Навчально-науковий медичний інститут (НН МІ)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40
Browse
37 results
Search Results
Item The proportion of secondary caries in the work load of dentist(Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, 2024) Kuzenko, Yevhen Viktorovych; Москаленко, Павло Олександрович; Moskalenko, Pavlo Oleksandrovych; Галич, Людмила Вікторівна; Галич, Людмила Вікторівна; Личко, Світлана Олександрівна; Lychko, Svitlana Oleksandrivna; Кузенко, Євген ВікторовичМетою дослідження було встановлення частки зубів із вторинним карієсом серед каріозних уражень у дитячого та дорослого населення для визначення обсягу робочого навантаження на лікарів з приводу первинного та вторинного карієсу зубів. Проведено цільове епідеміологічне дослідження стоматологічного статусу 264 мешканців Сумської області вікової групи 35-44 років та 364 дітей 3, 6, 12 та 15 років. При аналізі результатів визначали поширеність, інтенсивність карієсу. Інтенсивність карієсу зубів у дорослих оцінювали за інтегрованими індексом КПВ та кп у дітей. Встановлено, що поширеність карієсу серед 3-річних дітей становила 34,0% (95% ДІ: 25; 43), 6-річних – 69,0% (95% ДІ: 59; 78), 12-річних – 62,0% (95% ДІ: 52; 72), 15-річних – 68,0 (95% ДІ: 58; 77), дорослих – 100%. Інтенсивність карієсу у віці 3 роки за індексом кп дорівнювала 1,54±0,11 зубів, 6 років (КПВ + кп) – 3,16±0,15 зубів, 12 років (КПВ) – 2,33±0,12, 15 років (КПВ) – 2,86±0,18 і у дорослих КПВ становив 14,91±0,37 зубів. Потребували лікування зубів з приводу первинного карієсу 64,0±13,0% дітей у віці 3 роки, 52,9±6,0% – 6 років, 30,0±10,0% – 12 років, 48,5±6,1% – 15 років, 47,2±2,9% – дорослі. Потребували лікування зубів з приводу вторинного карієсу 36,0±13,0% дітей у віці 3 роки, 47,1±6,0% – 6 років, 70,0±10,05% – 12 років, 51,5±6,1% – 15 років, дорослі – 52,8±3,3%. Таким чином, майже половина робочого часу лікаря-стоматолога припадає саме на повторні візити хворих для усунення наслідків неякісного лікування первинного карієсу зубів, що виникло з низки причин.Item Genetic alterations affect immune contexture of non-small cell lung cancer: Ukrainian study(Frontiers Media S.A., 2025) Kozakov, D.S.; Kobyliak, N.M.; Livshun, S.S.; Seleznov, O.O.; Koshyk, O.O.; Matvieieva, A.S.; Shparyk, Y.V.; Kolesnik, O.P.; Москаленко, Юлія Василівна; Moskalenko, Yuliia Vasylivna; Винниченко, Олександр Ігорович; Vynnychenko, Oleksandr Ihorovych; Москаленко, Роман Андрійович; Moskalenko, Roman Andriiovych; Kropyvko, S.V.; Khmel, A.V.; Shkurupii, B.M.; Сулаєва, Оксана Миколаївна; Sulaieva, Oksana MykolaivnaВступ: Хоча роль різних генетичних змін була підкреслена серед факторів, що впливають на відповідь на імунотерапію при немалоклітинному раку легень (NSCLC), взаємозв’язки між онкогенними драйверними варіантами та змінами у циклі імунної відповіді на рак залишаються неясними. Мета: Метою дослідження було виявити зв’язки між молекулярним та імунним контекстом NSCLC. Матеріали та методи: У цьому когортному дослідженні було включено 254 випадки NSCLC (193 аденокарциноми легень (LUAD; 76%) та 61 плоскоклітинні карциноми (SCC; 24%)), для яких були доступні патоморфологічні висновки та дані секвенування нового покоління (NGS). По-перше, оцінювали частоту та спектр генетичних змін в українській когорті. По-друге, було вивчено взаємозв’язок між онкогенними драйверними мутаціями та експресією PD-L1 у NSCLC. По-третє, оцінювали цитотоксичні Т-лімфоцити (CD8+) та макрофаги, асоційовані з пухлиною (CD163+), у зразках з мутаціями EGFR і KRAS, реаранжуванням ALK та LUAD без генетичних змін. Типи імунного мікросередовища пухлини (TME) — immune desert, immune excluded та inflamed — були визначені відповідно до циклу імунної відповіді на рак. Результати: Більше половини (52%) спостережуваних випадків NSCLC мали поодинокі (48,03%) або комбінаційні (3,94%) генетичні зміни в онкогенах. Українська когорта продемонструвала високу частоту мутацій EGFR (18,5%) та реаранжувань ALK (9,4%) з відносно помірною частотою мутацій KRAS (16,9%). Пухлини NSCLC з змінами в EGFR та ALK показували високу експресію PD-L1 та специфічну імунну контекстуру. Кількість CD8+ клітин значно відрізнялася між онкогенно-залежними та «дикого типу» LUAD (p = 0,019). NSCLC, не залежний від онкогенів, демонстрував переважання inflamed TME, багатого на CD163+ макрофаги. Натомість понад половина випадків LUAD з мутацією EGFR мала immune desert TME, тоді як ALK-реаранжовані та KRAS-мутаційні NSCLC здебільшого демонстрували immune excluded TME. Висновок: Висока експресія PD-L1 у NSCLC, зумовленому змінами EGFR та ALK, супроводжувалася переважанням низької імуногенності з переходом до ID TME у пухлинах з мутацією EGFR та IE TME у ALK-реаранжованих і KRAS-мутаційних NSCLC. Подальше вивчення механізмів, що впливають на імунну контекстуру пухлини, необхідне для персоналізованого ведення пацієнтів з урахуванням конкретних механізмів ухилення від імунної відповіді.Item The Impact of Age on the Effectiveness of Immune Checkpoint Inhibitors Therapy in Patients with Metastatic Non-Small-Cell Lung Cancer(MDPI (Multidisciplinary Digital Publishing Institute), 2025) Москаленко, Юлія Василівна; Moskalenko, Yuliia Vasylivna; Язиков, Олександр Валерійович; Yazykov, Oleksandr Valeriiovych; Васильєва, Олена Геннадіївна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Сміян, Катерина Олександрівна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Івахнюк, Тетяна Василівна; Ivakhniuk, Tetiana Vasylivna; Будко, Ганна Юріївна; Budko, Hanna Yuriivna; Москаленко, Роман Андрійович; Moskalenko, Roman AndriiovychГлобальне старіння населення призвело до зростання захворюваності на злоякісні новоутворення, включаючи метастатичний недрібноклітинний рак легенів (мНМРЛ). Імуностаріння може впливати на ефективність інгібіторів імунних контрольних точок (ІКП). Прогностична роль віку при мНМРЛ, що лікується ІКП, залишається невизначеною. Цілі: Мета цього дослідження - оцінити, чи вік незалежно впливає на виживання, відповідь та токсичність у пацієнтів з мНМРЛ, які отримували ІКП, а також вивчити потенційну взаємодію з клінічними факторами. Методи: У цьому ретроспективному когортному дослідженні було включено 105 пацієнтів з мНМРЛ, які отримували ІКП. Пацієнтів розділили на чотири групи на основі вікових квартилів. Були зібрані клінічні, патологічні та лікувальні дані. Результати виживання аналізували за допомогою кривих Каплана-Мейєра, ROC-кривої та багатовимірних регресійних моделей Кокса, скоригованих на вплив факторів, що впливають на результат. Для вивчення впливу, пов'язаного з віком, проводили аналіз взаємодії та обмежений кубічний сплайн-аналіз. Значення p < 0,05 вважалося статистично значущим. Результати : Медіанний вік становив 60,8 років. Клінічна користь, що визначалася як об'єктивний рівень відповіді (51,4%) та рівень контролю захворювання (86,6%), суттєво не відрізнялася між віковими квартилями ( p = 0,551 та p = 0,257 відповідно). Медіана загальної виживаності також суттєво не відрізнялася ( p = 0,2853). Регресійний аналіз Кокса та сплайнове моделювання не продемонстрували незалежного зв'язку між хронологічним віком та смертністю від усіх причин (Модель 3: HR = 1,00, 95% ДІ: 0,95–1,04, p = 0,889). Однак аналіз взаємодії показав, що поганий функціональний стан за шкалою ECOG ( p = 0,001), триваліша тривалість лікування ІЦІ ( p < 0,0001) та низька експресія PD-L1 ( p = 0,017) були сильнішими предикторами смертності у пацієнтів старшого віку. Вік був пов'язаний зі збільшенням кількості імунообумовлених побічних ефектів та вищими балами індексу коморбідності Чарльсона, що свідчить про необхідність віково-специфічних стратегій лікування. Висновки: Вік сам по собі не є предиктором виживання пацієнтів з мНДРЛ, які отримують ІЦП. Однак функціональний стан, тривалість лікування та експресія PD-L1 можуть змінювати вікові результати.Item Advanced Electrospun Chitosan-(Polylactic Acid)-(Silver Nanoparticle)-Based Scaffolds for Facilitated Healing of Purulent Wounds: A Preclinical Investigation(MDPI (Multidisciplinary Digital Publishing Institute), стаття була опублікована у журналі Polymers у 2025 році., 2025) Самохін, Євген Олександрович; Samokhin, Yevhen Oleksandrovych; Варава, Юлія Валентинівна; Varava, Yuliia Valentynivna; Буцик, Анна Сергіївна; Butsyk, Anna Serhiivna; Москаленко, Роман Андрійович; Moskalenko, Roman Andriiovych; Husak, Ye.; Дригваль, Богдан Олександрович; Dryhval, Bohdan Oleksandrovych; Корнієнко, Валерія Олегівна; Korniienko, Valeriia Olehivna; Животовський, Ігор Володимирович; Zhyvotovskyi, Ihor Volodymyrovych; Kukurika, V.; Shmatkov, A.; Ramanaviciute, A.; Banasiuk, R.; Погорєлов, Максим Володимирович; Pohorielov, Maksym Volodymyrovych; Ramanavicius, A.; Корнієнко, Вікторія Володимирівна; Korniienko, Viktoriia VolodymyrivnaБіоматеріали, модифіковані антибактеріальними речовинами, включаючи наночастинки, відкривають нові можливості для ефективного лікування інфікованих ран. На жаль, більшість публікацій зосереджувалися лише на експериментах in vitro, з обмеженим розумінням їхнього потенціалу для клініки. Це дослідження оцінює ефективність in vivo електроформованих мембран хітозан/полімолочна кислота (Ch/PLA), збагачених наночастинками срібла (AgNPs), для лікування гнійних ран. Композитний біоматеріал поєднує біосумісність та антимікробну активність хітозану зі структурною цілісністю PLA, тоді як AgNPs підвищують антибактеріальну ефективність проти основних ранових патогенів, включаючи Staphylococcus aureus , Pseudomonas aeruginosa та Escherichia aureus . На щурячій моделі було створено модель гнійної рани повної товщини, і тварин розділили на три групи лікування: (i) Ch/PLA, (ii) Ch/PLA-AgNPs та (iii) PLA-хлоргексидин (контроль). Загоєння ран контролювали протягом 21 дня за допомогою макроскопічної оцінки, гістологічного, імуногістохімічного та мікробіологічного аналізу. Мембрани Ch/PLA-AgNPs значно зменшили бактеріальну колонізацію протягом 4–6 днів, сприяли утворенню грануляційної тканини та прискорили епітелізацію порівняно з немодифікованим каркасом Ch/PLA. До 15-го дня в групі Ch/PLA-AgNPs спостерігалося повне закриття рани, що можна порівняти з ранами, обробленими PLA-хлоргексидином. Імуногістохімічний аналіз виявив контрольовану запальну реакцію зі збалансованим переходом макрофагів M1/M2, що сприяє ефективній регенерації тканин. Крім того, оцінки системної токсичності не виявили значного побічного впливу на внутрішні органи. Ці результати демонструють, що електропрядені мембрани Ch/PLA-AgNPs ефективно прискорюють загоєння гнійних ран, поєднуючи антимікробний захист з біосумісною підтримкою тканин. Цей інноваційний підхід є перспективною альтернативою традиційним пов'язкам на рани та відкриває шлях для клінічного застосування в лікуванні інфікованих ран.Item Main immunogenetic, pathogenetic, and clinical features of Epstein-Barr virus infection (literature review)(Kharkiv National Medical University, 2025) Чемич, Микола Дмитрович; Chemych, Mykola Dmytrovych; Саєнко, Олександр Сергійович; Saienko, Oleksandr Serhiiovych; Світайло, Владислав Сергійович; Svitailo, Vladyslav Serhiiovych; Клименко, Наталія Василівна; Klymenko, Nataliia Vasylivna; Чемич, Оксана Миколаївна; Chemych, Oksana MykolaivnaВірус Епштейна-Барра (EBV), або герпесвірус людини типу 4, є поширеним збудником, який інфікує [90–95]% дорослого населення у всьому світі. За останні 10 років дослідження значно розширили наше розуміння етіологічних характеристик інфекції EBV, її ролі у розвитку злоякісних та аутоімунних захворювань, а також механізмів взаємодії з імунною системою. EBV — це складний герпесвірус, який має здатність інфікувати В-лімфоцити та епітеліальні клітини, забезпечуючи довічну персистенцію в організмі людини. Він має дві фази життєвого циклу — літичну та латентну, під час яких активуються різні генетичні програми та імунні механізми. Залежно від функціонального стану клітини та типу латентності, вірус може змінювати патерни експресії генів, щоб уникнути імунного нагляду. Імунна відповідь на інфекцію EBV включає гуморальні та клітинні компоненти. Цитотоксичні CD8⁺ Т-лімфоцити відіграють вирішальну роль, але вірус здатний ефективно модулювати або пригнічувати їх активність. Для забезпечення довготривалої персистенції вірус використовує ряд стратегій уникнення імунного контролю, включаючи порушення презентації антигену через молекули головного комплексу гістосумісності I і II, індукцію регуляторних Т-клітин і пригнічення прозапальних реакцій. Інфекція EBV може проявлятися в різних клінічних формах, від інфекційного мононуклеозу до важких хронічних захворювань: хронічної активної інфекції EBV, лімфопроліферативних розладів після трансплантації та новоутворень, асоційованих з EBV. Існує тісний зв'язок між EBV та розвитком певних аутоімунних захворювань, включаючи ревматоїдний артрит, синдром Шегрена та системний червоний вовчак. Вірус здатний викликати імунну дисрегуляцію через молекулярну мімікрію, експресію вірусних білків, активацію цитокінових шляхів та втрату імунної толерантності.Item Changes of the heart rate variability within the active stand test dynamics among athletes with reduced physical performance(Trenčianska univerzita Alexandra Dubčeka v Trenčíne, 2024) Олешко, Тетяна Миколаївна; Oleshko, Tetiana Mykolaivna; Атаман, Юрій Олександрович; Ataman, Yurii Oleksandrovych; Олешко, Олександр Миколайович; Oleshko, Oleksandr Mykolaiovych; Dereka, T.; Глущенко, Вікторія Валеріївна; Hlushchenko, Viktoriia ValeriivnaПеретренованість вважається необхідним стимулом для підвищення спортивної результативності. З іншого боку, адекватне тренування зі збалансованим відновленням також є важливим: результативність може знизитися, якщо немає взаємного балансу. Фізичні вправи можна кількісно виміряти за допомогою різних методів. Вимірювання варіабельності серцевого ритму залишаються актуальними протягом останнього десятиліття. Варіабельність серцевого ритму забезпечує вегетативний кровообіг. Вона описує здатність організму та серцево-судинної системи змінювати серцевий ритм для зовнішньої та внутрішньої адаптації. Ми обстежили дві групи з 71 спортсмена легкої атлетики. В основній групі з 30 осіб реакції серцевого ритму та артеріального тиску на пробу Летунова були незадовільними. Для групи порівняння з 41 особи реакції були протилежними. Практично всі показники варіабельності серцевого ритму переважали у спортсменів з нормальною гемодинамічною реакцією на стандартні фізичні вправи. Після тесту відновлення серцевого ритму до задовільної гемодинамічної реакції було повним (змін варіабельності серцевого ритму не спостерігалося: р3 ˃ 0,05). Однак, спричинена змінами положення тіла, симпатична активність впливала на основну тестову групу. Більшість статистичних даних показали значне зниження варіабельності (р2 ˃ 0,05). Отже, вимірювання варіабельності серцевого ритму для пре- та пост-постуральних вправ доводять недостатнє та повільне гемодинамічне відновлення спортсменів із незадовільною серцево-судинною реакцією на стандартне фізичне навантаження. Крім того, спостерігається наростання вегетативної дисфункції з домінуванням симпатичного тонусу внаслідок зниження парасимпатичного.Item Immunopathogenetic features of lyme disease(ТОВ «Інформаційно-науковий центр «Лікарська справа», 2025) Чемич, Микола Дмитрович; Chemych, Mykola Dmytrovych; Світайло, Владислав Сергійович; Svitailo, Vladyslav Serhiiovych; Чемич, Оксана Миколаївна; Chemych, Oksana Mykolaivna; Клименко, Наталія Василівна; Klymenko, Nataliia Vasylivna; Delikatna, T.; Саєнко, Олександр Сергійович; Saienko, Oleksandr SerhiiovychМета. Вивчення імунологічних особливостей Хвороби Лайма та патофізіологічних механізмів, що призводять до поліорганних уражень. Матеріали і методи.Статті та дослідження, які висвітлені у базах даних PubMed, Центру громадського здоров'я МОЗ України, Karger, Onlinelibrary, CDC, Ecdc. Особливу увагу приділено дослідженням щодо імунологічних особливостей та патофізіологічних механізмів при Хворобі Лайма. Проаналізовано статті, опубліковані з 2013 по 2024 роки, із застосуванням методів систематичного огляду літератури, порівняльного аналізу клінічних результатів для забезпечення актуальності й точності висновків. Висновки. У процесі діагностики Хвороби Лайма клініцисти у теперішній час можуть стикатись з широким спектром виявів, що зумовлює як гіпо- так і гіпердіагностику цієї хвороби. Захворюваність на цю хворобу в Україні та у світі коливається, демонструючи періоди підвищення та зниження, водночас загальний її тренд має тенденцію до зростання. Розвиток хронічних форм Хвороби Лайма – це складний процес з залученням багатьох ланок клітинного та гуморального імунітету. Баланс цитокінів, серед яких IL-1β, IL-2, IL-6, IL-8, IL-10, IL-15, IL-17, IFN-γ має вирішальне значення у розвитку Лайм-артриту, хронічного атрофічного акродерматиту та нейробореліозу, а рівень IL-17 може застосовуватись як діагностичний маркер деяких хронічних форм цієї хвороби.Item Altered dNTP pools accelerate tumor formation in mice(Oxford University Press, 2024) Phong, T.; Pradeep, M.; Leonard, G.W.; Москаленко, Роман Андрійович; Moskalenko, Roman Andriiovych; Sushma, S.; Nilsson, A.K.; Watt, D.L.; Andersson, P.; Bergh, A.; Pursell, Z.F.; Chabes, A.Зміни в пулах дезоксирибонуклеозидтрифосфатів (dNTP) пов'язують зі збільшенням частоти мутацій та нестабільністю геному в одноклітинних організмах і клітинних культурах. Однак роль змін пулу dNTP у розвитку пухлин у ссавців залишається незрозумілою. У цьому дослідженні ми представляємо модель миші з точковою мутацією RRM1-Y285A в алостеричному сайті специфічності рибонуклеотидредуктази. Ця мутація зменшила активність рибонуклеотидредуктази, порушуючи синтез дезоксиаденозинтрифосфату (dATP) та дезоксигуанозинтрифосфату (dGTP). Гетерозиготні миші Rrm1+/Y285A демонстрували виразні зміни в пулах dNTP у різних органах, коротшу тривалість життя та раніше виникнення пухлин порівняно з диким типом. Аналіз мутаційного спектра пухлин виявив дві різні сигнатури, одна з яких нагадувала сигнатуру, витягнуту з раку людини, що містить мутацію того ж амінокислотного залишку в рибонуклеотидредуктазі, RRM1 Y285C. Наші результати свідчать про те, що мутації в ферментах, залучених до метаболізму dNTP, можуть слугувати рушіями розвитку раку.Item An Information-Extreme Algorithm for Universal Nuclear Feature-Driven Automated Classification of Breast Cancer Cells(Multidisciplinary Digital Publishing Institute, 2025) Савченко, Тарас Русланович; Savchenko, Taras Ruslanovych; Лахтарина, Руслана Юріївна; Lakhtaryna, Ruslana Yuriivna; Денисенко, Анастасія Петрівна; Denysenko, Anastasiia Petrivna; Довбиш, Анатолій Степанович; Dovbysh, Anatolii Stepanovych; Coupland, Sarah E.; Москаленко, Роман Андрійович; Moskalenko, Roman AndriiovychДіагностика раку молочної залози значною мірою спирається на гістопатологічну оцінку, яка схильна до суб'єктивності та неефективності, особливо при використанні зображень цілих зрізів (WSI). Це дослідження спрямоване на усунення цих обмежень шляхом розробки автоматизованого алгоритму класифікації клітин раку молочної залози, використовуючи інформаційно-екстремальний підхід машинного навчання та універсальні цитологічні ознаки. Метою є досягнення об'єктивної та узагальненої гістопатологічної діагностики. Методи: Оцифровані гістологічні зображення оброблялися для ідентифікації гіперхроматичних клітин. З окремих клітин було виділено 21 цитологічну ознаку (10 геометричних та 11 текстурних), обраних за їхній потенційний універсальний характер для різних видів раку. Ці ознаки потім використовувалися для класифікації клітин як нормальних або злоякісних за допомогою інформаційно-екстремального алгоритму. Цей алгоритм оптимізує інформаційний критерій у бінарному просторі Геммінга для досягнення надійного розпізнавання з мінімальною кількістю вхідних ознак. Архітектурна інновація полягає в застосуванні цього інформаційно-екстремального підходу до аналізу цитологічних ознак для класифікації ракових клітин. Результати: Функціональна ефективність алгоритму була оцінена на наборі даних зі 176 маркованих зображень клітин, що дало багатообіцяючі результати: точність 89%, прецизійність 85%, повнота 84% та F1-показник 88%. Ці метрики демонструють збалансовану та ефективну модель для автоматизованої класифікації клітин раку молочної залози. Висновки: Запропонований інформаційно-екстремальний алгоритм, що використовує універсальні цитологічні ознаки, пропонує потенційно об'єктивну та обчислювально ефективну альтернативу традиційним методам і може зменшити деякі обмеження глибокого навчання в гістопатологічному аналізі. Майбутня робота буде зосереджена на валідації алгоритму на більших наборах даних та дослідженні його застосовності до інших типів раку.Item The impact of body mass index on the risk of developing serious adverse events in patients with metastatic non-small cell lung cancer(Publishing House Helvetica, 2025) Винниченко, Олександр Ігорович; Vynnychenko, Oleksandr Ihorovych; Москаленко, Роман Андрійович; Moskalenko, Roman AndriiovychБевацизумаб – таргетний препарат для лікування метастатичного недрібноклітинного раку легень (мНДКРЛ). Мета дослідження – встановити наявність кореляції між виживаністю, небажаними явищами та індексом маси тіла (ІМТ). У дослідженні взяли участь 87 пацієнтів з мНДКРЛ. Пацієнти з ІМТ < 25 кг/м2 були включені до групи з недостатньою/нормальною вагою, ≥25 кг/м2 – надлишковою вагою/ожирінням. Встановлено, що на загальну виживаність (ЗВ) впливають стать пацієнта (P=0,011) та рівень тромбоцитів (Р=0,045). Медіана ЗВ у жінок становила 16,0 місяця проти 9,1 місяця у чоловіків. Медіана ЗВ у пацієнтів з рівнем тромбоцитів менше 280 г/л становила 13,5 місяця проти 7,4 місяця у тих, чий рівень тромбоцитів був 280 г/л або вище. Висновки. ІМТ не впливає на виживаність та ризик розвитку тромбоемболій, кровотеч та артеріальної гіпертензії. Кращу ЗВ мають жінки та ті пацієнти, чий базовий рівень тромбоцитів менше 280 г/л.