Ecological conflicts in modern system of nature use: theoretical and methodological aspects

Abstract

Формування ефективної системи природокористування і впровадження принципів сталого розвитку у практику суспільних відносин потребують, перш за все, удосконалення концепції природокористування. Підтримка та покращання стану довкілля – це тільки попередня умова досягнення сталого розвитку, включаючи безпеку та зростання соціальних стандартів. Однак вже сьогодні екосистеми відчувають досить серйозний вплив чинників обмежуючого характеру, які становлять суттєві загрози ефективному вирішенню завдань сталого соціально-економічного розвитку. Обмеженість природних ресурсів, підсилена нерівномірним їх розподілом, нерівним доступом до них, а також несприятливими економічними, соціальними і культурно-історичними чинниками, є причиною екологічних конфліктів. Важливою фундаментальною проблемою вивчення екологічного конфлікту є його детермінація, пов’язана із дослідженням його природи та визначення таких характеристик, як предмет, об’єкт, динаміка, типологія та методи врегулювання. На основі критичного аналізу основних економіко-екологічних і соціальних протиріч досліджено основні теоретико-методологічні аспекти екологічної конфліктології, а саме: питання детермінації екологічного конфлікту у загальній системі еколого-економічної безпеки; предмет і об'єкт екологічного конфлікту; характеристику взаємозв'язків екологічного конфлікту із ресурсними режимами. На основі аналізу класифікаційних ознак конфліктів сформовано авторську типологію екологічного конфлікту, визначено його негативні і позитивні функції, а також запропоновано відповідні методи й інструментарій його врегулювання. Виснаження природно-ресурсного потенціалу і, як наслідок, зменшення багатства нації матимуть непередбачувані негативні наслідки для еколого-економічних систем вже у найближчій перспективі. Саме з цих позицій стратегічним завданням учасників ринку є вироблення консолідованого підходу до запобігання (вирішення) екологічних конфліктів, який би ґрунтувався на адекватних і найбільш ефективних механізмах їх врегулювання і забезпечував реалізацію визначених імперативів сталого розвитку. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/27255

Формирование эффективной системы природопользования и внедрения принципов устойчивого развития в практику общественных отношений требуют, прежде всего, совершенствование концепции природопользования. Поддержка и улучшение состояния окружающей среды - это только предварительное условие достижения устойчивого развития, включая безопасность и рост социальных стандартов. Однако уже сегодня экосистемы испытывают достаточно серьезное влияние факторов ограничивающего характера, которые составляют существенные угрозы эффективному решению задач устойчивого социально-экономического развития. Ограниченность природных ресурсов, усиленная неравномерным их распределением, неравным доступом к ним, а также неблагоприятными экономическими, социальными и культурно-историческими факторами, является причиной экологических конфликтов. Важной фундаментальной проблемой изучения экологического конфликта является его детерминация, связанная с исследованием его природы и определения таких характеристик, как предмет, объект, динамика, типология и методы урегулирования. На основе критического анализа основных экономико-экологических и социальных противоречий исследованы основные теоретико-методологические аспекты экологической конфликтологии, а именно: вопросы детерминации экологического конфликта в общей системе эколого-экономической безопасности; предмет и объект экологического конфликта, характеристику взаимосвязей экологического конфликта с ресурсными режимами. На основе анализа классификационных признаков конфликтов сформировано авторскую типологию экологического конфликта, определены его негативные и позитивные функции, а также предложены соответствующие методы и инструментарий его урегулирования. Истощение природно-ресурсного потенциала и, как следствие, уменьшение богатства нации иметь непредсказуемые негативные последствия для эколого-экономических систем уже в ближайшей перспективе. Именно с этих позиций стратегической задачей участников рынка является выработка консолидированного подхода к предотвращению (решение) экологических конфликтов, который бы основывался на адекватных и наиболее эффективных механизмах их урегулирования и обеспечивал реализацию определенных императивов устойчивого развития. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/27255

The problems of determination of ecological conflict in the overall system of ecological and economic security are researched. The relationship of ecological conflict with resource regimes are defined, subject and object are characterized. Based on the analysis of classifications of conflict author's typology of ecological conflict is molded. Positive and negative functions of environmental conflict, methods and tools to resolve it are identified. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/27255