Навчально-науковий медичний інститут (НН МІ)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40
Browse
4 results
Search Results
Item Вплив МR-блокади на структурно-функціональні показники серця та судин у хворих на артеріальну гіпертензію у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу(Сумський державний університет, 2017) Криворучко, Я.Ю.В ХХІ столітті, як і раніше, перше місце серед основних причин захворюваності, смертності та втрати працездатності займають серцево-судинні захворювання (ССЗ), пов'язані з атеросклерозом (артеріальна гіпертензія, інфаркт міокарда, інсульт) [40]. Аналіз загальної смертності населення в Україні в 2014 році свідчить, що 66,3 % випадку смертей зумовлені хворобами системи кровообігу (ХСК), у той час як у більшості європейських країн цей показник не перевищує 50% [20]. Ведуче місце серед даних нозологій належить артеріальній гіпертензії (АГ), яка незважаючи на достатній прогрес у вивченні патогенезу, клініки, діагностики та лікування залишається найпоширенішим серцевосудинним захворюванням (ССЗ) із численними ускладненнями як в Україні [15], так і в усьому світі. Близько 90% складає її есенціальна форма – гіпертонічна хвороба (ГХ) [64]. За даними офіційної статистики, станом на 2014 рік в Україні зареєстровано понад 12 млн. осіб, хворих на АГ, що становить 32 % дорослого населення. Щорічно АГ вперше виявляється приблизно у 430 тис. пацієнтів [8]. Цукровий діабет (ЦД) 2-го типу, як супутнє захворювання, часто зустрічається у хворих на ГХ, значно збільшуючи захворюваність та смертність, головним чином серцево-судинну [25, 26]. ЦД в країнах світу охоплює від 2 до 8% населення [2, 13, 18, 21]. За даними Міжнародної федерації діабету, в даний час у світі налічується 366 млн. хворих на ЦД [25]. В Україні офіційно зареєстровано більше 1 млн. 100 тис. хворих на цю патологію [32]. Поширеність ЦД з кожним роком постійно зростає, також збільшується смертність, обумовлена його ускладненнями [9, 32]. Так за прогнозами дослідників до 2030 року захворюваність у світі на ЦД зросте до 438 млн. [25]. На даний час, ЦД 2-го типу вважається одним із найбільш вагомих та агресивних факторів ризику ССЗ [2, 13, 21]. Поєднання цих патологій супроводжується метаболічними порушеннями, оксидантним стресом, швидким розвитком атеросклерозу, зниженням рівня оксиду азоту та більш швидким розвитком ускладнень ЦД, зокрема макро- та мікроангіопатій [27, 39, 45] та створює труднощі для вибору терапії. Вивчення механізмів розвитку ЦД та його судинних ускладнень у хворих на ГХ залишається однією з найбільш актуальних проблем сучасної медицини, тому що коморбідність цих патологій має спільний патогенетичний зв'язок і потенціює кардіоваскулярний ризик [45, 50]. Найважливішими механізмами, які ускладнюють взаємний перебіг ЦД та АГ є зміни у системі ренін-ангіотензин-альдостерон (РААС) [17]. При лікуванні хворих на ГХ у поєднанні з ЦД 2-го типу необхідно враховувати не тільки ефективність антигіпертензивної дії препаратів, а й їх вплив на метаболізм глюкози та ліпідів, чутливість тканин до інсуліну та структурно-функціональний стан серця, ендотеліальну функцію судин. Незважаючи на наявність декількох класів антигіпертензивних препаратів, прийом багатокомпонентної комбінованої терапії, зустрічається контингент хворих, у яких цільового рівня артеріального тиску (АТ) досягнути не вдається. Ризик серцево-судинних ускладнень (ССУ) постійно зростає. На даний час, недостатньо вивчений вплив окремого класу блокаторів РААС - селективних антагоністів альдостерону (САА) на структурнофункціональний стан серця та ендотеліальну функцію судин у хворих на ГХ у поєднанні з ЦД 2-го типу. Не розроблені диференційовані рекомендації стосовно корекції структурно-функціональних змін серця та судин у хворих з даною коморбідною патологією. Вирішення цих питань має безсумнівний практичний та теоретичний інтерес. Мета: дослідити структурно-функціональні зміни серця та судин у хворих на ГХ у поєднанні з ЦД 2-го типу та оцінити терапевтичну ефективність селективних антагоністів альдостерону у комплексному лікуванні пацієнтів з даним коморбідним станом.Item Метаболічні порушення та структурно-функціональний стан серця та судин у хворих на гіпертонічну хворобу у поєднанні з ожирінням(Сумський державний університет, 2016) Закорко, І.-М.С.Частка серцево-судинної смертності в загальній структурі причин смерті в Україні в 2014 році склала 66,5%. Близько 90% смертей пов'язані з важкими формами ішемічної хвороби серця та інсультами, більшість з яких прогресувати на фоні гіпертонічної хвороби [56]. Одним з найпоширеніших серцево-судинних захворювань в більшості європейських країн є артеріальна гіпертензія, при цьому близько 90% складає її ессенціальна форма – гіпертонічна хвороба (ГХ). Найбільш поширеним захворюванням, що протікає поєднано з гіпертонічною хворобою є ожиріння [11]. Ризик серцево-судинних катастроф при ГХ (інфаркт міокарда та мозковий інсульт) росте пропорційно збільшенню індекса маси тіла (ІМТ). Чисельність людей, які страждають на ожиріння, прогресивно збільшується кожні 10 років [79]. За даними сучасних досліджень метаболічні порушення виявляються не тільки при ожирінні, але й при незначному збільшенні маси тіла, коли ІМТ за класифікацією ВОЗ є в межах 25-29,9 кг/м2 (надлишкова маса тіла), а отже, необхідно звертати особливу увагу на пацієнтів з надлишковою масой тіла та ожирінням, прагнути нормалізації ІМТ та окружності талії [74]. Реалізація патофізіологічних механізмів за поєднанням ГХ з ожирінням призводить до безперервного прогресуючого ремоделювання життєво важливих органів. Органами-мішенями при ГХ із ожирінням є не тільки серце, головний мозок та нирки, але й судинна стінка, яка пошкоджується як на фоні підвищеного артеріального тиску (АТ), так і метаболічно активними речовинами, які утворюються при ожирінні. Особливості ремоделювання органів-мішеней у хворих на артеріальну гіпертензію з поєднаною патологією представляє особливий інтерес та залишаються недостатньо вивченими.Item Вплив тривожно-депресивних розладів на перебіг стабільної стенокардії напруги(Сумський державний університет, 2015) Єрмоленко, Т.С.Мета дослідження: Вивчити вплив тривожно-депресивних розладів на перебіг стабільної стенокардії напруги ІІ-ІІІ функціонального класу.Item Ефективність лікування артеріальної гіпертензії в залежності від способу життя на сучасному етапі(СумДУ; Мед. ін-т, 2013) Лісниченко, Н.В.Серцево-судинні захворювання в Європі посідають провідне місце у структурі захворювань і зумовлюють майже дві третини всіх випадків смерті та третину причин інвалідності населення. За даними Європейського Товариства Кардіологів Україна займає перше місце серед європейських країн за рівнем смертності від хвороб серця і судин. В Україні вмирають від хвороб системи кровообігу не тільки частіше, але й раніше. Артеріальна гіпертензія – одне з найбільш розповсюджених захворювань серцево-судинної системи, яке і по нині залишається серйозною проблемою охорони здоров’я. Артеріальна гіпертензія є одним із головних факторів ранньої інвалідності та смертності через високий ризик розвитку таких ускладнень, як інсульт, ішемічна хвороба серця, серцева та ниркова недостатність та інше. Артеріальна гіпертензія є фактором, що не тільки скорочує тривалість життя, але і погіршує його якість. За даними офіційної статистики МОЗ, на 1 січня 2011 року в Україні зареєстровано 12 122 512 хворих на артеріальну гіпертензію, що становить 32,2% дорослого населення країни. Динаміка розвитку патології у вікових групах зростає з такою частотою: 20–29 років – 3%, 30–39 років – 7,5%, 40–49 років – 20,4%, 50–59 років – 45,4%, 60–69 років –57,5%. При аналізі структури артеріальної гіпертензії за рівнем артеріального тиску у 50% хворих виявлено артеріальну гіпертензію 1-го ступеня, у кожного третього — 2-го ступеня, у кожного п’ятого — 3-го ступеня. Серед осіб із підвищеним артеріальним тиском знають про наявність захворювання 67,8% сільських і 80,8% міських мешканців, лікуються відповідно 38,3 та 48,4%, ефективність лікування становить 8,1% та 18,7%. Отже, ситуація щодо контролю артеріальної гіпертензії незадовільна як у сільській популяції, так і в міській . Виникнення і перебіг АГ тісно пов′язані з наявністю факторів ризику (вік, стать, спадковість, ожиріння, дисліпідемія, незбалансоване харчування, алкоголь, паління, недостатня фізична активність, соціально-економічний статус, психоемоційне перевантаження). В українській популяції, за даними тих же дослідників, лише в 1% хворих із підвищеним артеріальним тиском не виявлено інших факторів ризику. У кожного восьмого хворого артеріальною гіпертензією поєднується з одним, у кожного четвертого — з двома, у 61% хворих — з трьома і більше факторами ризику. У 46% осіб із підвищенням артеріальним тиском виявляють ожиріння, у 67% — гіперхолестеринемію, у кожного четвертого — низький уміст холестерину ліпопротеїдів високої щільності, майже в кожного п’ятого — гіпертригліцеридемію; 23% хворих з артеріальної гіпертензією курять, 83% — вживають алкогольні напої, 48% — ведуть малорухомий спосіб життя.Найбільш несприятливим поєднанням двох факторів ризику для чоловіків є комбінація артеріальної гіпертензії і тютюнопаління та артеріальної гіпертензії й ожиріння, для жінок — артеріальної гіпертензії й дисліпідемії та артеріальної гіпертензії й ожиріння. Головна мета лікування артеріальної гіпертонії - попередження або зворотний розвиток ураження органів-мішеней, зниження смертності від серцево-судинних ускладнень та покращення якості життя пацієнтів. Суттєвим моментом в лікуванні артеріальної гіпертензії є вимога досягнення цільового рівня артеріального тиску: на фоні антигіпертензивної терапії - нижче 140/90 мм рт. ст. в цілому, у пацієнтів з цукровим діабетом - нижче 130/85 мм рт. ст.; при хронічній нирковій недостатності з протеїнурією більше 1 г на добу - нижче 125/75 мм рт. ст. При визначенні важливості досягнення цільового артеріального тиску слід враховувати ступінь ризику: чим вище ризик, тим важливіше досягнення цільового артеріального тиску та усунення факторів ризику. Неконтрольова артеріальна гіпертензія сьогодні вважається одним із найбільш вагомих чинників зменшення тривалості життя населення, через що ця проблема залишається актуальною і вимагає докладного вивчення. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33908