Навчально-науковий медичний інститут (НН МІ)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40
Browse
22 results
Search Results
Item Фізична терапія пацієнтів з невропатією серединного нерва компресійного генезу(Сумський державний університет, 2025) Горбань, М.А.Магістерська робота присвячена удосконаленню підходів до відновлення працездатності та покращення якості життя пацієнтів із невропатією серединного нерва компресійного генезу в гострому та післягострому реабілітаційних періодах. У роботі розроблено та впроваджено програму фізичної терапії пацієнтів з невропатією серединного нерва компресійного генезу на засадах МКФ з урахуванням чинників що впивають на повсякденну життєдіяльність хворих (на рівні структури/функції та активності/участі). Програма ґрунтується на базових підходах реабілітаційної допомоги (пацієнто-центричність та проблемо-орієнтованість), на рекомендаціях міжнародних фахівців та реабілітаційному циклі Rehab-Cycle, у своїй структурі містить компоненти: обстеження або оцінювання (assesment), планування або призначення (assignment), втручання (intervention), контроль або моніторинг (evaluation). У межах дослідження було розроблено програму фізичної терапії, розраховану на 7–10 днів у гострому періоді реабілітації в умовах стаціонару та на 30 днів у післягострому періоді після виписки зі стаціонару. Програма включала базові реабілітаційні інтервенції, такі як активізація нервово-м'язового контролю, розтягування і зміцнення м'язів, сенсорна стимуляція, відновлення координації кінцівки, застосування фізичних факторів лікування, тренування функціональних рухів, а також заходи психологічної підтримки й освітні компоненти.Item Терапевтичні вправи для відновлення стабільності гомілковостопного суглобу у пацієнта внаслідок травмування: клінічний кейс(Сумський державний університет, 2025) Гостєв, О.І.В кваліфікаційній роботі було розглянуто клінічний випадок пацієнта В., 35 років, після ушкодження зв’язки правого гомілковостопного суглоба (частковий розрив ІІ ступеня), консервативне лікування. Під час дослідження використовувався комплексний підхід до складання програми фізичної терапії з урахуванням короткотермінових цілей у SMART-форматі. Розробка індивідуальної програми ФТ для покращення клініко-функціонального стану пацієнта визначило мету роботи. У дослідженні використовуються клініко-інструментальні методи: інтерв’ю; зовнішній огляд, візуальна аналогова шкала болю (ВАШ), гоніометрія, тест підйому на носки, мануальне м’язове тестування, Single Leg Stance Test, педагогічне спостереження. Розроблена нами програма фізичної терапії включала комплексний підхід: серію вправ на баланс, мануальну мобілізацію гомілковостопного суглоба за Мейтландом, функціональні вправи з виду спорту, вправи для пропріорецепції, програму пліометричних вправ, масаж, апаратну фізіотерапію, різновиди ходьби, терапевтичні вправи з обтяженням на нижні кінцівки, дихальні та загальнорозвиваючі вправи. Це дозволило доповнити існуючу програму фізичної реабілітації і відновити клініко-функціональний стан суглоба на рівні необхідному для повсякденної активності. Збір даних проводився згідно з розробленим планом програми фізичної терапії. Клінічні спостереження проводилося протягом усього періоду реабілітаційного втручання. Магістерська робота викладена на 69 сторінках. Літературних джерел 79, рисунків 10, таблиць 13, додатків 7.Item Терапевтичні вправи при гіпермобільності суглобів у пацієнтів молодого віку в різних періодах реабілітації(Сумський державний університет, 2025) Хорішко, В.Т.Магістерська робота викладена на 51 сторінці, літературних джерел 68, рисунків 2, таблиць 21, додатків 6. Список використаних джерел містить 68 джерел, із них 34 англійською мовою. У магістерській роботі застосовано об'єктивні методи оцінки фізичного стану пацієнтів, зокрема антропометричні та фізіотерапевтичні методи, гоніометрію, мануальне м'язове тестування (ММТ), візуальну аналогову шкалу (ВАШ) та опитувальник якості життя SF- 36. Використання цих інструментів дозволило здійснити точну та всебічну діагностику вихідного стану пацієнтів і оцінити ефективність проведеного фізичного втручання У роботі представлена програма фізичної терапії, яка включала терапевтичні вправи, дихальні вправи, ізометричні вправи, вправи на рівновагу та баланс, а також силові вправи. Запропоновані заходи були спрямовані на зміцнення м'язового