Навчально-науковий медичний інститут (НН МІ)

Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 25
  • Item
    Long COVID as a multisystem problem and recent challenges
    (Інформаційно-науковий центр "Лікарська справа", 2025) Чемич, Оксана Миколаївна; Chemych, Oksana Mykolaivna; Nehreba, K.; Yemchura, A.; Kubrak, Y.; Лобода, Андрій Миколайович; Loboda, Andrii Mykolaiovych; Клименко, Наталія Василівна; Klymenko, Nataliia Vasylivna; Мелеховець, Оксана Костянтинівна; Melekhovets, Oksana Kostiantynivna; Васильєва, Олена Геннадіївна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Сміян, Катерина Олександрівна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna
    Мета огляду – визначення та узагальнення основних теорій виникнення Long COVID, патогенезу та основних клінічних ознак. Матеріали і методи. Oпрацьовано 110 статей з бази даних PubMed, Scopus, Google Scholar, а також відомості ВООЗ та статистичні дані поширеності Long COVID за період 2022–2025 роки, які містять актуальну інформацію щодо зазначеного синдрому. Окрему увагу приділено ураженням нервової системи та психоемоційної сфери. Висновки. 1. На Long COVID хворіє понад 65 млн осіб. Висока сприйнятливість спостерігається у жінок, невакцинованих, у пацієнтів із хронічними захворюваннями. 2. Основні гіпотези розвитку Long COVID: запалення внаслідок цитокінового шторму, імунна відповідь та вироблення антитіл проти білків SARS-CoV-2, нуклеопротеїну N і шипа S, судинна дисфункція та підвищення проникності гематоенцефалічного бар'єру. 3. Патогенетичний механізм постковідного синдрому обумовлений персистенцією вірусу, дисрегуляцією імунної системи, мітохондріальною дисфункцією та продукцією протромботичних аутоантитіл, що сприяє виникненню гіперкоагуляції. Ураження нервової системи пов’язані із порушенням нейротрансмісії, запальними процесами, гіпоксією головного мозку та утворенням “струнних судин”, що призводить до розладу когнітивних функцій. 4. Провідними симптомами ураження нервової системи є: “мозковий туман”, сплутана свідомість, тривалий головний біль, хронічна втома, вегетативні нервові розлади, ортостатична недостатність та периферичні пошкодження у вигляді нейропатій, міопатій та ізольованої дисфункції черепних нервів (аносмія та агевзія). 5. Депресія, тривожний та посттравматичний стресовий розлади, порушення циркадних ритмів та сну – основні ознаки впливу SARS-CoV-2 на психоемоційну сферу та психіатричні розлади.
  • Item
    Клініко-патогенетичні особливості ураження нервової системи на початкових клінічних стадіях ВІЛ-інфекції
    (Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України», 2022) Сосновенко, Дмитро Сергійович; Sosnovenko, Dmytro Serhiiovych; Чемич, Оксана Миколаївна; Chemych, Oksana Mykolaivna; Чемич, Микола Дмитрович; Chemych, Mykola Dmytrovych
    Клініко-патогенетичні особливості ураження нервової системи на початкових клінічних стадіях ВІЛ-інфекції. Д.С. Сосновенко, О.М. Чемич, М.Д. Чемич Сумський державний університет РЕЗЮМЕ. Мета – вивчення особливостей клінічної симптоматики у ВІЛ-позитивних осіб на ранніх стадіях захворювання та їх патогенетичне обґрунтування. У дослідженні використовували теоретичні методи, побудовані на аналізі та синтезі дослідження сучасної всесвітньої інформації баз даних PubMed та Scopus, клінічних спостережень, дедуктивноіндуктивних методів. Висновки. Через розв’язану війну росії проти України був порушений епідеміологічний контроль за інфекційною захворюваністю на території держави. Особливої уваги заслуговує ВІЛ-інфекція та особливості її клінічної симптоматики. У інфікованих пацієнтів вона ґрунтується на детальному розумінні патологічних процесів нейроСНІДу. Пошкодження астроцитів порушує зв’язок клітин структурно-функціонального комплексу мозку з іншими клітинами і є фундаментальною основою розуміння клінічної симптоматики найчастіше у вигляді нейропсихічних, когнітивних соматичних та неврологічних розладів. Патогенетична дія вірусу сприяє обструкції мікросудин мозку та є причиною локальних гіпоксичних уражень, мікроінсультів, а у пізніх випадках – лакунарних інфарктів мозку. Активне залучення клітин мозку у патогенез ВІЛ-інфекції підтверджено багатьма дослідженнями. Разом із стандартними методами діагностики доцільно використовувати комплекси психоневрологічних і когнітивних тестувань та шкал. Виявлено ряд недоліків, які здатні знизити достовірність діагностичних тестів під час встановлення діагнозу. Розуміння патогенетичної картини дозволить обрати «індикатори» для загальної схеми діагностики та збільшення вірогідності правильного діагнозу, відкоригувати антиретровірусну терапію та спрогнозувати подальший розвиток хвороби.
  • Item
    Запальні одонтогенні захворювання щелепно-лицьової ділянки
    (ВВП «Мрія-1», 2019) Москаленко, Павло Олександрович; Москаленко, Павел Александрович; Moskalenko, Pavlo Oleksandrovych
    Конспект лекцій присвячений висвітленню широкого спектра питань запальних захворювань щелепно-лицьової ділянки одонтогенного генезу. Працюючи з даним виданням, студенти і інтерни матимуть змогу не тільки підготуватися до семінарських та практичних занять за певною тематикою, а ще й набути теоретичних знань для успішної подальшої самостійної діяльності в якості лікарів- стоматологів.
  • Item
    Нейростоматологічні захворювання в практиці лікаря-хірурга-стоматолога
    (Сумський державний університет, 2019) Москаленко, Павло Олександрович; Москаленко, Павел Александрович; Moskalenko, Pavlo Oleksandrovych
    До неврологів і стоматологів звертається чимала кількість хворих з приводу чутливих, секреторних, рухових і трофічних розладів в ділянці обличчя і шиї. Пацієнти скаржаться на гострий біль або парестезії у порожнині рота, верхній і нижній щелепах, в певних ділянках обличчя. Такі відчуття порушують працездатність, сон, емоційний і психічний стан людини. Біль сигналізує про формування хвороби і разом з тим вона допомагає лікареві розпізнати захворювання і вибрати адекватне лікування.
  • Item
    Одонтогенні періостити та остеомієліти
    (Сумський державний університет, 2019) Москаленко, Павло Олександрович; Москаленко, Павел Александрович; Moskalenko, Pavlo Oleksandrovych
    Хворі з періоститом щелеп складають більше 10-15% усіх хірургічних стоматологічних хворих, що знаходяться на лікуванні в поліклініці. Інфекція проникає в щелепи по кровоносних або лімфатичних судинах з інших вогнищ запалення, наприклад при тонзиліті і різних інфекційних захворюваннях, що в основному має місце у дітей.Хвороботворні мікроорганізми проникають в щелепи з ран, наприклад при відкритих переломах щелеп або великих інфікованих пораненнях м'яких тканин обличчя. В сучасному формулюванні остеомієліт щелеп представляє собою інфекційно-алергічний, гнійно-некротичний запальний процес, що розвивається у всіх елементах кістки, прилеглих м'яких тканинах під впливом агресивних чинників фізичної, хімічної або біологічної природи на тлі попередньої сенсибілізації та нейрогуморальних зсувів.
  • Item
    Захворювання скронево-нижньощелепного суглобу (СНЩС). Клініка, діагностика, лікування
    (Сумський державний університет, 2019) Москаленко, Павло Олександрович; Москаленко, Павел Александрович; Moskalenko, Pavlo Oleksandrovych
    Проблема лікування та реабілітації пацієнтів з симптомами мязово-суставної дисфункції скронево-нижньощелепного суглобу (СНЩС) знаходиться в прямій залежності від розуміння процесів патоморфозу їх порушення.При виборі методу лікування, як правило, основне увагу приділяють локальним проявам дисфункцій (обмежене або надмірне відкривання рота, болі та звукові явища в ділянці СНЩС та ін.), що при проведенні лікувальних заходів зазвичай не призводить до бажаного результату.Це пов'язано із тим, що не враховуються особливості функціональних і морфологічних порушеннь в окремих компонентах СНЩС і прилеглих до нього анатомічних утворень.
  • Item
    Некаріозні ураження зубів, що виникли до прорізування. Патоморфологія. Клініка. Діагностика. Лікування
    (Сумський державний університет, 2018) Лахтін, Юрій Володимирович; Лахтин, Юрий Владимирович; Lakhtin, Yurii Volodymyrovych
  • Item
    Особливості клініки вегетативно-судинної дисфункції у дітей шкільного віку
    (Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, 2008) Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Савельєва-Кулик, Н.О.
    Вегетативні дисфункції супроводжуються різнома­нітними порушеннями як з боку нервової, так і серцево-судинної системи. Остання с однією з основних областей патології, де широко задіяні психосоматичні механізми; це узагальнений індикатор реакцій пристосувального змісту, а її морфофункціональний стан є важливим фенотиповим проявом рівня біологічної адаптова­ності. Порушення, що виникають внаслідок вегетативного дисбалансу в організмі і мають свої прояви в розладі функціонування серцево-су­динної системи, потребують своєчасного проведення психокоригуючих заходів. Це дозволить запобігти хронізації соматичних захворювань і прогресуванню соціальної недостатності.
  • Item
    Особливості клінічної перебігу моно- та мікст-ротавірусних інфекції у дітей раннього віку
    (Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, 2014) Сміян, Катерина Олександрівна; Смиян, Екатерина Александровна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna
    Гострі кишкові інфекції посідають важливе місце серед інфекційної патології дитячого віку. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я , щорічно в світі реєструється до 276 млн. діарей них захворювань. На долю цієї патології припадає 60 – 65% всіх випадків, що реєструються серед дітей, висока захворюваність до 70% зустрічається у дітей раннього віку. Серед кишкових інфекцій вірусної етіології перше місце посідає ротавірус. Щорічно реєструє 2 млн. епізодів ротавірусної інфекції у дітей до 5 років. Ротавірусна інфекція доволі часто протікає разом з бактеріальним компонентом, що переважно складає умовно – патогенна флора (мікст – ротавірусна інфекція).
  • Item
    Характеристика основних клінічних проявів негоспітальних пневмоній у дітей дошкільного віку
    (Харківська медична академія післядипломної освіти, 2013) Василишин, Христина Iгорiвна; Василишин, Кристина Игоревна; Vasylyshyn, Khrystyna Ihorivna; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Ємець, Олександр Михайлович; Емец, Александр Михайлович; Yemets, Oleksandr Mykhailovych; Куропятник, Н.П.; Романюк, Софія Анатоліївна; Романюк, София Анатольевна; Romaniuk, Sofiia Anatoliivna
    Сформульовані найбільш типові клініко-рентгенологічні ознаки негоспітальних пневмоній у дітей дошкільного віку, які є критеріями для встановлення діагнозу та вибору тактики лікування хворих. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32599