Навчально-науковий медичний інститут (НН МІ)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40
Browse
10 results
Search Results
Item Трансформувальний фактор росту-β1 у хворих на бронхіальну астму: патогенетичні, клінічні та терапевтичні аспекти (огляд літератури та власні результати дослідження)(Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського Національної Академії медичних наук України, 2021) Качковська, Владислава Володимирівна; Kachkovska, Vladyslava Volodymyrivna; Ковчун, Анна Володимирівна; Kovchun, Anna Volodymyrivna; Бондаркова, Анна Миколаївна; Bondarkova, Anna Mykolaivna; Приступа, Людмила Никодимівна; Prystupa, Liudmyla NykodymivnaМета: аналіз літератури щодо результатів досліджень ролі трансформувального фактора росту-β1 (TGF-β1) у ремоделюванні дихальних шляхів, запаленні, клінічному перебігу, ефективності лікування у хворих на бронхіальну астму (БА), а також визначення рівня даного маркеру в крові обстежених нами пацієнтів. Матеріал та методи дослідження. Проаналізовано публікації, що містять результати досліджень щодо ролі TGF-β1 в перебігу БА. Власне вивчення вмісту в крові TGF-β1 здійснювалось за допомогою імуноферментного аналізу з використанням наборів «IBLInternational GMBH, Germany» у 553 хворих на БА та у 95 здорових осіб. Результати. Наведено дані щодо механізмів впливу TGF-β1 на процеси ремоделювання дихальних шляхів у хворих на БА. Проаналізовано його роль у розладах мікроциркуляції, продукції слизу, еозинофільному запаленні та у виразності клінічних симптомів захворювання. Визначено, що рівень експресії TGF-β1 асоційований із контролем, тяжкістю перебігу, тривалістю захворювання, проте були і суперечливі дані, які потребують подальшого вивчення. Наведено дані щодо можливостей використання TGF-β1, як маркера ремоделювання дихальних шляхів, уякості терапевтичної мішені у лікуванні хворих на БА. Детально представлено механізми впливу глюкокортикоїдів, тіотропію броміду, метилксантинів, селективних інгібіторів TGF-β1 , ресвератролу, симвастатину та монтелукасту. Встановлено вірогідно вищий його вміст в крові пацієнтів із БА (38,5 ± 0,7 пг/мл) порівняно із здоровими особами (33,9 ± 1,0 пг/мл, р = 0,007). Висновки. Виявлено достовірне підвищення рівня TGF-β1 в крові хворих БА. Важливим, на нашу думку, є диференційований аналіз вмісту даного маркера в залежності від фенотипу захворювання, що дозволить пояснити суперечливі результати різних досліджень, поглибить розуміння його патофізіологічної та клінічної ролі з метою розробки методів уповільнення ремоделювання дихальних шляхів.Item GLN27GLU та ARG16GLY поліморфізми гена β2-адренергічного рецептора у хворих на бронхіальну астму і ожиріння(Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського Національної Академії медичних наук України, 2021) Качковська, Владислава Володимирівна; Kachkovska, Vladyslava Volodymyrivna; Ковчун, Анна Володимирівна; Kovchun, Anna Volodymyrivna; Фадєєва, Ганна Анатоліївна; Fadieieva, Hanna Anatoliivna; Приступа, Людмила Никодимівна; Prystupa, Liudmyla NykodymivnaБронхіальна астма (БА), асоційована із ожирінням, представляє окремий фенотип, для якого характерний важчий перебіг захворювання та нижча відповідь на базисну терапію. БА та ожиріння визнані як класичні мультифакторіальні захворювання, що виникають в осіб із певним генотипом під дією провокуючих факторів зовнішнього середовища. Дослідження генів-кандидатів БА та ожиріння сприятиме поглибленню наших знань і розумінь загальної генетичної основи даних захворювань. Мета. Огляд літератури, що містить результати досліджень Arg16Gly і Gln27Glu поліморфізмів гена β2 -адренорецептора (β2 -АР), які розглядаються, як спільні кандидати щодо виникнення БА та ожиріння, що дозволить зрозуміти та обгрунтувати напрямок подальших досліджень. Матеріали та методи дослідження. Проаналізовано публікації, що містять результати досліджень щодо ролі Arg16Gly і Gln27Glu поліморфізмів гена β2 -АР у виникненні БА та ожиріння. Результати дослідження. Дані аналізу літератури за досліджуваною проблемою носять суперечливий, а іноді й дискордантний характер. Представлено, що сила взаємодії між Arg16Gly і Gln27Glu поліморфізмами та наявністю БА і ожиріння не завжди достатня, щоб пояснити цей зв’язок. Це підкреслює наявність невирішених запитань, які потребують подальших досліджень. Висновок. Проведений аналіз пошуку спільних генетичних маркерів на прикладі Arg16Gly і Gln27Glu поліморфізмів гена β2 -АР у хворих на БА і ожиріння вказує на необхідність подальшого вивчення цієї проблеми для удосконалення діагностичних, лікувальних та профілактичних заходів.Item Клінічний випадок рідкісного синдрому Снеддона(Сумський державний університет, 2016) Зінченко, С.С.; Орел, П.В.; Бутенко, О.О.; Короза, С.О.; Орловський, Олександр Вікторович; Орловский, Александр Викторович; Orlovskyi, Oleksandr Viktorovych; Кмита, Владислава Володимирівна; Кмыта, Владислава Владимировна; Kmyta, Vladyslava Volodymyrivna; Приступа, Людмила Никодимівна; Приступа, Людмила Никодимовна; Prystupa, Liudmyla NykodymivnaСиндром Снеддона був вперше детермінований в окрему клінічну одиницю лікарем Снеддоном та колегами у 1965 році. Діагностичні критерії даного синдрому включають в себе: чисельні транзиторні ішемічні атаки (ТІА), ішемічні інсульти головного мозку, ліведо ретикуляріс, артеріальну гіпертензію. До сьогоднішніх днів тривають дебати з приводу виділення даного синдрому як самостійної одиниці у класифікації ревматологічних захворювань або підвиду одного із клінічних варіантів антифосфоліпідного синдрому (АФЛС) з негативними антитілами до кардіоліпіну. Метою нашої роботи було проаналізувати та диференціювати клінічний випадок рідкісного синдрому Снеддона.Item Розподіл генотипів за BCL1 поліморфізмом гена глюкокортикоїдного рецептора залежно від індексу маси тіла(Сумський державний університет, 2014) Кмита, Владислава Володимирівна; Кмыта, Владислава Владимировна; Kmyta, Vladyslava Volodymyrivna; Гученко, І.П.BclI поліморфізм гена глюкокортикоїдного рецептора пов'язаний із заміною цитозину на гуанін в 647-му положенні у 2-му інтроні. BclI поліморфізм асоційований з антропометричними параметрами, дисліпідемією, інсулінорезистентністю, серцево-судинними, аутоімунними захворюваннями, чутливістю до глюкокортикостероїдів, ендотеліальною дисфункцією та активністю запалення. З'явилися окремі публікації про зв'язок BclI поліморфізму з бронхіальною астмою (БА). При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/35945Item Ступінь контролю бронхіальної астми згідно опитувальника ACQ6 серед відповідного контингенту хворих залежно від BCI1 поліморфізму генаглюкокортикоїдного рецептора(Сумський державний університет, 2014) Орловський, Віктор Феліксович; Орловский, Виктор Феликсович; Orlovskyi, Viktor Feliksovych; Кмита, Владислава Володимирівна; Кмыта, Владислава Владимировна; Kmyta, Vladyslava Volodymyrivna; Пономарьова, А.І.; Лаврик, Я.В.Відповідно до міжнародних керівництв щодо лікування бронхіальної астми (БА) основною метою є контроль її перебігу (мінімізація симптомів, обмеження активності і частоти використання β2-агоністів) і тим самим зниження ризику розвитку небезпечних для життя загострень і довготермінової непрацездатності. Опитувальник контролю перебігу БА Asthma Control Questioner (ACQ) був розроблений, враховуючи ці критерії. З допомогою даного опитувальника визначається достатність рівня контролю БА, зміни у її перебігу, які відбуваються спонтанно або у результаті лікування. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/35721Item Розподіл генотипів за BCL1 поліморфізмом гена глюкокортикоїдного рецептора залежно від індексу маси тіла у хворих на бронхіальну астму(Сумський державний університет, 2014) Кмита, Владислава Володимирівна; Кмыта, Владислава Владимировна; Kmyta, Vladyslava Volodymyrivna; Гученко, І.П.За допомогою близнюкового методу визначено, що ожиріння і бронхіальна астма (БА) можуть бути викликані загальними генетичними факторами ризику. Кілька генів, асоційованих з ожирінням, знаходяться в локусах, що мають відношення до БА, на хромосомних ділянках 5q, 6p, 11q і 12q 6. BclI поліморфізм гена глюкокортикоїдного рецептора (ГР) згідно даних літератури демонструє зв'язок як з ожирінням, так із БА. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/35700Item Bcl1 поліморфізм як одна із генетичних детермінант нікотинової залежності(Сумський державний університет, 2014) Приступа, Людмила Никодимівна; Приступа, Людмила Никодимовна; Prystupa, Liudmyla Nykodymivna; Кмита, Владислава Володимирівна; Кмыта, Владислава Владимировна; Kmyta, Vladyslava Volodymyrivna; Фендик, М.М.; Свириденко, Л.О.Згідно останніх даних куріння є причиною смерті близько п'яти мільйонів людей щороку, оскільки збільшує ризик розвитку багатьох захворювань, у першу чергу – легень і серцево-судинної системи, а також – онкопаталогії. Давно відомо щодо стимулюючого впливу ряду факторів зовнішнього середовища на формування даної пагубної звички. Тим не менш, в останні роки, з’являється велика кількість досліджень щодо ролі генетичних факторів у розвитку нікотинової залежності. Система досліджень у популяціях близнюків та окремих сімей показала, що існує не один конкретний ген, який визначає розвиток схильності до куріння, а швидше низка певних генів, котрі обумовлюють вищу сприйнятливість до нікотинової залежності. Ці гени відповідають за продукцію та метаболізацію нейромедіаторів, кількість сприйнятливих рецепторів та окремої здатності індивідуумів до швидкості метаболізування нікотину. Згідно літературних даних одним із таких генетичних чинників є Bcl1 поліморфізм гена глюкокортикоїдного рецептора (ГР). При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/35697Item Взаємозв'язок BCL1 поліморфізму гена глюкокортикоїдного рецептора із тяжкістю перебігу та рівнем контролю бронхіальної астми(СумДУ; Мед. ін-т, 2013) Кмита, Владислава Володимирівна; Кмыта, Владислава Владимировна; Kmyta, Vladyslava VolodymyrivnaУ всьому світі спостерігається зростання захворюваності на бронхіальну астму (БА) та летальності від цього недуга. Згідно останніх даних Всесвітньої організації охорони здоров’я кожний 15-й житель на нашій планеті страждає від БА, а це приблизно 100 мільйонів жителів. Розповсюдженість БА в Європі становить більше 5%, серед населення України – 0,5 – 1%, в той час згідно світової статистики – у 5 – 11% загальної популяції. Щорічно, згідно даних GINA, у Сполучених Штатах Америки витрачається близько 3 міліардів доларів на лікування БА. Неможливо не звернути увагу на те, що з кожним роком кількість хворих зростає, відповідно, порівнюючи дані за 2008 та 2012 роки, відмічено приріст захворюваність на 11%, що в цілому складає – тисячі хворих. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33913Item Рівень контролю бронхіальної астми в залежності від типу ВСІ1 поліморфізму глюкокортикоїдних рецепторів(Сумський державний університет, 2013) Кмита, Владислава Володимирівна; Кмыта, Владислава Владимировна; Kmyta, Vladyslava VolodymyrivnaЗавдячуючи розвитку фармакогенетики встановлено поліморфізми генів, які пов’язані із неоднорідністю відповіді на застосування інгаляційних глюкокортикоїдів (ІГКС). З цією метою інтенсивно вивчаються структурні зміни гена глюкокортикоїдних рецепторів (GR) – мутації та біля 20 поліморфізмів. Найбільш вивченими серед них є поліморфізми N363S, BclI, ER22/23EK та TthIIII, а найбільш поширеним - bcl1-поліморфізм гена GR. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32826Item Частота ВСL1 поліморфізму глюкоїдних рецепторів у загальній популяції та у пацієнтів із бронхіальною астмою(Сумський державний університет, 2013) Кмита, Владислава Володимирівна; Кмыта, Владислава Владимировна; Kmyta, Vladyslava VolodymyrivnaБронхіальна астма (БА) є мультифакторіальним захворюванням, для розвитку якого необхідна наявність генетичної схильності та впливу несприятливих чинників зовнішнього середовища. Полігенність БА доведено чисельними дослідженнями. На теперішній час картовано гени і поліморфні варіанти генів, що зумовлюють схильність до даного захворювання, що може сприяти проведенню цілеспрямованої первинної профілактики. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32797