Навчально-науковий медичний інститут (НН МІ)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40
Browse
Search Results
Item Applying Physical Therapy on Scleroderma Patients. A Clinical Case(Aluna, 2019) Ольховик, Аліна Віталіївна; Ольховик, Алина Витальевна; Olkhovyk, Alina Vitaliivna; Yurchenko, O.; Єжова, Ольга Олександрівна; Ежова, Ольга Александровна; Yezhova, Olha Oleksandrivna; Сміянов, Владислав Анатолійович; Смиянов, Владислав Анатольевич; Smiianov, Vladyslav Anatoliiovych; Мордвінова, Інна Віталіївна; Мордвинова, Инна Витальевна; Mordvinova, Inna Vitaliivna; Юрченко, Алла Владиславівна; Юрченко, Алла Владиславовна; Yurchenko, Alla Vladyslavivna; Salatenko, I.; Ihnatieva, Ol.РЕЗЮМЕ Вступ: Склеродермія залишається одним з найважчих ревматичних захворювань і характеризується прогресуючим перебігом, інвалідністю та високим рівнем смертності. Згідно зі світовою статистикою, середній рівень захворюваності коливається від 0,6 до 19 на 1 мільйон, поширення - від 4 до 242 на 1 мільйон. Ранній початок лікувальної фізкультури з включенням нових методів у поєднанні з медикаментозним лікуванням залишається актуальним. Мета: Розробити та експериментально перевірити ефективність комплексної програми фізичної терапії для людей з лімітованою формою склеродермії. Клінічний випадок: У дослідження залучено жінку з лімітованою формою склеродермії. На початку та в кінці дослідження проводились лабораторні дослідження: рівень гемоглобіну, ШОЕ, іонізованого кальцію, Scl-70 (ANA-Screen); були досліджені клінічні ознаки: набряк рук, феномен Рейно, фіброзна міопатія, оцінка підтяжки шкіри (за Г. Роднаном), гоніометричні дослідження та мануальне тестування м’язів. Фізична терапія складалася з: щоденної кінезіотерапії у вигляді активно-пасивних вправ з акцентом на дрібну моторику пальців та активних вправ на скронево-нижньощелепний суглоб, хвойної сольової ванни для зап'ястку, лікувального масажу та тейпування зап'ястку. Дослідження. Рухливість суглобів верхніх кінцівок збільшилася в середньому на 5-35 °; сила м’язів зросла з 3 до 5 балів, а якість життя пацієнта покращилася. Висновки: Фізична терапія дозволила поліпшити рухливість зап’ястку та п'ястно-фалангових суглобів, збільшити м’язову силу та зменшити основні прояви захворювання. Продовження комплексу лікувальної фізкультури покращить якість життя цих пацієнтів та подальший прогноз лікування.