Навчально-науковий медичний інститут (НН МІ)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40
Browse
3 results
Search Results
Item Стан міцності з’єднання композиційних матеріалів з дентином при різних протоколах його препарування і адгезивної підготовки(не видавався, 2025) Лахтін, Юрій Володимирович; Lakhtin, Yurii Volodymyrovych; Григор'єв, Денис Генадійович; Hryhoriev, Denys HenadiyovychВступ. Методи попередньої обробки дентину перед відновленням зуба є ключовими для забезпечення міцного з’єднання реставраційного матеріалу з твердими тканинами, що визначає довготривалість утримання реставрацій. Попри численні дослідження, ефективність різних протоколів препарування та адгезивної підготовки залишається предметом дискусій. Мета дослідження. Визначити міцність з’єднання на розтяг між реставраційним матеріалом і дентином при застосуванні різних методів препарування та адгезивної обробки. Матеріали і методи. У 20 видалених третіх молярах емаль зішліфовували до дентину. Зразки поділено на 4 групи (по 5). У групах 1 і 2 застосовували ротаційні інструменти, у групах 3 і 4 — повітряно-абразивну обробку. У зразках 1 і 3 дентин не протравлювали; у зразках 2 і 4 — застосовували гель фосфорної кислоти. Усі зразки обробляли адгезивом Charisma GLUMA® Bond 5 та композитом Charisma «SMART». Міцність з’єднання визначали методом розтягування на машині УМ-500. Статистичний аналіз проводили у STATA 19 з використанням ANOVA і тесту Бонферроні. Результати. Найменшу міцність з’єднання виявлено у зразках без протравлення. Значно вищі показники зафіксовано при попередньому протравленні дентину. Відмінності між групами з протравленням і без нього були статистично значущими (p<0,05). Між групами з протравленням, але різними методами препарування, достовірних відмінностей не виявлено (p>0,05). Сукупний вплив методу препарування й адгезивної підготовки становив 83,3% загальної варіації. Висновки. Поєднання протравлення з повітряно-абразивним або роторним препаруванням забезпечує високу ефективність з’єднання. Найвищу міцність забезпечує повітряно-абразивне препарування з наступним протравленням, але ця перевага над традиційним роторним протоколом статистично незначуща.Item The proportion of secondary caries in the work load of dentist(Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, 2024) Kuzenko, Yevhen Viktorovych; Москаленко, Павло Олександрович; Moskalenko, Pavlo Oleksandrovych; Галич, Людмила Вікторівна; Галич, Людмила Вікторівна; Личко, Світлана Олександрівна; Lychko, Svitlana Oleksandrivna; Кузенко, Євген ВікторовичМетою дослідження було встановлення частки зубів із вторинним карієсом серед каріозних уражень у дитячого та дорослого населення для визначення обсягу робочого навантаження на лікарів з приводу первинного та вторинного карієсу зубів. Проведено цільове епідеміологічне дослідження стоматологічного статусу 264 мешканців Сумської області вікової групи 35-44 років та 364 дітей 3, 6, 12 та 15 років. При аналізі результатів визначали поширеність, інтенсивність карієсу. Інтенсивність карієсу зубів у дорослих оцінювали за інтегрованими індексом КПВ та кп у дітей. Встановлено, що поширеність карієсу серед 3-річних дітей становила 34,0% (95% ДІ: 25; 43), 6-річних – 69,0% (95% ДІ: 59; 78), 12-річних – 62,0% (95% ДІ: 52; 72), 15-річних – 68,0 (95% ДІ: 58; 77), дорослих – 100%. Інтенсивність карієсу у віці 3 роки за індексом кп дорівнювала 1,54±0,11 зубів, 6 років (КПВ + кп) – 3,16±0,15 зубів, 12 років (КПВ) – 2,33±0,12, 15 років (КПВ) – 2,86±0,18 і у дорослих КПВ становив 14,91±0,37 зубів. Потребували лікування зубів з приводу первинного карієсу 64,0±13,0% дітей у віці 3 роки, 52,9±6,0% – 6 років, 30,0±10,0% – 12 років, 48,5±6,1% – 15 років, 47,2±2,9% – дорослі. Потребували лікування зубів з приводу вторинного карієсу 36,0±13,0% дітей у віці 3 роки, 47,1±6,0% – 6 років, 70,0±10,05% – 12 років, 51,5±6,1% – 15 років, дорослі – 52,8±3,3%. Таким чином, майже половина робочого часу лікаря-стоматолога припадає саме на повторні візити хворих для усунення наслідків неякісного лікування первинного карієсу зубів, що виникло з низки причин.Item Адгезивний потенціал мікрорельєфу поверхонь емалі і дентину при різних протоколах препарування(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Лахтін, Юрій Володимирович; Lakhtin, Yurii Volodymyrovych; Григор’єв, Денис Генадійович; Hryhoriev, Denys HenadiiovychМета дослідження. Оцінити адгезивний потенціал мікрорельєфу поверхні твердих тканин зубів при різних протоколах препарування і адгезивної підготовки. Матеріали та методи дослідження. Видалені імпактні треті моляри сепарували в медіо-дистальному напрямку, отримували дві половини коронкової частини, з яких в залежності від протоколів препарування і адгезивної підготовки формували 4 групи: 1 – препарування ротаційними інструментами без протравлення тканин, 2 - препарування ротаційними інструментами з протравленням 37% гелем фосфорної кислоти, 3 - препарування повітряно-абразивним методом без протравлення, 4 - препарування повітряно-абразивним методом протравленням. Поверхню зразків вивчали під оптичним мікроскопом, фотографували з наступною екстраполяцію зображень в програму з відкритим вихідним кодом для аналізу та обробки зображень ImageJ. Аналізували 2D- та 3D- зображення поверхні (профілю мікрорельєфу) за типом поверхні, її структурою, рельєфом, оптичними характеристиками. Результати. В 1-й групі зразків рельєф поверхні емалі з глибокими борозенками і задирками, нерівномірна мікроструктура, мінімальна шорсткість, відсутність мікропор, пригладжена структура. Гладка поверхня дентину з мінімальними мікротріщинами, обмежена відкритість дентинних канальців, наявність змащеного шару. Помірний потенціал адгезії через відсутність мікромеханічної ретенції і обмежену відкритість канальців у дентині. В 2-й групі - більш виражений мікрорельєф емалі з численними мікропорами і порожнинами. Відкриті дентинні канальці та колагенова мережа. Високий адгезивний потенціал завдяки мікромеханічній ретенції та наступної гібридизації дентину. В 3-й групі - менш агресивний рельєф поверхні емалі, проте з чіткою мікрошорсткістю. Однорідна, шорстка поверхня дентину з частково відкритими канальцями. Помірно високий адгезивний потенціал через однорідність і помірну мікромеханічну ретенцію. в 4-й групі - виражений мікрорельєф емалі і наявність мікропор. Рівномірне відкриття дентинних канальців, чітка пориста структура дентину. Найвищий адгезивний потенціал серед досліджених протоколів. Висновки. Найкращі умови мікрорельєфу для адгезії спостерігаються у зразків 4-ї групи. Мікрорельєф поверхні зразків 2-ї групи також показує хороші умови для зчеплення, але структура тканин зуба менш відкрита. Мікрорельєф поверхні 3-ї групи зразків демонструє задовільний потенціал до адгезії, хоча кислота могла б його посилити. Мікрорельєф поверхні 1-ї групи є найменш сприятливим для зчеплення: мінімальна шорсткість, відсутність мікропор, пригладжена структура.