Навчально-науковий медичний інститут (НН МІ)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40
Browse
8 results
Search Results
Item Дослідження особливостей перебігу артеріальної гіпертензії у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень(Сумський державний університет, 2017) Даниленко, О.В.ХОЗЛ залишається однією з найбільших проблем охорони здоров’я на сьогоднішній день. У медико-соціальному та економічному плані воно є однією з основних причин захворюваності та смертності в усьому світі; люди страждають від цього захворювання роками і передчасно вмирають від нього або від його ускладнень. У всьому світі спостерігається прискорене зростання випадків ХОЗЛ внаслідок тривалого впливу факторів ризику і старіння населення [36]. Епідеміологічні дослідження свідчать, що у 4-6% європейців є ознаки ХОЗЛ. Це захворювання дедалі частіше виявляють у осіб до 45 років. Так, на 1000 представників кожної статі захворюваність на ХОЗЛ становить у Великобританії серед чоловіків 17 випадків, серед жінок - 14, в Китаї - 4,2% серед чоловіків і 1,8% — серед жінок [64,48]. Поширеність ХОЗЛ в Україні становить близько 3000 випадків на 100000 населення і щорічно зростає на 8% [73]. У найближчі роки прогнозується подальше зростання захворюваності на ХОЗЛ в Україні [48]. Захворювання дихальної системи в Україні є однією з найпоширеніших причин тимчасової втрати працездатності. Рівень первинної інвалідизації дорослого та працездатного населення внаслідок хвороб органів дихання за останні 5 років складав 18–20 на 10 тисяч населення і є порівняний із таким при гіпертонічній хворобі, а в структурі первинної інвалідності переважають інваліди другої групи [21]. На сьогодні опубліковано велику кількість результатів досліджень, які демонструють існування прямого асоціативного зв’язку між ХОЗЛ і кардіоваскулярними клінічними наслідками [6, 71]. Кардіоваскулярні захворювання у хворих на ХОЗЛ розглядаються в якості провідних причин смертності та летальності в розвинених країнах світу та в Україні, клінічна значущість яких прогресивно зростає в міру старіння популяції [12]. Згідно з результатами популяційних досліджень, у хворих на ХОЗЛ ризик серцево-судинної смерті зростає в 2-3 рази і становить приблизно 50% від загальної кількості смертей [70]. З іншого боку, наявність ХОЗЛ, в свою чергу, також негативно впливає на перебіг серцево-судинних захворювань. У дослідженні Multifactor Primery Prevention Trial в Швеції було продемонстровано, що у пацієнтів з щоденним кашлем і виокремленням мокроти ймовірність померти від серцево-судинних захворювань на 42% більше, ніж у тих, хто не має будь-яких респіраторних симптомів [79]. Так, в дослідженні The Lung Health Study зазначено, що 10% зменшення об'єму форсованого видиху за 1-ю секунду (ОФВ1) збільшує загальну смертність на 14%, серцево-судинну - на 28%, ризик розвитку ІХС - на 20% [61]. Прогноз ХОЗЛ залежить від ступеня обструкції й віку. При легкому ступені він відносно сприятливий, а при важкому – стає гірше (особливо на тлі розвитку гіперкапнії). Летальність після виписки зі стаціонару варіює, залежить від рівня функції легень, наявності системних уражень і супутніх захворювань та частоти загострень ХОЗЛ [55]. Мета нашoї рoбoти з’ясувати клінічні та функціoнальні oсoбливoсті перебігу хрoнічнoгo oбструктивнoгo захвoрювання легень у хворих з артеріальною гіпертензією.Item Рання діагностика атеросклерозу нижніх кінцівок у хворих на кардіоваскулярну та цереброваскулярну патологію(Сумський державний університет, 2016) Есманов, В.В.Атеросклероз судин нижніх кінцівок широко розповсюджене захворювання, яке без своєчасного діагностування і належного лікування призводить до тяжких наслідків. На сьогодні існує багато методів дослідження, але не до кінця розроблені методи ранньої діагностики, особливо питання атеросклерозу нижніх кінцівок у хворих на кардіоваскулярну та цереброваскулярну патологію. Для вирішення цієї проблеми ми скористалися щиколотко-плечовий індекс (ЩПІ) — це співвідношення артеріального тиску нижніх кінцівок до артеріального тиску верхніх кінцівок. Цей метод є достатньо корисний, зручний в використанні та не потребує значних витрат в часі та коштах. Визначення ЩПІ є одним із найдоступніших неінвазивних методів діагностики захворювань периферичних артерій (ЗПА).ЩПІ використовується для об’єктивної оцінки ЗПА нижніх кінцівок в епідеміологічних дослідженнях та в лікарській практиці. Також ЩПІ є прогностичним показником, що може використовуватись для прогнозу збереження кінцівки, загоєння ран та виживання пацієнтів. ЩПІ може бути використаний в якості інструмента скринінгу ЗПА нижніх кінцівок або для моніторингу ефективності лікування. Таким чином всі вищевказані переваги щиколотко-плечового індексу можна вважати доцільним допоміжним методом в ранній діагностиці атеросклерозу нижніх кінцівок у практиці сімейного лікаря для своєчасного надання кваліфікованої допомоги та покращенню якості життя пацієнтів.Item Синдром артеріальної гіпертензії як маркер ранньої діагностики хронічної хвороби нирок у практиці сімейного лікаря(Сумський державний університет, 2016) Линник, Л.Д.Артеріальна гіпертензія продовжує залишатись однією з найбільш актуальних проблем медицини. Ця хвороба підступна тим, що людина може взагалі її не відчувати, бо специфічних симптомів підвищення тиску не існує. У когось – болить голова (найчастіше – у потиличній ділянці), шумить у вухах, хтось відчуває нудоту чи запаморочення, а дехто почувається нормально, а тиск у нього в цей час "зашкалює". Часто єдиним симптомом артеріальної гіпертензії є тільки підвищення артеріального тиску, і щоб виявити недугу, достатньо поміряти тиск[50]. Кількість хворих АГ в Україні надзвичайно велика і, на жаль, стрімко росте. Ниркові хвороби – найбільша група за кількістю хворих серед вторинних гіпертоній, з неухильно прогресуючим перебігом що складає близько 5 % від числа хворих, що страждають АГ. Захворювання нирок – найбільш розповсюджена причина виникнення вторинної артеріальної гіпертензії. За даними різних авторів, АГ на різних етапах розвитку хронічної хвороби нирок спостерігається в 85- 100% випадків[25]. В структурі ускладнень хронічної хвороби нирок, особливо при хронічній нирковій недостатності, синдром артеріальної гіпертензії займає одне з лідируючих місць не залежно від етіологічних факторів є основною причиною ризику розвитку ішемічної хвороби серця і цереброваскулярних захворювань, які на 88,1 % визначають рівень смертності від хвороб кровообігу. В даний час розповсюдженість АГ в Україні досягла близько 12 млн. чоловік, що складає 31% від дорослого населення. З віком розповсюдженість хвороби збільшується і досягає 50-65% у людей старше 65 років[16]. Знання сучасної діагностики і принципів лікування вторинних артеріальних гіпертензій дозволить поліпшити якість надання допомоги хворим, які страждають на АГ.Item Клініко-антропометричні показники як предиктор розвитку серцевої недостатності у пацієнтів з артеріальною гіпертензією(Сумський державний університет, 2016) Безкоровайний, А.О.Однією з серйозних проблем охорони здоров'я в усьому світі є неухильне зростання ожиріння та захворювань, асоційованих з ним. [22]Найбільш частими хворобами, асоційованими з ожирінням, з боку серцево-судинної системи є: артеріальна гіпертензія (АГ), ішемічна хвороба серця (ІХС), хронічна серцева недостатність, аритмія, легенева гіпертензія, ішемічний інсульт, венозний застій, тромбоз глибоких вен, тромбоемболія легеневої артерії. З метою зниження частоти гострих та хронічних серцево-судинних катастроф, у світі активно розробляється концепція вивчення факторів (предикторів), що статистично достовірно збільшують вірогідність розвитку ураження органів-мішеней, зокрема серцевої недостатності. Серед таких предикторів на даний час найбільшого значення мають дисфункція серцевого м’язу, генетичні фактори, інтерстеційний фіброз міокарда, нейрогуморальні чинники. Важливе значення для своєчасної діагностики серцевої недостатності має також оцінка клініко-антропометричних показників. З іншого боку,даних, що вказують на самостійне значення цього фактору, як предиктора серцевої недостатності при артеріальній гіпертензії у різних вікових категорій, на нашу думку, недостатньо. Останнє зумовлює актуальність та наукову новизну досліджень, що заплановані нами для проведення.Item Місце метаболічної терапії у лікуванні ішемічної хвороби серця, та її вплив на перебіг хвороби(Сумський державний університет, 2016) Мещенінов, А.І.Сучасна стратегія надання допомоги хворим на ІХС, по-перше, передбачає призначення препаратів, дія яких спрямована на поліпшення прогнозу в даної категорії хворих (антитромбоцитарні та гіполіпідемічні препарати, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту та бета-адреноблокатори). По-друге, не менш важливим аспектом в лікуванні пацієнтів зі стенокардією є поліпшення якості їх життя, що досягається застосуванням антиангінальних засобів, таких як нітрати, антагоністи кальцію, бетаа-дреноблокатори та інгібітори Ifканалів синусового вузла[1,35]. Враховуючи той факт, що в основі формування морфофункціональних змін міокарда та судинного русла лежить порушення внутрішньоклітинного енергетичного обміну, обумовлене його гіпоксією внаслідок порушення коронарного кровотоку, використання препаратів гемодинамічної дії (бета-адреноблокаторів, антагоністів кальцію, нітратів) має повною мірою забезпечувати оптимізацію співвідношення між потребами серцевого м'яза в кисні і його доставкою.[63] Однак, як показують результати ряду досліджень, дані препарати не завжди ефективно контролюють симптоми захворювання навіть при використанні їх в раціональних комбінаціях. Сучасні дослідження довели, що навіть хірургічне лікування ІХС не завжди призводить до поліпшення стану пацієнтів. [52] Ймовірно, це пов'язано з тим, що можливості терапії обмежені умовами функціонування міокарда при ішемії, наявністю інших адаптаційних і дезадаптаційних процесів, що роблять істотний вплив на кардіоміоцити і міокард в цілому. Крім того, традиційний гемодинамічний підхід до лікування хворих зі стабільною стенокардією часто не задовольняє ні лікаря, ні самих хворих: більше 60 % пацієнтів з ІХС оцінюють якість свого життя як незадовільний або погане, а у половини хворих, як мінімум двічі в тиждень виникають напади стенокардії спокою.[52,37] Тому в даний час назріла необхідність використання принципово нових шляхів у лікуванні ІХС у зв'язку з розумінням сутності порушень, що відбуваються у метаболізмі кардіоміоциту при гіпоксії, формуванням нових уявлень про патогенез ІХС. Одним з напрямків медикаментозного впливу на ішемізований міокард стало застосування міокардіальних цитопротекторів у складі комплексної терапії ІХС.[24,19] Але навіть зважаючи на все вище сказане, питання використання метаболічної терапії при патології серцево-судинної патології сьогодні жваво обговорюється. Досить часто певна частина лікарів нехтують призначинням цієї групи препаратів своїм хворим, мотивуючи це відсутністю ефекту від призначенням, тривалістю курсу лікування , недотриманням пацієнтами рекомендацій лікаря, вартістю таких препаратів, що особливо помітно на сьогоднішній день.[8] З появою вітчизняних аналогів з'явилася альтернатива відомим брендовим виробникам, і препарати цієї групи стали більш доступними. Тому є сенс продовжувати вивчення цієї теми для більш ефективного лікування хворих на ІХС.Item Особливості перебігу артеріальної гіпертензії у хворих із хронічною нирковою недостатністю(Сумський державний університет, 2016) Висоцька, О.О.Протягом останнього десятиліття в області, як і в цілому по Україні, спостерігається значне зростання рівня ниркових захворювань. Вже на початку 2014 року майже 1,2 млн. жителів України потребували нефрологічної допомоги, на сьогоднішній день це число значно збільшилось [29]. Синдром артеріальної гіпертензії (АГ), незалежно від етіологічних факторів,посідає одне з ключових місць в структурі ускладнень хронічної хвороби нирок (ХХН), особливо при хронічній нирковій недостатності (ХНН). В свою чергу він є однією з основних причин ризику розвитку ішемічної хвороби серця і цереброваскулярних ускладнень, які на 88,1% визначають рівень смертності від хвороб системи кровообігу. В даний час поширеність АГ в Україні досягає близько 12 млн. чоловік, що складає 31% від дорослого населення [28; 29]. Згідно сучасної класифікації, під нирковою гіпертензією розуміють підвищення артеріального тиску, що патогенетично пов'язане із захворюваннями нирок. Це найбільша за чисельністю хворих група серед вторинних гіпертензій. Вона складає 5% від числа всіх хворих з АГ [29]. Наявність АГ на різних стадіях діабетичної і недіабетичної ХНН спостерігається у 85–100% випадків, за даними різних авторів. На додіалізному етапі у хворих на ХНН АГ виявляється у 60-70%, а при термінальній стадії вже у 90% пацієнтів [5; 95]. До недавнього часу термінальна стадія ХНН призводила до неминучої загибелі хворих протягом досить короткого періоду [24]. Застосування програмного гемодіалізу (ГД) та апаратного перитонеального діалізу (ПД) дозволяє значно продовжити пацієнтам життя, а також підготувати багатьох із них до трансплантації нирки [11]. Сучасні методи терапії АГ при ХНН, включаючи програмний ГД і трансплантацію нирок, на жаль, аж ніяк не зняли гостроту питання гіпертензивних змін міокарда у цих хворих: по-перше, тому, що навіть багаторазовий ГД, продовжуючи життя хворим, не рятує їх у ряді випадків від смерті, може бути наслідком незворотних змін у серцевому м'язі [2], по-друге, у деяких випадках наявність значних змін в міокарді є протипоказанням до активної терапії [35].Item Особливості клінічного перебігу хронічної серцевої недостатності у хворих з ішемічною хворобою серця за наявністю супутнього цукрового діабету 2-го типу(Сумський державний університет, 2016) Анцибор, І.С.Дисметаболізм глюкози розвивається задовго до виникнення порушення толерантності до глюкози і дебюту ЦД2Т, однак уже на цій стадії у хворих виявляється інсулінорезистентність, компенсаторна гіперінсулінемія і починають розвиватися макросудинні ускладнення.Item Особливості перебігу артеріальної гіпертензії з урахуванням циркануальних ритмів тиреоїдних гормонів серед жителів Сумського регіону(Вид-во СумДУ, 2015) Коваленко, Євген Леонідович; Коваленко, Евгений Леонидович; Kovalenko, Yevhen LeonidovychМета дослідження – покращення якості лікування АГ з урахуванням циркануальних ритмів тиреоїдних гормонів та сезонних температурних коливань. Завдання: • Дослідити сезонний розподіл частоти кризового перебігу артеріальної гіпертензії. • Встановити характер коливань середньомісячних температур та інцидентності гіпертензивних кризів. • Виявити наявність сезонних коливань середніх рівнів тиреоїдних гормонів в межах референтних величин серед жителів Сумського регіону. • Встановити залежність між середнім рівнем тиреоїдних гормонів та температурним фактором . • Проаналізувати циркануальні коливання інцидентності гіпертонічних кризів та середніх рівнів Т3 віл. серед жителів Сумського регіону. • Оцінити вплив соціальних факторів на річний розподіл частоти кризового перебігу артеріальної гіпертензії. • Оцінити ефективність дії національної програми «Про реалізацію пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб із гіпертонічною хворобою» в м. Суми.