Навчально-науковий медичний інститут (НН МІ)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40
Browse
55 results
Search Results
Item Вміст та баланс ессенціальних мікроелементів у разі гострого пієлонефриту у дітей(Национальный медицинский университет им А.А. Богомольца, 2016) Маркевич, Віталій Едуардович; Маркевич, Виталий Эдуардович; Markevych, Vitalii Eduardovych; Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Петрашенко, Виктория Александровна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna; Зайцев, Ігор Едуардович; Зайцев, Игорь Эдуардович; Zaitsev, Ihor Eduardovych; Редько, Олена Костянтинівна; Редько, Елена Константиновна; Redko, Olena Kostiantynivna; Лобода, Андрій Миколайович; Лобода, Андрей Николаевич; Loboda, Andrii Mykolaiovych; Тарасова, Ірина Віталіївна; Тарасова, Ирина Витальевна; Tarasova, Iryna VitaliivnaМета: дослідити особливості забезпечення міддю, залізом та цинком дітей, хворих на гострий пієлонефрит. Матеріали і методи: обстежено 30 дітей віком від 3 до 17 років (група I) в активну стадію гострого пієлонефриту, в неактивну- 31 дитина (група II). Групу порівняння склали 30 здорових дітей того ж віку. Результати: встановлено, що вміст міді в сироватці крові всіх хворих на гострий пієлонефрит був на 61% більшим порівняно зі здоровими дітьми. Коливання сироваткової концентрації у І групі хворих досягали від 21,12 до 37,34 мкмоль/л. У хворих II-ї групи діапазон коливань був дещо нижчим і становив 12,2-22,12 мкмоль/л. Дослідження особливостей забезпечення цинком показало, що його сироватковий вміст у дітей, хворих на пієлонефрит (11,63±0,39 мкмоль/л) був нижчим у 1,38 разу порівняно з групою порівняння (16,08±1,07 мкмоль/л). Дефіцит цинку спостерігався у 80% дітей I-ї групи та у 54,8% дітей II-ї групи. Діти, хворі на пієлонефрит в активному періоді мали в 2 рази менший вміст сироваткового заліза (7,02±0,60 мкмоль/л) порівняно зі здоровими дітьми (15,59±0,47 мкмоль/л). Тоді як у не активному періоді діапазон коливань заліза складав 8,24-11,61 мкмоль/л, що в середньому становило 9,40±0,24 мкмоль/л. Висновки: гострий пієлонефрит у дітей супроводжується значним дисбалансом мікроелементів – Сu, Fe, Zn. Має місце дисбаланс міді, при якому підвищення в сироватці крові поєднується із недостатністю міді в еритроцитах, недо- статністю цинку в сироватці та еритроцитах, значний дефіцит сироваткового заліза.Item Вміст кобальту в біосередовищах доношених новонароджених як предиктор виникнення гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС(Науково-практичний журнал Запорізького державного медичного університету, 2017) Касян, Світлана Миколаївна; Касян, Светлана Николаевна; Kasyan, Svitlana Mikolaivna; Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Петрашенко, Виктория Александровна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna; Романюк, Оксана Костянтинівна; Романюк, Оксана Константиновна; Romaniuk, Oksana Kostiantynivna; Тарасова, Ірина Віталіївна; Тарасова, Ирина Витальевна; Tarasova, Iryna Vitaliivna; Клименко, Т. М.; Пилипець, Ольга Олександрівна; Пилипец, Ольга Александровна; Pylypets, Olga OleksandrіvnaМета роботи – визначити вміст кобальту в біосередовищах новонароджених, які перенесли гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС (ГІУ ЦНС) і вивчити його предикторські властивості у формуванні гіпоксії. Дослідити забезпечення кобальтом у системі мати–плацента–плід. Матеріали та методи. Визначили вміст кобальту в сироватці крові та еритроцитах 30 вагітних жінок та їхніх 30 новонароджених із ГІУ ЦНС. Групу контролю становили 30 жінок із фізіологічним перебігом вагітності та їхніх 30 здорових доношених новона- роджених (ЗДН). Для визначення вмісту Со в біосубстратах застосовували метод атомно-абсорбційної спектрофотометрії. Використовували методи варіаційної статистики, що придатні для медико-біологічних досліджень, і метод Вальда–Генкіна для визначення предикторських властивостей кобальту. Результати. У сироватці крові вагітних жінок, які народили дітей із ГІУ ЦНС, знайдений дефіцит кобальту. Вміст Со в еритроцитах пуповинної крові ЗДН був нижчим, ніж в еритроцитах жінок із фізіологічним перебігом вагітності, вдвічі. Отже, для еритроцитів плода властиве нижче забезпечення кобальтом. Кількісне визначення вмісту Со у плаценті показало, що при гіпоксії концентрація його була меншою вчетверо, ніж в умовах фізіологічного перебігу вагітності. Індекс проникнення для кобальту у випадку ГІУ ЦНС був вищим, ніж у групі контролю. Проте індекс накопичення – у 1,5 раза меншим. У разі ГІУ ЦНС у сироватці пуповинної крові доношених новонароджених спостерігали суттєве зменшення вмісту кобальту на 34,6 % та збільшення на 44 % в еритроцитах пуповинної крові порівняно з групою контролю. У доношених із ГІУ ЦНС у першу добу життя концентрація кобальту в сечі була в 1,6 раза меншою, ніж у групі порівняння. Наприкінці першого місяця життя його концентрація в сечі знижувалася на 31,7 %. Висновки. Для жінок, які народили дітей із гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС, властивий чималий сироватково-еритроци- тарний дисбаланс Со. Властиві плаценті бар’єрна та функція депонування суттєво порушені у випадках народження дітей в асфіксії. Для вмісту кобальту в сироватці крові, еритроцитах і сечі встановлені дуже високі предикторські властивості: Ī = 4,71; ПК = +13,9; Ī = 6,24; ПК = +9,0 та Ī = 5,08; ПК = +2,0 відповідно.Item Вміст і баланс есенціальних мікроелементів у плаценті в різні терміни гестаційного процесу(Науково-практичний журнал Запорізького державного медичного університету, 2017) Школьна, Ірина Іванівна; Школьная, Ирина Ивановна; Shkolna, Iryna Ivanivna; Тарасова, Ірина Віталіївна; Тарасова, Ирина Витальевна; Tarasova, Iryna Vitaliivna; Маркевич, Валентина Володимирівна; Маркевич, Валентина Владимировна; Markevych, Valentyna Volodymyrivna; Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Петрашенко, Виктория Александровна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna; Загородній, Микола Петрович; Загородний, Николай Петрович; Zahorodnii, Mykola Petrovych; Гордієнко, Олена Володимирівна; Гордиенко, Елена Владимировна; Hordiienko, Olena VolodymyrivnaФункціональний стан плаценти, що забезпечує плід поживними речовинами, відіграє важливу роль у невиношуванні вагітності. Мета роботи – дослідити вміст і баланс есенціальних мікроелементів (Fe, Cu, Co, Zn, Mg, Mn) у плаценті в різні терміни гестаційного процесу. Матеріали та методи. Вивчений вміст і баланс есенціальних мікроелементів (Fe, Cu, Co, Zn, Mg, Mn) у плаценті 52 жінок, які народили в різні терміни гестаційного процесу. Уміст мікроелементів досліджували за допомогою атомно-абсорбційного спектрофотометра C-115 MI. Результати. Встановлені середні показники вмісту та співвідношень есенціальних мікроелементів у плаценті жінок, які народили в термін гестації 24–28, 29–31, 32–36 та 37–41 тиждень. Висновки. Під час гестації у плаценті відбувались інтенсивні процеси накопичення та транспорту есенціальних мікроеле- ментів. Відзначено, що вміст Fe, Cu та Zn збільшувався під час гестації та досягав максимальних значень на 29–31 геста- ційному тижні. Показники вмісту Mn досягали пікового значення у 32–36 тижнів. Показники рівня Co у плаценті з вихідного рівня у 24–28 гестаційних тижнів поступово збільшувалися до завершального етапу внутрішньоутробного розвитку, а Mg, навпаки, зменшувалися. Крім того, досліджені показники співвідношення есенціальних мікроелементів у плаценті, котрі по- казали, що в парах Fe/Co, Cu/Co, Zn/Mn та Mg/Mn відзначалось вірогідне зменшення показників (p < 0,05) з 24 по 36 тиждень гестації, а в парах Fe/Mg, Cu/Zn, Cu/Mg та Co/Mg спостерігалось вірогідне збільшення показників співвідношення під час гестаційного процесу. Також встановлена позитивна кореляція між умістом Cu та Mn (rxy = 0,5732, p < 0,05) на 24–28 тижнях гестації, Mg і Mn (rxy = 0,5855, p < 0,05) на 32–36 тижнях, Mg і Mn на 29–31 тижнях (rxy = 0,8272, p < 0,01) та Zn і Mn на 32–36 гестаційних тижнях (rxy = 0,8097, p < 0,05). Отже, особливості транспортування та депонування есенціальних мікроелементів надалі потребують досліджень.Item Критерії прогнозу розвитку дитячого церебрального паралічу у новонароджених із гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС(Сумський державний університет, 2016) Тарасова, Ірина Віталіївна; Тарасова, Ирина Витальевна; Tarasova, Iryna Vitaliivna; Касян, С.М.; Свириденко, Л.Ю.Метою нашої роботи було розробити прогноз розвитку дитячого церебрального паралічу у дітей, які перенесли гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС.Item Предикторські властивості мікроелементного гомеостазу у розвитку постгіпоксичної кардіопатії новонароджених(Сумський державний університет, 2016) Тарасова, Ірина Віталіївна; Тарасова, Ирина Витальевна; Tarasova, Iryna Vitaliivna; Панасовська, К.О.Перинатальні гіпоксичні ураження ЦНС займають друге місце в структурі перинатальної захворюваності та смертності. Одним із проявів перинатальної гіпоксії є розвиток гіпоксичного ураження сердцево-судинної системи, який зустрічається у 40-70% новонароджених. Мікроелементи (МЕ) забезпечують перебіг біологічних реакцій у серці. Тому метою роботи було вивчення предикторських властивостей мікроелементного гомеостазу для прогнозу постгіпоксичної кардіопатії новонароджених.Item Особливості мікроелементного забезпечення у недоношених новонароджених із РДС(Сумський державний університет, 2016) Маркевич, Віталій Едуардович; Маркевич, Виталий Эдуардович; Markevych, Vitalii Eduardovych; Тарасова, Ірина Віталіївна; Тарасова, Ирина Витальевна; Tarasova, Iryna Vitaliivna; Шищук, А.В.Респіраторний дистрес синдром (РДС) до тепер залишається однією з важливих проблем неонатології, особливо серед недоношених дітей. Ризик розвитку захворювання збільшується зі зменшенням гестаційного віку. Важливими каталізаторами біохімічних реакцій є мікроелементи (МЕ).. Кожна патологія у дітей має свої особливості вмісту та балансу МЕ, що відображає участь окремих компонентів у патогенезі.Item Особливості нервово-психічного розвитку дітей наприкінці першого року життя, які перенесли гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС(Сумський державний університет, 2016) Маркевич, Віталій Едуардович; Маркевич, Виталий Эдуардович; Markevych, Vitalii Eduardovych; Тарасова, Ірина Віталіївна; Тарасова, Ирина Витальевна; Tarasova, Iryna Vitaliivna; Касьян, Світлана Миколаївна; Касьян, Светлана Николаевна; Kasyan, Svetlana NikolaevnaПеринатальні ураження ЦНС гіпоксично-ішемічного генезу є найбільш частою причиною неврологічних відхилень в періоді новонародженості і суттєво впливають на подальший фізичний та нервово-психічний розвиток (НПР) дитини. Мета дослідження: вивчити особливості НПР дітей наприкінці першого року життя, які перенесли гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС (ГІУ ЦНС).Item Особливості вмісту кобальту, нікелю та свинцю у системі мати-плацента-плід у новонароджених із гіпоксією(Сумський державний університет, 2015) Тарасова, Ірина Віталіївна; Тарасова, Ирина Витальевна; Tarasova, Iryna Vitaliivna; Касян, С.М.; Романовська, А.А.Метою роботи було визначити вплив місту кобальту, нікелю, свинцю на систему мати- плацента-плід у дітей, які народилися з гіпоксією.Item Аналіз неонатальних шкал оцінки неврологічного стану дитини(Сумський державний університет, 2015) Тарасова, Ірина Віталіївна; Тарасова, Ирина Витальевна; Tarasova, Iryna Vitaliivna; Богданова, Ганна Валентинівна; Богданова, Анна Валентиновна; Bohdanova, Hanna Valentynivna; Гапієнко, О.І.; Мальцева, А.С.Основою діагностики перинатальних уражень є детальний аналіз клініко- анамнестичних даних з метою виявлення ґенезу гіпоксії плода, наявність якої у більшості випадків є найбільш важливою у діагностиці асфіксії новонародженого. Не менш важливе значення має детальний огляд новонародженого та оцінка неврологічного статусуItem Дослідження предикторів формування наслідків перинатального гіпоксичного ураження ЦНС у доношених новонароджених(ТДМУ, Укрмедкнига, 2013) Клименко, Т.М.; Тарасова, Ірина Віталіївна; Тарасова, Ирина Витальевна; Tarasova, Iryna Vitaliivna; Касян, Світлана Миколаївна; Касян, Светлана Николаевна; Kasyan, Svetlana NikolaevnaВ динаміці першого року життя проведено спостереження за 73 дітьми, які перенесли перинатальне гіпоксичне ураження ЦНС і мали віддалені наслідки цього захворювання. Встановлені предиктори розвитку наслідків перинатального гіпоксичного ураження ЦНС. Доведено, що ускладнення перинатального періоду є значимою прогностичною ознакою формування та несприятливого перебігу наслідків перинатального гіпоксичного ураження ЦНС.