Навчально-науковий медичний інститут (НН МІ)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40
Browse
Search Results
Item Реакція гемодинаміки у спортсменів легкоатлетів різного рівня фізичної працездатності при виконанні субмаксимального тесту PWC170.(Полтавський державний медичний університет, 2023) Олешко, Тетяна Миколаївна; Oleshko, Tetiana Mykolaivna; Атаман, Юрій Олександрович; Ataman, Yurii Oleksandrovych; Олешко, Олександр Миколайович; Oleshko, Oleksandr Mykolaiovych; Петренко, Наталія Володимирівна; Petrenko, Nataliia Volodymyrivna; Старченко, Анастасія Юріївна; Starchenko, Anastasiia YuriivnaВажливим завданням поточного медико-біологічного контролю залишається вчасне виявлення проблеми нефункціональності тренувальних перевантажень, комплексна оцінка стану спортсмена, підтримка з ним зворотного зв’язку, оскільки більшість ознак невідповідності навантаження відновленню носять суб’єктивний характер, можуть бути замаскованими проблемами психологічної сфери або загальних, неспецифічних проявів. Констатація цих симптомів при одноразовому огляді не є достатньою, важливою умовою успішної діагностики є їх стійкість та динаміка. Метою дослідження є вивчити реакцію показників серцево-судинної системи у легкоатлетів різного рівня фізичної працездатності при виконанні субмаксимального тесту PWC170. До дослідження було включено 71 легкоатлета, розподілених на дві групи. Основну групу склали 30 осіб, реакція частоти серцевих скорочень та артеріального тиску яких була незадовільною при виконанні стандартної для спортсменів-професіоналів проби Летунова (в подальшому – стандартне фізичне навантаження). Групу порівняння склали 41 особа, у яких відповідна реакція була задовільною. Загальна кількість жінок серед обстеженого контингенту склала 34 особи, з них 15 – у основній групі, 19 – у групі порівняння. Середній вік обстежених склав 22,49 років, значимих відмінностей у віці між обома групами виявлено не було. Обстеження проводилися у центрі спортивної медицини Сумського державного університету. У цього контингенту спортсменів спостерігається переважно гіпертонічний тип реакції на пробу з фізичним навантаженням, при цьому відновлення післянавантажувальних параметрів відбувається уповільнено, протягом другої половини часу спостереження, що може бути підтвердженням переважання у них активності симпатичного тонусу автономної нервової системи. На нашу думку, практична значущість методів діагностики, які доцільно використовувати у спортсменів, визначається, перш за все, можливістю їх використовувати у динаміці, відповідно до мінливих умов тренувального графіку. За таких умов, з усіх методів тестування реакції на фізичне навантаження у спортсменів-професіоналів варто зупиняти на простих та об’єктивних методах, що дозволяють оцінити їхню реакцію на навантаження та параметри гемодинаміки під час і після фізичного навантаження різного характеру.Item Зв'язок факторів дезадаптації з поширеністю симптомів та умов виникнення вегетативної дисфункції у спортсменів(Поліграфічне підприємство ФОП А.В. Румянцева, 2023) Олешко, Тетяна Миколаївна; Олешко, Татьяна Николаевна; Oleshko, Tetiana Mykolaivna; Атаман, Юрій Олександрович; Атаман, Юрий Александрович; Ataman, Yurii Oleksandrovych; Бойко, Антон Олександрович; Бойко, Антон Александрович; Boiko, Anton Oleksandrovych; Старченко, Анастасія Юріївна; Старченко, Анастасия Юрьевна; Starchenko, Anastasiia Yuriivna; Петренко, Наталія Володимирівна; Петренко, Наталья Владимировна; Petrenko, Nataliia VolodymyrivnaМета − встановлення зв’язку симптомів вегетативної дисфункції з чинниками, що можуть збільшувати ймовірність її розвитку. Матеріали та методи. Всього було обстежено 150 спортсменів, які спеціалізуються в легкій атлетиці, при цьому кількість осіб жіночої статі склала 65 (43,3%), середній вік обстежених − 22,8±2,9 років. Під час збору анамнезу спортсменам окремо пропонувалося відповісти стосовно наявності таких симптомів, як недостатній результат виконання тренерського завдання, недостатня мотивація, незадоволеність побудовою тренувального заняття, відчуття відсутності прогресу, неготовності до змагань, відчуття перевтоми після тренувань, порушення емоційної сфери, складність виконання інших видів діяльності у позатренувальний час, відчуття м’язової слабкості, болю в м’язах, зниження толерантності до температурних впливів, періодичне головокружіння при вставанні, після виконання вправ, періодичні головні болі та задоволеність сном. Дизайн, мета, завдання і методи проведеного дослідження були обговорені на засіданні Комісії з питань біоетики Навчально-наукового медичного інституту СумДУ. Результати та висновки. Було встановлено суттєву різницю у частоті виявлених симптомів між дослідженими групами та виявлено, що практично у всіх випадках критерій статистичної значимості р був меншим 0,001. Це стосувалося всіх загальних, неврологічних та кардіальних симптомів, що мають пряме відношення до вегетативної дисфункції, несуттєві відмінності були встановлені лише при порівнянні частоти порушень емоційної сфери (р=0,176) та мотиваційної складової (р=0,273). Також було показано, що існує певний зв'язок між особливостями тренувальної діяльності та інших аспектів життя спортсменів з появою симптомів та умов для виникнення вегетативної дисфункції. Ці чинники можуть мати обмежене значення, на кшталт у жінок зростає виключно частота головних болів, а у спортсменів віком 20-24 роки переважають проблеми з мотиваційною складовою, останній симптом, разом з порушеннями емоційної сфери, також характерний для тих, хто переніс протягом останнього місяця суттєву травму. На вегетативну дисфункцію у спокої в основному не впливає перенапруження, хоча це може бути результатом методологічних проблем, які вимагають подальшого дослідження. Можна припустити, що прискорення частоти серцевих скорочень зменшується у відповідь на надмірне тренування, і, отже, це може бути потенційним показником втоми, спричиненої тренуванням.