Навчально-науковий медичний інститут (НН МІ)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40
Browse
21 results
Search Results
Item Пародонтальний статус хворих з різним ставленням до комплаєнса лікування пародонтита(Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, 2024) Лахтін, Юрій Володимирович; Lakhtin, Yurii Volodymyrovych; Кузенко, Євген Вікторович; Kuzenko, Yevhen Viktorovych; Галич, Людмила Вікторівна; Halych, Liudmyla Viktorivna; Циганок, Олександр Васильович; Tsyhanok, Oleksandr Vasylovych; Москаленко, Павло Олександрович; Moskalenko, Pavlo OleksandrovychДотримання комплаєнса пародонтальної терапії може позитивно або негативно вплинути на початок або прогресування захворювання пародонту. Нерегулярна підтримуюча терапія зумовлює вищі показники рецидиву пародонтиту порівняно з пацієнтами, які регулярно дотримуються режиму лікування. Мета дослідження. Встановлення зв’язку пародонтального статусу з дотриманням хворими комплаєнса лікування генералізованого пародонтиту та з’ясування можливих причин його порушення. Методи дослідження. Обстежено стан тканин пародонта 104 хворих на генералізований пародонтит ІІ ступеня тяжкості, хронічного перебігу у віці 35-44 років за загальноприйнятою методикою. Визначали пробу Шиллера-Пісарєва, йодне число Свракова, глибину пародонтальних кишень, індекс РМА, комплексний пародонтальний індекс, кровоточивість ясен, гігієнічний індекс за Федоровим-Володкіною в перше відвідування, через 3, 6, 9 і 12 місяців. Проводили базову і підтримуючу пародонтальну терапію. Всі пацієнти заповнювали розроблений нами опитувальник при кожному повторному візиті. Результати досліджень. Через 3 місяці після базового лікування стан тканин пародонта був значно кращим, відмічалось статистично значуще покращення по всім показникам. Через 6 місяців стан пародонта погіршився. У 11 з 58 хворих (19%) відмічали загострення запального процесу, але більшість показників пародонтального статусу були кращими за показники первинного огляду. Через 9 місяців відмічали погіршення стану тканин пародонта за всіма показниками, вони не мали статистично значущої різниці з показниками при первинному огляді, до базової пародонтальної терапії. У 14 з 80 осіб (17,5%) було загострення запального процесу. Через 12 місяців пародонтальний статус був значно гіршими за попередній термін і майже наближався до рівня при первинному огляді. Загострення запального процесу в тканинах пародонта реєстрували у 23 з 94 (24,5%) хворих. Регулярність візитів хворими для підтримуючої пародонтальної терапії, була вкрай незадовільною. Так, після базової пародонтальної терапії з 104 хворих на підтримуючу терапію з’явилось через 3 місяці 34 (32,7%), 6 місяців – 58 (55,8%), 9 місяців – 80 (85,1%), 12 місяців – 94 (90,4%) осіб. Результати опитування за першим блоком питань свідчать, що всім хворим надавали інформацію про його хворобу, лікування та рекомендації щодо гігієнічного догляду за ротовою порожниною. Проте, від 3,4% до 15% хворим інформація про його хворобу була незрозуміла або частково зрозуміла. Інформація лікаря щодо лікування пародонтита була частково зрозуміла 15-17,6% пацієнтам. Не розуміли або частково розуміли рекомендації лікаря щодо гігієнічного догляду за ротовою порожниною 2,5-4,3% хворих. Аналіз відповідей на другий блок питань свідчив, що від 41,4% до 63,8% хворих не дотримувались запланованих візитів до лікаря, 3,4–29,4% - не виконували або частково виконували призначення лікаря, 10,3–14,9% - частково дотримувались гігієнічного догляду за ротовою порожниною. Висновки. Отже, порушення хворими комплаєнса лікування генералізованого пародонтиту призводить до погіршення їх пародонтального статусу. Причинами порушення комплаєнса лікування пародонтита можуть виступати фактори, обумовлені діями як лікаря, так і пацієнта.Item Капіляроскопічна картина в яснах при супраоклюзійних співвідношеннях окремих зубів у віковому аспекті(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Звягін, Сергій Миколайович; Zviahin, Serhii Mykolaiovych; Лахтін, Юрій Володимирович; Lakhtin, Yurii VolodymyrovychМета дослідження. Вивчення капіляроскопічної картини ясену людей різних вікових груп при супраоклюзійних співвідношеннях окремих зубів. Матеріали і методи дослідження. Було проведено функціональні дослідження мікроциркуляції тканин пародонта при супраоклюзійних співвідношеннях зубів у пацієнтів різних вікових груп. Дослідження проведене у 60 пацієнтів (23 чоловіків і 37 жінок) віком від 25 до 75 років без супутньої соматичної патології. Всі пацієнти були поділені на 2 групи: контрольну (11 чоловіків і 19 жінок) та дослідну (12 чоловіків і 18 жінок). Кожна група поділялась на 3 підгрупи залежно від віку: молодого віку (25 – 44 роки), середнього віку (45 – 60 років) та похилого віку (60 – 75 років) за класифікацією ВООЗ. До контрольної групи увійшли пацієнти з інтактним пародонтом без ознак супраоклюзії зубів, до дослідної - з інтактним пародонтом з ознаками супраоклюзії окремих зубів. Розподіл пацієнтів за віком і статтю по групам і підгрупам. Наявність супраоклюзійних співвідношень окремих зубів визначали за допомогою комп’ютерного аналізу, використовуючи апарат «T-Scan III» фірми Tekscan, Inc., Boston, USA, а отримані дані зберігали в персональному комп’ютері. Для неінвазивного дослідження мікроциркуляції тканин пародонта застосовували комп'ютерний портативний мікроскоп Didital Mscroscope зі збільшенням 5 крат. Цей метод заснований на прижиттєвому дослідженні біологічних об'єктів за допомогою оптичної системи високої роздільної здатності. Комп'ютерний капіляроскоп складається з датчика з вбудованою освітлювальною системою, яка посилаючи світловий пучок на досліджувану ділянку ясен, допомагає візуалізувати малоконтрастні об'єкти судинної системи. Аналіз капіляроскопічної картини включав у себе визначення розподілу капілярів в маргінальній частині ясен, їх форму, архітектоніку, кількість в полі зору. Дослідження, проведене відповідно вимогам наказу МОЗ України № 281 від 01.11.2000, Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людини. Усі його учасники підписали інформовану згоду на використання своїх даних у рамках наукових досліджень. Статистичну обробку даних проводили за допомогою програми AtteStat v.12,5 з визначенням середньої та її похибки (M±m). Нормальність вибірок визначали за критерієм Колмогорова-Смирнова. Вірогідну значущість різниці отриманих даних проводили за параметричним критерієм Ст’юдента для двох незалежних вибірок (при р ≤ 0,05). Наукова новизна. Кількість капілярів у людей дослідної групи була менше відповідних показників контрольної групи (р<0.05). У пацієнтів молодого віку кількість капілярів менша на 20,7%, середнього віку - на 23,2%, похилого віку - на 24,6%. Також відмічається, що кількість капілярів в полі зору всередині як контрольної, так і дослідної групи знижуються з віком. Висновки. Наявність супраоклюзійних співвідношень окремих зубів викликає зниження кількості капілярів в полі зору тканин пародонта у людей всіх вікових груп. Кількості капілярів у яснах також знижується з віком, незалежно від стану оклюзії.Item Стан оксигенації ясен при супраоклюзійних співвідношеннях окремих зубів у віковому аспекті(Державна установа «Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії Національної академії медичних наук України», 2024) Звягін, Сергій Миколайович; Zviahin, Serhii Mykolaiovych; Лахтін, Юрій Володимирович; Lakhtin, Yurii VolodymyrovychМета дослідження. Визначення рівня оксигенації тканин пародонта у людей різних вікових груп при супра- оклюзійних співвідношеннях окремих зубів залежно від віку. Матеріали і методи дослідження. Було прове- дено клініко-функціональні дослідження рівня насиченості киснем тканин пародонта при супраоклюзійних співвідношеннях зубів у пацієнтів різних вікових груп. Дослідження проведене у 60 пацієнтів (23 чоловіків і 37 жінок) віком від 25 до 75 років без супутньої соматичної патології. Всі пацієнти були поділені на 2 рупи, контрольну (11 чоловіків і 19 жінок) та дослідну (12 чоловіків і 18 жінок). Кожна група поділялась на 3 підгрупи залежно від віку: молодого віку (25 – 44 роки), середнього віку (45 – 60 років) та похилого віку (60 – 75 років) за класифікацією ВООЗ. До контрольної групи увійшли пацієнти з інтактним пародонтом без ознак супраоклюзії зубів, до дослідної – з інтактним пародонтом з ознаками супраоклюзії окремих зубів. Наявність супраоклюзійних співвідношень окремих зубів визначали за допомогою комп’ютерного аналізу, використовуючи апарат «T-Scan III» фірми Tekscan, Inc., Boston, USA, а отримані дані зберігали в персональному комп’ютері. Дослідження оксигенації в тканинах пародонту проводили методом оптичної тканинної оксиметрії (ОТО) за допомогою пульсоксиметра Pulse Oximeter CMS60D фірми Contec Medical Systems Co., Ltd., рівень сатурації кисню у яснах визначали в %SpO2. Вимірювання оксигенації в тканинах пародонту проводили в ділянці вільної зони ясен: в дослідній групі в ділянках зубів з супраоклюзійними співвідношеннями на верхній та нижній, а у контрольній групі в ділянці молярів на верхній та нижній щелепі по 3 хв у кожній точці в положенні пацієнта сидячи в кріслі. Датчик розташовували на яснах без тиску. Наукова новизна. Показники оксигенації тканин пародонта у людей дослідної групи були меншими відповідних показників контрольної групи (р<0.05). У пацієнтів молодого віку оксигенація менша на 2,4%, середнього віку – на 3,1%, похилого віку – на 2,8%. Також відмічається, що рівень оксигенації всередині як контрольної, так і дослідної групи знижуються з віком. Висновки. Наявність супраоклюзійних співвідношень окремих зубів викликає зниження оксигенації тканин пародонта у людей всіх вікових груп. Рівень сатурації кисню у яснах також знижується з віком, незалежно від стану оклюзії.Item Морфологічні зміни пародонту щурів при супраоклюзійних співвідношеннях окремих зубів у віковому аспекті(Полтавський державний медичний університет, 2024) Звягін, Сергій Миколайович; Zviahin, Serhii Mykolaiovych; Лахтін, Юрій Володимирович; Lakhtin, Yurii VolodymyrovychПитання впливу оклюзійного навантаження на виникнення патологічних явищ в організмі обговорюється десятиліттями і все ще є предметом дискусій. Патогенна оклюзія визначається як надмірні оклюзійні сили (передчасні контакти та інтерференції), які можуть спричинити травми зубощелепної системи, включаючи тканини зубів та пародонту. Зміни оклюзійних розмірів, якщо вони неякісно виконані або не супроводжуються лікуванням, можуть призвести до порушення функції зубощелепної системи, наприклад, до суглобового клацання, труднощів при жуванні, оклюзійного дискомфорту, м'язової втоми та болю. Мета: визначення морфологічних змін пародонту у щурів різних вікових груп при супраоклюзійних взаємовідносинах окремих зубів у віковому аспекті. Матеріали та методи дослідження. Дослідження було проведене на 60 білих лабораторних щурах віком від 4 до 22 місяців масою від 90 до 330г. Щурів було поділено на контрольну (30 особин) і дослідну (30 особин) групи. Кожна група поділялась на 3 підгрупи (по 10 тварин) залежно від