Навчально-науковий медичний інститут (НН МІ)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40
Browse
68 results
Search Results
Item The case of undiagnosed immunodeficiency in child from mother with leukemia anamnesis(Interventional Medicine & Applied Science, 2018) Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Линдін, Микола Сергійович; Лындин, Николай Сергеевич; Lyndin, Mykola Serhiiovych; Романюк, Оксана Костянтинівна; Романюк, Оксана Константиновна; Romaniuk, Oksana Kostiantynivna; Сікора, Владислав Володимирович; Сикора, Владислав Владимирович; Sikora, Vladyslav Volodymyrovych; Піддубний, Артем Михайлович; Поддубный, Артем Михайлович; Piddubnyi, Artem Mykhailovych; Юрченко, Алла Владиславівна; Юрченко, Алла Владиславовна; Yurchenko, Alla Vladyslavivna; Коробчанська, Анна Борисівна; Коробчанская, Анна Борисовна; Korobchanska, Anna Borysivna; Тарасова, Ірина Віталіївна; Тарасова, Ирина Витальевна; Tarasova, Iryna Vitaliivna; Гирявенко, Наталія Іванівна; Гирявенко, Наталья Ивановна; Hyriavenko, Nataliia Ivanivna; Сікора, Катерина Олексіївна; Сикора, Екатерина Алексеевна; Sikora, Kateryna Oleksiivna; Романюк, Анатолій Миколайович; Романюк, Анатолий Николаевич; Romaniuk, Anatolii MykolaiovychAcute lymphoblastic leukemia (ALL) in pregnant women is rare experience, but it can complicate the gestation by increasing the risk of miscarriage and premature birth. However, the adequate carrying of the pregnancy is possible for women who suffered from leukemia in childhood and achieved the remission during the treatment. Furthermore, there are some facts about the possibility of immunosuppression in children whose parents suffer from various immunodeficiency disorders, including ALL. This clinical case demonstrates the importance of correct diagnostics in order to reveal the congenital pathologies of the immune system in children, whose parents suffered from lymphocytic leukemia, even in case of full clinical and laboratory remission for a significant period of time. In the hospital, the thread metric approach was used for sepsis diagnostics. Conducted treatment was ineffective due to the inadequate immune response in the child and lack of the targeted adjusted measures to immunodeficiency disorder. The present case demonstrates the congenital T-cells immunodeficiency in a child who was complicated by the development of acute ulceronecrotic enterocolitis after vaccination. The treatment that was targeted mainly at the agent eradication did not give the desired results due to non-responsiveness of the immune system of the child.Item Вміст та баланс ессенціальних мікроелементів у разі гострого пієлонефриту у дітей(Национальный медицинский университет им А.А. Богомольца, 2016) Маркевич, Віталій Едуардович; Маркевич, Виталий Эдуардович; Markevych, Vitalii Eduardovych; Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Петрашенко, Виктория Александровна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna; Зайцев, Ігор Едуардович; Зайцев, Игорь Эдуардович; Zaitsev, Ihor Eduardovych; Редько, Олена Костянтинівна; Редько, Елена Константиновна; Redko, Olena Kostiantynivna; Лобода, Андрій Миколайович; Лобода, Андрей Николаевич; Loboda, Andrii Mykolaiovych; Тарасова, Ірина Віталіївна; Тарасова, Ирина Витальевна; Tarasova, Iryna VitaliivnaМета: дослідити особливості забезпечення міддю, залізом та цинком дітей, хворих на гострий пієлонефрит. Матеріали і методи: обстежено 30 дітей віком від 3 до 17 років (група I) в активну стадію гострого пієлонефриту, в неактивну- 31 дитина (група II). Групу порівняння склали 30 здорових дітей того ж віку. Результати: встановлено, що вміст міді в сироватці крові всіх хворих на гострий пієлонефрит був на 61% більшим порівняно зі здоровими дітьми. Коливання сироваткової концентрації у І групі хворих досягали від 21,12 до 37,34 мкмоль/л. У хворих II-ї групи діапазон коливань був дещо нижчим і становив 12,2-22,12 мкмоль/л. Дослідження особливостей забезпечення цинком показало, що його сироватковий вміст у дітей, хворих на пієлонефрит (11,63±0,39 мкмоль/л) був нижчим у 1,38 разу порівняно з групою порівняння (16,08±1,07 мкмоль/л). Дефіцит цинку спостерігався у 80% дітей I-ї групи та у 54,8% дітей II-ї групи. Діти, хворі на пієлонефрит в активному періоді мали в 2 рази менший вміст сироваткового заліза (7,02±0,60 мкмоль/л) порівняно зі здоровими дітьми (15,59±0,47 мкмоль/л). Тоді як у не активному періоді діапазон коливань заліза складав 8,24-11,61 мкмоль/л, що в середньому становило 9,40±0,24 мкмоль/л. Висновки: гострий пієлонефрит у дітей супроводжується значним дисбалансом мікроелементів – Сu, Fe, Zn. Має місце дисбаланс міді, при якому підвищення в сироватці крові поєднується із недостатністю міді в еритроцитах, недо- статністю цинку в сироватці та еритроцитах, значний дефіцит сироваткового заліза.Item Вміст кобальту в біосередовищах доношених новонароджених як предиктор виникнення гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС(Науково-практичний журнал Запорізького державного медичного університету, 2017) Касян, Світлана Миколаївна; Касян, Светлана Николаевна; Kasyan, Svitlana Mikolaivna; Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Петрашенко, Виктория Александровна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna; Романюк, Оксана Костянтинівна; Романюк, Оксана Константиновна; Romaniuk, Oksana Kostiantynivna; Тарасова, Ірина Віталіївна; Тарасова, Ирина Витальевна; Tarasova, Iryna Vitaliivna; Клименко, Т. М.; Пилипець, Ольга Олександрівна; Пилипец, Ольга Александровна; Pylypets, Olga OleksandrіvnaМета роботи – визначити вміст кобальту в біосередовищах новонароджених, які перенесли гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС (ГІУ ЦНС) і вивчити його предикторські властивості у формуванні гіпоксії. Дослідити забезпечення кобальтом у системі мати–плацента–плід. Матеріали та методи. Визначили вміст кобальту в сироватці крові та еритроцитах 30 вагітних жінок та їхніх 30 новонароджених із ГІУ ЦНС. Групу контролю становили 30 жінок із фізіологічним перебігом вагітності та їхніх 30 здорових доношених новона- роджених (ЗДН). Для визначення вмісту Со в біосубстратах застосовували метод атомно-абсорбційної спектрофотометрії. Використовували методи варіаційної статистики, що придатні для медико-біологічних досліджень, і метод Вальда–Генкіна для визначення предикторських властивостей кобальту. Результати. У сироватці крові вагітних жінок, які народили дітей із ГІУ ЦНС, знайдений дефіцит кобальту. Вміст Со в еритроцитах пуповинної крові ЗДН був нижчим, ніж в еритроцитах жінок із фізіологічним перебігом вагітності, вдвічі. Отже, для еритроцитів плода властиве нижче забезпечення кобальтом. Кількісне визначення вмісту Со у плаценті показало, що при гіпоксії концентрація його була меншою вчетверо, ніж в умовах фізіологічного перебігу вагітності. Індекс проникнення для кобальту у випадку ГІУ ЦНС був вищим, ніж у групі контролю. Проте індекс накопичення – у 1,5 раза меншим. У разі ГІУ ЦНС у сироватці пуповинної крові доношених новонароджених спостерігали суттєве зменшення вмісту кобальту на 34,6 % та збільшення на 44 % в еритроцитах пуповинної крові порівняно з групою контролю. У доношених із ГІУ ЦНС у першу добу життя концентрація кобальту в сечі була в 1,6 раза меншою, ніж у групі порівняння. Наприкінці першого місяця життя його концентрація в сечі знижувалася на 31,7 %. Висновки. Для жінок, які народили дітей із гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС, властивий чималий сироватково-еритроци- тарний дисбаланс Со. Властиві плаценті бар’єрна та функція депонування суттєво порушені у випадках народження дітей в асфіксії. Для вмісту кобальту в сироватці крові, еритроцитах і сечі встановлені дуже високі предикторські властивості: Ī = 4,71; ПК = +13,9; Ī = 6,24; ПК = +9,0 та Ī = 5,08; ПК = +2,0 відповідно.Item Вміст і баланс есенціальних мікроелементів у плаценті в різні терміни гестаційного процесу(Науково-практичний журнал Запорізького державного медичного університету, 2017) Школьна, Ірина Іванівна; Школьная, Ирина Ивановна; Shkolna, Iryna Ivanivna; Тарасова, Ірина Віталіївна; Тарасова, Ирина Витальевна; Tarasova, Iryna Vitaliivna; Маркевич, Валентина Володимирівна; Маркевич, Валентина Владимировна; Markevych, Valentyna Volodymyrivna; Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Петрашенко, Виктория Александровна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna; Загородній, Микола Петрович; Загородний, Николай Петрович; Zahorodnii, Mykola Petrovych; Гордієнко, Олена Володимирівна; Гордиенко, Елена Владимировна; Hordiienko, Olena VolodymyrivnaФункціональний стан плаценти, що забезпечує плід поживними речовинами, відіграє важливу роль у невиношуванні вагітності. Мета роботи – дослідити вміст і баланс есенціальних мікроелементів (Fe, Cu, Co, Zn, Mg, Mn) у плаценті в різні терміни гестаційного процесу. Матеріали та методи. Вивчений вміст і баланс есенціальних мікроелементів (Fe, Cu, Co, Zn, Mg, Mn) у плаценті 52 жінок, які народили в різні терміни гестаційного процесу. Уміст мікроелементів досліджували за допомогою атомно-абсорбційного спектрофотометра C-115 MI. Результати. Встановлені середні показники вмісту та співвідношень есенціальних мікроелементів у плаценті жінок, які народили в термін гестації 24–28, 29–31, 32–36 та 37–41 тиждень. Висновки. Під час гестації у плаценті відбувались інтенсивні процеси накопичення та транспорту есенціальних мікроеле- ментів. Відзначено, що вміст Fe, Cu та Zn збільшувався під час гестації та досягав максимальних значень на 29–31 геста- ційному тижні. Показники вмісту Mn досягали пікового значення у 32–36 тижнів. Показники рівня Co у плаценті з вихідного рівня у 24–28 гестаційних тижнів поступово збільшувалися до завершального етапу внутрішньоутробного розвитку, а Mg, навпаки, зменшувалися. Крім того, досліджені показники співвідношення есенціальних мікроелементів у плаценті, котрі по- казали, що в парах Fe/Co, Cu/Co, Zn/Mn та Mg/Mn відзначалось вірогідне зменшення показників (p < 0,05) з 24 по 36 тиждень гестації, а в парах Fe/Mg, Cu/Zn, Cu/Mg та Co/Mg спостерігалось вірогідне збільшення показників співвідношення під час гестаційного процесу. Також встановлена позитивна кореляція між умістом Cu та Mn (rxy = 0,5732, p < 0,05) на 24–28 тижнях гестації, Mg і Mn (rxy = 0,5855, p < 0,05) на 32–36 тижнях, Mg і Mn на 29–31 тижнях (rxy = 0,8272, p < 0,01) та Zn і Mn на 32–36 гестаційних тижнях (rxy = 0,8097, p < 0,05). Отже, особливості транспортування та депонування есенціальних мікроелементів надалі потребують досліджень.Item The effect of hypoxia on lead tissue concentration in newborn rats(Sumy State University, 2016) Тарасова, Ірина Віталіївна; Тарасова, Ирина Витальевна; Tarasova, Iryna Vitaliivna; Pylypets, O.O.; Оbinnа, NwokieHypoxic-ischemic lesions is one of important problems of neonatology, which is determined by the place in the structure of morbidity, perinatal mortality and a value in the disorders formation. Microelements provide course of important biological reactions and are catalysts of many of them. Micronutrient disbalance is one of the mechanisms of damage of membranes. The role of microelements in metabolic adaptation of newborns on the back ground of hypoxia is staying unknown.Item Критерії прогнозу розвитку дитячого церебрального паралічу у новонароджених із гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС(Сумський державний університет, 2016) Тарасова, Ірина Віталіївна; Тарасова, Ирина Витальевна; Tarasova, Iryna Vitaliivna; Касян, С.М.; Свириденко, Л.Ю.Метою нашої роботи було розробити прогноз розвитку дитячого церебрального паралічу у дітей, які перенесли гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС.Item Предикторські властивості мікроелементного гомеостазу у розвитку постгіпоксичної кардіопатії новонароджених(Сумський державний університет, 2016) Тарасова, Ірина Віталіївна; Тарасова, Ирина Витальевна; Tarasova, Iryna Vitaliivna; Панасовська, К.О.Перинатальні гіпоксичні ураження ЦНС займають друге місце в структурі перинатальної захворюваності та смертності. Одним із проявів перинатальної гіпоксії є розвиток гіпоксичного ураження сердцево-судинної системи, який зустрічається у 40-70% новонароджених. Мікроелементи (МЕ) забезпечують перебіг біологічних реакцій у серці. Тому метою роботи було вивчення предикторських властивостей мікроелементного гомеостазу для прогнозу постгіпоксичної кардіопатії новонароджених.Item Особливості мікроелементного забезпечення у недоношених новонароджених із РДС(Сумський державний університет, 2016) Маркевич, Віталій Едуардович; Маркевич, Виталий Эдуардович; Markevych, Vitalii Eduardovych; Тарасова, Ірина Віталіївна; Тарасова, Ирина Витальевна; Tarasova, Iryna Vitaliivna; Шищук, А.В.Респіраторний дистрес синдром (РДС) до тепер залишається однією з важливих проблем неонатології, особливо серед недоношених дітей. Ризик розвитку захворювання збільшується зі зменшенням гестаційного віку. Важливими каталізаторами біохімічних реакцій є мікроелементи (МЕ).. Кожна патологія у дітей має свої особливості вмісту та балансу МЕ, що відображає участь окремих компонентів у патогенезі.Item Особливості нервово-психічного розвитку дітей наприкінці першого року життя, які перенесли гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС(Сумський державний університет, 2016) Маркевич, Віталій Едуардович; Маркевич, Виталий Эдуардович; Markevych, Vitalii Eduardovych; Тарасова, Ірина Віталіївна; Тарасова, Ирина Витальевна; Tarasova, Iryna Vitaliivna; Касьян, Світлана Миколаївна; Касьян, Светлана Николаевна; Kasyan, Svetlana NikolaevnaПеринатальні ураження ЦНС гіпоксично-ішемічного генезу є найбільш частою причиною неврологічних відхилень в періоді новонародженості і суттєво впливають на подальший фізичний та нервово-психічний розвиток (НПР) дитини. Мета дослідження: вивчити особливості НПР дітей наприкінці першого року життя, які перенесли гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС (ГІУ ЦНС).Item Особливості вмісту кобальту, нікелю та свинцю у системі мати-плацента-плід у новонароджених із гіпоксією(Сумський державний університет, 2015) Тарасова, Ірина Віталіївна; Тарасова, Ирина Витальевна; Tarasova, Iryna Vitaliivna; Касян, С.М.; Романовська, А.А.Метою роботи було визначити вплив місту кобальту, нікелю, свинцю на систему мати- плацента-плід у дітей, які народилися з гіпоксією.