Навчально-науковий медичний інститут (НН МІ)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40
Browse
3 results
Search Results
Item Child health care system in Ukraine(Kare Publishing, 2020) Лобода, Андрій Миколайович; Лобода, Андрей Николаевич; Loboda, Andrii Mykolaiovych; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Попов, Сергій Віталійович; Попов, Сергей Витальевич; Popov, Serhii Vitaliiovych; Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Петрашенко, Виктория Александровна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna; Зайцев, Ігор Едуардович; Зайцев, Игорь Эдуардович; Zaitsev, Ihor Eduardovych; Редько, Олена Костянтинівна; Редько, Елена Константиновна; Redko, Olena Kostiantynivna; Загородній, Микола Петрович; Загородний, Николай Петрович; Zahorodnii, Mykola Petrovych; Касян, Світлана Миколаївна; Касян, Светлана Николаевна; Kasian, Svitlana MykolaivnaСистема охорони здоров'я дітей в Україні координується та управляється на центральному рівні Міністерством охорони здоров'я, а на місцевому рівні - Міністерством охорони здоров'я регіональних органів охорони здоров’я. Міністерство охорони здоров'я має виконавчі повноваження щодо реалізації державної політики та контролю в галузі охорони здоров'я та керує державними медичними закладами. Система державного фінансування педіатричної системи охорони здоров'я поділяється на два джерела: центральне та місцеві. Первинна медична допомога організована Національною службою охорони здоров’я України. Охорона здоров'я середнього рівня в основному організовується Міністерством охорони здоров’я, яка дає гроші на лікарні та медичні центри. З 2014 року завдяки реформам та децентралізації в Україні місцеві, регіональні та міські адміністрації отримували гроші від українського уряду на формування децентралізованих бюджетів.Item Вміст і баланс есенціальних мікроелементів у плаценті в різні терміни гестаційного процесу(Науково-практичний журнал Запорізького державного медичного університету, 2017) Школьна, Ірина Іванівна; Школьная, Ирина Ивановна; Shkolna, Iryna Ivanivna; Тарасова, Ірина Віталіївна; Тарасова, Ирина Витальевна; Tarasova, Iryna Vitaliivna; Маркевич, Валентина Володимирівна; Маркевич, Валентина Владимировна; Markevych, Valentyna Volodymyrivna; Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Петрашенко, Виктория Александровна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna; Загородній, Микола Петрович; Загородний, Николай Петрович; Zahorodnii, Mykola Petrovych; Гордієнко, Олена Володимирівна; Гордиенко, Елена Владимировна; Hordiienko, Olena VolodymyrivnaФункціональний стан плаценти, що забезпечує плід поживними речовинами, відіграє важливу роль у невиношуванні вагітності. Мета роботи – дослідити вміст і баланс есенціальних мікроелементів (Fe, Cu, Co, Zn, Mg, Mn) у плаценті в різні терміни гестаційного процесу. Матеріали та методи. Вивчений вміст і баланс есенціальних мікроелементів (Fe, Cu, Co, Zn, Mg, Mn) у плаценті 52 жінок, які народили в різні терміни гестаційного процесу. Уміст мікроелементів досліджували за допомогою атомно-абсорбційного спектрофотометра C-115 MI. Результати. Встановлені середні показники вмісту та співвідношень есенціальних мікроелементів у плаценті жінок, які народили в термін гестації 24–28, 29–31, 32–36 та 37–41 тиждень. Висновки. Під час гестації у плаценті відбувались інтенсивні процеси накопичення та транспорту есенціальних мікроеле- ментів. Відзначено, що вміст Fe, Cu та Zn збільшувався під час гестації та досягав максимальних значень на 29–31 геста- ційному тижні. Показники вмісту Mn досягали пікового значення у 32–36 тижнів. Показники рівня Co у плаценті з вихідного рівня у 24–28 гестаційних тижнів поступово збільшувалися до завершального етапу внутрішньоутробного розвитку, а Mg, навпаки, зменшувалися. Крім того, досліджені показники співвідношення есенціальних мікроелементів у плаценті, котрі по- казали, що в парах Fe/Co, Cu/Co, Zn/Mn та Mg/Mn відзначалось вірогідне зменшення показників (p < 0,05) з 24 по 36 тиждень гестації, а в парах Fe/Mg, Cu/Zn, Cu/Mg та Co/Mg спостерігалось вірогідне збільшення показників співвідношення під час гестаційного процесу. Також встановлена позитивна кореляція між умістом Cu та Mn (rxy = 0,5732, p < 0,05) на 24–28 тижнях гестації, Mg і Mn (rxy = 0,5855, p < 0,05) на 32–36 тижнях, Mg і Mn на 29–31 тижнях (rxy = 0,8272, p < 0,01) та Zn і Mn на 32–36 гестаційних тижнях (rxy = 0,8097, p < 0,05). Отже, особливості транспортування та депонування есенціальних мікроелементів надалі потребують досліджень.Item Поздняя геморрагическая болезнь новорожденных: проблема существует(Федерация педиатров стран СНГ. Национальный медицинский университет имени А.А.Богомольца, 2013) Маркевич, Віталій Едуардович; Маркевич, Виталий Эдуардович; Markevych, Vitalii Eduardovych; Редько, Олена Костянтинівна; Редько, Елена Константиновна; Redko, Olena Kostiantynivna; Зайцев, Ігор Едуардович; Зайцев, Игорь Эдуардович; Zaitsev, Ihor Eduardovych; Загородній, Микола Петрович; Загородний, Николай Петрович; Zahorodnii, Mykola Petrovych; Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Петрашенко, Виктория Александровна; Petrashenko, Viktoriia OleksandrivnaМета. Узагальнити літературні дані та власні спостереження з питань пізнього варіанту геморагічної хвороби новонароджених і обгрунтувати необхідність її профілактики. Матеріали та методи. Проведено аналіз 14 стаціонарних карт дітей з пізнім варіантом геморагічної хвороби,що знаходилися на лікуванні в Сумській обласній дитячій клінічній лікарні та в ЦРЛ Сумської області протягом 2011-2012рр. Всі немовлята народилися доношеними, знаходилися на грудному вигодовуванні і добре додавали в масі. У всіх в анамнезі спостерігалася жовтяниця грудного молока. Ніхто з дітей не отримав профілактику геморагічної хвороби вітаміном К після народження. Результати. Захворювання маніфестувало крововиливами в слизову порожнини рота, частіше екхімозами на шкірі, кровотечами з місць ін'єкцій у 100% досліджуваних дітей; жовтяниця легкого ступеня при надходженні до стаціонару спостерігалася в 11 випадках (78,6%), напруга джерельця було в 100% випадків, судоми у 11 дітей (78,6%). Внутрішньочерепні крововиливи развилися у 14 (100%) дітей: паренхіматозне у 1 (7,1%), субарахноїдальний - у 9 (64,3%), поєднання субдурального з субарахноїдальним - в 3 випадках (21,3%), поєднання паренхиматозного з внутрішньошлуночкових в 1 випадку (7,1%). З цих дітей 9 (64,3%) загинули в стані важкої мозкової коми. У 5 (35,7%) дітей, що вижили розвинувся важкий неврологічний дефіцит. Висновок. Факторами ризику розвитку пізнього варіанту геморагічної хвороби новонароджених є: відсутність профілактики захворювання після народження, грудне вигодовування, жовтяниця грудного молока і транзиторний холестаз. Призначення 1 мг вітаміну К після народження попереджає розвиток внутрішньочерепних кровотеч та інших геморагічних проявів.