Дослідження репаративних властивостей нової комбінованої мазі на моделі термічного опіку у щурів

Abstract

Лікування опіків має важливе медико-соціальне значення для прискорення одужання потерпілих та повернення їм працездатності. Одним із перспективних напрямків є створення препаратів, що мають антиоксидантні властивості і чинять достатню репаративну, протизапальну дію та мають високий показник безпечності. В статті наведені результати експериментального дослідження репаративної дії мазей на основі дигідрокверцитину, коензиму Q10 та екстракту солодки, на основі рутину, коензиму Q10 та екстракту солодки та препарату порівняння мазі метилурацилової. Встановлено, що на моделі опікової рани воском у щурів мазі з дигідрокверцетином та рутином сприяють загоєнню опікових ран та проявляють виражену репаративну активність. За лікувальною дією досліджувані мазі не поступалися дії препарату порівняння. Досліджувані мазі мають виражену репаративну активність та є перспективними препаратами для подальшого фармакологічного дослідження з метою впровадження в клінічну практику.

Лечение ожогов имеет важное медико-социальное значение для ускорения выздоровления пострадавших и возвращения им трудоспособности. Одним из перспективных направлений является создание препаратов, которые обладают антиоксидантными свойствами и оказывают достаточное репаративное, противовоспалительное действие и имеют высокий показатель безопасности. В статье приведены результаты экспериментального исследования репаративного действия мазей на основе дигидрокверцитина, коэнзима Q10 и экстракта солодки, на основе рутина, коэнзима Q10 и экстракта солодки и препарата сравнения мази метилурациловой. Установлено, что на модели ожоговой раны воском у крыс мази с дигидрокверцитином и рутином способствуют заживлению ожоговых ран и проявляют выраженную репаративную активность. По лечебному действию исследуемые мази не уступали действию препарата сравнения. Исследуемые мази имеют выраженную репаративную активность и являются перспективными препаратами для дальнейшего фармакологического исследования с целью внедрения в клиническую практику.

Introduction. Burn can be defined as a tissue damage caused by a variety of agents such as heat, chemicals, electricity, sunlight, or nuclear radiation. Treatment of burns has an important medico-social significance in order to speed up the recovery of injured people and return them working ability. One of perspective directions is to create preparations that possess antioxidant properties, have sufficient reparative anti-inflammatory effect, and are safe. My aim is to assess the effect of a topical ointment with licorice extract, coenzyme Q10 and dihydroquercetin (further mentioned as LCD ointment) on healing of partial thickness burn wounds in rats. Material and Methods. Burns were modeled on 20 albino rats, weighting 260–300 g under ketamine (100 mg/kg) anesthesia by pouring hot molten wax at 80°C into pattern of 4 cm2 placed on depilated skin on one side of the animals. Rats were divided into four groups: group 1 – control group; group 2 – treated with LCD ointment; group 3 – treated with methyluracil ointment (reference-drug); group 4 – treated with ointment containing rutin, coenzyme Q10 and licorice extract (further mentioned as LCR ointment). Ointments were applied topically once a day. I performed evaluation by measuring wound contraction and recording the period of epithelialization. Results and Discussion. Topical application of ointments LCD and LCR enhanced significantly healing of burn wounds. The mean period of epithelialization was significantly reduced in topical LCD ointment (by 31.5%) group and LCR ointment (by 20.4%) group as compared to the control. Conclusion. I established that ointments LCD and LCR promoted healing of burns and exhibited evident reparative activity on the model of wax-induced burn wounds in rats. Ointments LCD and LCR reduced epithelialization period by 6.8 and 4.4 days respectively, compared to the control group. Planimetric parameters showed that burn area decreased by 63.5% on day 5 and by 98.2% on day 15 in LCD treated group; in LCR ointment group percentages of wound contraction were 44.6% and 94% respectively, which exceeded reference-drug. Therefore, ointments LCD and LCR have expressed reparative activity; they can become promising drugs for further pharmacological studies to use in clinical practice.