Навчально-науковий медичний інститут (НН МІ)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40
Browse
Search Results
Item Masticatory myofascial pain syndrome provoked by SARS-COV-2 infection in a patient with orofacial pathology (clinical case)(V. N. Karazin Kharkiv National University, 2023) Личко, Володимир Станіславович; Lychko, Volodymyr Stanislavovych; Личко, Світлана Олександрівна; Lychko, Svitlana Oleksandrivna; Животовський, Ігор Володимирович; Zhyvotovskyi, Ihor Volodymyrovych; Burtyka, М.Міофасціальний больовий синдром (МФБС) – це хронічний больовий стан, що характеризується появою міофасціальних тригерних точок (MTТ) у м’язах. Захворювання може бути спричинене різними факторами та діагностується шляхом клінічного огляду та пальпації MTТ. Результати недавніх досліджень показали, що такі інфекції, як SARS-CoV-2, можуть спричинити MFPS, особливо у поєднанні з іншими захворюваннями. Лікарі-стоматологи часто стикаються з проблемою МФБС у пацієнтів з дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба, але вона може розвинутися і у пацієнтів з нормально функціонуючим суглобом. Симптоми найчастіше включають біль, чутливість і порушення рухливості нижньої щелепи. У цій статті представлено клінічний випадок розвитку МФБС у пацієнтки з орофаціальною патологією на фоні перенесеної SARS-CoV-2 інфекції. Матеріали та методи дослідження. Описано особу з нестабільністю прикусу, яка викликана відсутністю, руйнуванням і розхитуванням жувальних зубів та призвела до розвитку функціональних, а потім і органічних розладів жувальних м’язів. У пацієнтки було виявлено симптоми МФБС після перенесеної SARS-CoV-2 інфекції. Проведено систематичний онлайн-пошук статей із використанням пошукових термінів «Коронавірус, SARS-COV-2 та міофасціальний больовий синдром», що були опубліковані в період з січня 2020 року по жовтень 2023 року. Результати. В жовтні 2021 року після підтвердження діагнозу SARS-CoV-2 інфекції пацієнтку госпіталізували на 10 днів. Після виписки звернулася до лікаря-стоматолога зі скаргами на головний біль та скутість у ділянці жувальних м’язів, відсутність та руйнування бічних зубів, утруднене пережовування їжі, рухомість та зміщення окремих зубів, періодичну кровоточивість ясен, а також деякі естетичні порушення. Під час об’єктивного обстеження виявлена вторинна часткова адентія, що призвела до нестабільності прикусу, дефектів твердих тканин жувальних зубів, патологічної стертості фронтальної групи, травматичних явищ прикусу. Під час пальпації виявлено МТТ в ділянці жувальних та скроневих м’язів. Пацієнтка пройшла серію фізіотерапевтичних маніпуляцій на жувальні м’язи, що призвело до негайного полегшення приблизно на 30 %. Висновок. МФБС може бути спричинений різними факторами, включаючи інфекції, такі як SARS-CoV-2. Діагноз ґрунтується на клінічному огляді та пальпації MTТ, а лікування може включати ін’єкції в тригерні точки, фізіотерапію та неінвазивні методи терапії. У представленому випадку у пацієнта було поєднання часткової адентії, яка призвела до нестабільності прикусу із SARS-CoV-2 інфекцією, що спровокувало розвиток МФБС.