Please use this identifier to cite or link to this item: http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/42813
Or use following links to share this resource in social networks: Recommend this item
Title Еколого-економічна оцінка техногенних катастроф
Authors Opanasiuk, Yuliia Anatoliivna  
ORCID http://orcid.org/0000-0002-9236-8587
Keywords катастрофа техногенного характеру
еколого-економічний збиток
катастрофічний ризик
питомий збиток
зона активного ураження
галузевий компенсаційний фонд
катастрофа техногенного характера
эколого-экономический ущерб
катастрофический риск
удельный ущерб
зона активного поражения
отраслевой компенсационный фонд
man-made disasters
ecological and economic damage
specific damage
zone of active destruction
sectoral compensation fund
Type PhD Thesis
Date of Issue 2015
URI http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/42813
Publisher Вид-во СумДУ
License
Citation Опанасюк, Ю.А. Еколого-економічна оцінка техногенних катастроф [Текст]: дисертація на здобуття наукового ступеня канд. економічних наук / Ю.А. Опанасюк; Наук. кер. О.М. Теліженко. - Суми: СумДУ, 2015. - 242 с.
Abstract В дисертації обґрунтовано теоретико-методичні засади оцінювання еколого-економічного збитку від катастроф техногенного характеру з метою визначення розмірів заподіяної шкоди третім особам, а також формування компенсаційних фондів для її погашення. Розглянуто понятійний апарат економіки катастроф. Проведено аналіз методів оцінювання наслідків катастроф техногенного характеру та показано, що розглянуті методи не адаптовані до визначення еколого-економічного збитку саме від антропогенних катастроф, оскільки не враховують каскадних ефектів катастроф, а також імовірності їх виникнення. Розширені складові еколого-економічного збитку від катастроф техногенного характеру. Запропоновано експрес-метод оцінки еколого-економічних збитків від катастроф техногенного характеру та розроблено основні параметри для його використання. Удосконалено організаційно-економічний механізм компенсації збитків антропогенних катастроф на основі оцінювання еколого-економічних збитків від них, який на відміну від існуючих базується на створенні системи компенсаційних фондів на рівні держави, галузі, регіону та потенційно-небезпечних підприємств. Розроблений організаційно-економічний механізм компенсації еколого-економічних збитків від катастроф техногенного характеру третім особам. Доведено, що одним із важливих джерел відшкодування фінансових і матеріальних витрат на ліквідацію наслідків катастроф та відшкодування еколого-економічного збитку можуть стати галузеві компенсаційні фонди. Також викладено науково-методичний підхід, що дозволяє обґрунтувати розмір галузевих компенсаційних фондів для погашення еколого-економічних збитків від катастроф техногенного характеру та визначити оптимальний розподіл внесків у цей фонд небезпечних підприємств – членів фонду.
В диссертации обоснованы теоретико-методические основы оценки эколого-экономического ущерба от катастроф техногенного характера с целью определения размеров причиненного ущерба третьим лицам, а также формирования компенсационных фондов для их погашения. В работе дано авторское определение понятия «эколого-экономического ущерба от катастроф техногенного характера», под которым понимаются фактические или возможные затраты на предотвращение и ликвидацию последствий аварий и катастроф техногенного характера, а также потери доходов (прибыли) экономических субъектов, обусловленные нарушением стандартов качества окружающей среды в зоне катастрофы и на прилегающих территориях. С целью углубления и конкретизации данного понятия расширено классификацию эколого-экономического ущерба от катастроф техногенного характера. Причем, в работе выделены классификационные признаки на разных категорийно - понятийных уровнях, в частности: на уровне «катастрофа» выделены следующие классификационные признаки – по реципиентам действия, по источникам проявления; на уровне «эколого-экономический ущерб» – по месту и времени проявления, по объектам действия, факторам действия, по экономическим сферам, в зависимости от решаемых задач; на общем уровне – по территориальному распространению, по возможности предотвращения, по степени внезапности. Проведен анализ методов оценки последствий катастроф техногенного характера, в результате показано, что рассмотренные методы не адаптированы к оценке эколого-экономического ущерба именно от антропогенных катастроф, поскольку не учитывают каскадных эффектов катастроф, а также вероятности их возникновения. При этом обосновывается необходимость учета таких структурных элементов эколого-экономического ущерба как: ущерб от потери здоровья населения; ущерб от разрушения основных и потери оборотных фондов предприятия; ущерб от изъятия или нарушения сельскохозяйственных угодий; ущерб от потери древесины и другой продукции лесного хозяйства; ущерб рыбному хозяйству; ущерб от разрушения объектов жилищно-коммунального хозяйства; ущерб от уничтожения или ухудшения качества рекреационных ресурсов; расходы на ликвидацию возможных последствий катастроф. Предложен экспресс-метод оценки эколого-экономического ущерба от катастроф техногенного характера, который в отличие от существующих, использует удельные ущербы, полученные именно для характеристики катастроф техногенного характера, а также поправочный коэффициент, отражающий уровень отклонения ущербообразующих факторов от их средней величины по экономическим районам Украины, а также рассчитаны основные параметры для его использования. Доказано, что последствия катастроф техногенного характера можно рассматривать как затухающий процесс. Для описания временного изменения эколого-экономического ущерба в этом случае могут быть использованы симметричные и несимметричные спадающие функции Гаусса и Пуассона с длинными хвостами. Подход, учитывающий динамику процесса, позволяет более точно планировать необходимые расходы в специальных фондах предприятий и государства, предназначенных для ликвидации последствий катастроф техногенного характера, а также прогнозировать экономические убытки, связанные с будущими катастрофами различного типа. В работе разработан организационно-экономический механизм компенсации ущербов от антропогенных катастроф на основе оценки эколого-экономического ущерба от них, который в отличие от традиционных, базируется на создании системы компенсационных фондов. Этот механизм включает комплекс организационно-административных и экономических инструментов, сгруппированных по уровням управления: государства, отрасли, региона, опасного предприятия. С целью обеспечения поступлений средств на ликвидацию катастроф техногенного характера обоснована необходимость создания отраслевых компенсационных фондов на случай таких событий. Изложен научно-методический подход, позволяющий обосновать размер отраслевых компенсационных фондов с целью погашения эколого-экономического ущерба от катастроф техногенного характера и определить оптимальное распределение взносов в этот фонд опасных предприятий – членов фонда. В работе обосновано, что размер взноса отдельного предприятия прямо пропорционально зависит от уровня возможного эколого-экономического ущерба, вероятности наступления техногенной катастрофы и финансового состояния предприятия. Практическое значение полученных результатов диссертационной работы состоит в том, что ее теоретические и методические положения приведены к уровню конкретных методик и рекомендаций по оцениванию эколого-экономического ущерба от техногенных катастроф с целью обоснования размеров специальных фондов предприятий и государства, предназначенных для ликвидации последствий чрезвычайных ситуаций, а также прогнозирования эколого-экономических ущербов от будущих катастроф.
The thesis examined the conceptual apparatus economy disasters. The analysis methods for assessing the effects of disasters and man-made disasters shows that the methods are not adapted to the definition of ecological and economic damage from man-made disasters is because they do not take into account the cascading effects of disasters, and the probability of their occurrence. The work expanded components of ecological and economic damage from man-made disasters. A rapid method for assessing the environmental and economic damage from man-made disasters and developed the basic parameters for its use. The work developed organizational and economic mechanism of compensation based on man-made disasters assessment of ecological and economic damage from them. Also, set out the scientific and methodical approach that allows industry to justify the amount of compensation funds to cover environmental and economic damage from man-made disasters and to determine the optimal allocation of contributions to the fund hazardous enterprises - members of the fund.
Appears in Collections: Дисертації

Views

Austria Austria
1
Canada Canada
1
Czechia Czechia
2
Finland Finland
1
France France
1
Germany Germany
56762
Greece Greece
850717
Hungary Hungary
1701433
Ireland Ireland
709865307
Italy Italy
1
Kazakhstan Kazakhstan
1
Lithuania Lithuania
1
Luxembourg Luxembourg
1
Moldova Moldova
1
Netherlands Netherlands
6239
Norway Norway
1
Romania Romania
1
Russia Russia
7
Turkey Turkey
1
Ukraine Ukraine
206177
United Kingdom United Kingdom
1483732597
United States United States
-344360246
Unknown Country Unknown Country
103751

Downloads

A1 A1
1
Austria Austria
2
China China
8
Czechia Czechia
3
Denmark Denmark
1
EU EU
2
Finland Finland
6240
France France
1833048737
Germany Germany
2034268616
Hungary Hungary
1701436
Ireland Ireland
1
Italy Italy
1
Japan Japan
1
Kazakhstan Kazakhstan
1
Lithuania Lithuania
1
Netherlands Netherlands
2
Norway Norway
1
Russia Russia
3083
Sweden Sweden
1
Ukraine Ukraine
1754084105
United Kingdom United Kingdom
1483732598
United States United States
-344360229
Unknown Country Unknown Country
285

Files

File Size Format Downloads
diss_Opanasiuk.pdf 6,08 MB Adobe PDF -1827449695
critique_Zharova.pdf 3,02 MB Adobe PDF -1827449695
critique_Lesniak.pdf 3,23 MB Adobe PDF -1827449695

Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.