корсету, відновлення та покращення паттернів рухів, покращення психоемоційного стану, збільшення витривалості й загальної сили м'язів тіла. Комплекс вправ позитивно впливав на функціональний стан опорно-рухового апарату та загальний рівень фізичної активності. Після проведеного фізичного втручання відзначено покращення стабільності суглобів, усіх кінцівок і хребта, підвищення сили м'язів, зменшення больових відчуттів, покращення паттернів ходи, зростання витривалості, а також покращення загальної якості життя. Позитивні результати проведеного дослідження вказують на необхідність впровадження терапевтичних вправ для пацієнтів з гіпермобільністю на усіх періодах реабілітації.Item Терапевтичні вправи для зменшення ротації хребців у дітей із С-подібним сколіозом(Сумський державний університет, 2025) Гудиліна, В.К.У магістерській роботі досліджено ефективність терапевтичних вправ, спрямованих на зменшення ротації тіл хребців у дітей із С-подібним сколіозом. Актуальність теми зумовлена високою поширеністю сколіотичних деформацій серед дітей шкільного віку та їх впливом на функціональний стан опорно-рухового апарату, дихальної і серцево-судинної систем. Метою дослідження розробити програму фізичної терапії на основі терапевтичних вправ, спрямованих на зменшення ротації хребців у дітей з С-подібним сколіозом. У роботі охарактеризовано патогенетичні механізми формування ротації хребців, обґрунтовано вибір фізіотерапевтичних методик, зокрема дихальної гімнастики, елементів методу PNF, вправ на стабілізацію тулуба та технік м’якого впливу. Проведено комплексну оцінку стану хребта в динаміці лікування із застосуванням соматоскопії, сколіометрії, тесту Адамса, функціональних тестів, а також інструментальних методів (рентгенографії, гоніометрії). Результати дослідження засвідчили позитивну динаміку - зменшення вираженості ротаційної деформації, покращення симетрії постави, нормалізацію патернів дихання. Отримані дані підтверджують ефективність цілеспрямованої терапевтичної програми як складової комплексного підходу до реабілітації дітей зі сколіозом.Item Фізична терапія пацієнтів похилого віку при остеопоротичному переломі шийки стегнової кістки в довготривалому реабілітаційному періоді(Сумський державний університет, 2024) Красновид, К.О.У даній роботі розкриваються теоретичні та практичні аспекти впливу комбінації різних типів терапевтичних вправ у програмі фізичної терапії для пацієнтів похилого віку з остеопоротичним переломом шийки стегнової кістки в довготривалому періоді реабілітації. За результатами аналізу науково-методичної літератури у процесі реабілітації були застосовані фізіотерапевтичні вправи, кінезіотейпування та масаж. В довготривалому реабілітаційному періоді фізична терапія є важливою складовою для відновлення функціональності та мобільності пацієнтів. Вона може включати різноманітні вправи з метою покращення сили м'язів, розтяжки, розвитку координації та балансу, а також покращення кінцевого результату та якості життя. У даній роботі досліджуються ефективність та безпечність комбінації різних типів терапевтичних вправ у програмі фізичної терапії для пацієнтів з остеопоротичним переломом шийки стегнової кістки. Підбираються ті вправи, які максимально сприяють відновленню м'язово-скелетної функції, зменшенню болю та покращенню рухливості без збільшення ризику нових травм. Також враховуються індивідуальні особливості кожного пацієнта. Перед складанням програми для реабілітації пацієнта обов’язково було проведено дослідження функціонального стану хворих після перелому стегна. Результати цієї роботи можуть бути корисними для фахівців у галузі фізичної терапії та реабілітації, які працюють з пацієнтами похилого віку з остеопоротичними переломами. Вони допоможуть оптимізувати програми реабілітації та покращити результати лікування пацієнтам.Item Фізична терапія при вальгусній деформації стопи у дітей дошкільного віку(Сумський державний університет, 2024) Шерстюк, М.В.