контроля. Самые высокие уровни заболеваемости детей с патологией крови наблюдались в Ивано-Франковской, Черкасской и Ровенской областях, характеризующихся наличием территорий радиологического контроля после чернобыльской катастрофы. С 1994 по 1997 г. показатель инвалидности вследствие данной патологии увеличился на 29,5%. Установлена прямая и статистически значимая связь между распространенностью болезней крови, кроветворных органов и отдельных нарушений с вовлечением иммунного механизма у детей в возрасте 0–14 лет включительно в 2011 г. и популяционно-взвешенной эффективной дозой суммарного облучения всего тела жителей разных регионов Украины за период 1997–2011 гг. (p<0,05). Заключение. Вышеизложенное может свидетельствовать о влиянии последствий аварии на Чернобыльской АЭС в комплексе с другими факторами на возникновение и течение болезней крови, кроветворных органов и отдельных нарушений с вовлечением иммунного механизма у детей.Item State of immunity in preschoolers with acute respiratory viral infections associated with adenoid vegetations(Shevchenko Scientific Society, Lviv, Ukraine, 2021) Дмітрова, Євгенія Василівна; Дмитрова, Евгения Васильевна; Dmitrova, Yevheniia Vasylivna; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Голубнича, Вікторія Миколаївна; Голубничая, Виктория Николаевна; Holubnycha, Viktoriia Mykolaivna; Сміян, Катерина Олександрівна; Смиян, Екатерина Александровна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Бинда, Тетяна Парфеніївна; Бында, Татьяна Парфеньевна; Bynda, Tetiana Parfeniivna; Reznichenko, Y.H.; Висоцький, Ігор Юрійович; Высоцкий, Игорь Юрьевич; Vysotskyi, Ihor Yuriiovych; Васильєва, Олена Геннадіївна; Васильева, Елена Геннадьевна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Плахута, Валентина Анатоліївна; Плахута, Валентина Анатольевна; Plakhuta, Valentyna Anatoliivna; Манько, Юлія Анатоліївна; Манько, Юлия Анатолиевна; Manko, Yuliia Anatoliivna; Гавриленко, Анастасія Олександрівна; Гавриленко, Анастасия Александровна; Havrylenko, Anastasiia Oleksandrivna; Syadrista, Y.O.Вступ. Гострі респіраторні інфекції є найпоширенішими інфекційними захворюваннями у всьому світі серед дітей різних вікових груп. Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 59 дітей віком від 3 до 7 років. До першої групи увійшли 22 пацієнти з гострою респіраторною вірусною інфекцією, до другої – 23 пацієнти з гострими респіраторними вірусними інфекціями, пов’язаними з аденоїдною вегетацією, а в контрольну групу – 14 практично здорових дітей. Імунологічне дослідження проводили в гострий період захворювання. Статистичну обробку отриманих даних проводили за допомогою стандартного статистичного програмного забезпечення EZR 1.41. Результати. Після проведеного дослідження у більшості пацієнтів з ГРВІ було виявлено фактичне збільшення CD3+, CD4+, CD8+, CD22+- клітин та IgA, IgM у сироватці крові. Водночас у пацієнтів із гострими респіраторними вірусними інфекціями, пов’язаними з аденоїдною вегетацією в гострий період, було виявлено збільшення загальної кількості лімфоцитів за рахунок CD4+, CD8+, CD22+ клітин та IgG. Порівняльний аналіз результатів дослідження обох груп пацієнтів показав, що у дітей другої групи було суттєво вищий рівень CD3+-клітин, тоді як CD22+- лімфоцити, IgA, IgM та IgG були достовірно нижчими від подібних показників вперша група. Висновки. Гострий період захворювання у дітей з гострими респіраторними вірусними інфекціями, пов’язаними з аденоїдною вегетацією, мав дисбаланс як клітинного, так і гуморального компонента імунної системи.Item Клінічні особливості та характер перебігу гострого бронхіту в дітей дошкільного віку у поєднанні із синдромом еутиреоїдної патології та без нього(Група компаній «МедЕксперт», 2021) Гавриленко, Анастасія Олександрівна; Гавриленко, Анастасия Александровна; Havrylenko, Anastasiia Oleksandrivna; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Мощич, О.П.; Резніченко, Ю.Г.; Васильєва, Олена Геннадіївна; Васильева, Елена Геннадьевна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Сміян, Катерина Олександрівна; Смиян, Екатерина Александровна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Романюк, Оксана Костянтинівна; Романюк, Оксана Константиновна; Romaniuk, Oksana Kostiantynivna; Манько, Юлія Анатоліївна; Манько, Юлия Анатолиевна; Manko, Yuliia Anatoliivna; Сядриста, Ю.О.Гострий бронхіт є надзвичайно поширеним захворюванням у дітей. Під час запалення, у тому числі респіраторного тракту, до процесу залучаються гіпофіз та щитоподібна залоза, від відповіді яких залежить захисна та адаптаційна стійкість організму. Тому від адекватності функціонування цих органів залежить характер перебігу гострих інфекційних хвороб, зокрема гострого бронхіту. Так. у дітей з цим захворюванням нерідко розвивається синдром еутиреоїдної патології, що проявляється найчастіше у формі «синдрому низького ТЗ». Мета — вивчити клінічні особливості перебігу гострого бронхіту в дітей дошкільного віку в поєднанні із синдромом еутиреоїдної патології та без нього. Матеріали та методи. Обстежено 135 дітей дошкільного віку (від 3 до 6 років), хворих на гострий бронхіт (основна група), і 28 здорових дітей (контрольна група). Усіх пацієнтів основної групи поділено на дві: І групу становили хворі на гострий бронхіт (92 дитини), а II групу — хворі на гострий бронхіт, поєднаний із синдромом еутиреоїдної патології (43 дитини). Застосовано клініко-анамнестичні (збір скарг, анамнезу захворювання та життя, фізикальне обстеження) методи дослідження. Результати. З'ясовано, що в пацієнтів із гострим бронхітом з ознаками синдрому еутиреоїдної патології виявлено більшу кількість випадків пролонгованої неонатальної жовтяниці, перинатального ураження центральної нервової системи та народження з масою тіла менше 2800 г. Установлено, що для захворюваності дітей дошкільного віку на гострий бронхіт характерний зимово-весняний підйом. Провідними клінічними синдромами у хворих на гострий бронхіт були інтоксикаційний, катаральний та гіпертермічний. Загальна слабкість була основним симптомом інтоксикаційного синдрому у хворих на гострий бронхіт без ознак синдрому еутиреоїдної патології, тоді як занепокоєння частіше відзначалися в дітей II групи. Основним симптомом катарального синдрому був денний сухий кашель. Гіпертермічний синдром достовірно частіше проявлявся фебрильною температурою. Гектична температура тіла виявлялася в більшості хворих на гострий бронхіт, поєднаний із синдромом еутиреоїдної патології, ніж без нього. Діти з ознаками синдрому еутиреоїдної патології хворіли довше. Висновки. Пацієнти з гострим бронхітом, поєднаним із синдромом еутиреоїдної патології, загалом мають більш обтяжений анамнез життя та захворювання, тяжчий перебіг гострого бронхіту, ніж пацієнти без відхилень у гормональному статусі. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.Item Використання методу ультрасонографії в оцінці структурних особливостей піднебінних мигдаликів у дітей, хворих на хронічний тонзиліт(European Scientific Platform, 2021) Манько, Юлія Анатоліївна; Манько, Юлия Анатолиевна; Manko, Yuliia Anatoliivna; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Васильєва, Олена Геннадіївна; Васильева, Елена Геннадьевна; Vasylieva, Olena HennadiivnaМатеріали та методи дослідження: було обстежено 23 дитини віком від 13 до 18 років, хворих на хронічний тонзиліт, компенсовану форму. Контрольну групу склали 15 практично здорових дітей, які відповідають за віком та статтю. Ультразвукове дослідження піднебінних мигдаликів проводили на апараті Tosiba nemio 5500. Для статистичної обробки результатів була використана стандартна статистична комп’ютерна система «Microsoft Excel» (2007), адаптована для медико-біологічних досліджень. Дослідження було схвалено Інституціональним комітетом з біоетики та відповідає принципам, що зазначені в Гельсінкській декларації. Результати дослідження: за даними ультрасонографії мигдаликів у хворих на компенсовану форму хронічниго тонзиліту мало місце збільшення розмірів піднебінних мигдаликів, з чіткими контурами, однорідної структури та середньої ехогенності, поряд з цим реєструвались фіброзні зміни мигдаликів, потовщення капсули, поглиблення лакун. На відміну від хворих на хронічний тонзиліт, у практично здорових дітей мигдалики реєструвалися у вигляді овальних структур з чіткими краями, розмірами не більше 15 мм, однорідної структури та середньої ехогенності, лакуни були не змінені, не містили патологічного вмісту. Висновки: таким чином, за даними ультрасонографії піднебінних мигдаликів у дітей, хворих на хронічний тонзиліт, встановлені зміни структури мигдаликівів, що можна використовувати для доповнення візуального огляду отоларигологів. Крім того, ретельне вивчення ультразвукових змін піднебінних мигдаликів допоможе встановити критерії компенсованої та некомпенсованої форми хронічного тонзиліту, що дозволить вчасно обрати адекватну тактику лікування хворих та попередити розвиток токсичних тонзилогенних ускладнень.Item Особливості динаміки рівня ІЛ-10 у дітей з ротавірусною інфекцією(Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, 2021) Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Сміян, Катерина Олександрівна; Смиян, Екатерина Александровна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Васильєва, Олена Геннадіївна; Васильева, Елена Геннадьевна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Січненко, Петро Іванович; Сичненко, Петр Иванович; Sichnenko, Petro IvanovychМетою нашого дослідження було вивчити особливості динаміки рівня ІЛ-10 у дітей, хворих на ротавірусну інфекцію. Матеріали та методи. Дослідження проводилось на базі КУ Дитяча клінічна лікарня "Святої Зінаїди" СМР. Нами було обстежено 46 дітей віком від 1 до 5 років. Контрольну групу склали 21 практично здорова дитина, до основної групи увійшло 25 дітей, хворих на ротавірусну інфекцію. Визначення рівня ІЛ-10 проводилось на початку захворювання та у періоді реконвалесценції, на основі твердофазного "сендвіч'-варіанта імуноферментного аналізу з використанням моноклональних антитіл за допомогою тест-систем "Вектор Бест". Статистична обробка отриманих результатів проводилась за допомогою стандартної статистичної комп'ютерної системи "Micro soft Excel" (2007), адаптованої для медико-біологічних досліджень. Результати. У пацієнтів основної групи в гострому періоді захворювання рівень ІЛ-10 в сироватці крові становив (17,12 0,32) пг/м л, тоді як у дітей контрольної групи даний показник був (5,87 0,27) пг/м л, (р < 0,001). При обстеженні хворих на ротавірусний гастро ентерит у періоді реконвалесценції у сироватці крові визначалось достовірне зниження ІЛ-10 (15,32 0,27) пг/м л при порівнянні з ана логічним показником пацієнтів у періоді розпалу захворювання, (р < 0,01). Висновки. Отже, гострий період захворювання у пацієнтів з ротавірусною інфекцією характеризувався достовірним зростанням рівня ІЛ-10 у сироватці крові. Дослідження показника у хворих після проведеного лікування показало достовірне зниження даного цитокіну в сироватці крові, проте він не досягав значень здорових дітей. Отримані результати свідчать про необхідність продовження лікувальних заходів у дітей, хворих на ротавірусну інфекцію після виписки зі стаціонару.Item Microbiota of the colon state in children of the first year of life with acute obstructive bronchitis(Aluna Publishing, 2020) Рашевська, Юлія Олександрівна; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Андрієнко, Світлана Миколаївна; Рашевская, Юлия Александровна; Rashevska, Yuliia Oleksandrivna; Андриенко, Светлана Николаевна; Andriienko, Svitlana MykolaivnaМета: Дослідити кількісний та якісний статус мікробіоценозу кишечника у дітей першого року життя з гострим обструктивним бронхітом (ГОБ). Клінічне дослідження проводилось за участю 27 дітей першого року життя з ГОБ. Контрольну групу складали 16 здорових дітей. Для визначення стану мікробіоценозу кишечника проводили мікробіологічні дослідження фекалій для визначення видового складу та рівня популяції мікрофлори. У більшості дітей першого року життя з ГОБ клінічні прояви порушень мікробіоценозу кишечника відзначались як диспептичний синдром. В гострий період виявлено кількість біфідо- та лактобактерій, ешерихій з нормальною ферментативною активністю та збільшенням кількості дріжджів, стафілококів та інших представників патогенної флори. Мікроекологічні розлади товстого кишечника у хворих на гострий обструктивний бронхіт можуть бути підставою для включення в комплекс терапевтичних заходів препарату на основі біфідо- та лактобактерій.Item Перинатальні ураження нервової системи(Просвіта, 2020) Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Резніченко, Г.І.; Резніченко, Ю.Г.; Борзенко, Ю.В; Бєленічев, І.Ф.; Горчакова, Н.О.; Риженко, О.І.; Сосюка, В.Г.В книжці систематизовані та узагальнені дані сучасної літератури про перинатальні ураження нервової системи. Авторами представлені результати власних клінічних спостережень та експериментальних досліджень. Авторами на підставі власних досліджень представлено сучасне уявлення щодо молекулярно-біохімічних механізмів ураження ЦНС після перинатальної гіпоксії. Обгрунтована необхідність проведення лікування супутньої соматичної патології. Вперше обгрунтована можливість цілеспрямованого використання засобів метаболітотропної терапії. Запропонований 5-етапний комплекс заходів, направлених на зменшення частоти перинатальних уражень нервової системи та їх ускладнень. Для педіатрів, дитячих неврологів, неонатологів, акушерів-гінекологів.Item Bacillus clausii in treatment of rotavirus infection in children(Riga, Latvia, 2020) Сміян, Катерина Олександрівна; Смиян, Екатерина Александровна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Бинда, Тетяна Парфеніївна; Бында, Татьяна Парфеньевна; Bynda, Tetiana Parfeniivna; Лобода, Андрій Миколайович; Лобода, Андрей Николаевич; Loboda, Andrii MykolaiovychМетою нашого дослідження є вивчення ефективності застосування Bacillus clausii у дітей з ротавірусною інфекцією (РВІ)шляхом оцінки тривалості клінічних симптомів. Методи. Ми обстежили 42 дітей із РВІ у віці від 1 до 5 років, І група складалася з 20 пацієнтів, які отримували стандартне лікування, а II група - 22 пацієнти отримували додаткове лікування пробіотик, до складу якого входить Bacillus clausii. Контрольну групу складали 15 здорових дітей, представників віку та статі. Діагноз ротавірусної інфекції перевірявся за результатами імунохроматографічного тесту. Результати. При обстеженні хворих синдром , що характеризується діареєю, блювотою та лихоманкою, був провідним симптомом, крім того, було визначено зниження тургору шкіри, болю в епігастральній та пупковій зонах при пальпації живота. Якщо порівнювати тривалості цих симптомів було встановлено, що у дітей ІІ групи лихоманка тривала 0,61 дня, блювота протягом 0,65 дня та діарея на 1,09 дня менше, ніж у пацієнтів І групи. Висновки. Включення Bacillus clausii у лікування дітей, які страждають ротавірусом, скоротило тривалість основних клінічних симптомів. Крім того, використання пробіотика, що містить Bacillus clausii у комплексному лікуванні ротавірусної інфекції призводить до підвищення ефективності лікування.Item Influence of magnesium on the state of the cardiovascular system in children with chronic tonsilitis(Aluna, 2020) Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Манько, Юлія Анатоліївна; Манько, Юлия Анатолиевна; Manko, Yuliia Anatoliivna; Лобода, Андрій Миколайович; Лобода, Андрей Николаевич; Loboda, Andrii Mykolaiovych; Попов, Сергій Віталійович; Попов, Сергей Витальевич; Popov, Serhii Vitaliiovych; Висоцький, Ігор Юрійович; Высоцкий, Игорь Юрьевич; Vysotskyi, Ihor Yuriiovych; Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Петрашенко, Виктория Александровна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna; Martsovenko, I.M.; Сміян, Катерина Олександрівна; Смиян, Екатерина Александровна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Плахута, Валентина Анатоліївна; Плахута, Валентина Анатольевна; Plakhuta, Valentyna Anatoliivna; Сергієнко, Володимир Миколайович; Сергиенко, Владимир Николаевич; Serhiienko, Volodymyr Mykolaiovych; Овсянко, Олена Леонідівна; Овсянко, Елена Леонидовна; Ovsianko, Olena Leonidivna; Алексахіна, Тетяна Олексіївна; Алексахина, Татьяна Алексеевна; Aleksakhina, Tetiana Oleksiivna; Bara, Al-RawashdehМетою роботи була оцінка стану серцево-судинної системи та впливу комбінованого препарату магнію та вітаміну В6 у дітей, хворих на вторинну кардіоміопатію на тлі хронічного тонзиліту. Матеріали та методи досліджень: обстежено 100 дітей віком 13–17 років, з них – 60 хворих на вторинну кардіоміопатію на фоні хронічного тонзиліту. І групу склали 45 дітей, що отримували стандартне лікування, ІІ групу – 15 пацієнтів, які поряд зі стандартним лікуванням отримували препарат магнію. Групу контролю становили 40 практично здорових дітей. Для оцінки стану серцевосудинної системи та вегетативної регуляції проводили електрокардіографічне дослідження (ЕКГ), пробу з фізичним навантаженням та ЕКГ–контролем, кардіоінтервалографію з кліноортостатичною пробою. Концентрація магнію в сироватці крові визначалася методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії. Результати. При доповненні стандартного лікування дітей препаратом магнію спостерігалося зниження частоти синусових аритмій, порушень внутрішньошлуночкового проведення, блокад, синдрому ранньої реполяризації шлуночків, міграції суправентрикулярного водія ритму, а процеси реполяризації, екстрасистолії, синусові такіхардії не спостерігались в жодного з пацієнтів. Крім цього, спостерігалась нормалізація кількості магнію в сироватці крові пацієнтів. Висновки: доповнення терапії комбінованим препаратом магнію та В6 сприяло покращенню електрофізіології міокарда та показників серцевої діяльності, а також нормалізації кількості магнію в сироватці крові дітей, хворих на вторинну кардіоміопатію.