Навчально-науковий медичний інститут (НН МІ)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40
Browse
2 results
Search Results
Item Рівень нейтрофільної еластази як показання до хірургічного лікування туберкульозу легень(ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2022) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Гресько, Ігор Яремович; Гресько, Игорь Еремеевич; Hresko, Ihor Yaremovych; Пак, Василь Якович; Пак, Василий Яковлевич; Pak, Vasyl YakovychПатогенез туберкульозу є складним, участь у ньому протеолітичної системи не викликає сумнівів, принаймні у фазу розпаду. Уточнення цієї ланки патогенезу, на нашу думку, зможе розширити діагнос- тичні можливості та можливості лікування туберкульозу легень, зокрема й хірургічного. Проте стан протеолітичної системи та її окремих складових частин при туберкульозі практично не вивчався, що підкреслює актуальність проблеми. Мета роботи — вивчити рівень нейтрофільної еластази (НЕ) як провідного ферменту протеолітич- ної системи у хворих на туберкульоз легень не лише для розширення діагностичних можливостей за підозри на туберкульоз, а й для уточнення особливостей його перебігу та можливого обсягу і показань до хірургічного втручання. Матеріали та методи. Під нашим клінічним спостереженням перебували 66 хворих на туберку- льоз легень, яких було поділено на дві групи залежно від стійкості мікобактерій туберкульозу до проти- туберкульозних препаратів. Першу групу склали 39 (59,1 %) осіб, у яких мікобактерії були чутливими до протитуберкульозних препаратів. До другої групи увійшли 27 (40,9 %) досліджених із мультирезис- тентним туберкульозом легень. Результати та обговорення. Встановлено, що у хворих на чутливі форми специфічного процесу рівень еластази перебував у межах 35,2—215,1 нмоль/хв мл і в середньому становив 110,1 нмоль/хв мл. У хворих на мультирезистентний туберкульоз (друга група) рівень еластази перебував у межах 34,6— 163,1 нмоль/хв мл, що в середньому становило 78,4 нмоль/хв - мл (р < 0,05). Найвищий рівень НЕ (93,0 нмоль/хв мл) мав місце у хворих на інфільтративний туберкульоз легень. За наявності дисемінова- ного туберкульозу легень рівень НЕ становив 74,5 нмоль/хв - мл, що значно менше (на 18,5 нмоль/хв мл, або в 1,25 разу), ніж при інфільтративному. При туберкуломі значення еластази становило 68,1 нмоль/хв мл. При фіброзно-кавернозному туберкульозі легень рівень НЕ був найнижчим (30,9 нмоль/хв - мл). Висновки. Рівень нейтрофільної еластази у хворих на чутливий туберкульоз легень порівняно із хво- рими на мультирезистентний туберкульоз легень був достовірно вищим (в 1,4 разу). Зменшений рівень нейтрофільної еластази характеризує зменшену активність протеолітичної системи крові і може бути ознакою хронізації туберкульозного процесу, що обґрунтовує застосування хірургічного лікування.Item Гемопневмоторакс і пневмоторакс як ускладнення COVID-19 (випадки з практики)(ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2021) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Голубничий, Станіслав Олександрович; Голубничий, Станислав Александрович; Holubnychyi, Stanislav Oleksandrovych; Пак, С.Я.; Пак, Василь Якович; Пак, Василий Яковлевич; Pak, Vasyl YakovychНаслідки пандемії COVID-19 людство ще достеменно не оцінило. Оскільки вірус уражує переважно ендотелій судин, ускладнення можуть зачепити всі органи і системи. Найпоширенішими ознаками захворювання бувають задишка різного ступеня і слабкість. Задишка зумовлюється гіпоксемією і гіпо- ксією. Об’єктивним виявом гіпоксії є рівень насичення крові киснем. При його значенні до 92—90 % виникає потреба в кисневій терапії. Найчастішими ускладнен нями COVID-19 вважаються пневмонія (15,7—100 %), гострий респіраторний дистрес-синдром (3—90 %), ураження серця і печінки (4—53 %). Тому перш за все необхідно запобігти розвитку саме цих ускладнень. Голов ним візуальним виявом ускладненого перебігу вважають дані спіральної комп’ютерної томографії, яку проводять на 12—18-у добу лікування. Але за цей час можуть розвинутися також інші ускладнення — синдром плеврального випоту, пневмоторакс, гемоторакс, піопневмоторакс. Їхня діагностика в умовах кисневої терапії і штуч- ної вентиляції легень (ШВЛ) дуже складна, що й визначає актуальність проблеми. Мета роботи — поділитися досвідом несвоєчасної діагностики ускладнень за типом пневмотораксу і гемопневмотораксу. Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебували троє хворих на COVID-19. У двох хворих інфекція була ускладнена пневмотораксом, в одного — гемопневмотораксом. Обстеження про- водили за стандартними клінічними методами із застосуванням променевих методів та пульсокси метрії. Результати та обговорення. Консультації співробітників кафедри з приводу порушення зовніш- нього дихання і гіпоксії із застосуванням фізикальних методів дали змогу констатувати ускладнення. Усім хворим виконано дренування плевральної порожнини на тлі ШВЛ. У одного із цих хворих підтверджено гемопневмоторакс. Цей хворий вижив. Інші двоє померли. Висновки. При динамічному спостереженні хворих на COVID-19 з ознаками гіпоксії фізикальні методи обстеження (пальпація і перкусія) треба регулярно застосовувати не менше ніж 3 рази на добу та за показаннями. Для підтвердження ускладнення достатньо ультразвукової дігностики або оглядової рентгенографії.