віку щурів: молодого, зрілого і старечого віку. До молодих тварин були віднесені щури у віці 3 - 4 х місяців з масою 90 - 100 г; до зрілих – у віці 6-8 місяців з масою 150 - 170 г; до старечих щурів 20 – 22 міс. і масою 200 - 220 г. В дослідній групі стан супраоклюзії моделювали підвищенням висоти нижніх правих других молярів шляхом постановки пломби висотою 1 мм. Для постановки пломби було використано 37% ортофосфорний травильний гель для емалі та дентину (Латус, Україна), мікроаплікатори (Латус, Україна), адгезивна система п’ятого покоління Prime&Bond NT (Dentsply Sirona, Німеччина), універсальний мікрогібридний світлотверднучий композиційний матеріал Latelux (Латус, Україна) та фотополімеризатор LED.D (WOODPECKER, Китай) відповідно до інструкції виробника. Піддослідних тварин виводили з експерименту на 15 добу шляхом декапі-тації під загальною анестезіею тіопентал натрію. Нижні щелепи скелетували, випилювали зубощелепні блоки в ділянці молярів. Для гістологічного дослі-дження зубощелепні блоки фіксували в 10% розчині нейтрального формаліну впродовж двох діб, зневоднювали в спиртах зростаючої концентрації та заливали в парафін. Потім з одержаних препаратів робили зрізи на ротаційному мікротомі Shandon Finesse 325 із товщиною зрізів 4–6 мкм. Гістологічні зрізи фіксували на знежирених предметних скельцях та висушували. Забарвлення проводили Ван-Гізоном. Визначення ширини періодонтальної щілини проводилося в програмі ZEISS ZEN 3.7 компанії Carl Zeiss Microscopy. Результати дослідження. Гістометричний аналіз показав значні морфологічні зміни у дослідній групі всіх вікових категорій. У щурів молодого віку спостерігались явища фібриноїдного набряку колагенових волокон пародонтальної зв’язки. У щурів зрілого віку була картина мукоїдного набряку колагенових волокон пародонтальної зв’язки. У щурів старечого віку визначався фібриноїдний некроз колагенових волокон періодонтальної зв’язки, присутній запальний інфільтрат, присутність макрофагів та нейтрофілів, з переважанням нейтрофільного запального мікрооточення, та початкові гіалінові зміни тканин. У всіх вікових групах була присутня резорбція цементу на бокових поверхнях кореня зуба, також присутня лакунарна резорбція кісткової тканини альвеоли та наявність великої кількості остеокластів. У щурів старечої віку визначався гіперцементоз в апікальній частині кореня. У контрольній групі всіх вікових категорій не було виявлено ні резорбцій, ні дезорганізації сполучної тканини, ні гіперце-ментозу. Висновки. Травматична оклюзія призводить до резорбції цементу кореня та альвеолярного відростку у всіх вікових групах. У молодих щурів травматична оклюзія викликає фібриноїдний набряк колагенових волокон періодонтальної зв’язки. У зрілих щурів травматична оклюзія викликає мукоїдний набряк колагенових волокон періодонтальної зв’язки. У старечих щурів травматична оклюзія викликає фібриноїдний некроз колагенових волокон періодонтальної зв’язки, початкові гіалінові зміни тканини та гіперцементоз.Item Cellular microenvironment and collagen destruction during periodont inflammation(Дніпропетровська медична академія, 2015) Кузенко, Євген Вікторович; Кузенко, Евгений Викторович; Kuzenko, Yevhen Viktorovych; Diachenko, O.; Kuzenko, O.; Olishkevich, A.The association between periodontitis and collagen damage with immune cells is an actual problem. Periodontitis is a bacterially induced exacerbation of chronic process and chronic inflammatory disease that destroys teeth supporting connective tissue. Bacteria initiate periodontitis and destruction of the alveolar periodontal connective tissue. Objectives. Immune cells location between damaged collagen fibers remains obscure and this is the purpose of the current study. Results. We have determined five variants of immune cells microenvironment: nodular, trabecular, diffuse, mixed. We have observed five types of collagen structures destruction in exacerbation of chronic process and chronic periodontal inflammation. They are characterized by swelling, pulping and insignificant necrosis. Conclusion. Connective tissue has signs of swelling and destruction during inflammation; edema is observed between collagen fibers. Collagen fiber damage during periodontitis is caused by neutrophils. Widespread edema of collagen fibers increasing of depth cells infiltration during chronic inflammation. Nodular type of immune cells microenvironment is observed during outcome of chronic inflammation. Trabecular type of immune cells microenvironment is observed during exacerbation of chronic process. Diffuse type of immune cells microenvironment is observed during chronic inflammation process.Item Лікування різних форм періодонтиту(Сумський державний університет, 2018) Лахтін, Юрій Володимирович; Лахтин, Юрий Владимирович; Lakhtin, Yurii VolodymyrovychItem Проблема верифікації генералізованого пародонтиту(Сумський державний університет, 2017) Зубик, Х.М.За даними різних авторів, захворювання пародонта займають друге місце за поширеністю серед стоматологічних хвороб. Розрізняють локалізований і генералізований пародонтит. Чинники виникнення цих форм пародонтиту різні, проте клінічна картина часто буває схожою.Item Зміни показників окиснювальної модифікації білків у щурів в динаміці розвитку експериментального пародонтиту(Сумський державний університет, 2017) Демкович, А.Є.Одне із актуальних питань сучасної стоматології полягає у з’ясуванні змін показників вільнорадикальних процесів, одним з яких є рівень окисної модифікації білків (ОМБ), у результаті якої активується протеоліз у протеосомах та підсилюються альтеративні зміни у вогнищі запалення. Окиснення амінокислот у складі білків викликає у них структурні зміни, які проявляються агрегацією, фрагментацією, а також підвищеною чутливістю до протеолізу.Item Кореляція розвитку пародонтиту з дефіцитом кальцію(Сумський державний університет, 2016) Личко, С.О.; Михайлова, Тетяна Іванівна; Михайлова, Татьяна Ивановна; Mykhailova, Tetiana IvanivnaНа сьогоднішній день захворювання пародонту займають провідне місце серед актуальних проблем стоматології Серед нозологічних форм захворювань пародонта найбільш поширеним є пародонтит. Його визначають у кожного третього пацієнта, що звертається до стоматолога. Питання про етіологію даного захворювання неодноразово порушувалось багатьма вченими та практикуючими лікарями, проте остаточної відповіді на нього не знайдено.Item Порівняльна дія мазі альтанової на тканини пародонта щурів із спонтанним пародонтитом(Сумський державний університет, 2016) Голубчук, О.О.Мета роботи – порівняти дію мазі альтанової на тканини пародонта щурів із спонтанним пародонтитом (СП). Досліди виконані на 35 білих щурах. Вони були поділені на групи: перша – інтактні, друга – тварини із СП, третя – щури із СП, яких лікували альтановою маззю 2%, четверта – щури із СП, яких лікували метилурациловою маззю 10%. Лікувальні пов’язки з препаратами накладали на ясна нижньої щелепи під ефірним рауш-наркозом, після чого щурів 2 год. утримували від приймання їжі та води протягом 5 днів. Стан тканин пародонту оцінювали візуально за наступними показниками: набряк, гіперемія ясен, наявність пародонтальних кишень, рухливість зубів. Для визначення дистрофії тканин пародонту виявляли ступінь оголення коренів молярів за методом А.В. Ніколаєвої і Є.В. Розовської.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »