Навчально-науковий медичний інститут (НН МІ)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40
Browse
Search Results
Item Поліморфізм генів прозапальних та протизапальних цитокінів у хворих із гострим панкреатитом у північно–східному регіоні України(ГО «Асоціація хірургів України», ДУ «Національний інститут хірургії і трансплантології ім. О.О. Шалімова» НАМН України, 2022) Дужий, Ігор Дмитрович; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Ситник, Ольга Андріївна; Sytnyk, Olha Andriivna; Пак, Василь Якович; Pak, Vasyl YakovychРеферат Мета. Визначити вплив поліморфізму генів прозапального – інтерлейкіну–8 А–251Т (rs 4073) та протизапального – інтерлейкіну–10 С–592А (rs 1800872) цитокінів на перебіг гострого панкреатиту. Матеріали і методи. Методом полімеразної ланцюгової реакції вивчено поліморфізм генів прозапального – інтерлейкіну–8 А–251Т (rs 4073) і протизапального – інтерлейкіну–10 С–592А (rs 1800872) цитокінів у 83 хворих із гострим панкреатитом. Контрольну групу склали 60 здорових осіб без гострого панкреатиту в анамнезі. Результати. Визначено частоту поліморфізму генів інтерлейкіну–8 А–251Т (rs 4073) та інтерлейкіну–10 С–592А (rs 1800872) при набряковій і деструктивній формах гострого панкреатиту, а також у оперованих пацієнтів. Висновки. Перехід гострого панкреатиту в некротичну форму не був пов’язаний із видом поліморфізму генів прозапального – інтерлейкіна–8 А–251Т (rs 4073) та протизапального – інтерлейкіну–10 С–592А (rs 1800872) цитокінів. У носіїв генотипу Т/Т гена інтерлейкіна–8 А–251Т (rs 4073) статистично значущо частіше виконували оперативні втручання з приводу ускладнень гострого панкреатиту. Поліморфізм А/Т гена інтерлейкіну–8 А–251Т (rs 4073) та, можливо, поліморфізм А/А гена інтерлейкіну–10 С–592А (rs 1800872) асоціювалися із сприятливим, неускладненим перебігом гострого панкреатитуItem Особливості біоценозу трофічних виразок на тлі хронічної венозної недостатності, можливості лікування(Національна академія медичних наук України, ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН України», Харківський національний медичний університет,, 2022) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Бєлай, Володимир Станіславович; Белай, Владимир Станиславович; Bielai, Volodymyr Stanislavovych; Суходуб, Леонід Федорович; Суходуб, Леонид Федорович; Sukhodub, Leonid Fedorovych; Пак, Василь Якович; Пак, Василий Яковлевич; Pak, Vasyl Yakovych; Ясніковський, Олег Михайлович; Ясниковский, Олег Михайлович; Yasnikovskyi, Oleh MykhailovychПричинами тривалого загоєння ТУ нижніх кінцівок є бактеріальне обсіменіння виразок з утворенням біоплівок. Актуальність проблеми. Частота ТУ нижніх кінцівок, мікробна резистентність та значна частота рецидивів (20–70 %) визначає та обґрунтовує актуальність проблеми. Мета. Вивчити особливості біоценозу ТУ нижніх кінцівок та можливість лікування без застосування антибіотиків. Матеріали та методи. Пацієнти з ТУ були розділені на дві групи. До першої (основної) групи (n = 57) увійшли пацієнти, які отримували апатитополімерну дренажну пов’язку, до другої групи (порівняння) – пацієнти, які отримували традиційне лікування (n = 53). Досліджено мазки з ранової поверхні ТУ на чутливість до АПДБ. Результати і обговорення. Інтенсивність мікробної контамінації ТУ до лікування становила 106 КУО/мл, на 3 добу після застосування АПДБ — 104 КУО/мл, на 5 добу — 103 КУО/мл. Середня швидкість загоєння рани становила 0,42 см2/добу площі поверхні рани. Висновки. 1. У ТУ мікробіоцинозів домінує Staphylococcus ssp — 52,7 %, E. coli — 34,6 %. 2. Застосування APDB без використання антибіотиків зменшує мікробну контамінацію. 3. Середня тривалість лікування в основній групі становила 19,6 дня, у групі порівняння — 28,2 дня.