Навчально-науковий медичний інститут (НН МІ)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40
Browse
72 results
Search Results
Item Діагностика туберкульозу у ВІЛ-інфікованих осіб(Харківський національний медичний університет, 2020) Янчук, Світлана Миколаївна; Янчук, Светлана Николаевна; Yanchuk, Svitlana Mykolaivna; Чемич, Оксана Миколаївна; Чемич, Оксана Николаевна; Chemych, Oksana Mykolaivna; Чемич, Микола Дмитрович; Чемич, Николай Дмитриевич; Chemych, Mykola DmytrovychНайчастіше у ВІЛ-інфікованих виявляють вперше діагностований туберкульоз легень та туберкульозний менінгіт. Основними і найбільш часто використовуваними методами діагностики туберкульозу у ВІЛ інфікованих є рентгенологічне дослідження органів грудної клітини, дослідження мокротиння на кислотостійкі бактерії та GeneXpert MTB/RIF, квантіфероновий тест, T-spot, а в деяких випадках LAM-тест. Використання даних методів дозволить швидко і точно верифікувати діагноз туберкульозу у ВІЛ-інфікованих осіб.Item Організація діагностики та лікування ВІЛ-інфекції у хворих на туберкульоз(Національний фармацевтичний університет, 2021) Сердюк, К.Л.; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna PavlivnaДіагноз ВІЛ-інфекції в анамнезі більше 1 року до виявлення туберкульозу мали 18 (27,7 %) осіб. Від 6 місяців до 1 року до встановлення туберкульозу хворіли на ВІЛ-інфекцію 2 (2,8 %) спостережених. Менше 6 місяців до встановлення діагнозу туберкульоз ВІЛ-інфекція мала місце у 3 (4,3 %) осіб. У переважної більшості хворих (47), тобто 67,1 %, ВІЛ-інфекцію виявлено під час дообстеження у лікаря-фтизіатра при встановленні діагнозу активного туберкульозу. З них 28 (40 %) діагноз ВІЛ-інфекції встановлено у фтизіатричному стаціонарі.Item Особливості оперативного лікування туберкульозу кишківника(Запорізька медична академія післядипломної освіти, 2021) Гнатенко, Іван Андрійович; Гнатенко, Иван Андреевич; Hnatenko, Ivan Andriiovych; Сердюк, К.Л.У всіх випадках ТБК поєднувався з легеневим туберкульозом, що можна вважати дисемінованою формою процесу. Переважна більшість (85,7 %) хворих померли внаслідок цього захворювання після оперативного лікування. Таким чином, діагностика та диференціальна діагностика позалегеневих форм туберкульозу, зокрема туберкульозу кишківника, вимагає детального вивчення для своєчасного встановлення діагнозу та проведення специфічного лікування.Item Аналіз випадків смертності від туберкульозу у Сумській області(Запорізька медична академія післядипломної освіти, 2021) Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna PavlivnaДані цього дослідження показують, що реформа фтизіатричної служби має проходити поступово, з можливістю навчання лікарів закладів первинної медико-санітарної допомоги питанням симптомів, профілактики та раннього виявлення туберкульозу з метою зменшення кількості померлих від туберкульозу. Ти більше тих, кому за життя не було встановлено діагноз «туберкульоз» чи тих, хто помер майже одразу після його встановлення. Тобто з метою вчасної діагностики та початку лікування сухот.Item Сучасний погляд на можливості та напрямки патогенетичної терапії хворих на туберкульоз(Харківська медична академія післядипломної освіти, 2021) Грек, І.І.; Кочуєва, М.М.; Псарьова, Валентина Григорівна; Псарева, Валентина Григорьевна; Psarova, Valentyna Hryhorivna; Яковенко, О.Л.; Кочуєв, Г.І.; Рогожин, А.В.Проаналізовано літературні джерела щодо проблеми вивчення можливостей і напрямків патогенетичної терапії при туберкульозній інфекції. Патогенетична терапія є важливим етапом комплексного лікування туберкульозу та сприяє прискоренню зворотного розвитку запалення, відновленню адекватної імунної відповіді, посиленню репаративних процесів в організмі, запобіганню формуванню виражених залишкових змін, а також попередженню побічних реакцій на протитуберкульозні препарати.Item Захворюваність на туберкульоз кісток і суглобів у Сумській області(ПП «ІНПОЛ ЛТМ», 2021) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Сердюк, К.Л.Кістки та суглоби поміж інших позалегеневих органів уражуються туберкульозом найчастіше, клі- нічна картина нерідко має «прихований» характер, тому діагностика захворювання затягується на три- валий час з усіма негативними наслідками. Мета роботи — дослідити тенденцію захворюваності на туберкульоз кістково-суглобової локаліза- ції мешканців Сумської області протягом останніх років та привернути увагу лікарів загального профілю до нагальної проблеми сьогодення. Матеріали та методи. Нами проаналізовано захворюваність на туберкульоз кісток та суглобів мешканців Сумської області протягом 2007—2019 рр. За цей період в області зареєстровано 200 хворих на кістково-суглобовий туберкульоз. Результати та обговорення. За останніх 13 років кількість хворих на туберкульоз кістково- суглобової локалізації становила у середньому 2,5 % поміж усіх уперше виявлених процесів. Туберку- льоз хреб та (спондиліт) мав місце у 119 (59,5 %) хворих, специфічне запалення кульшового суглоба — у 49 (24,5 %) осіб, колінного — в 11 (5,5 %), гомілковостопного — у 6 (3,0 %). У 15 (7,5 %) хворих встанов- лено туберкульоз інших кісток і суглобів. Уперше визнано інвалідами 60 (50,4 %) хворих на туберкульоз- ний спондиліт. Із них І групу було встановлено у 19 (31,7 %) осіб, ІІ — у 25 (41,7 %), ІІІ — у 16 (26,6 %). Висновки. В останні роки в Сумській області спостерігається збільшення питомої ваги хворих на кістково-суглобовий туберкульоз поміж усіх уперше виявлених хворих. Найчастіше поміж туберкульо- зу кісток та суглобів уражується хребет (59,5 %). При цьому значне ураження (3—4 хребці) зафіксовано у 23 (19,3 %) осіб, 5 і більше хребців — у 19 (16,0 %) хворих. Хворі на туберкульозний спондиліт у 50,4 % випадків стійко втратили працездатність. Більшість хворих І і ІІ груп інвалідності та значна кількість хворих ІІІ групи потребують оперативного втручання, без виконання якого залишаються незворотні зміни у хребцях, які призводять до посилення медико-біологічної і соціальної інвалідизації.Item Особливості перебігу ВІЛ-інфекції/СНІДу у хворих на вперше виявлений туберкульоз легень на стаціонарному етапі лікування(Асоціація міжнародного освітнього та наукового співробітництва, 2020) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Скопюк, Л.В.; Крамар, О.В.У Сумській області спостерігається тенденція до збільшення кількості хворих на ко-інфекцію ВІЛ/СНІД-туберкульоз. Особливо чітко це проявилося за останні 2 роки. Поміж таких хворих 68,6 % осіб належали до чоловічої статі. Переважна більшість хворих (80,0 %) були особами працездатного віку, але не працювали. Частіше (72,9 %) хворі на ВІЛ/СНІД мали легеневу форму туберкульозу без іншої локалізації. У разі поєднання туберкульозу легень з позалегеневою локалізацією, поміж таких хворих переважав туберкульоз внутрішньо-грудних лімфатичних вузлів. Наявність бактеріовиділення не підтверджено жодним з лабораторних методів у 9 (12,9 %) хворих, що підтверджує необхідність обов’язкового молекулярно-генетичного дослідження у цих осіб.Item Захворюваність на туберкульоз медичних працівників(ПП «ІНПОЛ ЛТМ», 2017) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Бондаренко, Л.А.; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Олещенко, В.О.Мета роботи – дослідити у динаміці захворюваність на туберкульоз медичних працівників Сумської області за 2011–2015 роки. Матеріали та методи. Нами проаналізовано захворюваність на туберкульоз медичних працівників загально-лікувальної мережі (ЗЛМ) та протитуберкульозних закладів (ПТЗ) області у 2011–2015 роках. Результати та обговорення. Протягом 2011–2015 років у Сумській області захворіло на туберкульоз 43 медичних працівника. З них 7 (16,3%) працівники протитуберкульозних закладів, 36 (83,7%) – працівники загально-лікувальної мережі. Захворюваність медичних працівників ЗЛМ зменшилася у 2,7 раза, а захворюваність медичних працівників ПТЗ збільшилася у 10,1 раза. Поміж працівників ЗЛМ та ПТЗ найчастіше на туберкульоз хворіли середні медичні працівники (44,4% та 42,9% відповідно) і молодші медичні працівники (27,8% та 28,6% відповідно). Частіше траплялися інфільтративні форми туберкульозу легень – 41,7% серед працівників ЗЛМ і 57,1% поміж працівників ПТЗ. Другим за частотою був вогнищевий туберкульоз – 30,6% та 28,6% відповідно. Висновки. На тлі зменшення захворюваності на туберкульоз медичних працівників загально-лікувальної мережі спостерігається її зростання поміж медичних працівників протитуберкульозних закладів. При цьому частіше хворіли середні та молодші медичні працівники.Item Туберкульозний плеврит і контактний «сімейний» туберкульоз(ПП «ІНПОЛ ЛТМ», 2018) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Бондаренко, Л.А.; Олещенко, В.О.З метою виявлення мікобактерій туберкульозу та в подальшому встановлення резистентності їх до анти- бактеріальних препаратів обстеження усіх хворих на туберкульозний плеврит (та навіть за підозри на нього) повинно передбачати бронхоскопію, бронхо-альвеолярний лаваж та генно-молекулярні дослідження, зокрема плевральної рідини.Item The prevalence of pleural adhesions in patients with pleural effusion syndrome depending on the method of the radiological examination(2018) Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Романенко, Т.В.We analyzed the medical documentation of 329 patients with pleural effusion syndrome, in 142 of them (the main group), ultrasonoscopy and radiography were used in the primary examination; in 187 (the comparison group), only radiography was used. All patients were examined using thoracoscopy with pleural biopsy.