Бінарність людської агресії у теоретичному контексі "нового гуманізму"

Abstract

Вже з часів появи гайдеггерівського «Листа про гуманізм», в філософському дискурсі розпочинається переосмислення гуманізму як новоєвропейської універсалії і поняття «гуманізм» набуває плюралістичності й проблематичності. Під «новим гуманізмом» ми будемо розуміти узагальнення цих гетерогенних версій гуманізму, яке виражає нове розуміння людської суб‘єктивності та певні принципи міжособистісних стосунків та взаємин людей із зовнішнім світом і, водночас, критичне ставлення до «модерн-гуманізму». Хоча існують різні теоретичні шляхи подолання цієї спадщини доби Модерну, але різноманітні версії «нового гуманізму» поєднує спільне прагнення відмовитись від одномірного розуміння людини і її сутності. Якщо для філософії доби Просвітництва, на засадах якої і зростав «модерн - гуманізм», притаманним було зосередження уваги на позитивних проявах людського, то сучасна філософія намагається осмислити людину в усій різноманітності її проявів – як позитивних, так і негативних. Тема агресії цілком «вписується» у такі намагання, а теоретична увага до неї «живиться» ще й значною ескалацією агресії у сучасному житті людини. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31212