Навчально-науковий медичний інститут (НН МІ)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40
Browse
54 results
Search Results
Item Використання ДНК-діагностики у спорті(Сумський державний університет, 2024) Баришок, А.С.У роботі охарактеризувані методи ДНК-діагностики у спорті та особливості їх використання. Дослідження показують, що спортсмени, які звертають увагу на аналіз ДНК досягають у 3 рази більших результатів, ніж ті, хто його не використовує.Item Особливості діагностики туберкульозу плечового суглобу(ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН України», 2022) Дужий, Ігор Дмитрович; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Олещенко, Галина Павлівна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Кравець, Олександр Валерійович; Kravets, Oleksandr Valeriiovych; Бряник, Владислав Володимирович; Brianyk, Vladyslav Volodymyrovych; Юрченко, Олександр Петрович; Yurchenko, Oleksandr PetrovychЗгідно даних Всесвітньої організації охорони здоров’я у світі щорічно виявляється близько 10 млн вперше захворівших на туберкульоз, 1,5 млн з них помирає. Легеневий і позалегеневий туберкульоз нерідко перебігає нетипово під масками інших захворювань, що затримує діагностику. У рамках реорганізації охорони здоров’я і фтизіатричної служби скорочена кількість фтизіатрів і знайти фахівця не просто, що визначає актуальність проблеми. Мета роботи. Загострити увагу лікарів первинної ланки і фахівців на можливостях нетипового перебігу різних форм туберкульозу. Матеріали і методи. Спостерігали 5 хворих на кісткові форми туберкульозу, а поміж них 2-х хворих на осумковані форм емпієми плеври. Результати та їх обговорення. Хворі на кістковий туберкульоз спостерігалися різними фахівцями до встановлення діагнозу 4 – 6 місяців. Оперували хворих на тлі гепаринопрофілактики тромбоемболій. Висновки. З метою запобігання діагностичних помилок про туберкульоз потрібно про нього пам’ятати і застосовувати бактеріологічні методи діагностики. При оперативних втручаннях у осіб старшого віку потрібна гепаринопрофілактика.Item Хірургічні та терапевтичні дефініції захворювань плеври (роздуми і рекомендації щодо дефініцій)(Ференець Віталій Борисович (Україна), 2022) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Голубничий, Станіслав Олександрович; Голубничий, Станислав Александрович; Holubnychyi, Stanislav Oleksandrovych; Гресько, Ігор Яремович; Гресько, Игорь Еремеевич; Hresko, Ihor Yaremovych; Кононенко, Микола Григорович; Кононенко, Николай Григорьевич; Kononenko, Mykola Hryhorovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Ситнік, Олександр Леонідович; Сытник, Александр Леонидович; Sytnik, Oleksandr Leonidovych; Бряник В.В.; Юрченко О.П.Діагностика захворювань плеври не завжди буває своєчасною. Відомо про випадки помилкової діагностики протягом 2–3 тижнів і більше. Актуальність. Оперативні втручання на плеврі у більшості випадків затримуються, а виконуються, нерідко проводяться за необґрун- тованими діагнозами, що вносить сум'яття у статистику і непорозуміння поміж фахівцями. На нашу думку, в основі цього лежать не чіткі дефініції. Мета дослідження. Покращення результатів діагностики і лікування захворювань плеври. Матеріали і методи. Своє бачення діагностичних процесів і оперативних втручань при захворюваннях плеври автори виводять, базуючись на аналізі 2011 диференціально-діагностичних хворих і 597 оперативних втручань – плевректомії. Результати та їх обговорення. Використання запропонованого алгоритму обстеження і технічних особливостей оперативного втручання дозволили скоротити до мінімуму недоліки діагностики і лікування. Висновки. Автори надіються, що втілення запропо- нованих дефініцій принесе користь нашому народу в умовах епідемії COVID-19 та воєнного стану.Item Діагностика туберкульозу у ВІЛ-інфікованих осіб(Харківський національний медичний університет, 2020) Янчук, Світлана Миколаївна; Янчук, Светлана Николаевна; Yanchuk, Svitlana Mykolaivna; Чемич, Оксана Миколаївна; Чемич, Оксана Николаевна; Chemych, Oksana Mykolaivna; Чемич, Микола Дмитрович; Чемич, Николай Дмитриевич; Chemych, Mykola DmytrovychНайчастіше у ВІЛ-інфікованих виявляють вперше діагностований туберкульоз легень та туберкульозний менінгіт. Основними і найбільш часто використовуваними методами діагностики туберкульозу у ВІЛ інфікованих є рентгенологічне дослідження органів грудної клітини, дослідження мокротиння на кислотостійкі бактерії та GeneXpert MTB/RIF, квантіфероновий тест, T-spot, а в деяких випадках LAM-тест. Використання даних методів дозволить швидко і точно верифікувати діагноз туберкульозу у ВІЛ-інфікованих осіб.Item Синдром плеврального випоту – маніфестація туберкульозного спондиліту(ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2015) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Піддубна, Галина Павлівна; Бондаренко, Л.А.; Гресько, Ігор Яремович; Гресько, Игорь Еремеевич; Hresko, Ihor Yaremovych; Юрченко, Алла Владиславівна; Юрченко, Алла Владиславовна; Yurchenko, Alla Vladyslavivna; Поддубная, Галина Павловна; Piddubna, Halyna PavlivnaВступ. Актуальність проблеми полягає у складнощах лікування хворих на хіміорезистентні форми туберкульозу, а на туберкульозний спондиліт зокрема, який до 70% хворих залишає непрацездатними. Мета дослідження: ознайомити фахівців фтизіопульмонологічного і суміжних профілів з особливостями клінічного перебігу туберкульозного плевриту, визваного первинно резистентними формами мікобактерій туберкульозу,який нерідко ускладнюється туберкульозним спондилітом, діагностика останнього може затягнутися до декількох місяців з наступною невдачею лікування. Матеріали та методи. Під спостереженням авторіву 2013 році було 97 хворих на туберкульозний плеврит і 9 осіб (9,27%) – на туберкульозний спондиліт. Результати та обговорення. Серед хворих на туберкульозний спондиліт 6 осіб за 4-6 місяців до захворювання хребта перенесли плеврит. Лікування проводилося лише у двох хворих, але в обох випадках незадовільно. У одного з них після плевриту розвинувся туберкульозний спондиліт. Через 3 місяці лікування з’явилося мокротиння, в останньому знайдено мультирезистентні форми МБТ і діагностовано інфільтративний туберкульоз правої легені. Висновки. Плеврит у даного хворого був викликаний первинно резистентними МБТ, а лікувався він протягом 3 місяців протитуберкульозними препаратами першого ряду, що стало причиною подальшої пролонгації процесу: плеврит – спондиліт – туберкульоз легень.Item Синдром плеврального випоту та хвороба Лайма(ПП «ІНПОЛ ЛТМ», 2016) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Гресько, Ігор Яремович; Гресько, Игорь Еремеевич; Hresko, Ihor Yaremovych; Юрченко, Алла Владиславівна; Юрченко, Алла Владиславовна; Yurchenko, Alla VladyslavivnaЗа даними літератури синдром плеврального випоту супроводжує понад 90 патологічних процесів, лікування яких, зрозуміло, має значну відмінність. Правильний етіопатогенетичний підхід при лікуванні можливий лише за достовірної верифікації захворювання. Актуальність проблеми зумовлена складнощами диференціальної діагностики етіології плеврального випоту (процесу). Матеріали і методи. Під спостереженням авторів було два хворих на Лайм-бореліоз, що супроводжувався синдромом плеврального випоту. Результати. Перебіг захворювання та його маніфестація нагадували «пневмонію». У процес були втягнуті серцево-судинна система, суглоби та спинний мозок і права плевральна порожнина. Висновки. Синдром плеврального випоту може бути одним із маніфестуючих синдромів хвороби Лайма. Лише вірно і професійно зібраний епідеміологічний анамнез може дати підстави запідозрити хворобу Лайма і виконати специфічне дослідження для виявлення антитіл до збудника бореліозу шляхом IФA. Через неправильно зібраний анамнез не могли своєчасно діагностувати захворювання в обох хворих.Item Запальні одонтогенні захворювання щелепно-лицьової ділянки(ВВП «Мрія-1», 2019) Москаленко, Павло Олександрович; Москаленко, Павел Александрович; Moskalenko, Pavlo OleksandrovychКонспект лекцій присвячений висвітленню широкого спектра питань запальних захворювань щелепно-лицьової ділянки одонтогенного генезу. Працюючи з даним виданням, студенти і інтерни матимуть змогу не тільки підготуватися до семінарських та практичних занять за певною тематикою, а ще й набути теоретичних знань для успішної подальшої самостійної діяльності в якості лікарів- стоматологів.Item Нейростоматологічні захворювання в практиці лікаря-хірурга-стоматолога(Сумський державний університет, 2019) Москаленко, Павло Олександрович; Москаленко, Павел Александрович; Moskalenko, Pavlo OleksandrovychДо неврологів і стоматологів звертається чимала кількість хворих з приводу чутливих, секреторних, рухових і трофічних розладів в ділянці обличчя і шиї. Пацієнти скаржаться на гострий біль або парестезії у порожнині рота, верхній і нижній щелепах, в певних ділянках обличчя. Такі відчуття порушують працездатність, сон, емоційний і психічний стан людини. Біль сигналізує про формування хвороби і разом з тим вона допомагає лікареві розпізнати захворювання і вибрати адекватне лікування.Item Одонтогенні періостити та остеомієліти(Сумський державний університет, 2019) Москаленко, Павло Олександрович; Москаленко, Павел Александрович; Moskalenko, Pavlo OleksandrovychХворі з періоститом щелеп складають більше 10-15% усіх хірургічних стоматологічних хворих, що знаходяться на лікуванні в поліклініці. Інфекція проникає в щелепи по кровоносних або лімфатичних судинах з інших вогнищ запалення, наприклад при тонзиліті і різних інфекційних захворюваннях, що в основному має місце у дітей.Хвороботворні мікроорганізми проникають в щелепи з ран, наприклад при відкритих переломах щелеп або великих інфікованих пораненнях м'яких тканин обличчя. В сучасному формулюванні остеомієліт щелеп представляє собою інфекційно-алергічний, гнійно-некротичний запальний процес, що розвивається у всіх елементах кістки, прилеглих м'яких тканинах під впливом агресивних чинників фізичної, хімічної або біологічної природи на тлі попередньої сенсибілізації та нейрогуморальних зсувів.Item Захворювання скронево-нижньощелепного суглобу (СНЩС). Клініка, діагностика, лікування(Сумський державний університет, 2019) Москаленко, Павло Олександрович; Москаленко, Павел Александрович; Moskalenko, Pavlo OleksandrovychПроблема лікування та реабілітації пацієнтів з симптомами мязово-суставної дисфункції скронево-нижньощелепного суглобу (СНЩС) знаходиться в прямій залежності від розуміння процесів патоморфозу їх порушення.При виборі методу лікування, як правило, основне увагу приділяють локальним проявам дисфункцій (обмежене або надмірне відкривання рота, болі та звукові явища в ділянці СНЩС та ін.), що при проведенні лікувальних заходів зазвичай не призводить до бажаного результату.Це пов'язано із тим, що не враховуються особливості функціональних і морфологічних порушеннь в окремих компонентах СНЩС і прилеглих до нього анатомічних утворень.