Навчально-науковий медичний інститут (НН МІ)

Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40

Browse

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Item
    Стратегічні програми громадського здоров’я у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на регіональному рівні в Україні (на прикладі Сумської області)
    (Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова, 2022) Деміхов, Олексій Ігорович; Demikhov, Oleksii Ihorovych; Панасенко, Л.; Мотречко, В.; Деміхова, Надія Володимирівна; Demikhova, Nadiia Volodymyrivna
    На сьогодні, згідно з оцінкам ВООЗ та ЮНЕЙДС, серед країн Східної Європи та Центральної Азії Україна досі залишається регіоном із високим рівнем поширення ВІЛ-інфекції та посідає одне з перших місць за кількістю ВІЛ-позитивних осіб. За даними державної установи «Центр громадського здоров’я МОЗ України» тільки за період 1987–2020 роки серед громадян України зареєстровано понад 350 тис. випадків ВІЛ-інфекції, зокрема офіційно виявлено майже 120 тис. випадків захворювання на СНІД та зафіксовано понад 50 тисяч випадків смерті від захворювань, зумовлених СНІДом. На сьогодні під медичним наглядом у країні перебуває майже 240 тис. ВІЛ-позитивних осіб. Аналіз джерел висвітлив той факт, що епідемія продовжує поширювати масштаб серед загального населення, перш за все, за рахунок збільшення епідемічної значимості статевого шляху передачі ВІЛ (саме статевий шлях на сьогодні становить 65,6 % тих, хто вперше захворів на ВІЛ) і відповідно за рахунок представників ключових груп ризику (люди, які вживають наркотики ін’єкційно, особи, які надають сексуальні послуги за винагороду, чоловіки, які мають статеві зносини із чоловіками, та їхні партнери) та їхньої провідної ролі у поширенні збудника ВІЛ-інфекції. У сучасних умовах реформування системи охорони здоров’я України вкрай важливим залишається питання щодо досягнення глобальної мети боротьби з ВІЛ/СНІДом «95–95–95», яка полягає в тому, щоб до 2030 року 95 % ВІЛ-інфікованих знали про свій діагноз, 95 % з них — отримали лікування, а 95 % цих людей мали невизначальний рівень вірусного навантаження. Також пріоритетним напрямом діяльності є забезпечення рівного доступу населення до лікувальних та профілактичних послуг з ВІЛ, у тому числі представників ключових груп ризику. Метою дослідження є розроблення стратегічних програм громадського здоров’я у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та визначення пріоритетних напрямків діяльності щодо подальшого запобігання поширенню ВІЛ/СНІДу на регіональному рівні. Проаналізовано наукові джерела, вивчені різні підходи до стратегічного управління громадським здоров’ям, обрані напрями подальшого дослідження. Для розв’язання окреслених завдань та досягнення мети дослідження використано загальнонаукові теоретичні методи: вивчення й аналіз наукових джерел з проблеми охорони здоров’я, ВІЛ-інфекції/СНІДу, дані статистичної та облікової документації, дані наукових досліджень та припущень. Результати дослідження дозволили науково обґрунтувати пріоритетні напрямки державної політики у сфері протидії поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу та визначити фінансовий складник заходів з протидії поширенню ВІЛ/СНІДу. Надалі науковцям доцільно зосередитись на вивченні стратегічних напрямів у сфері боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДом та їх фінансового складника задля ефективної реалізації управлінських задумів у цій сфері.
  • Item
    Management aspects of children's health: dysplastic-dependent pathology of the bronchopulmonary system and ecological heterogeneity of the environment
    (Azerbaijan Medical Journal, 2022) Деміхов, Олексій Ігорович; Demikhov, Oleksii Ihorovych; Dehtyarova, I.; Motrechko, V.; Коленко, Оксана Іванівна; Kolenko, Oksana Ivanivna; Yurchenko, Alla Vladyslavivna; Юрченко, Алла Владиславівна; Деміхова, Надія Володимирівна; Demikhova, Nadiia Volodymyrivna; Kroitor, V.
    Population stratification of the pediatric population was performed in the study, taking into account a set of regional-ecological factors relevant for the assessment of the health of children with dysplastic-dependent pathology of the bronchopulmonary system. The study was conducted using methods of systematic population modeling of a multi-factorial public health system under the influence of regional and ecologic factors. For each of the 30 environmental factors we have studied, its prognostic value, pathometric and sanologic value have been determined, which ensured the performance of population-personalized risk assessment of the dysplastic-dependent pathology of the bronchopulmonary system.A new methodology for environmental quality assessment has been substantiated, proposed and tested, the application of which allows to determine the differentiation of regional preventive programs of bronchopulmonary dysplasia and the dysplastic-dependent pathology of the bronchopulmonary system in childhood. Personalized regional population stratification of children with bronchopulmonary dysplasia and the dysplastic-dependent pathology of the bronchopulmonary system were performed, and regional clusters (administrative districts of the regions) were identified with an alternative level of environmental quality. The use of pathometric and sanometric assessments (different levels) of environmental factors can be significant to substantiate the structure of targeted health, social, and regional environmental programs for promoting the health of the pediatric population.