Навчально-науковий медичний інститут (НН МІ)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40
Browse
28 results
Search Results
Item Ризики захворювання на гострі кишкові інфекції, пов'язані з недотриманням правил особистої гігієни(Сумський державний університет, 2025) Куликова, Ю.В.Робота присвячена темі «Ризики захворювання на гострі кишкові інфекції, пов'язані з недотриманням правил особистої гігієни». Основна мета дослідження полягає в підтвердженні того, що значна частина захворювань на кишкові інфекції безпосередньо пов'язана з недостатнім дотриманням простих гігієнічних норм серед населення. У межах дослідження проведено аналіз поширеності гострих кишкових інфекцій, розглянуто особливості їх спалахів та визначено конкретні ризики захворюваності, пов’язані з недотриманням правил особистої гігієни. В результаті проведеного дослідження доведено, що дотримання правил особистої гігієни є найпростішим та найефективнішим способом профілактики гострих кишкових інфекцій, здатним суттєво знизити ризик зараження на індивідуальному та суспільному рівнях.Item COVID-19 and other acute respiratory viral infections(Poltava State Medical University, 2024) Лобода, Андрій Миколайович; Loboda, Andrii Mykolaiovych; Клименко, Наталія Василівна; Klymenko, Nataliia Vasylivna; Сміян, Катерина Олександрівна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Мелеховець, Оксана Костянтинівна; Melekhovets, Oksana Kostiantynivna; Васильєва, Олена Геннадіївна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Чемич, Оксана Миколаївна; Chemych, Oksana Mykolaivna; Khatynska, Z.V.Для узагальнення світових даних, даних епідеміологічного моніторингу в Україні та Сумській області та встановлення етіологічної структури гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) у 2019-2023 рр. на тлі пандемії COVID-19 проведено ретроспективний аналіз захворюваності на ГРВІ та COVID-19 в Україні та Сумській області, проведено порівняння захворюваності з використанням даних статистичної звітності Центру громадського здоров'я, Головного управління статистики у Сумській області, Сумського обласного центру з контролю та профілактики захворювань МОЗ України. Проведено огляд наукових публікацій, що висвітлюють проблему гострих респіраторних вірусних інфекцій та грипу. Отримані дані свідчать про зниження глобальної захворюваності на ГРВІ та грип у 2020-2021 роках та зростання у 2022-2023 роках. Спостерігалося зменшення частки вірусу грипу А у 2019-2021 роках, збільшення у 2022-2023 роках та повернення до допандемічного рівня. Водночас відбулася зміна частки респіраторно-синцитіального вірусу та риновірусу, відсоток яких коливався, зменшуючись і збільшуючись під час пандемії, і врешті-решт перевищив допандемічний рівень. Незалежно від періоду пандемії COVID-19, серед штамів грипу у світі переважав A H1N1(2009). В Україні та Сумській області динаміка захворюваності на ГРВІ та грип відображала схожі зміни, а відносний показник захворюваності, який був дещо вищим, ніж у світі на початку пандемії, знизився до рівня, близького до світового у 2023 році.Item Epidemilogy of ENT disorders in adult population of agricultural region(Aluna Publishing House, 2021) Сміянов, Владислав Анатолійович; Smiianov, Vladyslav Anatoliiovych; Ємець, Тетяна Василівна; Yemets, Tetiana Vasylivna; Сміянов, Євген Владиславович; Smiianov, Yevhen Vladyslavovych; Горностаєва, Поліна Олександрівна; Hornostaieva, Polina OleksandrivnaThe aim of the work was to study and analyze Sumy region population morbidity dynamics taking into account current stage of medical reform. Sumy region here is represented as one of the main agricultural regions of Ukraine. The prevalence of ENT disorders (otolaryngologic diseases) was studied.Item Analysis of the epidemic situation of the COVID-19 coronavirus infection in Ukraine(Polish Academy of Sciences, 2023) Podavalenko, A.P.; Malysh, Nina Hryhorivna; Малиш, Ніна Григорівна; Zadorozhna, V.I.; Zhuk, Kateryna Ihorivna; Жук, Катерина Ігорівна; Zaitseva, G.S.; Chorna, Inna Valentynivna; Чорна, Інна ВалентинівнаЕпідемічний процес COVID-19 у світі розвивався стрімко. Ситуація із захворюваністю, незважаючи на встановлення карантину, введення обмежувальних протиепідемічних заходів, вакцинацію, залишається складною. Результати досліджень впливу метеорологічних факторів на динаміку захворюваності на COVID-19, госпіталізації та смертності є неоднозначними та суперечливими. Метою цього дослідження є аналіз показників захворюваності, госпіталізації та смертності від COVID-19 в Україні та встановлення рівня впливу на них метеорологічних факторів. У 2020-2021 роках в Україні спостерігався високий розкид показників захворюваності, госпіталізації та смертності. Всього встановлено 3 хвилі росту захворювання. Крива показників госпіталізації хворих на COVID-19 мала кореляційну залежність від кривої захворюваності r = 0,766 (р <0,05), максимальні показники госпіталізації та смертності зареєстровані у вересні-грудні 2021 р. Встановлено прямий сильний кореляційний зв’язок між частота реєстрації випадків COVID-19 та смертності - r = 0,899 (р <0,05). Найбільше випадків COVID-19 зареєстровано в холодну пору року, найменше – у червні-серпні. Встановлено обернені кореляційні зв’язки середньої сили між показниками захворюваності, госпіталізації та смертності та рівнями температури повітря (-0,370< r <-0,461). Встановлено прямі кореляції середньої сили (0,538Item Динаміка захворюваності на туберкульоз у Сумській області(Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, ПП «ІНПОЛ ЛТМ», 2023) Дужий, Ігор Дмитрович; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Олещенко, Галина Павлівна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Кириченко, Наталія Миколаївна; Kyrychenko, Nataliia Mykolaivna; Глиненко, Валентина Вікторівна; Hlynenko, Valentyna ViktorivnaМета роботи — вивчити динаміку захворюваності на туберкульоз мешканців Сумської області за 2007—2022 рр. та привернути увагу лікарів загальної практики до актуальної проблеми нашого часу. Матеріали та методи. Проаналізовано захворюваність на туберкульоз мешканців Сумської області за 2007—2022 рр. Виділено дві групи. У першу групу дослідження (2007—2014 рр.) потрапило 5037 осіб, у другу (2015—2022 рр.) — 4218. Результати та обговорення. У 2007—2014 рр. на туберкульоз захворіло у 1,2 разу більше осіб, ніж у 2015—2022 рр. (р > 0,05). Найвища захворюваність зареєстрована у 2011 р. — 57,2 випадку на 100 тис. населення, найнижча — у 2020 та 2021 р. (32,9 і 33,4 випадку на 100 тис. населення). Показник смертності знизився з 23 на 10 тис. населення у 2007 р. до 5,2 у 2022 р. У середньому у першій групі смертність становила 18,2 на 10 тис. населення, у другій — 9,7 (р < 0,05). У 2007—2022 рр. частка дітей серед захворілих становила 3,2 %, найчастіше — це підлітки (15—17 років) — 120 (1,3 %) осіб. Найбільшу кількість випадків резистентних форм ТБ зареєстровано у 2015 р. (234), найменшу (83) — у 2022 р. До 2011 р. в Україні випадків резистентності не реєстрували. Серед стійких форм ТБ перше місце посідає мультирезистентний. Висновки. Протягом 2007—2014 рр. захворюваність на туберкульоз становила у середньому 54,5 випадку на 100 тис. населення, протягом 2015—2022 рр. — 48,6 випадку, але різниця не досягала рівня статистичної значущості. За 2020 р. удвічі знизилася захворюваність на туберкульоз порівняно з попередніми роками, що, можливо, пов’язане з епідемією COVID-19. Це призвело до зменшення звернень до первинної ланки та вплинуло на діагностику туберкульозу. Показник смертності у 2015—2022 рр. був удвічі меншим порівняно з 2007—2014 рр. (р < 0,05). Найбільша частка захворілих — це особи працездатного віку, які не працюють (55,5 і 53,3 % у групах 1 та 2 відповідно).Item Аналіз захворюваності на вперше виявлений активний позалегеневий туберкульоз в Україні та Сумській області(ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2022) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Шевченко, Юлія Юріївна; Шевченко, Юлия Юрьевна; Shevchenko, Yuliia Yuriivna; Шевченко, М.Ю.; Яркова, Н.В.Мета роботи — вивчити стан та проаналізувати захворюваність на вперше в житті встановлений активний позалегеневий туберкульоз (ТБ) серед мешканців Сумщини в період 2004—2020 рр. Матеріали та методи. Ретроспективно вивчено та проведено статистичний аналіз захворюваності на ТБ мешканців Сумської області, узятих на облік у 2004—2020 рр. Результати та обговорення. За результатами ретроспективного статистичного аналізу захворюва- ності на ТБ протягом 2004—2020 рр. у Сумській області зареєстровано 9664 хворих на ТБ. За інтенсивніс- тю захворюваності на ТБ Сумська область перебувала на середньому рівні серед інших областей України. Захворюваність на ТБ у Сумській області з 2004 до 2019 р. залишалася на одному рівні (46,4 та 47,4 на 100 тис. населення відповідно). В Україні в ці роки відбулося зменшення захворюваності з 72,0 до 47,6 на 100 тис. населення. Говорити про позитивну динаміку цього показника неможливо. Швидше вона є негативною, оскільки пов’язана з виключенням зі статистичного обліку окупованих територій Донецької і Луганської областей та АР Криму. Частка дітей у загальній структурі захворюваності на ТБ у Сумській області зросла від 2,2 % у 2004 р. до 2,7 % у 2020 р. Кількість хворих на позалегеневий ТБ у Сумській області складає 14,6 %, а в Україні — 10,7 %. При цьому 68 % дітей віком до 14 років Сумської області, які захворіли на ТБ протягом вивчених (2004— 2020) років, мали позалегеневу локалізацію туберкульозного процесу, що на 11,3 % більше відповід- ного показника в Україні в цілому. Частка позалегеневого ТБ у підлітків віком 15—17 років становила 27,9 %. На жаль, тенденція до зниження захворюваності на ТБ, зокрема позалегеневий, у цих вікових групах не спостерігається. Переважання позалегеневого ТБ в дітей та у підлітків віком 15—17 років є свідченням значних організаційних прорахунків у фтизіатричній галузі та в наданні медичної допомо- ги в Україні в цілому. Висновки. Захворюваність на ТБ у Сумській області з 2004 по 2019 рр. залишалася на одному рівні (46,4 та 47,4 на 100 тис. населення відповідно). Кількість хворих на позалегеневий ТБ — 14,6 %, а в Україні — 10,7 %. Частка позалегеневого ТБ (68 %) у дітей і підлітків віком 15—17 років (27,9 %) порів- няно з такою в Україні (56,7 та 15,9 % відповідно) є надзвичайно несприятливим показником, який свідчить про відсутність у нашій країні фахівців з позалегеневого ТБ.Item Familial tuberculosis and its prevention in terms of health care restructuring(ALUNA Publishing House, 2022) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Бондаренко, Л.А.Aim: To study the peculiarities of the course of familial tuberculosis, which includes tuberculosis revealed in someone in the family if there is a source of this infection. M aterials and methods: We studied 199 families. One member of each family contracted pulmonary tuberculosis and later became a source of the disease for contactees. The examination was performed with standard clinical techniques using radiological, bacteriological, and immunological examination techniques. Results: We found that in 12-24 months, 207 people were diseased in these families. We also revealed the shift toward a younger age among the diseased contactees. Special emphasis should be paid to the disease of children under 18–52 people, while there was only one patient among the sources of tuberculosis. There were more cases of familial tuberculosis in urban than in rural areas. Females were more likely to suffer from these forms of tuberculosis. Conclusions: Considering the above, we believe that the development of familial tuberculosis occurs due to closer contact of TB source patients with family members, which is facilitated by bad habits of source patients and lack of isolation of contactees from sources and ill-considered reform of health care in general and tuberculosis particularly.Item Familial Tuberculosis and its Prevention in Terms of Health Care Restructuring(Aluna Publishing, 2022) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Бондаренко, Леонід Анатолійович; Бондаренко, Леонид Анатольевич; Bondarenko, Leonid Anatoliiovych; Кобилецький, Сергій Миколайович; Кобылецкий, Сергей Николаевич; Kobyletskyi, Serhii MykolaiovychAim: To study the peculiarities of the course of familial tuberculosis, which includes tuberculosis revealed in someone in the family if there is a source of this infection. Materials and methods: We studied 199 families. One member of each family contracted pulmonary tuberculosis and later became a source of the disease for contactees. The examination was performed with standard clinical techniques using radiological, bacteriological, and immunological examination techniques. Results: We found that in 12-24 months, 207 people were diseased in these families. We also revealed the shift toward a younger age among the diseased contactees. Special emphasis should be paid to the disease of children under 18–52 people, while there was only one patient among the sources of tuberculosis. There were more cases of familial tuberculosis in urban than in rural areas. Females were more likely to suffer from these forms of tuberculosis. Conclusions: Considering the above, we believe that the development of familial tuberculosis occurs due to closer contact of TB source patients with family members, which is facilitated by bad habits of source patients and lack of isolation of contactees from sources and ill-considered reform of health care in general and tuberculosis particularly.Item Болезни крови и кроветворных органов у детей Украины: постчернобыльская ретроспектива изменений заболеваемости, распространенности и инвалидности(Профессиональные издания, 2021) Волосовец, А.П.; Бекетова, Г.В.; Кривопустов, С.П.; Банадыга, Н.В.; Колоскова, Е.К.; Волосянко, А.Б.; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Волосовец, А.А.; Карулина, Ю.В.Введение. Предметом исследования является анализ роста заболеваемости, распространенности и инвалидности вследствие болезней крови, кроветворных органов и отдельных нарушений с вовлечением иммунного механизма у детей Украины в постчернобыльском периоде. Цель. Ретроспективный 24-летний анализ заболеваемости и распространенности болезней крови, кроветворных органов и отдельных нарушений с вовлечением иммунного механизма у детей Украины для определения возможности влияния на их развитие радиационного фактора. Материалы и методы. Были использованы методы системного подхода, эпидемиологического, корреляционного, кластерного анализа данных медицинской статистики Министерства здравоохранения Украины. Результаты. Проведенное ретроспективное исследование с 1994 г. по 1997 г. позволило выявить, что у детей Украины 0–17 лет включительно наблюдается увеличение на 48,1% показателя распространенности болезней крови, кроветворных органов и отдельных нарушений с вовлечением иммунного механизма, а также на 15,2% – заболеваемости с преобладанием выявления данной патологии у детей, пострадавших от последствий аварии на Чернобыльской АЭС, и детей из областей с территориями радиологического контроля. Самые высокие уровни заболеваемости детей с патологией крови наблюдались в Ивано-Франковской, Черкасской и Ровенской областях, характеризующихся наличием территорий радиологического контроля после чернобыльской катастрофы. С 1994 по 1997 г. показатель инвалидности вследствие данной патологии увеличился на 29,5%. Установлена прямая и статистически значимая связь между распространенностью болезней крови, кроветворных органов и отдельных нарушений с вовлечением иммунного механизма у детей в возрасте 0–14 лет включительно в 2011 г. и популяционно-взвешенной эффективной дозой суммарного облучения всего тела жителей разных регионов Украины за период 1997–2011 гг. (p<0,05). Заключение. Вышеизложенное может свидетельствовать о влиянии последствий аварии на Чернобыльской АЭС в комплексе с другими факторами на возникновение и течение болезней крови, кроветворных органов и отдельных нарушений с вовлечением иммунного механизма у детей.Item Захворюваність на туберкульоз кісток і суглобів у Сумській області(ПП «ІНПОЛ ЛТМ», 2021) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Сердюк, К.Л.Кістки та суглоби поміж інших позалегеневих органів уражуються туберкульозом найчастіше, клі- нічна картина нерідко має «прихований» характер, тому діагностика захворювання затягується на три- валий час з усіма негативними наслідками. Мета роботи — дослідити тенденцію захворюваності на туберкульоз кістково-суглобової локаліза- ції мешканців Сумської області протягом останніх років та привернути увагу лікарів загального профілю до нагальної проблеми сьогодення. Матеріали та методи. Нами проаналізовано захворюваність на туберкульоз кісток та суглобів мешканців Сумської області протягом 2007—2019 рр. За цей період в області зареєстровано 200 хворих на кістково-суглобовий туберкульоз. Результати та обговорення. За останніх 13 років кількість хворих на туберкульоз кістково- суглобової локалізації становила у середньому 2,5 % поміж усіх уперше виявлених процесів. Туберку- льоз хреб та (спондиліт) мав місце у 119 (59,5 %) хворих, специфічне запалення кульшового суглоба — у 49 (24,5 %) осіб, колінного — в 11 (5,5 %), гомілковостопного — у 6 (3,0 %). У 15 (7,5 %) хворих встанов- лено туберкульоз інших кісток і суглобів. Уперше визнано інвалідами 60 (50,4 %) хворих на туберкульоз- ний спондиліт. Із них І групу було встановлено у 19 (31,7 %) осіб, ІІ — у 25 (41,7 %), ІІІ — у 16 (26,6 %). Висновки. В останні роки в Сумській області спостерігається збільшення питомої ваги хворих на кістково-суглобовий туберкульоз поміж усіх уперше виявлених хворих. Найчастіше поміж туберкульо- зу кісток та суглобів уражується хребет (59,5 %). При цьому значне ураження (3—4 хребці) зафіксовано у 23 (19,3 %) осіб, 5 і більше хребців — у 19 (16,0 %) хворих. Хворі на туберкульозний спондиліт у 50,4 % випадків стійко втратили працездатність. Більшість хворих І і ІІ груп інвалідності та значна кількість хворих ІІІ групи потребують оперативного втручання, без виконання якого залишаються незворотні зміни у хребцях, які призводять до посилення медико-біологічної і соціальної інвалідизації.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »