Навчально-науковий медичний інститут (НН МІ)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40
Browse
27 results
Search Results
Item Динаміка захворюваності на туберкульоз у Сумській області(Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, ПП «ІНПОЛ ЛТМ», 2023) Дужий, Ігор Дмитрович; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Олещенко, Галина Павлівна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Кириченко, Наталія Миколаївна; Kyrychenko, Nataliia Mykolaivna; Глиненко, Валентина Вікторівна; Hlynenko, Valentyna ViktorivnaМета роботи — вивчити динаміку захворюваності на туберкульоз мешканців Сумської області за 2007—2022 рр. та привернути увагу лікарів загальної практики до актуальної проблеми нашого часу. Матеріали та методи. Проаналізовано захворюваність на туберкульоз мешканців Сумської області за 2007—2022 рр. Виділено дві групи. У першу групу дослідження (2007—2014 рр.) потрапило 5037 осіб, у другу (2015—2022 рр.) — 4218. Результати та обговорення. У 2007—2014 рр. на туберкульоз захворіло у 1,2 разу більше осіб, ніж у 2015—2022 рр. (р > 0,05). Найвища захворюваність зареєстрована у 2011 р. — 57,2 випадку на 100 тис. населення, найнижча — у 2020 та 2021 р. (32,9 і 33,4 випадку на 100 тис. населення). Показник смертності знизився з 23 на 10 тис. населення у 2007 р. до 5,2 у 2022 р. У середньому у першій групі смертність становила 18,2 на 10 тис. населення, у другій — 9,7 (р < 0,05). У 2007—2022 рр. частка дітей серед захворілих становила 3,2 %, найчастіше — це підлітки (15—17 років) — 120 (1,3 %) осіб. Найбільшу кількість випадків резистентних форм ТБ зареєстровано у 2015 р. (234), найменшу (83) — у 2022 р. До 2011 р. в Україні випадків резистентності не реєстрували. Серед стійких форм ТБ перше місце посідає мультирезистентний. Висновки. Протягом 2007—2014 рр. захворюваність на туберкульоз становила у середньому 54,5 випадку на 100 тис. населення, протягом 2015—2022 рр. — 48,6 випадку, але різниця не досягала рівня статистичної значущості. За 2020 р. удвічі знизилася захворюваність на туберкульоз порівняно з попередніми роками, що, можливо, пов’язане з епідемією COVID-19. Це призвело до зменшення звернень до первинної ланки та вплинуло на діагностику туберкульозу. Показник смертності у 2015—2022 рр. був удвічі меншим порівняно з 2007—2014 рр. (р < 0,05). Найбільша частка захворілих — це особи працездатного віку, які не працюють (55,5 і 53,3 % у групах 1 та 2 відповідно).Item Особливості діагностики туберкульозу плечового суглобу(ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН України», 2022) Дужий, Ігор Дмитрович; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Олещенко, Галина Павлівна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Кравець, Олександр Валерійович; Kravets, Oleksandr Valeriiovych; Бряник, Владислав Володимирович; Brianyk, Vladyslav Volodymyrovych; Юрченко, Олександр Петрович; Yurchenko, Oleksandr PetrovychЗгідно даних Всесвітньої організації охорони здоров’я у світі щорічно виявляється близько 10 млн вперше захворівших на туберкульоз, 1,5 млн з них помирає. Легеневий і позалегеневий туберкульоз нерідко перебігає нетипово під масками інших захворювань, що затримує діагностику. У рамках реорганізації охорони здоров’я і фтизіатричної служби скорочена кількість фтизіатрів і знайти фахівця не просто, що визначає актуальність проблеми. Мета роботи. Загострити увагу лікарів первинної ланки і фахівців на можливостях нетипового перебігу різних форм туберкульозу. Матеріали і методи. Спостерігали 5 хворих на кісткові форми туберкульозу, а поміж них 2-х хворих на осумковані форм емпієми плеври. Результати та їх обговорення. Хворі на кістковий туберкульоз спостерігалися різними фахівцями до встановлення діагнозу 4 – 6 місяців. Оперували хворих на тлі гепаринопрофілактики тромбоемболій. Висновки. З метою запобігання діагностичних помилок про туберкульоз потрібно про нього пам’ятати і застосовувати бактеріологічні методи діагностики. При оперативних втручаннях у осіб старшого віку потрібна гепаринопрофілактика.Item Место лимфотропной антибактериальной терапии при лечении туберкулезного плеврита(Офис ВОЗ в Азербайджане, 2022) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Мельник, В.П.; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Хижня, Ярослава Володимирівна; Хижня, Ярослава Владимировна; Khyzhnia, Yaroslava Volodymyrivna; Ситнік, Олександр Леонідович; Сытник, Александр Леонидович; Sytnik, Oleksandr Leonidovych; Ямани, Н.Д.; Симоненко, І.А.Представлены результаты исследования, проведенного с целью обосновать метод лимфотропной антибактериальной терапии плеврита, разработанного авторами. Под наблюдением находилось 67 больных туберкулезом плевры, которых лечили по авторской методике. Больных группы сравнения (69 человек) лечили по стандартной методике. Исследование показало, что через два месяца лечения больных основной группы все бактерионосители были абацилированы, а больные группы сравнения – через четыре месяца. Остаточные изменения в плевральной полости (пристеночные напластования) были у 9 (13,4 %) исследуемых основной группы. Интенсивность антибактериальной терапии, которая достигалась введением препаратов лимфотропным путём, способствовала уменьшению в основной группе остаточных изменений, влияющих на функцию внешнего дыхания. В группе сравнения остаточные изменения встретились в 6-77,6 %, а хронизация процесса, которая потребовала оперативного вмешательства у 14,4% больных, что свидетельствует о преимуществе лимфотропного способа введения антибактериальных препаратов при туберкулезном плеврите.Item Хірургічні та терапевтичні дефініції захворювань плеври (роздуми і рекомендації щодо дефініцій)(Ференець Віталій Борисович (Україна), 2022) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Голубничий, Станіслав Олександрович; Голубничий, Станислав Александрович; Holubnychyi, Stanislav Oleksandrovych; Гресько, Ігор Яремович; Гресько, Игорь Еремеевич; Hresko, Ihor Yaremovych; Кононенко, Микола Григорович; Кононенко, Николай Григорьевич; Kononenko, Mykola Hryhorovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Ситнік, Олександр Леонідович; Сытник, Александр Леонидович; Sytnik, Oleksandr Leonidovych; Бряник В.В.; Юрченко О.П.Діагностика захворювань плеври не завжди буває своєчасною. Відомо про випадки помилкової діагностики протягом 2–3 тижнів і більше. Актуальність. Оперативні втручання на плеврі у більшості випадків затримуються, а виконуються, нерідко проводяться за необґрун- тованими діагнозами, що вносить сум'яття у статистику і непорозуміння поміж фахівцями. На нашу думку, в основі цього лежать не чіткі дефініції. Мета дослідження. Покращення результатів діагностики і лікування захворювань плеври. Матеріали і методи. Своє бачення діагностичних процесів і оперативних втручань при захворюваннях плеври автори виводять, базуючись на аналізі 2011 диференціально-діагностичних хворих і 597 оперативних втручань – плевректомії. Результати та їх обговорення. Використання запропонованого алгоритму обстеження і технічних особливостей оперативного втручання дозволили скоротити до мінімуму недоліки діагностики і лікування. Висновки. Автори надіються, що втілення запропо- нованих дефініцій принесе користь нашому народу в умовах епідемії COVID-19 та воєнного стану.Item Структура захворюваності на позалегеневий туберкульоз у Сумській області(ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2022) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Шевченко, Юлія Юріївна; Шевченко, Юлия Юрьевна; Shevchenko, Yuliia Yuriivna; Шевченко, М.Ю.; Яркова, Н.В.Мета роботи — уточнити особливості перебігу позалегеневого туберкульозу для поліпшення його діагностики шляхом дослідження тенденції захворюваності на цю форму туберкульозу мешканців Сумської області. Матеріали та методи. Проаналізовано структуру захворюваності на позалегеневий туберкульоз мешканців Сумської області у 2004—2020 рр. Результати та обговорення. За період з 2004 до 2020 р. в області зареєстровано 1414 нових випад- ків позалегеневого туберкульозу. Найбільшу кількість хворих (142 (24,3 %)) зареєстровано у 2004 р., найменшу (33 (9,8 %)) — у 2020 р., тобто цей показник зменшився у 2,5 разу. Захворюваність на поза- легеневий туберкульоз у 2020 р. становила 3,1 випадку на 100 тис. населення, що майже втричі менше, ніж у 2004 р. (11,3 випадку на 100 тис. населення). Серед хворих 68 % осіб були дитячого віку. У дітей захворюваність на позалегеневі форми туберкульозу зменшилася з 13 випадків на 100 тис. дитячого населення у 2004 р. до 0,7 випадку у 2013—2014 рр., збільшилася до 4,8 випадку у 2015 р. та 7,0 випадків у 2016 р., і знову різко знизилася до 0,7 випадку у 2020 р. Порівняно з 2019 р. (6,3 випадку на 100 тис. дитячого населення) цей показник зменшився у 9 разів. Зменшення кількості щеплень вакциною БЦЖ в області за досліджений період більше ніж удвічі (у 2004 р. — 14 564, а у 2019 р. — 6154) вплинуло на зміну частоти випадків позалегеневого туберкульозу серед дітей. Висновки. Виявлення хворих на позалегеневий туберкульоз у Сумській області у період з 2004 до 2020 р. зменшилося у 3,6 разу — з 11,3 до 3,1 випадку на 100 тис населення. Позалегеневі форми тубер- кульозу переважали у дітей (68 %). Захворюваність на такі форми туберкульозу у дітей віком до 14 років з 2004 до 2020 р. знизилася з 13 до 0,7 випадку на 100 тис. дитячого населення. Частота поза- легеневого туберкульозу органів дихання становила 57,4 %, туберкульозу кісток та суглобів — 21,6 %, туберкульозу сечостатевої системи — 15,1 %. Частота кістково-суглобового туберкульозу у дітей пере- вищувала таку у дорослих (30,6 та 21,1 %) та у 2,6 разу — середньоукраїнський показник (11,7 %). У дітей у Сумській області частота туберкульозу периферичних лімфатичних вузлів була меншою за середньоукраїнський показник (0,7 та 7,3 %). У дітей підліткового віку порівняно з іншими локалізаці- ями значно переважав позалегеневий туберкульоз органів дихання (82,2 %). Частота туберкульозу кіс- ток та суглобів становила 4,4 %, що у 4,8 разу менше, ніж у дорослих, та у 7 разів менше, ніж у дітей. Останній показник у Сумській області був удвічі меншим за середньоукраїнський (9,0 %).Item Lymphotropic administration of antibacterial drugs – a method of rational antibiotic therapy(ALUNA Publishing House, 2022) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Шимко, Володимир В'ячеславович; Шимко, Владимир Вячеславович; Shymko, Volodymyr V'iacheslavovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; П'ятикоп, Геннадій Іванович; Пятикоп, Геннадий Иванович; Piatykop, Hennadii IvanovychThe aim: To explore the possibilities of rationalizing antibacterial therapy by comparative analysis of the accumulation of ceftriaxone administered lymphotropically and intramuscularly. Materials and methods: The research used a method of studying the sensitivity of microorganisms to antibacterial drugs, which is based on the diffusion of antibacterial drugs from the carrier (homogenate of the test organ) in a dense nutrient medium, which, depending on the sensitivity of microorganisms, inhibits the growth of the studied culture and is accompanied by the formation of a growth inhibition zone (GIZ) in the nutrient medium. For control purposes, a commercial disk with ceftriaxone was used, which caused GIZ of microorganisms at the level of 27.05 ± 0.9 mm. Results: The homogenate of organ samples obtained from rabbits administered with the antibiotic lymphotropically, inhibited the growth of test cultures around the discs in all cases. The inhibition was slightly less than the control inoculation, but the result clearly indicated the presence of antibiotics in the test material in the quantity sufficient to inhibit the growth of the pathogen. Concurrently, after intramuscular administration of the antibiotic, biopsy specimens from various growth inhibition organs of test cultures were either not induced at all or were induced in small amounts, which was certainly insufficient for the inhibitory action of the drug administered by this method. Conclusions: The administration of the antibiotic lymphotropically promotes its accumulation in all organs in the quantity sufficient for antibacterial action, which allows us to recommend lymphotropic therapy as a rational method of antibiotic therapy.Item Рівень нейтрофільної еластази як показання до хірургічного лікування туберкульозу легень(ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2022) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Гресько, Ігор Яремович; Гресько, Игорь Еремеевич; Hresko, Ihor Yaremovych; Пак, Василь Якович; Пак, Василий Яковлевич; Pak, Vasyl YakovychПатогенез туберкульозу є складним, участь у ньому протеолітичної системи не викликає сумнівів, принаймні у фазу розпаду. Уточнення цієї ланки патогенезу, на нашу думку, зможе розширити діагнос- тичні можливості та можливості лікування туберкульозу легень, зокрема й хірургічного. Проте стан протеолітичної системи та її окремих складових частин при туберкульозі практично не вивчався, що підкреслює актуальність проблеми. Мета роботи — вивчити рівень нейтрофільної еластази (НЕ) як провідного ферменту протеолітич- ної системи у хворих на туберкульоз легень не лише для розширення діагностичних можливостей за підозри на туберкульоз, а й для уточнення особливостей його перебігу та можливого обсягу і показань до хірургічного втручання. Матеріали та методи. Під нашим клінічним спостереженням перебували 66 хворих на туберку- льоз легень, яких було поділено на дві групи залежно від стійкості мікобактерій туберкульозу до проти- туберкульозних препаратів. Першу групу склали 39 (59,1 %) осіб, у яких мікобактерії були чутливими до протитуберкульозних препаратів. До другої групи увійшли 27 (40,9 %) досліджених із мультирезис- тентним туберкульозом легень. Результати та обговорення. Встановлено, що у хворих на чутливі форми специфічного процесу рівень еластази перебував у межах 35,2—215,1 нмоль/хв мл і в середньому становив 110,1 нмоль/хв мл. У хворих на мультирезистентний туберкульоз (друга група) рівень еластази перебував у межах 34,6— 163,1 нмоль/хв мл, що в середньому становило 78,4 нмоль/хв - мл (р < 0,05). Найвищий рівень НЕ (93,0 нмоль/хв мл) мав місце у хворих на інфільтративний туберкульоз легень. За наявності дисемінова- ного туберкульозу легень рівень НЕ становив 74,5 нмоль/хв - мл, що значно менше (на 18,5 нмоль/хв мл, або в 1,25 разу), ніж при інфільтративному. При туберкуломі значення еластази становило 68,1 нмоль/хв мл. При фіброзно-кавернозному туберкульозі легень рівень НЕ був найнижчим (30,9 нмоль/хв - мл). Висновки. Рівень нейтрофільної еластази у хворих на чутливий туберкульоз легень порівняно із хво- рими на мультирезистентний туберкульоз легень був достовірно вищим (в 1,4 разу). Зменшений рівень нейтрофільної еластази характеризує зменшену активність протеолітичної системи крові і може бути ознакою хронізації туберкульозного процесу, що обґрунтовує застосування хірургічного лікування.Item Аналіз захворюваності на вперше виявлений активний позалегеневий туберкульоз в Україні та Сумській області(ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2022) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Шевченко, Юлія Юріївна; Шевченко, Юлия Юрьевна; Shevchenko, Yuliia Yuriivna; Шевченко, М.Ю.; Яркова, Н.В.Мета роботи — вивчити стан та проаналізувати захворюваність на вперше в житті встановлений активний позалегеневий туберкульоз (ТБ) серед мешканців Сумщини в період 2004—2020 рр. Матеріали та методи. Ретроспективно вивчено та проведено статистичний аналіз захворюваності на ТБ мешканців Сумської області, узятих на облік у 2004—2020 рр. Результати та обговорення. За результатами ретроспективного статистичного аналізу захворюва- ності на ТБ протягом 2004—2020 рр. у Сумській області зареєстровано 9664 хворих на ТБ. За інтенсивніс- тю захворюваності на ТБ Сумська область перебувала на середньому рівні серед інших областей України. Захворюваність на ТБ у Сумській області з 2004 до 2019 р. залишалася на одному рівні (46,4 та 47,4 на 100 тис. населення відповідно). В Україні в ці роки відбулося зменшення захворюваності з 72,0 до 47,6 на 100 тис. населення. Говорити про позитивну динаміку цього показника неможливо. Швидше вона є негативною, оскільки пов’язана з виключенням зі статистичного обліку окупованих територій Донецької і Луганської областей та АР Криму. Частка дітей у загальній структурі захворюваності на ТБ у Сумській області зросла від 2,2 % у 2004 р. до 2,7 % у 2020 р. Кількість хворих на позалегеневий ТБ у Сумській області складає 14,6 %, а в Україні — 10,7 %. При цьому 68 % дітей віком до 14 років Сумської області, які захворіли на ТБ протягом вивчених (2004— 2020) років, мали позалегеневу локалізацію туберкульозного процесу, що на 11,3 % більше відповід- ного показника в Україні в цілому. Частка позалегеневого ТБ у підлітків віком 15—17 років становила 27,9 %. На жаль, тенденція до зниження захворюваності на ТБ, зокрема позалегеневий, у цих вікових групах не спостерігається. Переважання позалегеневого ТБ в дітей та у підлітків віком 15—17 років є свідченням значних організаційних прорахунків у фтизіатричній галузі та в наданні медичної допомо- ги в Україні в цілому. Висновки. Захворюваність на ТБ у Сумській області з 2004 по 2019 рр. залишалася на одному рівні (46,4 та 47,4 на 100 тис. населення відповідно). Кількість хворих на позалегеневий ТБ — 14,6 %, а в Україні — 10,7 %. Частка позалегеневого ТБ (68 %) у дітей і підлітків віком 15—17 років (27,9 %) порів- няно з такою в Україні (56,7 та 15,9 % відповідно) є надзвичайно несприятливим показником, який свідчить про відсутність у нашій країні фахівців з позалегеневого ТБ.Item Особливості лімфотропної антибіотикотерапії при бойовій травмі органів черевної порожнини (клініко-експериментальне дослідження)(ДУ «Національний інститут хірургії і трансплантології ім. О.О. Шалімова» НАМН України, 2022) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Шимко, Володимир В'ячеславович; Шимко, Владимир Вячеславович; Shymko, Volodymyr V'iacheslavovych; П'ятикоп, Геннадій Іванович; Пятикоп, Геннадий Иванович; Piatykop, Hennadii Ivanovych; Кононенко, Микола Григорович; Кононенко, Николай Григорьевич; Kononenko, Mykola Hryhorovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Аль Ямані, Наврас Джамал Алі; Al Yamani, Navras Dzhamal Ali; Аль Ямани, Наврас Джамал АлиМета. Вивчення впливу регіональної лімфотропної антибактеріальної терапії на різні органи черевної порожнини та застосування результатів при бойовій травмі живота. Матеріали і методи. В експерименті досліджено накопичення цефтріаксону в різних органах черевної порожнини, яке визначали за розмірами затримки зони росту лабораторної культури E. coli через 1 – 2 год після регіонального лім- фотропного введення препарату в добовій дозі. Тварин (кролів) виводили з експерименту передозуванням кетаміну. Після забору зразків відповідних органів із них робили гомогенат і вносили його в агар–агар, на якому вирощували E. coli. У зону росту бактерій окремо вносили і чистий антибіотик (контроль). Через добу вираховували розміри зони за- тримки росту тест–культури, за якими судили про рівень накопичення антибіотика. Результати. Найбільші розміри зони затримки росту E.coli реєстрували після введення антибіотика в паравертебраль- них і здухвинних зонах, що свідчило про його максимальне накопичення відповідно у зразках шлунка і підшлункової залози та у зразках тонкої, сліпої, сигмоподібної ободової кишок і малого сальника та очеревини. Після внутрішньом’я- зового введення антибіотика розміри зони затримки росту E.coli були мінімальними і свідчили про те, що практично препарат не накопичувався у зразках усіх досліджуваних органів. Висновки. Накопичення цефтріаксону в різних органах у різній гальмівній дозі щодо росту E. coli вказує на необхід- ність використовувати регіональні шляхи лімфотропного введення антибіотиків відповідно до зони гнійно–запально- го процесу в черевній ділянці. Внутрішньом’язове введення антибіотиків недоцільне при таких запальних процесах.Item Вплив амбулаторного лікування вперше діагностованого туберкульозу легень на розвиток сімейного туберкульозу (епідемічна ситуація)(ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2021) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Бондаренко, Леонід Анатолійович; Бондаренко, Леонид Анатольевич; Bondarenko, Leonid AnatoliiovychЗахворюваність на туберкульоз у нашій країні, за статистичними даними, нібито має тенденцію до зниження. Проте потрібно пам’ятати, що із цифрових даних виключено показники АР Крим та тимча- сово окупованих територій Донецької і Луганської областей. Особливо турбує значна захворюваність дітей у світі та смертність дітей, яка сягає 700 осіб щоденно. Актуальність проблеми зумовлена наведеними даними та збільшенням кількості хворих на поширені та деструктивні форми туберкульозу легень. Провідним чинником при цьому залишається постійне збільшення кількості хворих на мультирезистентні форми, ефективність лікування яких не досягає 50 %, тоді як ВООЗ критичною межею для досягнення стабілізації епідемічної ситуації вважає «ефек- тивне лікування» на рівні 85 %. Мета роботи — вивчити особливості сімейного туберкульозу на тлі амбулаторного лікування хво- рих на вперше діагностований туберкульоз. Матеріали та методи. Під нашим спостереженням було 157 сімей із різними формами туберкульо- зу легень. При обстеженні використано променеві, бактеріологічні, імуногенетичні методи. Членів сімей обстежували кожних 6 міс. Результати та обговорення. Поміж контактерів після зазначеного терміну туберкульоз виявили у 162 осіб. Джерела туберкульозу (157) були бацилярними в 49,7 % випадків, контактери — у 43,8 %. Поміж хворих у групі джерел туберкульозу було 28 (35,9 %) осіб із мультирезистентним туберкульозом, а у групі контактерів — 32 (45,12 %) особи (р < 0,05). Отже, причиною розвитку туберку льозу в контак- терів виявилися не ізольовані від сімейства хворі на вперше виявлений туберкульоз. Висновки. На підставі отриманих результатів можна з упевненістю констатувати, що якби були гос- піталізовані хоча б зафіксовані бацилярні хворі, сімейних контактних хворих могло б не бути. Порівнявши усі джерела хворих на туберкульоз (157), можна уявити, що випадків сімейного туберку- льозу (162) можна було б уникнути. На ігнорування однією ланкою епідемічного процесу (передачі інфекції, яка збільшується при контакті) природа «відповіла» збільшенням кількості хворих на сімей- ний туберкульоз на 5 осіб. Наголошуємо: йшлося лише про Сумський регіон і лише протягом обмеже- ного терміну.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »