Навчально-науковий медичний інститут (НН МІ)

Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 177
  • Item
    Хронічне запалення та прогресування хронічної хвороби нирок у хворих на цукровий діабет II типу
    (ДУ "Інститут нефрології НАМН України", "Національний нирковий фонд України", 2021) Мазур, Тетяна Станіславівна; Mazur, Tetiana Stanislavivna; Деміхова, Надія Володимирівна; Demikhova, Nadiia Volodymyrivna; Руденко, Тетяна Миколаївна; Rudenko, Tetiana Mykolaivna; Юрченко, Алла Владиславівна; Yurchenko, Alla Vladyslavivna; Єжова, Ольга Олександрівна; Yezhova, Olha Oleksandrivna; Бокова, Світлана Іванівна; Bokova, Svitlana Ivanivna; Деміхов, А.А.
    Хронічне запалення, атеросклероз, тубулоінтерстиціальний фіброз та ураження судин відігра-ють ключову роль у патофізіології прогресування хронічної хвороби нирок (ХХН) у пацієнтів з цукровим діабетом (ЦД) ІІ типу та мінімальною альбумінурією. Тим не менш, специфічні біомаркери, які визначають прогресування діабетичної хвороби нирок, включаючи пацієнтів з мінімальною альбумінурією, залишаються не визначеними. Метою роботи було визначення маркерів хронічного запалення як індикаторів прогресування ХХН у хворих на ЦД ІІ типу. Методи. До одномоментного обсерваційного дослідження залучено 45 пацієнтів з ЦД ІІ типу та ХХН І-ІІІ стадій. Аналіз клітинних механізмів прогресування ХХН виконано за показниками вмісту ендотеліну-1 (ЕТ-1), фібронектину (ФН), фактору некрозу пухлин альфа (TNF-α), трансформуючого фактору росту бета-1 (TGF-β1), моноцитарного хемоатрактантного протеїну (МСР-1) у сироватці крові. Результати. У хворих на ЦД ІІ типу підвищення більшості показників стану ендотелію та прозапальних медіаторів діагностується вже на ранніх стадіях ХХН за нормального рівня альбумінурії. Висновки. Концентрації TNF-α, ET, TGF-β1 і MCP-1 можна використовувати для оцінки прогресування ХХН у пацієнтів із ЦД ІІ типу з нормальною альбумінурією. Подальші дослідження необхідні для визначення ранніх індикаторів прогресування діабетичної хвороби нирок.
  • Item
    Histomorphometric changes of lung lymphoid follicles in young rats under experimental alloxan hyperglycemia
    (Royal College of Surgeons in Ireland, 2021) Abdul-Rahman, Toufik; Awuah Wireko, Andrew
    Introduction. Цукровий діабет був і залишається глобальною проблемою сьогодення, що призводить до інвалідизації, втрати працездатності й смерті. Актуальність проблеми цукрового діабету зумовлена значною поширеністю захворювання і тим, що воно є підґрунтям для розвитку складних супутніх захворювань та ускладнень. Aim. Виявити та дослідити особливості гістоморфометричних змін лімфоїдних фолікулів легень у щурів молодого віку за умов експериментальної гіперглікемії. Materials and methods. Дослідження проведені на 48 білих лабораторних щурах обох статей. Піддослідні тварини були поділені на дві серії: 1) експериментальну та 2) інтактну. Кожна експериментальна група поділена на підгрупи (по 6 тварин) залежно від терміну експериментального дослідження: перша – з терміном гіперглікемії 30 діб, друга – 60 діб, третя – 90 діб, четверта – 120 діб. Для експериментального моделювання гіперглікемії, використовували алоксану моногідрат з розрахунку 20 мг на 100 г ваги тіла щура. Для світлооптичного аналізу структурних компонентів легень гістологічні зрізи забарвлювали гематоксиліном та еозином. Гістологічне вивчення препаратів здійснювали на світловому мікроскопі Olympus BH-2 (Японія) (бінокуляр ×10, ×15, об’єктиви ×10, ×20, ×40); фотографували цифровою відеокамерою Baumer/optronic Typ: CX 05c (Швейцарія); мікроморфометрію проводили в динамічному режимі з використанням універсальної сертифікованої програми «SEO Scan Lab 2.0» та «SEO Image Lab 2.0». Вимірювали периметр лімфоїдних фолікулів (ПЛФ). Рівень глюкози у венозній крові щурів визначали глюкозооксидазним методом із використанням наборів реагентів «Філісіт» (Україна) перед кожним забоєм тварин. Проводили забір венозної крові з хвостової вени щура натщесерце (починаючи з третього місяця експерименту) для визначення рівня глікозильованого гемоглобіну HbА1с, використовували набір реагентів «ВioSystems» (Іспанія). Results. Рівень глюкози у крові експериментальних тварин з 30 до 120 доби коливався в межах від 13,3±0,1 до 19,3±0,2 ммоль/л, починаючи з кінця другого місяця експерименту, рівень HbA1C коливався від 7,1±0,05 до 8,6±0,08. У тварин інтактної групи рівень глюкози в крові знаходився в межах нормальних показників (глюкоза в крові 3,5 – 6,3 ммоль/л, HbA1C 4,0 – 5,1). На 30 добу експерименту ПЛФ у інтактних та експериментальних тварин становив 449,3±0,82 мкм та 449,±0,17 мкм, відповідно. З 60 доби експерименту відзначалася гіпертрофія легеневих лімфоїдних фолікулів із вираженою васкуляризацією, у порівнянні з інтактними тваринами показник ПЛФ був більшим у 2,3 рази (р≤0,05). На 90 добу у інтактних тварин спостерігали інволютивні зміни у лімфоїдних фолікулах та гіпотрофічні зміни. У експериментальних тварин аналогічного віку ПЛФ зріс на 1,3 рази (р≤0,05) у порівнянні з 60 добою екперименту. На 120 добу експерименту, лімфоїдні фолікули розміщувались концентрично навколо бронхів та бронхіол у вигляді «муфт». ПЛФ у експериментальних тварин становив 1430,1±0,12 мкм, що свідчило про зростання показника у 3,8 рази у порівнянні з інтактними тваринами. Conclusions. На тлі хронічної експериментальної гіперглікемії у тварин молодого віку розвивалася гіперваскуляризація та гіпертрофія легеневих лімфоїдних фолікулів, тим самим викликаючи обструкцію у нижніх дихальних шляхах.
  • Item
    Ultrastructural changes in type 2 alveolocytes in young rats on the background of chronic hyperglycemia
    (Elsevier Ltd, 2023) Abdul-Rahman, T.; Awuah Wireko, A.; Теслик, Тетяна Петрівна; Teslyk, Tetiana Petrivna; Дмитрук, Сергій Миколайович; Dmytruk, Serhii Mykolaiovych; Школьна, Ірина Іванівна; Shkolna, Iryna Ivanivna
    Diabetes mellitus (DM) is considered as a group of metabolic diseases with a global distribution and severe complications. It is caused by insulin deficiency, which with time leads to development of pathological changes in the cardiovascular, respiratory, and other systems. Several studies have shown some features and the connection of structural changes of the lungs with DM, however very little is known regarding ultrastructural changes of type 2 alveolocytes (AT2). Materials and methods The study involved 24 white non-linear male laboratory rats which were divided into two groups (experimental and intact). The experimental group was further divided into two subgroups depending on the duration of study: the first group with hyperglycemia for 30 days, and the second with hyperglycemia for 60 days. For the experimental modeling of hyperglycemia, the rats were injected once subcutaneously with solution of alloxan monohydrate hyperglycemia. Results AT2 of the intact group had a high degree of differentiation with plates of high electron density. In AT2 of rats with hyperglycemia for 30 days, there were signs of vacuolation, mass accumulation of primary and secondary lysosomes, and lamellar bodies were grouped as conglomerates. In AT2 of the rats with 60 days of hyperglycemia, nuclei with scalloped contour, karyoplasmic outgrowths and intussusception, and condensation of heterochromatin were observed. Conclusion Under conditions of experimental chronic hyperglycemia, proliferation and destruction of AT2 are observed, which is the morphological basis for the violation of surfactant synthesis and immunocompetent properties in lung tissues of young rats.
  • Item
    Сучасні особливості захворюваності та поширеності цукрового діабету серед дорослого населення Сумської області
    (Київський медичний науковий центр, 2022) Сміянов, Владислав Анатолійович; Дрига, Наталія Олександрівна; Dryha, Nataliia Oleksandrivna; Смиянов, Владислав Анатольевич; Smiianov, Vladyslav Anatoliiovych
    Спостерігається тенденція збільшення показника поширеності ЦД за досліджуваний період з 3404,5 на 100 тис. дорослого населення у 2017 році до 4182,9 на 100 тис. дорослого населення у 2020 році (+778,4 на 100 тис. дорослого населення), тобто на 23%. Поширеність ЦД у Сумському регіоні є вищою за середній показник по Україні (3624,8 на 100 тис. дорослого населення) на 558,1 на 100 тис. дорослого населення. Захворюваність на цукровий діабет за 2020 рік становить 335,2 на 100 тис. дорослого населення, а за 2017 рік – 305,5 на 100 тис. дорослого населення (приріст показника +29,7 на 100 тис. дорослого населення, 9,8%) та перевищує рівень захворюваності по Україні (294,7 на 100 тис. дорослого населення) на 40,5 на 100 тис. дорослого населення. У структурі захворюваності та поширеності ендокринологічних захворювань у Сумському регіоні перше місце займає ЦД. Питома вага поширеності цукрового діабету серед всіх ендокринних хвороб становить 38,6%, а захворюваності – 37,3%. Станом на 2020 рік під динамічним спостереженням у лікувально-профілактичних закладах (ЛПЗ) Сумського регіону всього знаходиться 35145 дорослого населення з ЦД (3818,1 на 100 тис. населення), з яких 33041 пацієнтів (94% осіб) з ЦД типу 2 (3589,6 на 100 тис. населення), а 2104 пацієнтів з ЦД типу 1 (226,17 на 100 тис. населення), що складає 6% від всього населення з діабетом. Таким чином, результати аналізу стану здоров’я населення, обґрунтовують потребу в оптимізації якості медичної допомоги пацієнтам з ЦД, а саме покращенні динамічного спостереження із застосуванням поведінкових механізмів для мотивації та активного залучення пацієнтів до належного самоконтролю стану здоров’я.
  • Item
    Chronic inflammation and progression of chronic kidney disease in patients with type 2 diabetes
    (State Institution "Institute of Nephrology NAMS of Ukraine", 2021) Мазур, Тетяна Станіславівна; Мазур, Татьяна Станиславовна; Mazur, Tetiana Stanislavivna; Деміхова, Надія Володимирівна; Демихова, Надежда Владимировна; Demikhova, Nadiia Volodymyrivna; Руденко, Тетяна Миколаївна; Руденко, Татьяна Николаевна; Rudenko, Tetiana Mykolaivna; Юрченко, Алла Владиславівна; Юрченко, Алла Владиславовна; Yurchenko, Alla Vladyslavivna; Єжова, Ольга Олександрівна; Ежова, Ольга Александровна; Yezhova, Olha Oleksandrivna; Бокова, Світлана Іванівна; Бокова, Светлана Ивановна; Bokova, Svitlana Ivanivna; Деміхов, Олексій Ігорович; Демихов, Алексей Игоревич; Demikhov, Oleksii Ihorovych
    Chronic inflammation, atherosclerosis, tubulointerstitial fibrosis, and vascular damage play a crucial role in the progression of chronic kidney disease (CKD) in patients with type 2 diabetes mellitus (DM). However, specific biomarkers that can determine the progression of diabetic kidney disease, including patients with minimal albuminuria, remain undefined. The present study aimed to determine markers of chronic inflammation as indicators of CKD progression in patients with type 2 DM. Methods. 45 patients with type 2 DM and stage 1-3 CKD were involved in this cross-sectional observational study. Analysis of cellular mechanisms of CKD progression was performed on the concentrations of endothelin-1 (ET-1), fibronectin (FN), tumor necrosis factor-alpha (TNF-α), transforming growth factor beta-1 (TGF-β1), and monocyte chemoattractant protein (MCP) -1) in the serum. Results. In patients with type 2 DM, an increasing trend in the majority of endothelial and proinflammatory mediators was found according to the CKD stages, despite normal albuminuria. Conclusions. Concentrations of TNF-α, ET, TGF-β1 and MCP-1 can be used to assess the progression of CKD in patients with type 2 DM with normal albuminuria. Further researches are needed to determine early indicators of diabetic kidney disease progression.
  • Item
    Вплив хронічної гіперглікемії на стан опорно-рухового апарату
    (Полтавський державний медичний університет, 2021) Понирко, Аліна Олексіївна; Понырко, Алина Алексеевна; Ponyrko, Alina Oleksiivna
    Цукровий діабет - це порушення обміну речовин, яке на сьогоднішній день є загрозливою проблемою для здоров’я людини, поширеність цього захворювання протягом останніх десятиліть постійно збільшується у всьому світі. Цукровий діабет розглядається як невиліковний метаболічний розлад, який характеризується гіперглікемією, що була спричинена в результаті дефектів секреції інсулі ну. Ця хвороба щороку вражає майже 3% всього населення. Хронічна гіперглікемія є причиною дис функції різних органів організму, таких як очей, нирок, нервів, серця та кровоносних судин. До най частіших ускладнень цукрового діабету відносять ураження судин дна ока, нирок, нижніх кінцівок та враження нервової системи. Високий рівень глюкози в крові спричинює розвиток широкого спе ктру патологічних порушень в тому числі і в кістках. Дослідження останніх років показали, що при цукровому діабеті часто спостерігаються захворювання кісток скелету. Говорячи про дію гіпер глікемії на кістки, потрібно відзначити розвиток остеопенії та остеопорозу. В статті наведені патофізіологічні механізми дії гіперглікемії під час цукрового діабету 1 типу, які показують компле ксні порушення органів опорно-рухового апарату. Патогенний вплив гіперглікемії має значний вплив на кісткову тканину а саме: зниження мінеральної щільності кісткової тканини, що обумовлено не достатністю інсуліну і як наслідок значними метаболічними порушеннями, зниження кісткової ма си, пригнічення формування кісткової тканини, значне зниження мікроелементного складу кістки. Сукупність цих факторів формує відповідне патоморфологічне підґрунтя для розвитку діабетичної остеопатії. Стаття висвітлює механізм дії гіперглікемії на кістки скелету з метою стимулювання більш детального розгляду цукрового діабету на експериментальних тваринах
  • Item
    Мікроскопічна будова та морфометричні показники довгих трубчастих кісток щурів старечого віку з індукованою гіперглікемією
    (Полтавський державний медичний університет, 2019) Понирко, Аліна Олексіївна; Понырко, Алина Алексеевна; Ponyrko, Alina Oleksiivna
    Цукровий діабет (ЦД) був та залишається глобальною проблемою сьогодення, яка призво дить до інвалідизації, втрати працездатності та смерті. Інтерес до цієї патології не згасає та спонукає науковців до пошуків нових шляхів діа гностики та лікування цукрового діабету та його ускладнень [1,8]. За офіційними даними Міністерства охорони здоров’я України в Україні ЦД (всіх типів) діагно стований у 2,67% населення [4,5]. Актуальність проблеми цукрового діабету зумовлена значною поширеністю захворювання та тим, що він є ба зою для розвитку складних супутніх захворю вань та ускладнень, основу яких складають діа бетичні мікроангіопатії та нейропатії. Зміна стру ктури кісток у хворих на ЦД може бути як прямим наслідком дефіциту інсуліну так і негативним ефектом гіперглікемії [2]. Відомо, що хронічна гіперглікемія викликає пригнічення остеобластів, а також нефермента тивне глікування білків, що в подальшому веде до порушення їх функції
  • Item
    Вплив гіперглікемії на ультраструктурну організацію довгих кісток щурів.
    (Scientific Publishing Center “Sci-conf.com.ua", 2020) Понирко, Аліна Олексіївна; Понырко, Алина Алексеевна; Ponyrko, Alina Oleksiivna; Сулим, Людмила Григорівна; Сулим, Людмила Григорьевна; Sulym, Liudmyla Hryhorivna
    Цукровий діабет 1 типу асоціюється з порушенням обміну речовин та розвитком патологічних змін у кістковій тканині. Також за умов тривалої дії гіперглікемії відбувається зниження кісткової маси та пригнічення процесів формування кістки. Залежність між діабетом та здоров’ям кісток є предметом дискусії протягом багатьох років. Результатом пошкодженням кісткової тканини є деструктивні зміни структурної організації та метаболізму кістки, що підвищує ризик перелому. У зв'язку з цим, важливим напрямком досліджень, є вивчення змін в кістках скелета за умов дії гіперглікемії
  • Item
    Зміни мінеральної щільності кісткової тканини у щурів з хронічною гіперглікемією
    (Буковинський державний медичний університет, 2019) Понирко, Аліна Олексіївна; Понырко, Алина Алексеевна; Ponyrko, Alina Oleksiivna
    У результаті цукрового діабету відбувається порушення гомеостазу інсуліну, зокрема інсулінорезистентності периферичних тканин і порушення бета-клітин підшлункової залози, що призводить до порушень структури і функції багатьох тканин організму. Одним з ускладнень хронічної гіперглікемії є порушення якості кістки, показником якої є мінеральна щільність кісткової тканини і її структурно-метаболічні особливості. Тому метою нашої роботи було дослідити біомеханічні властивості стегнових кісток довгих трубчастих кісток щурів старечого віку під час індукованої гіперглікемії
  • Item
    Особливості морфологічних змін проксимального епіфізу стегнових кісток щурів зрілого віку за умов індукованої гіперглікемії
    (Одеський національний медичний університет, 2019) Понирко, Аліна Олексіївна; Понырко, Алина Алексеевна; Ponyrko, Alina Oleksiivna
    Згідно до сучасних уявлень сполучна тканина в організмі складає близько 50% маси тіла. Ця тканина розвивається із мезенхіми та виконує захисну, реперативну, опорно-рухову та трофічні функції. Хрящова і кісткова тканини за походженням спільні, тому в них можуть бути подібні десметаболічні вікові та ендокринні порушення. Патологія кісткової тканини розглядається як коморбідний стан при ЦД, механізм розвитку якого пов'язаний з гіперглікемією та накопиченням у кістковому матриксі кінцевих продуктів глікування колагену. Мета: дослідити морфологічні зміни у проксимальному епіфізі стегнових кісток щурів зрілого віку за умов хронічної гіперглікемії.