Навчально-науковий медичний інститут (НН МІ)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40
Browse
4 results
Search Results
Item The state of reproductive health of women with hyperproliferative pathology of the endometrium(Aluna Publishing, 2021) Нікітіна, Ірина Миколаївна; Никитина, Ирина Николаевна; Nikitina, Iryna Mykolaivna; Horban, N.Ye.; Микитин, Ксенія Вадимівна; Микитин, Ксения Вадимовна; Mykytyn, Kseniia Vadymivna; Kondratiuk, K.O.; Сміян, Світлана Анатоліївна; Смиян, Светлана Анатольевна; Smiian, Svitlana Anatoliivna; Калашник, Наталія Володимирівна; Калашник, Наталия Владимировна; Kalashnyk, Nataliia Volodymyrivna; Gerevich, N.V.The aim: To study and analyze the dynamics of women’s reproductive health in Ukraine as a factor in population reproduction and to study the features of menstrual disorders in Ukraine in 2010-2019. In women of reproductive age with hyperproliferative pathology of the endometrium without atypia. Materials and methods: A descriptive epidemiological study was conducted using data from the departmental statistical reporting of the Ministry of Health of Ukraine on the number of cases of gynecological pathology for 2010–2019. The peculiarities of menstrual function in patients of reproductive age with atypical hyperproliferative pathology of the endometrium were studied. We examined 84 patients of the gynecological department of the Sumy Regional Clinical Perinatal Center with a diagnosis of hyperproliferative pathology of the endometrium without atypia, who sought medical help during 2017-2020 for hyperplastic processes of the endometrium in reproductive age (18 to 49 years). All patients were divided into three groups, up to group I women with endometrial hyperplasia without atypia (HGE) (n = 30); Group II – patients diagnosed with endometrial polyps (n = 30); group III included patients with combined hyperproliferative pathology (uterine body polyps and endometrial hyperplasia without atypia) (n = 24). Results: As a result of the conducted systematic analysis it was established: the higher the prevalence of PMC, the higher the frequency of diseases of the genitourinary system and some gynecological diseases. This is confirmed by the calculated coefficients of correlation of the prevalence of PMC with the frequency of diseases of the genitourinary system (r = 0.75, p<0.001), salpingitis (r = 0.63, p<0.001) and endometriosis (r = 0.42, p<0, 05). The assessment of the relative risk of gynecological diseases has shown that the greatest attention needs to be paid to improving the diagnosis of infertility and endometriosis, as well as the prevention and treatment of salpingitis and uterine cancer. When women with menstrual disorders go to the gynecologist, it is necessary to pay attention to the presence of hyperproliferative pathology, and if women have other chronic diseases, offer rehabilitation of these foci, which can further have a positive effect on reproductive health. Conclusions: The highest rates of menstrual irregularities were found in women with endometrial hyperplasia without atypia and a combination diffuse hyperplasia with endometrial polyps in contrast to patients with only endometrial polyps. Menstrual irregularities can be considered as a marker and indicator of dysfunction of the genitourinary system and the presence of a hyperproliferative process at the prehospital stage.Item Оцінка стану внутрішньоорганного кровотоку тонкої кишки при гострій спайковій непрохідності кишок(Сумський державний університет, 2016) Пак, Василь Якович; Пак, Василий Яковлевич; Pak, Vasyl Yakovych; Кащенко, Леонід Григорович; Кащенко, Леонид Григорьевич; Kashchenko, Leonid Hryhorovych; Микитин, Василь Зіновійович; Микитин, Василий Зиновьевич; Mykytyn, Vasyl Zinoviiovych; Микитин, Ксенія Вадимівна; Пабот, К.А.; Микитин, Ксения Вадимовна; Mykytyn, Kseniia VadymivnaАктуальність.За останні десятиліття частота гострої спайкової кишкової непрохідності зростає прямопропорційно зростанню кількості проведених оперативних втручань на органах черевної порожнини та малоготазу, і становить від 50,0% до 93,3%.Смертність від даної патології сягаєвід 15% до 23,8%. Метою дослідження було вивчення внутрішньоорганного кровотоку тонкої кишки при гострій спайковій кишковій непрохідності в експерименті.Item Лікування хворих на гостру спайкову непрохідність кишечника у ранньому післяопераційному періоді(Сумський державний університет, 2016) Слободян, Г.Р.; Микитин, Василь Зіновійович; Микитин, Василий Зиновьевич; Mykytyn, Vasyl Zinoviiovych; Микитин, Ксенія Вадимівна; Микитин, Ксения Вадимовна; Mykytyn, Kseniia VadymivnaАктуальність. Серед усіх видів непрохідності гостра спайкова непрохідність тонкої кишки (ГСКН) складає від 40 до 86% випадків. Пов’язані з нею ускладнення є причиною зниження якості життя хворих та їх інвалідизації. Післяопераційна летальність від ГСКН становить від 5 до 25% і не має стійкої тенденції до зниження. В основі патогенезу є порушення фізіологічних функцій тонкої кишки, що проявляється порушенням порожнистого та пристінкового травлення, а на фоні ішемії, гіпоксії та атрофії слизової тонкої кишки відбувається транслокація токсичних речовин і мікроорганізмів у кров’яне та лімфатичне русло і порожнину очеревини. Актуальність даної теми спонукає хірургів використовувати максимально ефективні і нові підходи до лікування та профілактики ГСКН.Item Роль раннього ентерального харчування у зміні мікробного спектру тонкої кишки при гострій спайковій непрохідності кишок(Сумський державний університет, 2016) Микитин, Василь Зіновійович; Микитин, Василий Зиновьевич; Mykytyn, Vasyl Zinoviiovych; Пак, Василь Якович; Пак, Василий Яковлевич; Pak, Vasyl Yakovych; Микитин, Ксенія Вадимівна; Микитин, Ксения Вадимовна; Mykytyn, Kseniia VadymivnaАктуальність. Проаналізовано результати хірургічного лікування 77 хворих на ГСКН, яким виконано інтубацію тонкої кишки за Вангенштіном: у 71 (92,2%) і через цекостому за Шейдом у 6(7,8%). Чоловіків було 46(59,8%), жінок – 31(40,2%), переважали особи працездатного віку від 31 до 60 років, що загалом склало 66,5%. Усіх пацієнтів поділено на дві групи. Першу групу – групу порівняння - склали 47 пацієнтів, яким у післяопераційному періоді не проводили череззондової ентеральної терапії. У 2-гу(основну) групу ввійшло 30 хворих, яким у післяопераційному періоді в комплексне лікування було включено застосування череззондової лікувальної програми.