Навчально-науковий медичний інститут (НН МІ)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40
Browse
26 results
Search Results
Item Репродуктивне здоров’я юних жінок, що народжують вперше, розроджених абдомінальним шляхом(Сумський державний університет, 2018) Крюк, Г.І.За останнє десятиліття у всьому світі збільшилася кількість незапланованих вагітностей у неповнолітніх жінок. Кожен рік у багатьох країнах від 5% до 20% дівчат у віці 13-18 років вагітніють, а в Україні цей показник досягає 14% (ВООЗ 2010). В результаті, за рік у світі народжують 15 мільйонів дівчат-підлітків, а ще 5 мільйонів вимушені прибігати до переривання вагітності. [Коколина В. Ф., 2003; Малаев А. Б., 1999] У доповідях ООН підкреслюється, що уряди багатьох країн занепокоєні цим питанням, оскільки раннє народження дітей збільшує ризик материнської смерті, а діти від молодих матерів мають вищий рівень захворюваності та смертності. [World Population Policies, 2013] За даними соціологічного дослідження, регулярним статевим життям живе 13,6% 15-18-річних підлітків. Більше 30% дівчаток до 14 років мають регулярні статеві стосунки. Вік "сексуального дебюту" в Україні знижується, збільшується кількість статевих партнерів. [Ларюшева Т. М. и соавт., 2014] Варто вказати більш обтяжений анамнез у жінок до 18 років, що виявляється високою частотою перенесених внутрішньоматкових втручань (артифіційні і мимовільні аборти), також значний рівень супутньої соматичної (тиреотоксикоз, вегето-судинна дистонія, пієлонефрит) і генітальної патології (запальні процеси і порушення менструального циклу). Одним з пояснень цих проблем є лібералізація статевих стосунків у молодіжному середовищі, ранній початок інтимних відносин на тлі низького рівня сексуальної культури. Крім того, певне значення відіграє і високий рівень шкідливих звичок (паління, вживання алкоголю і наркотиків) у цій віковій групі.Item Ефективність комбінованих методів лікування ендометріозу яєчників(Сумський державний університет, 2018) Таран, О.П.Ендометріоз - відноситься до числа найбільш поширених гінекологічних захворювань.Зростає чисельність жінок вУкраїні, які хворіють на ендометріоз. Однією з найбільш часто розповсюджених форм зовнішнього генітального ендометріозу є ендометріоз яєчників, частота захворюваності спостерігається до 64%. Важливим аргументом, що пояснює значимість вивчення ендометріозу яєчників, є вплив на репродуктивну функцію пацієнток, в зв'язку з чим, проблема набуває соціального і демографічного значення. Репродуктивне здоров'я жінок має ключове значення для благополуччя самої жінки, її сім'ї і суспільства в цілому. Коефіцієнт фертильності, що розраховується як відношення числа народжень до чисельності жінок репродуктивного віку, у здорових жінок становить 0,15 - 0,20, в той час як у хворих на ендометріоз його значення варіюють від 0,02-0,1 . У пацієнток з ЕКЯ порушення репродуктивної системи визначається, як на рівні центральних, так і периферичних ланок - фолікулярного апарату яєчника. Тому своєчасна діагностика і повноцінне лікування ендометріоза яєчників мають велике значення. Основним методом лікування хворих репродуктивного віку з ендометріоїдними кістами яєчників (ЕКЯ), є лапароскопічна енуклеація новоутворення.Item Оцінка ефективності сучасних методів лікування аденоміозу(Сумський державний університет, 2018) Чирва, С.Л.На сьогодні серед основної патології репродуктивної системи основне місце посідає ендометріоз (Ен) [14, 24]. Основними причинами розвитку цієї патології є високий рівень дисгормональних порушень в репродуктивному періоді, велика частота запальних змін органів малого тазу, несприятливий вплив екологічних чинників істотний рівень супутньої соматичної захворюваності і т.д. [8, 26]. У структурі різних форм генітального ендометріозу (ГЕ) істотне місце займає аденоміоз (Ад), частота якого постійно зростає, представляючи собою одну з найбільш дискусійних проблем сучасної гінекології. [1, 17]. Виникнення і розвиток Ад супроводжується, окрім порушень менструальної і генеративної функцій, складними реакціями регулюючих систем, що спричиняють за собою зміни діяльності всього жіночого організму і характеризують процес його дезадаптації в нових умовах, різко погіршуючи загальний стан і якість життя, а іноді призводять до інвалідизації жінок в репродуктивному віці[49, 62]. Незважаючи на значну кількість наукових робіт щодо проблем ГЕ, не можна вважати всі наукові питання цієї проблеми повністю вирішеними. Ми вважаємо, що наукові і практичні дослідження, які полягають в підвищенні ефективності ендоскопічної діагностики і лікуванні Ад, є перспективними і мають важливе соціальне значення для збереження репродуктивного здоров’я жінок.Item Діагностичне значення стану рецепторів ендометрія естрогену і прогестерону при лікуванні жінок з гіперплазією ендометрія(Сумський державний університет, 2018) Циндренко, Наталія Леонідівна; Циндренко, Наталья Леонидовна; Tsyndrenko, Nataliia LeonidivnaАктуальність дослідження гіперпластичних процесів ендометрія обумовлена насамперед високим ризиком їх малігнізації та проблемами, пов’язаними з порушеннями менструального циклу, дисфункціональними матковими кровотечами, анемізацією жінок [5]. Гіперплазія ендометрія (ГЕ) посідає значне місце у структурі гінекологічної захворюваності жінок репродуктивного віку і є однією з найбільш частих причин їх госпіталізації до гінекологічного стаціонару (10-18%). Гіперпластичні процеси ендометрія майже в 40% випадків спричиняють рак тіла матки. Частота аденокарциноми ендометрія, яка посідає перше місце серед злоякісних пухлин статевих органів, залишається високою, і має тенденцію до значного зростання в більшості країн світу, у тому числі і в Україні [27]. Гіперпластичні процеси ендометрія в структурі гінекологічної захворюваності займають 25–40%. До 75% всіх випадків ГЕ припадає на перименопаузальний період, адже в цьому віці значно збільшується кількість ановуляторних циклів, що призводить до формування стану «хронічної» гіперестрогенії у жінок. Але не зважаючи на високу частоту зустрічаємості ГЕ в перименопаузальному періоді, спостерігається неухильна тенденція до «омолодження» захворювання, що дозволяє віднести його не тільки до медичної, а й до соціальної проблеми нашого часу[12, 15]. Висока частота рецидивів ГЕ, можливість їх малігнізації потребують подальшого вдосконалення та пошуку нових підходів до діагностики й лікування даної патології. Зважаючи на те, що чутливість до гормональної терапії і прогноз перебігу ГЕ у жінок багато в чому визначається станом рецепторного апарату, який залежить від клінічної стадії і ступеня гістологічного диференціювання ендометрія,дослідження особливостей стану рецепторів естрогенів та прогестерону ендометрія при ГЕ має велике практичне значення.Item Оптимізація ендоскопічного лікування та післяопераційна реабілітація пацієнток з кістами яєчників(Сумський державний університет, 2018) Козуб, Є.О.Доброякісні пухлини та пухлиноподібні утворення яєчників є досить поширеною патологією серед жінок. За даними літератури, пухлини яєчників займають друге місце серед пухлин жіночих статевих органів (6-25 %) і друге-третє місце у структурі невідкладної гінекологічної патології. Слід визначити, що до 11-12 % лапаротомій виконуються в гінекологічних відділеннях з приводу утворень яєчників або їх ускладнень [42,57]. Окрім онкологічних аспектів при операціях на яєчниках у жінок репродуктивного віку дуже важливими є питання збереження репродуктивної функції, тобто виконання органозберігаючих оперативних втручань. Збереження яєчників є запорукою подальшої реалізації репродуктивної функції у жінок, які не здійснили свої репродуктивні плани, особливо у пацієнток із оваріоектомією в анамнезі, а також у жінок із безплідністю, серед яких доброякісні кістозні утворення яєчників діагностуються в 25-33 % випадків [49,71]. Основним методом лікування хворих репродуктивного віку з доброякісними пухлинами яєчників (ДПЯ), за даними більшості авторів, є лапароскопічна цистектомія із максимальним збереженням незміненої тканини яєчника [47,73]. Незважаючи на значне число робіт, які продемонстрували перевагу органозберігаючих лапароскопічних операцій у пацієнток з ДПЯ, дослідження з вивчення особливостей функціонального стану яєчників до оперативного втручання, наслідків хірургічного лікування в залежності від глибини і тяжкості ушкодження нечисленні і суперечливі [7,35,36,58]. Проблема фолікулогенезу та зниження фолікулярного запасу яєчників як до, так і після оперативного втручання, залишається недостатньо вивченою, що є надзвичайно актуальною при плануванні вагітності на сучасному етапі. Відповідно до існуючої точки зору, вікова інволюція репродуктивної системи жінки може розвинутися внаслідок зниження фолікулярного пулу, порушення процесу фолікулогенезу, посилення апоптозу та атрезії фолікулів [8,53]. Більшість досліджень основані на оцінці стану яєчників після операції за даними тестів функціональної діагностики, аналізу гормонального статусу і сучасних ультразвукових досліджень [21,38]. Роботи останніх років значно розширили уявлення про репродуктивну систему жінки і дозволили сформувати поняття про індивідуальний біологічний вік яєчників – оваріальний резерв [11,12,18]. В даний час з'явилася можливість об'єктивної оцінки оваріального резерву за допомогою тривимірного ультразвукового дослідження із застосуванням енергетичної доплерометрії. За допомогою створених вручну контурів обертового тривимірного ехографічного зображення, можливо визначити обсяг яєчникової тканини, прилеглої до утворення, оцінити стан фолікулярного апарату і кровотоку в заданому обсязі. Крім цього, виявлені значущі маркери, такі як антимюлерів гормон (АМГ), інгібін В, ФСГ та інші, що характеризують функціональний резерв репродуктивної системи [36,45,52]. Разом з тим, дані про ефективність хірургічного лікування гінекологічної патології суперечливі, несистематизовані, роз’єднані і не дають конкретного уявлення про оптимальні можливості реалізації репродуктивного потенціалу після перенесених оперативних втручань. У зв’язку з вищевикладеним, виникає необхідність розробки і впровадження ефективної системи охорони репродуктивного здоров’я, з урахуванням державної програми з даної тематики, що включає забезпечення безперервного лікувально-діагностичного процесу на всіх етапах надання медичної допомоги жінкам. Найбільш актуальною і невивченою є проблема настання, перебігу та результатів вагітності в залежності від параметрів оваріального резерву та фолікулогенезу, а також спайкового процесу як результату оперативного втручання на органах малого тазу.Item Затримки розвитку плода при недоношеній вагітності(Сумський державний університет, 2017) Заєць, К.В.Проблема порушення внутрішньоутробного росту і розвитку плода залишається однією з актуальних в сучасному акушерстві та перинатології. Значимість даної патології визначається великою питомою вагою її в структурі перинатальної смертності та неонатальної захворюваності , а також несприятливим медико-біологічним і соціальним прогнозом в майбутньому . Наслідки перенесеного тривалого внутрішньоутробного страждання плода обумовлюють в постнатальному періоді порушення адаптації, зниження опірності організму немовляти, можуть привести до відхилення фізичного, соматичного і нервово-психічного розвитку в подальшому . Тому профілактика перинатальної патології, турбота про здоров’я майбутнього покоління є однією з найактуальніших проблем сучасної медицини . У вирішенні даної проблеми важливе значення мають, перш за все, своєчасна діагностика патологічних станів, які виникають у плода до його народження, цілеспрямована і комплексна їх терапія. Проблемі діагностики та прогнозування варіанту розвитку ЗВУР сьогодні приділяється значна увага, оскільки зазначена патологія є однією з основних причин перинатальної й дитячої смертності. Причинами ЗВУР можуть бути низка патологічних зрушень, обумовлених різними захворюваннями матері, а також ускладненнями вагітності. Багатофакторність етіології та патогенезу цього синдрому визначає частоту й складність цієї патології, а також відсутність методик для прогнозування варіанту ЗВУР. Дотепер діагностика синдрому викликає певні труднощі. Розробка нових методів ранньої діагностики затримки розвитку плода створює передумови для її профілактики й терапії на ранніх етапах виникнення. Мета дослідження – удосконалити та доповнити методи профілактики та діагностики ЗВУР плода на основі сучасного медико-статистичного та математичного прогнозування.Item Плацентарна дисфункція при різноманітних варіантах аномалії плацентації(Сумський державний університет, 2017) Тихановський, М.Ф.На даний час плацентарна дисфункція є однією з найбільш частих причин негативного впливу на плід, перинатальних втрат та ускладнень у пологах (післяпологові кровотечі), розвитку психоневрологічних ускладнень у дітей. Своєчасна діагностика і профілактика перинатальної патології є одним з найважливіших завдань сучасного акушерства. Дані сучасної літератури свідчать, що серед причин, що впливають на підвищення інтегральних показників перинатальної патології, слід зазначити аномальне розташування плаценти (АРП), тобто локалізацію її у області нижнього сегменту матки, а також варіанти її міграції. З акушерської точки зору АРП є однією з причин розвитку передчасного відшарування плаценти, невиношування вагітності, плацентарної дисфункції (ПД) і аномалій пологової діяльності. В перинатології дана проблема представляє інтерес з позицій затримки розвитку плода (ЗРП) і внутрішньоутробного інфікування. Відомо, що зміна положення плаценти (міграція) відбувається внаслідок розтягування нижнього сегменту матки, регресу плацентарної тканини при регулярних мікровідшаруваннях або під дією ферментів цервікальних залоз. Не дивлячись на значну кількість наукових публікацій з оцінки функціонального стану фетоплацентарного комплексу, не можна вважати всі наукові завдання даної проблеми повністю вирішеними, особливо в аспекті ранньої діагностики і профілактики перинатальної патології при аномальній плацентації. Аномалії плацентації на різних етапах вагітності призводять до плацентарної недостатності різного ступеня тяжкості або до невиношування плода в залежності від варіанту аномалії. Науково обґрунтовано положення про значущість оцінки функціонального стану фетоплацентарного комплексу при різних варіантах аномальної плацентації на основі встановлених особливостей ендокринологічних, гемодинамічних і морфологічих змін залежно від варіанту міграції плаценти. Отримані результати дозволили науково обґрунтувати необхідність удосконалення алгоритму ранньої діагностики і профілактики перинатальної патології, зокрема плацентарної дисфункції, при аномальному розташуванні плаценти.Item Розродження жінок з метаболічним синдромом за допомогою кесаревого розтину(Сумський державний університет, 2016) Олещенко, А.І.Проблема кесарського розтину (КР) є однією з найважливіших в сучасному акушерстві у зв'язку з постійно зростаючою частотою за відсутності істотного зниження перинатальних втрат. Серед основних причин такої тенденції виділяють наступні: збільшення числа жінок з рубцем на матці, зростання дистресу плода, неефективне лікування аномалій пологової діяльності та ін.Item Репродуктивна система у жінок з генітальним ендометріозом(Сумський державний університет, 2016) Подоляк, І.І.Кризова демографічна ситуація в Україні спонукає до пошуку резервних можливостей покращення стану репродуктивного здоров’я жінки. Генітальний ендометріоз посідає третє місце серед найбільш поширених гінекологічних захворювань і є однією з причин жіночого безпліддя, впровадження нових методів його ефективного лікування і профілактики є надзвичайно актуальним питанням сьогодення.Item Зниження темпів інволюції репродуктивної системи у жінок з генітальним ендометріозом(Вид-во СумДУ, 2015) Ємець, Н.В.Серед основної патології репродуктивної системи в умовах сьогодення одне з основних місць займає ендометріоз. Основними причинами розвитку даної патології є високий рівень дисгормональних порушень в репродуктивному періоді, значна частота запальних змін органів малого тазу, несприятливий вплив екологічних чинників, істотний рівень супутньої соматичної захворюваності та ін.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »