Навчально-науковий медичний інститут (НН МІ)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40
Browse
28 results
Search Results
Item Оптимізація антикоагулянтної терапії у пацієнтів з фібриляцією передсердь(Сумський державний університет, 2017) Романюк, С.А.Фібриляція передсердь (ФП) є найбільш поширеним хронічним порушенням ритму серця, яке зустрічається у 1–2% людей у загальній популяції. На сьогоднішній день від цієї аритмії страждають понад 6 мільйонів європейців, і очікується, що за наступні 50 років захворюваність на ФП стане принаймні удвічі вищою, враховуючи постаріння населення. ФП у 5 разів збільшує ризик розвитку інсульту, і кожен п’ятий випадок інсульту обумовлений цією аритмією. Як наслідок, ризик смерті від інсульту, обумовленого ФП, вдвічі вищий, а вартість лікування такого пацієнта зростає у 1,5 рази [42]. ФП асоціюється зі значним ризиком тромбоемболічних ускладнень (ТЕУ), серед яких ішемічний інсульт (ІІ) становить 91%. Частота ішемічного інсульту (ІІ) у хворих на ФП у 2 - 7 разів перевищує цей показник у пацієнтів без ФП [56]. На сьогоднішній день непрямі антикоагулянти є препаратами вибору для профілактики ІІ та системних тромбоемболій при ФП. При метааналізі шести досліджень виявлено зниження відносного ризику інсульту на 62% у разі використання варфарину [22]. Але, незважаючи на переконливу ефективність варфарину у профілактиці ТЕУ при ФП, у реальному житті менше половини хворих отримують від лікаря таке призначення. Частота призначення оральних антикоагулянтів у країнах Європи становить від 15,5% до 78,8% і лише 51% пацієнтів отримують цю терапію. [24]. Серед причин – розвиток геморагічних ускладнень, неможливість адекватного лабораторного контролю коагулопатіїї. Саме тому проблема антикоагулянтної терапії з урахуванням критеріїв ризику залишається актуальною. Дослідження останніх років показують, що профілактика ТЕУ може мати більше значення для продовження життя, ніж антиаритмічна терапія, яка спрямована на підтримку синусового ритму. Застосування в потрібних випадках антикоагулянтних препаратів допомагає істотно зменшити ризик несприятливого результату у хворих з будь-якою формою ФП. Як і застосування багатьох інших профілактичних засобів, антикоагулянте лікування засноване на балансі запобіганню тромбоемболій і ризик ускладнень у вигляді кровотеч. Саме тому ключовим питанням є виділення хворих, що мають високий ризик ТЕУ, і тих, у кого трапляється підвищений ризик кровотеч. Тому оцінка ризику ТЕУ у конкретного хворого з ФП дуже важлива для прийняття рішення про необхідність вибору тієї чи іншої схеми лікування [35]. При наявності одного і більше факторів ризику, хворим з ФП необхідна тривала терапія антагоністами вітаміну К (АВК) або новими оральними антикоагулянтами (НOАК). На сьогоднішній день варфарин є основним антикоагулянтним препаратом непрямої дії в профілактиці ТЕУ у пацієнтів з ФП різного генезу. Однак необхідність жорсткого контролю показників міжнародного нормалізованого відношення (МНВ), залежність ефективності препарату від раціону харчування послужили приводом для розробки і пошуку НОАК [47]. Мета нашого дослідження полягає у вивченні поширеності тромбоемболічних і геморагічних ускладнень у пацієнтів з неклапанною ФП та оптимізації антикоагулянтної терапії.Item Ефективність застосування L-аргініну у хворих на артеріальну гіпертензію у поєднанні із ожирінням(Сумський державний університет, 2017) Проценко, О.В.Артеріальна гіпертензія (АГ) та її ускладнення належать до найважливіших медичних і соціальних проблем не тільки в Україні, але й в економічно розвинених країнах світу. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визначає її як «провідний глобальний ризик підвищен ня смертності від серцево-судинних захворювань (ССЗ) в усьому світі». За даними ВООЗ, підвищений артеріальний тиск (АТ) на сьогодні мають 1,5 млрд. людей, зокрема 30-45 % європейського населення [53]. Про масштабність проблеми свідчить і той факт, що у 2013 році Всесвітній день здоров’я був присвячений питанням профілактики, виявлення та лікування АГ і пройшов під девізом «Слідкуйте за своїм артеріальним тиском – скоротіть ризик розвитку інфаркту та інсульту». В Україні, згідно з епідеміологічними дослідженнями, на АГ страждає майже 13 млн. осіб, причому у 20-30 % випадків АГ проходить на тлі ожиріння (Ож) [3, 8]. Серед патофізіологічних механізмів виникнення АГ одним із найважливіших чинників вважається порушення структури і функції ендотелію, який відіграє провідну роль у контролі за судинним тонусом через вивільнення вазоактивних речовин - вазоконстрикторів та вазодилататорів [2, 9]. Взаємодія ендогенних чинників вазоконстрикції (ендотелін, ангіотензин ІІ, адреналін) з вазодилятаторами (оксид азоту, простациклін, ендотеліальний фактор релаксації) забезпечує відповідний баланс вазомоторних реакцій, збереження нормального АТ та адекватний кровообіг [16, 28, 29]. Тривалий вплив таких факторів ризику, як АГ та дисліпідемія, пригнічує вазодилатуючу здатність ендотелію, збільшує проникність судинної стінки до ліпідів, сприяє розвитку атеросклерозу [15, 35]. Ендотеліальна дисфункція виникає також внаслідок інших причин, які випереджають виникнення АГ, супроводжують та обтяжують її перебіг. Мета дослідження: вивчити вплив амінокислоти L-аргініну на перебіг ГХ в поєднанні з Ож, рівень АТ, ліпідний профіль, показники діастолічної функції лівого шлуночка (ДФЛШ).Item Вплив МR-блокади на структурно-функціональні показники серця та судин у хворих на артеріальну гіпертензію у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу(Сумський державний університет, 2017) Криворучко, Я.Ю.В ХХІ столітті, як і раніше, перше місце серед основних причин захворюваності, смертності та втрати працездатності займають серцево-судинні захворювання (ССЗ), пов'язані з атеросклерозом (артеріальна гіпертензія, інфаркт міокарда, інсульт) [40]. Аналіз загальної смертності населення в Україні в 2014 році свідчить, що 66,3 % випадку смертей зумовлені хворобами системи кровообігу (ХСК), у той час як у більшості європейських країн цей показник не перевищує 50% [20]. Ведуче місце серед даних нозологій належить артеріальній гіпертензії (АГ), яка незважаючи на достатній прогрес у вивченні патогенезу, клініки, діагностики та лікування залишається найпоширенішим серцевосудинним захворюванням (ССЗ) із численними ускладненнями як в Україні [15], так і в усьому світі. Близько 90% складає її есенціальна форма – гіпертонічна хвороба (ГХ) [64]. За даними офіційної статистики, станом на 2014 рік в Україні зареєстровано понад 12 млн. осіб, хворих на АГ, що становить 32 % дорослого населення. Щорічно АГ вперше виявляється приблизно у 430 тис. пацієнтів [8]. Цукровий діабет (ЦД) 2-го типу, як супутнє захворювання, часто зустрічається у хворих на ГХ, значно збільшуючи захворюваність та смертність, головним чином серцево-судинну [25, 26]. ЦД в країнах світу охоплює від 2 до 8% населення [2, 13, 18, 21]. За даними Міжнародної федерації діабету, в даний час у світі налічується 366 млн. хворих на ЦД [25]. В Україні офіційно зареєстровано більше 1 млн. 100 тис. хворих на цю патологію [32]. Поширеність ЦД з кожним роком постійно зростає, також збільшується смертність, обумовлена його ускладненнями [9, 32]. Так за прогнозами дослідників до 2030 року захворюваність у світі на ЦД зросте до 438 млн. [25]. На даний час, ЦД 2-го типу вважається одним із найбільш вагомих та агресивних факторів ризику ССЗ [2, 13, 21]. Поєднання цих патологій супроводжується метаболічними порушеннями, оксидантним стресом, швидким розвитком атеросклерозу, зниженням рівня оксиду азоту та більш швидким розвитком ускладнень ЦД, зокрема макро- та мікроангіопатій [27, 39, 45] та створює труднощі для вибору терапії. Вивчення механізмів розвитку ЦД та його судинних ускладнень у хворих на ГХ залишається однією з найбільш актуальних проблем сучасної медицини, тому що коморбідність цих патологій має спільний патогенетичний зв'язок і потенціює кардіоваскулярний ризик [45, 50]. Найважливішими механізмами, які ускладнюють взаємний перебіг ЦД та АГ є зміни у системі ренін-ангіотензин-альдостерон (РААС) [17]. При лікуванні хворих на ГХ у поєднанні з ЦД 2-го типу необхідно враховувати не тільки ефективність антигіпертензивної дії препаратів, а й їх вплив на метаболізм глюкози та ліпідів, чутливість тканин до інсуліну та структурно-функціональний стан серця, ендотеліальну функцію судин. Незважаючи на наявність декількох класів антигіпертензивних препаратів, прийом багатокомпонентної комбінованої терапії, зустрічається контингент хворих, у яких цільового рівня артеріального тиску (АТ) досягнути не вдається. Ризик серцево-судинних ускладнень (ССУ) постійно зростає. На даний час, недостатньо вивчений вплив окремого класу блокаторів РААС - селективних антагоністів альдостерону (САА) на структурнофункціональний стан серця та ендотеліальну функцію судин у хворих на ГХ у поєднанні з ЦД 2-го типу. Не розроблені диференційовані рекомендації стосовно корекції структурно-функціональних змін серця та судин у хворих з даною коморбідною патологією. Вирішення цих питань має безсумнівний практичний та теоретичний інтерес. Мета: дослідити структурно-функціональні зміни серця та судин у хворих на ГХ у поєднанні з ЦД 2-го типу та оцінити терапевтичну ефективність селективних антагоністів альдостерону у комплексному лікуванні пацієнтів з даним коморбідним станом.Item Системне запалення, як предиктор перебігу захворювання у пацієнтів з хронічним обструктивним захворюванням легень(Сумський державний університет, 2017) Коритова, К.П.Захворювання дихальних шляхів так само стрімко зростає, як і науковий прогрес, і одне з передових місць займає хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ). Частка ХОЗЛ, як однієї з провідних причин смертності, постійно збільшується. Так, у 1990 році ХОЗЛ була на 6-му місці серед причин смертності, до 2020 року переміститься на 3- тє місце. ХОЗЛ – це медичний, соціальний та економічний збиток для всього світового суспільства. В країнах Євросоюзу витрати на захворювання органів дихання становлять 6 % усього бюджету на охорону здоров’я, із них 56 % (38,6 млрд. євро) припадає на ХОЗЛ [3, 62]. ВООЗ передбачає, що до 2020 року ця патологія з 12 місця найпоширеніших у світі захворювань посяде 5-те місце, як причина смертності - з 6-го підніметься на 3-тє, а за соціально-економічними збитками - займе 5-те місце [73]. За даними ВООЗ, ХОЗЛ забирає в 2 рази більше життів, ніж рак легенів і щорічно у всьому світі від цієї патології помиратимуть 10 мільйонів курців [6]. ХОЗЛ- захворювання, яке можна попередити і яке піддається лікуванню, але незважаючи на постійне вдосконалення принципів діагностики та лікування ХОЗЛ, досягнути повного контролю над захворюванням та зупинити його прогресування поки що не вдалося [30,16,97]. Незважаючи на те, що сьогодні деякі ланки патогенезу ХОЗЛ залишаються не з'ясованими, центральна роль хронічного запалення є абсолютно доведеним фактом. Запальна реакція являє собою складний механізм з безліччю клітин і молекул [48]. Саме особливості хронічного запальної реакції визначають характер і індивідуальність течії ХОЗЛ, швидкість прогресування патологічних змін і ефективність терапії [3, 84]. Тому, так важливо мати розуміння механізмів ХЗР. Сама наявність системного запалення – це незаперечний факт. Але взаємозв’язок між системним запаленням та факторами, що погіршують перебіг захворюваннями – досі залишається не з’ясованим. В зв’язку з цим, останнім часом ведеться пошук причин та механізмів, що обтяжують клінічний перебіг та сприяють прогресуванню його розвитку.Item Вплив антилейкотрієнових препаратів на якість життя хворих на бронхіальну астму асоційовану з ожирінням(Сумський державний університет, 2016) Фоміна, В.О.Розрахункова поширеність БА в Україні – понад 3 млн. хворих [7]. Смертність у всьому світі від даного захворювання також зросла до 250 тис. випадків щорічно. У свою чергу, більше 30% населення земної кулі страждає на ожиріння, а експерти ВООЗ прогнозують його зростання і надалі. Так, найближчим часом очікується, що 2,3 млрд. населення в усьому світі матимуть надлишкову масу тіла, а 700 млн. осіб – ожиріння [26]. У пацієнтів з коморбідністю БА та ожиріння залишається досить низьким показник досягнення контролю БА [21]. Повний контроль над БА визначається як: відсутність симптомів вдень, відсутність нічного пробудження через БА, відсутність потреби у невідкладному лікуванні, відсутність обмежень активності та фізичного навантаження, відсутність загострень, нормальна функція легенів (об’єм форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1) та/або пікова об’ємна швидкість видиху (ПОШвид) більше 80% від належного рівня або персонально кращого), мінімальні побічні ефекти від ліків, запобігання смертності від БА [2, 68]. За об’єктивними критеріями контролю БА лише 47% пацієнтів дійсно контролюють свою БА [64]. Згідно з сучасними рекомендаціями, досягнення загального контролю є основною метою лікування хворих на БА [1, 40, 50, 63]. Опитувальник ACQ є інструментом для оцінки БА, який сьогодні найчастіше використовується у клінічних дослідженнях. Даний інструмент був вивчений у 9-тижневому дослідженні за участю 50 хворих на БА, результати якого показали високий рівень інформативності опитувальника та зміни рівнів контролю БА у відповідь на протиастматичну терапію [81]. Принцип терапії, заснований на досягненні і підтриманні контролю хвороби, дозволяє знизити частоту важких ускладнень і інвалідизації, значно поліпшити якість життя хворих (ЯЖ) [23, 67]. На сучасному етапі розвитку медицини зростає зацікавленість саме проблемами соціальної адаптації хворих. ЯЖ — інтегральна характеристика фізичного, психологічного, емоціонального й соціального функціонування людини, заснована на її суб’єктивному сприйнятті [19, 25]. В Україні не існує національних опитувальників з ЯЖ, тому проблема адаптації міжнародних опитувальників для нашої країни є актуальною. Одним з найбільш популярних при проведенні медичних, соціально-економічних досліджень є опитувальник Medical Outcomes Study Short Form 36 (MOS SF-36). Українська версія опитувальника SF-36 показала високу інформативність та чутливість при порівнянні здорових осіб та хворих на БА. Проведена процедура адаптації міжнародного опитувальника MOS SF-36 дає можливість використовувати його при вивченні параметрів ЯЖ хворих з різними патологічними станами [32]. Вивчення особливостей ЯЖ в різних клінічних ситуаціях має принципове значення для уточнення програм лікування та реабілітації хворих на БА [5]. У літературі наведені дані про вищу ефективність антилейкотрієнових препаратів (АЛТП) при БА, асоційованій з ожирінням, порівняно з монотерапією глюкокортикостероїдами (ГКС) [15-17]. Існує кілька фенотипів БА, при яких з великою вірогідністю буде мати місце знижена відповідь на монотерапію інгаляційними глюкокортикостероїдами (ІГКС): БА курця; БА у поєднанні з ожирінням; синдром БА-ХОЗЛ; пізня менопаузальна БА у жінок, – що пояснюється формуванням не еозинофільного, а скоріше нейтрофільного запалення у таких випадках [44, 66, 75]. Для цих пацієнтів кращою стратегією тривалої терапії БА є призначення комбінованих препаратів ІГКС і бета 2-агоністів тривалої дії (ТДБА) або, у якості альтернативи, ІГКС і холінолітики (ХЛ), ІГКС і АЛТП (останні представлені на вітчизняному ринку тільки антагоністами лейкотрієнових рецепторів) [18]. Відомості щодо використання АЛТП у хворих на БА асоційовану з ожирінням, обмежені через відсутність рандомізованих проспективних досліджень у даної категорії хворих [14]. Поглиблене вивчення впливу АЛТП на рівень контролю БА, динаміку показників функції зовнішнього дихання (ФЗД) та ЯЖ хворих на БА, асоційовану з ожирінням, дозволить розробити диференційовані схеми фармакотерапії саме цього фенотипу БА.Item Клініко-функціональні особливості перебігу хронічного обструктивного захворювання легень за наявності анемічного синдрому(Сумський державний університет, 2016) Ковчун, А.В.Oдним з перших дoсліджень анемії при ХOЗЛ булo дoслідження Tassiopoulos S.T. та ін., яке пoказалo у хвoрих на ХOЗЛ нoрмальний абo низький рівень гемoглoбіну при висoкoму рівні еритрoпoетину (ЕПO) в плазмі крoві [52]. Ці дані були підтверджені John M. та ін. (2005), які виявили анемію у 13% пацієнтів із ХOЗЛ, у цих хвoрих був значнo підвищений рівень ЕПO на відміну від неанемічних хвoрих на ХOЗЛ, а такoж значнo вище вміст маркерів запалення, таких як інтерлейкін 6 та С-реактивний прoтеїн (IЛ-6 та С-РП) [31]. Відoмoсті з великoї націoнальнoї бази даних у Франції, демoнструють аналoгічну рoзпoвсюдженість у кoгoрті 2524 хвoрих на ХOЗЛ, які oтримували дoвгoтривалу кисневу терапію, серед них анемія зустрічалась у 12,6% чoлoвіків та 8,2% жінoк [15]. Cote C. та ін. виявили рoзпoвсюдженість анемії у 17%, пoліцитемії – у 6% з 683 дoсліджених хвoрих на ХOЗЛ, які лікувалися амбулатoрнo. У гoспіталізoваних хвoрих анемія спoстерігалась у 33% випадків [6]. За даними аналізу 7337 пацієнтів, oбстежених у клініці Charitе в Берліні з 1996 пo 2003 рр, пoширеність анемії за наявнoсті ХOЗЛ станoвила 23,1%, щo булo пoрівнянo з такoю при хрoнічній серцевій недoстатнoсті (23,3%), частoта анемії при хрoнічній ниркoвій недoстатнoсті і злoякісних пухлинах була вищoю. Висoка пoширеність анемії серед гoспіталізoваних хвoрих на ХOЗЛ дала підставу вважати, щo анемія мoже внoсити вклад в oбмеження фізичнoї активнoсті і підсилювати диспнoе у данoї категoрії пацієнтів [32]. В іншoму дoслідженні серед 80 хвoрих на ХOЗЛ (середній вік – 66,48±11,55 р.) анемія була виявлена у 13 (16%) пацієнтів. Вміст сирoваткoвoгo ЕПO у хвoрих з анемією і при нoрмальних пoказниках гемoглoбіну дoстoвірнo не відрізнявся. Виявлена кoреляція між пoказниками гемoглoбіну і вмістoм ЕПO у всіх хвoрих на ХOЗЛ, у тoй час як кoреляцію між вмістoм ЕПO і пoказниками гемoглoбіну у хвoрих з наявністю анемії встанoвити не вдалoся [6]. Мета рoбoти з’ясувати клінічні та функціoнальні oсoбливoсті перебігу хрoнічнoгo oбструктивнoгo захвoрювання легень у хвoрих з анемічним синдрoмoм.Item Метаболічні порушення та структурно-функціональний стан серця та судин у хворих на гіпертонічну хворобу у поєднанні з ожирінням(Сумський державний університет, 2016) Закорко, І.-М.С.Частка серцево-судинної смертності в загальній структурі причин смерті в Україні в 2014 році склала 66,5%. Близько 90% смертей пов'язані з важкими формами ішемічної хвороби серця та інсультами, більшість з яких прогресувати на фоні гіпертонічної хвороби [56]. Одним з найпоширеніших серцево-судинних захворювань в більшості європейських країн є артеріальна гіпертензія, при цьому близько 90% складає її ессенціальна форма – гіпертонічна хвороба (ГХ). Найбільш поширеним захворюванням, що протікає поєднано з гіпертонічною хворобою є ожиріння [11]. Ризик серцево-судинних катастроф при ГХ (інфаркт міокарда та мозковий інсульт) росте пропорційно збільшенню індекса маси тіла (ІМТ). Чисельність людей, які страждають на ожиріння, прогресивно збільшується кожні 10 років [79]. За даними сучасних досліджень метаболічні порушення виявляються не тільки при ожирінні, але й при незначному збільшенні маси тіла, коли ІМТ за класифікацією ВОЗ є в межах 25-29,9 кг/м2 (надлишкова маса тіла), а отже, необхідно звертати особливу увагу на пацієнтів з надлишковою масой тіла та ожирінням, прагнути нормалізації ІМТ та окружності талії [74]. Реалізація патофізіологічних механізмів за поєднанням ГХ з ожирінням призводить до безперервного прогресуючого ремоделювання життєво важливих органів. Органами-мішенями при ГХ із ожирінням є не тільки серце, головний мозок та нирки, але й судинна стінка, яка пошкоджується як на фоні підвищеного артеріального тиску (АТ), так і метаболічно активними речовинами, які утворюються при ожирінні. Особливості ремоделювання органів-мішеней у хворих на артеріальну гіпертензію з поєднаною патологією представляє особливий інтерес та залишаються недостатньо вивченими.Item Аспекти перебігу та лікування хронічної серцевої недостатності у пацієнтів хворих на хронічне обструктивне захворювання легень(Сумський державний університет, 2016) Кулібаба, В.С.На сьогодні можна стверджувати про небезпеку значного і неухильного росту респіраторної патології серед населення нашої планети. Однією із тяжких патологій дихальної системи, які провокуються негативними впливами техносфери є хронічний обструктивний бронхіт та хронічна астма з фіксованою бронхообструкцією, що згідно з МКХ-10 розглядається як одна нозологічна форма – хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) [89]. До факторів ризику щодо розвитку цього захворювання відносять безліч причин, і серед них –забруднення атмосфери хімічними та фізичними реагентами, а також неухильно зростаюча «епідемія» тютюнопаління. Відповідно до прогностичних матеріалів «Вивчення загальних збитків від захворювань» ХОЗЛ, що знаходився на шостому місці серед причин смерті у 1990 році, до 2020 року (за іншими матеріалами – до 2030 року) вийде на 3, а за деякими даними – на 2 позицію серед причин смертності [89,83]. Ще однією надзвичайно тяжкою патологією, яка турбує сучасну медицину, є хронічна серцева недостатність (ХСН). ЇЇ поширеність в популяції в становить 1-2% [74]. Декотрі джерела стверджують, що до 62% хворих старшої вікової групи з ХОЗЛ мають в анамнезі також ХСН [69,80]. Отже виникає необхідність лікування одночасно обох патологій, що являє собою доволі складну задачу, адже дія препаратів для лікування цих захворювань має негативні ефекти один на одного, тому постає питання щодо найбільш ефективної та безпечної схеми протидії захворюванню. Одними з найефективніших препаратів для лікування ХСН можна вважати такі групи препаратів як: інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ), β-блокатори, сечогінні та інші. Відповідно до сучасних стандартів лікування ХОЗЛ в Україні, не рекомендується застосування деяких із цих груп препаратів у хворих на ХОЗЛ та ХСН [61]. Вважається, що ці препарати можуть погіршити стан хворих, але чи це справді так?Item Вплив тривожно-депресивних розладів на перебіг стабільної стенокардії напруги(Сумський державний університет, 2015) Єрмоленко, Т.С.Мета дослідження: Вивчити вплив тривожно-депресивних розладів на перебіг стабільної стенокардії напруги ІІ-ІІІ функціонального класу.Item Ефективність використання низьковуглеводних дієт у хворих на метаболічний синдром(Вид-во СумДУ, 2014) Лук'яненко, Д.О.Кількість публікацій та зацікавленість метаболічним синдромом (МС) значно збільшились останнім часом, що пов’язано з рядом причин. По-перше, це зумовлено, високою поширеністю даного синдрому, яка в деяких країнах, у тому числі й в Україні, набуває характеру епідемії, досягаючи близько 25–35% серед дорослого населення. По-друге, МС має велике клінічне значення. З одного боку, цей стан є оборотнім, тобто при відповідному лікуванні можна домогтися зменшення вираженості основних його проявів. З іншого - МС належить провідна роль у патогенезі ішемічної хвороби серця (ІХС) – основної причини смертності в більшості розвинутих країн світу. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36611
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »