Навчально-науковий медичний інститут (НН МІ)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40
Browse
8 results
Search Results
Item Медикаментозна алергія у дітей(2019) Загородній, Микола Петрович; Загородний, Николай Петрович; Zahorodnii, Mykola Petrovych; Касян, Світлана Миколаївна; Касян, Светлана Николаевна; Kasian, Svitlana Mykolaivna; Школьна, Ірина Іванівна; Школьная, Ирина Ивановна; Shkolna, Iryna IvanivnaЛікарі в своїй роботі все частіше зустрічаються з алергійними ускладненнями. Медикаментозна алергія – хвороба рукотворна. Вона залежить не від лікаря або препарата, а від особливостей взаємодії ліків і організму дитини. Метою дослідження було встановлення особливостей побічної дії медикаментів у дітей Сумської області.До ускладнень фармакотерапії включають побічні небажані синдроми, що виникають внаслідок медикаментозної терапії. Реакції на ліки можуть бути небезпечними для життя (анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк гортані, генералізований вплив на організм тощо) та такі, які не представляють небезпеки життю (висипи, кропив’янка, шкірний свербіж, еозинофілія, нудота, блювота, гіперемія та ін.). Призначення препаратів без урахування їхніх кумулятивних властивостей може призвести до їх передозування.Item Лабораторне обстеження дітей при вегетосудинній дистонії(Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, 2018) Загородній, Микола Петрович; Загородний, Николай Петрович; Zahorodnii, Mykola Petrovych; Миколаєнко, Ю.О.; Поліщук, Н.Ю.Вегетосудинна дистонія (ВСД) – це функціональні зміни тонуса та реактивності судин, обумовлені дисфункцією вегетативно-судинного апарату вроджено-коституційного чи набутого характеру внаслідок дії екзогенних та ендогенних етіологічних факторів (Ривкін А.І. та співавт, 2002; Коренєв М.М., 2003). ВСД не є діагнозом, потрібно встановити причину дисфункції вегетативної нервової системи (Супрун У., 2018). Критеріями діагностики ВСД у дітей є анамнестичні дані, клінічні (кардіоваскулярні симптоми, шлунково-кишкові симптоми, симптоми респіраторних порушень, неврологічна симптоматика), параклінічні методи – визначення вегетативного тонусу, вегетативної реактивності, фармакологічні та функціональні (теплові, холодові) проби, вегетативного забезпечення діяльності. Використовуються реоенцефалографія, електроенцефалографія. ]Мета роботи. На основі аналізу літературних даних встановити інформативність лабораторних показників дітей при ВСД. Результати та їх обговорення. При вивченні клінічного аналізу крові виявлено, що при симпатичній реакції ВСД кількість еритроцитів збільшена, а при парасимпатичній реакції – зменшена. Таке ж явище спостерігається і з мієлоцитами. При симпатичній реакції лімфоцити в нормі, а при парасимпатичній реакції спостерігається лімфоцитоз. Еозинофіли при симпатичній – норма, а при парасимпатичній реакції – підвищені. При симпатичній реакції ШОЕ підвищена, а при парасимпатичній – сповільнена. При вивченні біохімічних показників – рівень холестерину при симпатичній реакції нормальний чи знижений, а при парасимпатичній – підвищений. Кальцій крові підвищений при симпатичній реакції та знижений при парасимпатичній. Рівень калію при симпатичній реакції знижений, а при парасимпатичній – підвищений. Коефіцієнт К/Ca при симпатичній реакцї знижений, а при парасимпатичній – підвищений. Рівень креатину при симпатичній реакцї підвищений, а при парасимпатичній знижений. Висновок. Лабораторні показники крові дозволяють покращити диференційну діагностику синдрому ВСД у дітей.Item Чутливість до антибіотиків у дітей при інфекціях нирок та сечовивідних шляхів(Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, 2018) Загородній, Микола Петрович; Загородний, Николай Петрович; Zahorodnii, Mykola Petrovych; Хавро, М.П.Метою нашого дослідження було встановлення чутливості збудників до антибактеріальних засобів при інфекційних ураженнях нирок та сечовивідних шляхів. Найчастіше мікроорганізми проникають в нирки висхідним шляхом, рідше – гематогенним та лімфогенним. Матеріали та методи. Для встановлення збудника використовували посів сечі при пієлонефриті чи інфекціях сечової системи. Проведено аналіз мікробіологічного обстеження 166 дітей різного віку, які лікувалися у 2017 році в Сумській обласній лікарні. Результати. Встановлено, що у 75 дітей виділені ентеробактерії, які в 97,3% були чутливі до меронему, у 89,3% – чутливі до гентаміцину, у 85,1% – чутливі до цефепіму, у 82,4% – до цефтазедиму, у 79,3% – до цефотаксиму, у 70,3% – до цефтріаксону, у 70,6% – до цефазоліну. Менше 20% відмічалася чутливість збудника до ампіциліну, амоксиклаву, тобраміцину. Escherichia coli виділена у 61 пацієнта. При цьому висока чутливість збудника була до амікацину (96,4%), до меронему (96,7%), до цефепіму (85,0%), до цефотаксиму (83,3%), до гентаміцину (81,7%), до цефтазідіму (81,7%), до іміпенему (75,0%), до цефтріаксону (70,0%), близько 60% відмічена чутливість до нітрофуранів. Менше 20% чутливість відмічена до ампіциліну. Стафілококи виділені у 51 пацієнта. Висока чутливість збудника відмічена до ванкоміцину (96,1%), до гентаміцину (81,6%), до амікацину (95,3%), до нітрофуранів (близько 90%). До бензілпеніциліну стійкість спостерігалася у 100%, до оксациліну – 68,6%, до кларитроміцину – 66,7%. Enterococcus faecalis виділено у 35 дітей. При цьому збудник мав високу чутливість до гентаміцину (72,0%), ванкоміцину (52%), лінезоліду (50,0%). Не чутливий до бензилпеніциліну, нітрофуранів. Епідермальний стафілокок був виділений у 32 хворих. При цьому висока чутливість збудника була до ванкоміцину (96,9%), до гентаміцину (85,2%), до амікацину (93,8%), нітрофуранів (85,7%). Висока стійкість відмічена до бензилпеніциліну (100%), азитроміцину (66,6%). Висновок. Використання одержаних даних в практиці лікарів допоможе більш ефективно лікувати дітей з інфекційними ураженнями нирок тa сечовивідних шляхів.Item Перехрестні реакції між харчовими продуктами та іншими алергенами(Сумський державний університет, 2017) Бондаренко, В.П; Ваганян, А.Г.; Загородній, Микола Петрович; Загородний, Николай Петрович; Zahorodnii, Mykola PetrovychСеред продуктів які є етіологічними факторами харчової алергії у дітей частіше всього виступає молоко та молочні продукти -76,9%. На другому місці курячі яйця (40,4%) риба та морква – близько 36%, куряче м’ясо 29%, пшениця та овес -13%, рис, помідори, картопля, капуста, буряк, яблука, виноград, жито, капуста, зелений горошок –по 7%.Item Клінічні симптоми та синдроми харчової сенсибілізації у дітей дошкільного віку(Сумський державний університет, 2017) Білоножко, О.В.; Лисіцина, М.С.; Загородній, Микола Петрович; Загородний, Николай Петрович; Zahorodnii, Mykola PetrovychЧастота проявів алергічних захворювань в Україні, як в цілому у світі, з кожним роком зростає. Це пов’язано як із забрудненням довкілля, так і використанням для збільшення врожайності хімічних засобів захисту рослин. В харчовій промисловості часто використовуються коректори смаку та стабілізатори. Зараз в Україні більше половини всіх дітей мають прояви аномалій коституції (клініку діатезів).Item Диференційна діагностика харчової алергії у дітей(Сумський державний університет, 2014) Піддубний, Артем Михайлович; Ковальова, Н.Я.; Ваганян, А.Г.; Загородній, Микола Петрович; Загородний, Николай Петрович; Zahorodnii, Mykola Petrovych; Поддубный, Артем Михайлович; Piddubnyi, Artem MykhailovychЗростання алергічних захворювань пов’язано з розвитком цивілізації: появою нових лікувальних засобів та продктів харчування, засобів захисту рослин, біостимуляторів, будівельних матеріалів, забруднення навколишнього середовища та інших фактоів. Лікарі багатьох спеціальностей щоденно зустрічаються з проявами алергії у своїх пацієнтів. Відомо, що початок багатьох алергічних реакцій в дитячому віці приходиться на перші роки життя, коли основне місце в стуктурі алергічних факторів займають харчові алергени. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36088Item Сімейна медицина в обслуговуванні дітей(ТДМУ "Укрмедкнига", 2005) Полов`ян, Катерина Сергіївна; Половьян, Екатерина Сергеевна; Polovian, Kateryna Serhiivna; Загородній, Микола Петрович; Загородний, Николай Петрович; Zahorodnii, Mykola Petrovych; Лукавенко, Іван; Лукавенко, Иван; Lukavenko, IvanНа даному етапі організація роботи сімейного лікаря практично нічим не відрізняється від роботи дільничого, відсутні будь-які матеріальні фактори зацікавленості в організації амбулаторного лікування хворого. Рівень просвітницької роботи серед громадян требі удосконалювати. Значущим є підняття престижу сімейного лікаря, як основної ланки медичної допомоги. Це можливо через реорганізацію впровадженої недосконалої системи, підвищення заробітної платні медпрацівникам. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/20276Item Депресивні стани у дітей, госпіталізованих до Сумської області дитячої клінічної лікарні(2009) Ясинецька, Т.В.; Демиденко, М.П.; Загородній, Микола Петрович; Загородний, Николай Петрович; Zahorodnii, Mykola Petrovych