У даній кваліфікаційній роботі розглянуто фізичну терапію як ефективний метод лікування вальгусної деформації стопи у дітей дошкільного віку. Вальгусна деформація характеризується неправильним викривленням стопи та може призводити до ряду подальших ускладнень, таких як плоскостопість та деформація суглобів. Це стан, що вимагає комплексного підходу до лікування. Дослідження базується на аналізі наукової літератури та практичних результатів лікування, проведеного у КНП «Дитяча клінічна лікарня Святої Зінаїди». У роботі розкрито основні принципи вибору методик фізичної терапії, які включають вправи на зміцнення м'язів, покращення діапазону рухів у стопах, тренування балансу та пропріоцептивні вправи. Окрім того, використання індивідуальних ортопедичних засобів та мануальної терапії підкреслює індивідуальний підхід до кожного випадку деформації. В результаті впровадження комплексної програми фізичної терапії спостерігається значне зниження симптомів деформації, поліпшення функціонального стану стопи та загальної рухливості у дитини. Покращення було зафіксовано за допомогою клінічних тестів та спостережень за активністю дитини у повсякденному житті. Ця робота підкреслює значення раннього діагностування та втручання у випадках вальгусної деформації стопи та показує успішність фізичної терапії як основи для відновлення та забезпечення кращої якості життя дітей. Запропоновані методи та підходи можуть бути використані для розробки індивідуалізованих реабілітаційних програм у майбутньому.Item Фізична терапія при ампутації нижніх кінцівок: кейс "Ампутація нижньої кінцівки на рівні гомілки"(Сумський державний університет, 2024) Гордієнко, І.О.У представленій роботі розкриваються загальні теоретичні і практичні проблеми реабілітації, які виникають при подоланні наслідків ампутації нижньої кінцівки у вигляді порушення статико-динамічної функції ОРА, атрофії м’язів, тугорухливості/контрактури у збережених суглобах, послаблення м’язового балансу, розлади балансу та ходьби. Розроблено алгоритм, структурні компоненти та зміст кейса фізичної терапії пацієнта після ампутації нижньої кінцівки на рівні гомілки, який базується на пацієнтоцентрованому і мультидисциплінарному підходах, індивідуалізації реабілітаційного втручання: терапевтичні вправи (пасивні, активні, ізометричні, дихальні, релаксаційні, баланс/рівновага), компресійна терапія, ПІР, контрольована ходьба з додатковими засобами пересування, дзеркально-імпульсна терапія, лімфодренажний/лікувальний масаж, преформовані фізичні чинники. Доведено ефективність кейса фізичної терапії, де інтенсивність болю за шкалою ВАШ зменшилася до показників 15,0 балів «слабкий біль». Відбулося збільшення обсягу рухів, найбільший приріст зафіксовано при русі згинання у колінному суглобі 35° та відсутність рекурвації. Показники ММТ максимально наблизилися до значень норми, де можна здійснювати рух сегментом по повній амплітуді з середнім опором в кінці руху – 4 бали. Усунено набряки та збільшено показники утримання рівноваги на протезованій кінцівці: розплющені очі – тверда поверхня 40 с /хитка поверхня 22 с, заплющені очі тверда поверхня 23 с /хитка поверхня 12 с. Показники оцінки за анкетою Locomotor capability index questionnaire у кінці реабілітаційного втручання досягли рівня К2, де пацієнт має можливість та потенціал для пересування з умінням долати низько розташовані бар’єри навколишнього середовища.Item Реабілітаційний менеджмент пацієнта після реконструкції передньої хрестоподібної зв’язки правого колінного суглоба(Сумський державний університет, 2024) Кулик, Р.О.Розроблено індивідуальну програму фізичної терапії для пацієнта після реконструкції передньої хрестоподібної зв’язки (кейс-випадок), яка включає оцінку структури, функцій, активності та участі, факторів навколишнього середовища, особистісних факторів відповідно МКФ та оцінку результатів впливу програми на показники болю та функціональний стан колінного суглоба; доповнено існуючі індивідуальні програми фізичної терапії пацієнтів після реконструкції передньої хрестоподібної зв’язки. Реалізація індивідуальної програми фізичної терапії пацієнта після реконструкції передньої хрестоподібної зв’язки сприяла поверненню контролю над м’язами оперованої кінцівки, подальшому відновленню сили та витривалості стегна та гомілки, поступовому поверненню до функціональної та професійної діяльності. Отримані в результаті обстеження позитивні результати дозволяють рекомендувати розроблений алгоритм індивідуальної програми фізичної терапії для використання в клініко-реабілітаційних умовах для лікарів ортопедів, травматологів, лікарів фізичної та реабілітаційної медицини, фізичних терапевтів та ін. За результатами обстеження пацієнта до та після впровадження програми фізичної терапії отримано наступні показники: зниження показників болю за ВАШ на 3 бали у спокої, та на 3 бали під час мобільності; показники болю за розділом А шкали WOMAC позитивні в оцінці, поліпшення на 6 балів; показник рухливості в оперованому колінному суглобі становив 56,30, а після 98,80 (покращення відбулося на 42,50); поліпшення результатів обхвату стегна на 1,6 см; приріст балів за шкалою The Lysholm Knee Scoring Scale на 32 бали; за шкалою WOMAC у пацієнта зниження загального балу відбулося на 27 балів (61 бал до фізичної терапії, 34 бали після).Item Фізична терапія після артроскопічної меніскектомії у післягострому реабілітаційному періоді(Сумський державний університет, 2024) Теницька, Я.