Навчально-науковий медичний інститут (НН МІ)

Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 38
  • Item
    Фізіотерапевтичні втручання, направлені на стимуляцію кроволімфовідтоку у пацієнтів з деформуючим остеоартрозом колінних суглобів і та ІІ стадії
    (Сумський державний університет, 2025) Пакалов, Е.О.
    Магістерська робота присвячена детальному дослідженню ефективності фізіотерапевтичних втручань, спрямованих на стимуляцію крово- та лімфовідтоку у пацієнтів, що страждають на деформуючий остеоартроз колінних суглобів І–ІІ стадії. Остеоартроз є однією з найбільш поширених патологій опорно-рухового апарату серед дорослого населення і характеризується прогресуючим руйнуванням хрящової тканини, що веде до порушення нормальної функції суглобів, зниження рухової активності та значному погіршенню якості життя пацієнтів. Дегенеративно-дистрофічні зміни в суглобах призводять до порушень кровообігу та лімфообміну, що лише посилює симптоми захворювання, створюючи замкнуте коло патологічних процесів. Серед типових проявів цієї хвороби – біль, набряки, обмеження рухливості, а також зниження здатності до самостійного виконання повсякденних функцій. Метою цієї роботи є оцінка впливу різних фізіотерапевтичних методик, спрямованих на покращення кровообігу та лімфовідтоку у пацієнтів з деформуючим остеоартрозом колінних суглобів, а також вивчення їх ефективності в зменшенні больового синдрому, покращенні функціонального стану суглобів та якості життя пацієнтів. Одним із ключових аспектів дослідження є визначення ролі фізіотерапії в зменшенні необхідності в медикаментозному лікуванні та вплив на відновлення рухової активності після застосування комплексних терапевтичних підходів. Для досягнення поставленої мети було проведено ретельний аналіз наукових джерел з питань фізіотерапевтичного лікування остеоартрозу, а також клінічне та функціональне обстеження пацієнтів. Застосовано комплекс фізіотерапевтичних процедур, що включав апаратні методики, такі як пневмопресотерапія, магнітотерапія, ультразвукова терапія, а також мануальні техніки, спрямовані на поліпшення мікроциркуляції та лімфовідтоку в суглобах, що постраждали від дегенеративних змін. Результати дослідження показали, що впровадження фізіотерапевтичних процедур в комплексне лікування пацієнтів з деформуючим остеоартрозом значно покращує стан пацієнтів. Спостереження продемонстрували зменшення запальних процесів, покращення гемодинаміки та усунення застійних явищ у тканинах, що підтвердило високу ефективність методик фізіотерапії у боротьбі з основними симптомами захворювання. Більшість пацієнтів відзначили полегшення больового синдрому, зниження набряків та покращення рухової активності після кількох сеансів лікування. Використання таких методик, як пневмопресотерапія, магнітотерапія, ультразвукова терапія та кінезіотейпування, забезпечило виражений клінічний ефект, значно зменшивши потребу в медикаментозному лікуванні та сприяло більш швидкому відновленню рухової активності пацієнтів. Практичне значення даного дослідження полягає в удосконаленні підходів до фізичної терапії при лікуванні остеоартрозу колінних суглобів. Результати роботи можуть бути використані в клінічній практиці фізичних терапевтів, реабілітологів, ортопедів та інших медичних працівників, які займаються лікуванням і реабілітацією пацієнтів з цим захворюванням. Запровадження фізіотерапевтичних методик у комплексне лікування ДОА має значний потенціал для покращення результатів реабілітації та підвищення якості життя пацієнтів. Ключові слова: фізична терапія, кровообіг, лімфодренаж, остеоартроз, реабілітація, кінезіотерапія, магнітотерапія, пневмопресотерапія, функціональний стан суглоба, фізіотерапевтичні методи, комплексне лікування.
  • Item
    Фізична терапія пацієнтів з невропатією серединного нерва компресійного генезу
    (Сумський державний університет, 2025) Горбань, М.А.
    Магістерська робота присвячена удосконаленню підходів до відновлення працездатності та покращення якості життя пацієнтів із невропатією серединного нерва компресійного генезу в гострому та післягострому реабілітаційних періодах. У роботі розроблено та впроваджено програму фізичної терапії пацієнтів з невропатією серединного нерва компресійного генезу на засадах МКФ з урахуванням чинників що впивають на повсякденну життєдіяльність хворих (на рівні структури/функції та активності/участі). Програма ґрунтується на базових підходах реабілітаційної допомоги (пацієнто-центричність та проблемо-орієнтованість), на рекомендаціях міжнародних фахівців та реабілітаційному циклі Rehab-Cycle, у своїй структурі містить компоненти: обстеження або оцінювання (assesment), планування або призначення (assignment), втручання (intervention), контроль або моніторинг (evaluation). У межах дослідження було розроблено програму фізичної терапії, розраховану на 7–10 днів у гострому періоді реабілітації в умовах стаціонару та на 30 днів у післягострому періоді після виписки зі стаціонару. Програма включала базові реабілітаційні інтервенції, такі як активізація нервово-м'язового контролю, розтягування і зміцнення м'язів, сенсорна стимуляція, відновлення координації кінцівки, застосування фізичних факторів лікування, тренування функціональних рухів, а також заходи психологічної підтримки й освітні компоненти.
  • Item
    Можливості корекції постінсультних змін у комплексній реабілітації з додаванням вправ на системі REDCORD
    (Сумський державний університет, 2025) Боровик, В.В.
    Магістерська робота зосереджена на глибокому вивченні потенціалу застосування підвісної системи Redcord у комплексній програмі реабілітації для корекції наслідків інсульту. В теоретичній частині роботи проведено всебічний аналіз постінсультних змін, детально розглянуто клінічне застосування системи Redcord у процесі відновлення після мозкового інсульту, а також розкрито нейрофізіологічні механізми, що лежать в основі ефективності цього методу. Основна мета дослідження полягає в оцінці впливу спеціально розроблених вправ на системі Redcord у поєднанні з іншими реабілітаційними заходами на відновлення втрачених рухових функцій, покращення здатності утримувати рівновагу та координації рухів, збільшення обсягу активних і пасивних рухів у уражених кінцівках, а також на зменшення вираженості спастичності у пацієнтів, які перенесли інсульт. Експериментальна частина дослідження включає ретельну розробку та практичне застосування індивідуалізованої програми реабілітації з інтеграцією системи Redcord, що базується на принципах Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров'я (МКФ). Ефективність розробленої програми оцінювалася за допомогою комплексу клінічних шкал, що є загальноприйнятими в неврологічній практиці, а також інструментальних методів дослідження, що дозволило отримати об'єктивні дані про динаміку відновлення пацієнтів. Отримані в ході дослідження результати переконливо демонструють позитивний вплив використання системи Redcord у комплексній реабілітації на відновлення рухових функцій.
  • Item
    Особливості фізичної терапії осіб з тунельним синдромом, що супроводжується дуже сильним болем
    (Сумський державний університет, 2025) Нагорна, А.В
    У представленій магістерській роботі розглядаються сучасні методи фізичної терапії для осіб з тунельним синдромом. Під час дослідження було проведено теоретичний та практичний аналіз ефективності фізичної терапії при тунельному синдромі. У дослідженні використовувались такі методи оцінки: гоніометрія, ма- нуальне м’язове тестування, візуальна аналогова шкала болю, опитувальник нездатності верхньої кінцівки, плеча та кисті (DASH) та Бостонська анкета синдрому карпального каналу (BCTQ). Було розроблено програму фізичної терапії в яку було включено такі засоби як терапевтичні вправи, лікувальний масаж, кінезіотейпування, фізіотерапія та використання ерготерапевтичних засобів. Програма була направлена на зменшення больового синдрому у зап’ясті, збільшення сили м’язів та збільшення амплітуди рухів у суглобах. У результаті впровадження програми фізичної терапії спостерігається значне зменшення больових відчуттів, покращення силових показників та амплітуди рухів у суглобах.
  • Item
    Можливості фізіотерапевтичної корекції болю в спині у пацієнтів з однобічною ампутацією нижньої кінцівки на рівні стегна
    (Сумський державний університет, 2025) Чернякова, Є.С.
    Дана робота присвячена дослідженню ефективності фізіотерапевтичних втручань у пацієнтів з болем у спині після однотипної ампутації нижньої кінцівки. Метою дослідження є розробка алгоритму реабілітації, який враховує біомеханічні зміни після ампутації, а також оцінка результативності різних методів фізіотерапії для зменшення болю та покращення рухової активності. У роботі описано три основні етапи реабілітації: початковий етап для зменшення болю, етап стабілізації для відновлення рухливості та заключний етап для підтримки функцій хребта та кінцівок. Розглянуті методи фізіотерапії, такі як ТENS, міостимуляція, ультразвукова терапія, кінезіотерапія та постуральна корекція, що застосовуються на різних етапах лікування. Оцінка ефективності проведених втручань здійснюється за допомогою різноманітних методів, зокрема через шкалу болю (VAS), анкету індексу рухових можливостей та опитувальника SF-36. Результати дослідження показують значне зниження інтенсивності болю та покращення фізичної активності пацієнтів, що підтверджує ефективність запропонованого підходу до реабілітації. Практичні рекомендації включають використання кінезіотерапії, фізіотерапевтичних процедур для полегшення болю та адаптації до протезу, а також заходи для підтримки правильної постави та корекції ходи. Результати дослідження можуть бути корисними для клінічних фахівців у процесі реабілітації пацієнтів після ампутацій, а також для розробки індивідуальних планів лікування в умовах фізичної терапії.
  • Item
    Фізична терапія після ендопротезування колінного суглобу засобами механотерапії
    (Sumy State University, 2025) Чумак, В.В.
    В кваліфікаційній роботі було розглянуто клінічний випадок пацієнта О., 56 років, після тотального ендопротезування колінного суглоба (ЕКС) (з приводу правобічного деформуючого остеоартрозу ІІІ-ІV ст. Дослідження проведені відповідно до національних і міжнародних вимог із біоетики, не су- перечать принципам Гельсінської декларації прав людини і діючих нормати- вно-правових документів МОЗ України [19]. Реабілітаційне втручання складалось із: обстеження, постановки цілей втручання, планування та впровадження індивідуальної програми фізичної терапії (ФТ) та оцінки втручання. Важливою частиною реабілітаційного втручання було встановлення категорій оцінки за Міжнародною класифікацією функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ). Важливим вважається складаний профіль категорій МКФ [68]. У дослідженні використовували клініко-інструментальні методи: інтерв’ю; зовнішній огляд, візуальну аналогову шкалу болю, гоніометрію, мануальне м’язове тестування, тест «Timed Up and Go», індекс WOMAC, педагогічне спостереження. Розроблена програма ФТ включала комплексний підхід і складалась з механотерапії, кінезотерапії та апаратної фізіотерапії. Тривалість програми 1 реабілітаційний цикл (3 рази на тиждень, всього 24 заняття). Дослідження ми проводили впродовж реабілітаційного втручання. Заняття з пацієнтом відбувались у відповідності зі складеною нами програмою ФТ.
  • Item
    Фізична терапія при посттравматичній комбінованій контрактурі колінного суглобу внаслідок численних кульових поранень
    (Сумський державний університет, 2025) Ситник, О.В.
    Актуальність дослідження зумовлена зростанням кількості пацієнтів, зокрема військовослужбовців, які отримують вогнепальні поранення з подальшим розвитком контрактур колінного суглоба. Відновлення їхньої функціональної незалежності та працездатності є важливою проблемою сучасної реабілітаційної медицини. Мета дослідження – розробка, впровадження та перевірка ефективності програми фізичної терапії при посттравматичній комбінованій контрактурі колінного суглобу внаслідок численних кульових поранень, що направлена на покращення рухливості, сили, балансу та функціональної незалежності пацієнта. Методи дослідження включали аналіз наукової літератури, об’єктивне функціональне тестування (гоніометрія, шкала Ловетта, ВАШ, TUG, 6MWT, індекс Бартела, шкала FIM), розробку та впровадження реабілітаційної програми, оцінку її ефективності. Основні результати показали, що запропонована програма фізичної терапії забезпечила значне покращення функціонального стану пацієнта. Через 6 місяців реабілітації досягнуто збільшення обсягу рухів у колінному суглобі (згинання до 120°, повне розгинання), покращення сили м’язів (з 3/5 до 5/5 за Ловеттом), зменшення болю (ВАШ з 7/10 до 2/10), відновлення функціональної мобільності (TUG – з 28 до 12 секунд, 6MWT – з 250 м до 520 м), а також підвищення рівня самостійності (індекс Бартела – з 55 до 95 балів, FIM – з 72 до 120 балів). Можливе використання розробленої реабілітаційної програми у клінічній практиці для відновлення пацієнтів з контрактурами колінного суглоба після бойових травм та важких ушкоджень.
  • Item
    Особливості використання допоміжних засобів пересування у осіб з когнітивною недостатністю
    (Сумський державний університет, 2025) Коваленко, Я.О.
    Актуальність теми.У сучасних умовах зростання тривалості життя та збільшення кількості осіб похилого віку, проблема когнітивної недостатності набуває дедалі більшої актуальності. Порушення когнітивних функцій, таких як пам’ять, увага, мислення та орієнтація, істотно впливають на рівень незалежності людини, її здатність до самообслуговування, пересування та участі в соціальному житті. Особливої актуальності набуває питання забезпечення осіб із когнітивними порушеннями ефективними допоміжними засобами пересування, які можуть не лише підвищити їх мобільність, але й покращити якість життя загалом.
  • Item
    Особливості фізичної терапії осіб похилого віку з коксартрозом, ускладненим асептичним некрозом головки стегнової кістки
    (Сумський державний університет, 2025) Мовчан, А.О.
    У магістерській роботі досліджено ефективність фізичної терапії в реабілітації осіб похилого віку з коксартрозом, ускладненим асептичним некрозом головки стегнової кістки. Робота містить теоретичний аналіз причин, клінічних проявів і сучасних методів діагностики та лікування коксартрозу, а також емпіричне дослідження впливу фізичної терапії на функціональний стан пацієнтів. Особливу увагу приділено практичним рекомендаціям щодо оптимізації фізичної терапії у цієї категорії пацієнтів в умовах медико-соціальних викликів. Визначено позитивний вплив індивідуально підібраних методик фізичної терапії на зменшення болю, покращення рухливості суглобів і підвищення якості життя пацієнтів. Результати дослідження апробовані на науковій конференції та можуть бути впроваджені в клінічну практику, a тaкож використані у нaвчальному процесі для підготовки фaхівців з фізичної реaбілітації.
  • Item
    Терапевтичні вправи на баланс у поєднанні з допоміжними засобами у фізичній терапії пацієнтів після ампутації пальців стопи внаслідок генетичного захворювання: клінічний кейс
    (Сумський державний університет, 2025) Лисенко, К.І.
    Робота присвячена дослідженню ефективності терапевтичних вправ на баланс у поєднанні з використанням допоміжних засобів у фізичній терапії пацієнтів після ампутації пальців стопи внаслідок генетичних захворювань. У межах дослідження було проведено клінічний аналіз кейсу пацієнтки після ампутації пальців стопи внаслідок синдактилії з метою оцінки впливу запропонованого реабілітаційного підходу на відновлення функціонального стану, зниження ризику падінь та покращення якості життя. У роботі висвітлено роль терапевтичних вправ, спрямованих на покращення рівноваги, координації рухів і стабільності, а також ефективність допоміжних засобів (ортопедичних пристроїв, балансувальних платформ тощо). Проаналізовано специфіку впровадження таких методів у реабілітаційних програмах для осіб із постампутаційним синдромом. Результати дослідження свідчать про значний потенціал комплексного підходу до фізичної терапії для оптимізації процесу реабілітації, підвищення соціальної адаптації пацієнтів і зменшення обмежень у повсякденній діяльності. Робота може бути корисною для фахівців з фізичної терапії, а також для науковців, які досліджують аспекти реабілітації осіб із порушеннями опорно-рухового апарату.