Навчально-науковий медичний інститут (НН МІ)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40
Browse
8 results
Search Results
Item Найближчі та віддалені результати лікування абдомінальних ускладнень після гінекологічних операцій із застосуванням ендоскопічних технологій(Видавничий Дім «Професіонал-Івент», 2021) Бойко, Володимир Іванович; Boiko, Volodymyr Ivanovych; Терехов, Володимир Андрійович; Terekhov, Volodymyr AndriiovychМета дослідження: порівняльне оцінювання безпосередніх і віддалених результатів лапароскопічного лікування післяопераційних абдомінальних ускладнень у пацієнток з гінекологічною патологією. Матеріали та методи. Було проведено порівняльне дослідження найближчих результатів після повторних лапароскопій і релапаротомій у пацієнток гінекологічного профілю з післяопераційними внутрішньочеревними ускладненнями, у ході якого були виділені дві клінічні групи хворих. До І групи (основної) увійшли 62 (50,82%) пацієнтки з ранніми післяопераційними ускладненнями, яким виконували відеоендоскопічні втручання. До ІІ групи (контрольної) увійшли 60 (49,18%) пацієнток, яким виконані традиційні «відкриті» лапаротомії. Критерії перебігу раннього післяопераційного періоду вибирали традиційно. При цьому ураховували, що після виконаних повторних втручань пацієнткам як основної, так і контрольної групи була проведена аналогічна інтенсивна терапія, спрямована на корекцію ос- новного симптомокомплексу захворювання. Усі пацієнтки були комплексно обстежені з використанням клінічних, інструментальних і лабораторних методів дослідження. Групи були однорідними за віком і структурою операцій, виконаних на органах малого таза, і статистично зіставними. Віддалені результати вивчені у 28 (45,1%) пацієнток основної групи і 21 (35%) жінки з групи порівняння у терміни від одного до п’яти років після гінекологічного втручання. Результати. У пацієнток групи контролю больовий синдром статистично достовірно зберігався довше і вимагав призначення знебо- лювальних препаратів у середньому на 2 доби більше. Використання лапароскопії у лікуванні післяопераційних ускладнень найчастіше (51,7%) дозволяло відмовитися від аналгетиків, а нестероїдні протизапальні засоби застосовували на вимогу тільки у перші 2–3 дні. Тривалість стаціонарного лікування хворих І групи з післяопераційними інтраабдомінальними гінекологічними ускладненнями стано- вила у середньому 10±2,5 доби проти 16±2,9 – у ІІ групі (контрольній) (р>0,05). Тривалість стаціонарного лікування після відкритих операцій була більше у середньому на 6±1,9 доби (р>0,05). Оцінювання віддалених результатів проводили за трибальною системою (результат хороший, задовільний, незадовільний) на підставі да- них клініко-інструментального обстеження. Хороші віддалені результати констатовано у 13 (46,4%) пацієнток основної групи й у 6 (28,5%) – з групи контролю. Задовільні результати у І групі зареєстровано у 13 (46,4%) хворих, у ІІ групі – у 13, що становило 61,9%. У 2 пацієнток результати визнані незадовільними після релапароскопічних маніпуляцій (7,2%) і у 2 (9,5%) – після релапаротомії. Одна пацієнтка у зв’язку з частим рецидивним болем переймоподібного характеру прооперована у плановому порядку (розсічені очеревинні спайки). Заключення. У ході дослідження виявлена безпосередня залежність перебігу раннього післяопераційного періоду і віддалених результатів у жінок, яких прооперовано традиційно та із застосуванням лапароскопії. На підставі вивчення результатів хірургічного лікування ранніх післяопераційних внутрішньочеревних ускладнень доведено високу ефективність відеолапароскопічного способу порівняно з традиційним. Отже, впровадження запропонованої тактики лікування має суттєво підвищити якість життя даної категорії пацієнток. Вивчення віддалених результатів лапароскопічних операцій продемонструвало, що застосування у практиці лікувальних закладів діагностичних методів опера- тивних прийомів сприятиме покращанню результатів комплексного лікування хворих жінок із патологією органів малого таза.Item Діагностика і лікування абдомінальних ускладнень після гінекологічних ендоскопічних операцій(Видавничий Дім «Професіонал-Івент», 2021) Вдовиченко, Ю.П.; Бойко, Володимир Іванович; Boiko, Volodymyr Ivanovych; Терехов, Володимир Андрійович; Terekhov, Volodymyr AndriiovychМета дослідження: аналіз результатів повторних лапароскопій у пацієнток гінекологічного профілю з підозрою на внутрішньочеревні післяопераційні ускладнення. Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 42 пацієнтки (середній вік – 46±11,3 року), у яких післяопераційні абдомінальні ускладнення після хірургічного втручання з приводу різних гінекологічних захворювань потребували повторних операцій. Залежно від способу повторного втручання пацієнтки розподілені на дві групи: основну (n=20) – жінки, в яких для корекції післяопераційних ускладнень використовували тільки лапароскопію; контрольну (n=22) – жінки, в яких для корекції післяопераційних ускладнень у ході діагностичної лапароскопії були визначені показання до релапаротомії. У 8 пацієнток контрольної групи відразу виконано релапаротомію. Усім пацієнткам проводили комплексне обстеження із застосуванням клінічних, інструментальних і лабораторних методів дослідження. Групи були однорідними за віком і структурою операцій, виконаних на органах малого таза, та статистично зіставними. Результати. У ході дослідження проаналізовані результати повторних лапароскопій у 34 пацієнток гінекологічного профілю з підозрою на внутрішньочеревне післяопераційне ускладнення. У всіх пацієнток основної групи (47,6%) лапароскопія виявилась єдиним і кінцевим методом лікування післяопераційних ускладнень, при цьому у 7 жінок використовували повторні релапароскопії від 2 до 4 разів, а у 13 – лапароскопію проведено однократно. У групі контролю (52,3%) 10 пацієнткам у ході діагностичної лапароскопії були визначені показання до релапаротомії, у 4 пацієнток можливості операційної бригади і лапароскопічної техніки дозволили виконати деякі елементи операції і завершити її мінілапаротомічним доступом, а у 8 пацієнток відразу виконано релапаротомію. У структурі ранніх абдомінальних ускладнень превалюють перитоніт і внутрішньочеревні кровотечі. Застосування відеолапароскопічної методики дозволило у 28,6% хворих з розлитим перитонітом успішно ліквідувати розвинене ускладнення, усунути його джерело і провести санацію черевної порожнини. Лапароскопічний гемостаз успішно виконано у 7 пацієнток. Порівняно зі стандартною, використання відеоендоскопічної методики дозволило покращити показники діагностичної цінності: збільшити в 1,07 разу рівень чутливості, в 1,39 разу – специфічності і в 1,11 разу – точності діагностики. Заключення. Загалом у ранній післяопераційний період з приводу підозрюваних ускладнень виконано 47 релапароскопій, що пояснюється проведенням програмованих санацій черевної порожнини і застосуванням динамічної лапароскопії для контролю перебігу внутрішньочеревного ускладнення. На підставі аналізу досліджуваного матеріалу було запропоновано загальні показання і протипоказання до проведення релапароскопій у ранній післяопераційний період з метою діагностики і лікування післяопераційних ускладнень. Обґрунтовуючи кожний з пунктів, автори керувались реальними можливостями методів у загальній клінічній практиці, які у низці випадків поступаються за своєю ефективністю релапаротомії.Item Healthcare-associated tubo-ovarian infections in Ukraine: results of a multicenter study (2020-2022)(Aluna Publishing, 2022) Salmanov, A.G.; Терехов, Володимир Андрійович; Терехов, Владимир Андреевич; Terekhov, Volodymyr Andriiovych; Voloshynovych, N.S.; Hrynchuk, O.B.; Ishchak, O.M.; Rud, V.O.; Kolesnik, A.V.To determine the current prevalence of healthcare-associated tubo-ovarian infections in female and antimicrobial resistance of the responsible pathogens in Ukraine.Item Surgical site infection after laparoscopic hysterectomy for benign gynecological disease in Ukraine(Aluna Publishing, 2022) Salmanov, A.G.; Vitiuk, A.D.; Kovalyshyn, O.A.; Терехов, Володимир Андрійович; Терехов, Владимир Андреевич; Terekhov, Volodymyr Andriiovych; Patey, P.M.; Kutytska, T.V.; Voloshynovych, N.S.Objective: The aim: To obtain the first estimates of the current incidence, and risk factors for Surgical Site Infection (SSI) after laparoscopic hysterectomy, and antimicrobial resistance of responsible pathogens in Ukraine. Patients and methods: Materials and methods: We performed a multicenter prospective cohort study was patient-based on surveillance data for SSIs were according to CDC/NHSN methodology. This study included women's undergoing a laparoscopic hysterectomy in 8 hospitals from different regions of Ukraine from January 2018 to December 2020. Results: Results: A total of 1184 women underwent a laparoscopic hysterectomy and 14.9% SSI were identified within 30 days of the operation. Majority of SSI were deep/organ-space. The deep/organ-space SSI incidence rate was 9.2% in total laparoscopic hysterectomy, 15.2% in laparoscopic-assisted vaginal hysterectomy, and 17% in laparoscopic supracervical hysterectomy. The predominant SSI types were Pelvic abscess or cellulitis (19.1%), Salpingitis (16%), Oophoritis (15.3%), Adnexa utery (14.5%), Vaginal cuff infections (13.7%), Endometritis (11.1%), and Chorioamnionitis (9.9%). 93.8% of SSIs were detected post discharge. The most commonly identified pathogen were Escherichia coli (21.6%), Enterobacter spp. (13.1%), followed by Klebsiella spp. (8,1%), Streptococcus spp. (7%), and Pseudomonas aeruginosa (7%). The overall proportion of extended spectrum beta-lactamase production (ESBL) among Enterobacteriaceae was 17.1% and of methicillin-resistance in S. aureus (MRSA)15.8%. Resistance to third-generation cephalosporins was observed in 13.7% E.coli and 8.5% Klebsiella spp. isolates. Carbapenem resistance was in 9.7% of P.aeruginosa strains. Conclusion: Conclusions: Our study identified high incidence rates of SSI within 30 days surveillance of the laparoscopic hysterectomy in Ukraine, and many cases were caused by pathogens that are resistant to antibiotics.Item Порушення розвитку плоду у вагітних, зайнятих у сфері шкідливого виробництва(Вид-во СумДУ, 2011) Терехов, Володимир Андрійович; Терехов, Владимир Андреевич; Terekhov, Volodymyr AndriiovychItem Лапароскопия в реабилитации репродуктивной функции женщин с хроническими воспалительными заболеваниями органов малого таза(Издательство СумГУ, 2011) Бойко, Володимир Іванович; Бойко, Владимир Иванович; Boiko, Volodymyr Ivanovych; Терехов, Володимир Андрійович; Терехов, Владимир Андреевич; Terekhov, Volodymyr AndriiovychItem Реабилитация репродуктивной функции женщин с хроническими воспалительными заболеваниями органов малого таза(Издательство СумГУ, 2010) Бойко, Володимир Іванович; Бойко, Владимир Иванович; Boiko, Volodymyr Ivanovych; Терехов, Володимир Андрійович; Терехов, Владимир Андреевич; Terekhov, Volodymyr AndriiovychРезультаты исследования показывают: что консервативная терапия восстановления проходимости маточных труб не эффективна и основным методом является хирургическая лапароскопия. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/4999Item Преконцепционная подготовка женщин с хроническими воспалительными заболеваниями органов малого таза, которые заняты на вредном производстве(Видавництво СумДУ, 2009) Бойко, Володимир Іванович; Бойко, Владимир Иванович; Boiko, Volodymyr Ivanovych; Терехов, Володимир Андрійович; Терехов, Владимир Андреевич; Terekhov, Volodymyr Andriiovych