Ю.Магістерська робота присвячена проблемі фізичної терапії після артроскопічної меніскектомії у післягострому реабілітаційному періоді. Розроблено алгоритм програми фізичної терапії після артроскопічної меніскектомії у післягострому реабілітаційному періоді, що ґрунтується на засадах доказової медицини та МКФ, враховує засади формування SMART-цілей та індивідуальні запити пацієнтів; в своїй структурі має наступні етапи – первинне обстеження функціонального статусу пацієнта та визначення його проблем і потреб, планування реабілітаційного втручання, реалізація реабілітаційного втручання, оцінка ефективності реабілітаційного втручання. Розроблений алгоритм програми фізичної терапії після артроскопічної меніскектомії у післягострому реабілітаційному періоді дозволив відновити силу та рухливість, зменшити набряк в колінному суглобі та повернути пацієнта до повноцінного повсякденного якісного життя з високим рівнем функціонування, активності та участі. Розроблений алгоритм може застосовуватись в умовах реабілітаційних відділень спеціалізованих клінічних установ що надають реабілітаційні послуги. Ефективність розробленої та впровадженої програми фізичної терапії після артроскопічної меніскектомії у післягострому реабілітаційному періоді підтверджена показниками об’єктивного обстеження та досягненням поставлених цілей: різниця у показниках об’єму стегна та гомілки оперованої кінцівки у пацієнта – 11,1 см, об’єм гомілки – 9,5 см; різниця у гоніометричних показниках оперованої кінцівки у пацієнта: активне згинання – 44,70, пасивне згинання – 55,30; різниця больового синдрому за ВАШ у пацієнта – 48 балів; різниця між показниками за шкалою IKDC у пацієнта – 36,4 балів; різниця між показниками за шкалою KOOS у пацієнта – 26,8 балів.Item Терапевтичні вправи у фізичній терапії осіб 17-25 років із сколіозом І ступеня(Сумський державний університет, 2024) Чорнобай, Р. В.У представленій роботі розкриваються особливості фізичного стану студентів, що мають захворювання опорно-рухового апарату – сколіоз першого ступеню. В роботі вивчалися фізичні та функціональні особливості, що характерні для осіб, які мають функціональні порушення хребта, вплив захворювання на індивідуально-особистісні характеристики. За результатами аналізу наукової літератури визначено значне зниження рухової активності у молодих людей. Визначено, що на момент вступу до вищого навчального закладу 35% студентів за станом здоров'я було віднесено до спеціальної групи, а захворювання опорно-рухового апарату посідали друге місце (33%). У дівчат, що мають сколіоз І ступеня, спостерігається зниження величин, що характеризують динамічні та статичні показники сили м'язів спини на 18%-40% (р<0,01; р<0,001) та черевного преса на 15%-30% (р <0,01; р<0,001). У цій групі нижче показники фізичної підготовленості: силові показники – на 40% (р<0,001), показники загальної витривалості – на 21% (р<0,01), координаційні показники – на 20%-28% (р<0,001), прояв координації у нестандартних умовах – на 28%-31% (р<0,001). Розроблена методика комплексного впливу на фізичний стан, яка сприяла збільшенню статичних та динамічних силових показників м'язів спини на 18%–66% (р<0,01; р<0,001). У цій групі збільшився рівень фізичної підготовленості: у силових показниках – на 49% (р<0,001), у показниках загальної витривалості – на 22% (р<0,01), у показниках координації – на 19%-55% (р< 0,01; р<0,001), у проявах координації у стандартних умовах – на 10–19% (р<0,05; р<0,01), у нестандартних умовах – на 5%-55% (р<0, 01-0,001). Комплексна методика, яка поєднує методи стимулювання самостійної рухової активності дівчат зі сколіозом 1 ступеня з засобами фізичної терапії та фітбол-гімнастики.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »