Особливості перебігу тяжкої негоспітальної пневмонії у вагітних поза епідемією грипу А H1N1

Abstract

Вивчити особливості негоспітальної пневмонії у вагітних, що були госпіталізовані до відділення реанімації та інтенсивної терапії (ВРІТ) в умовах відсутності епідемії високопатогенного грипу з оцінкою факторів розвитку несприятливих наслідків та урахуванням виразності системного запалення.

Изучить особенности внебольничной пневмонии (ВП) у беременных, которые были госпитализированы в отделение реанимации и интенсивной терапии (ОРИТ) в условиях отсутствия эпидемии высокопатогенного гриппа с оценкой факторов развития неблагоприятных последствий и учетом выраженности системного воспаления.

Community acquired pneumonia (CAP) is one of the most dangerous respiratory diseases that complicates pregnancy. The epidemic of influenza virus type A H1N1 (2009–2010) stressed the importance of pneumonia in pregnant to society in every country. Pregnant women make up about 2% of the general population. However, during the influenza epidemic of 2009–2010 their share among hospitalized patients was 7–10%, among persons that required treatment in the intensive care unit (ICU) – 6–9% and 10% of those who died. In consequence of increasing need of oxygen and changes in respiratory biomechanics pregnant with CAP are at high risk of development of acute respiratory failure. Thus, according to the California Pandemic (H1N1) Working Group, 22% of the total observed pregnant required hospitalization to ICU and respiratory support. Prognostic scales, such as CURB-65, PORT or SMART-COP can help to objectify doctors’ clinical judgment about the place of treatment of patients with CAP (outpatient, hospital or ICU). Another way to evaluate risk of adverse outcomes in CAP patients is by monitoring the level of systemic inflammation with either routine markers, such as white blood cells (WBC) and C-reactive protein (C-RP) or advanced methods – defining marker of bacterial inflammation procalcitonin (PCT). However, there is not enough data on the use of above mentioned scales and changes in laboratory parameters in pregnant with CAP. The aim of the study was to investigate features of communityacquired pneumonia in pregnant who were admitted to the ICU. Moreover, to assess factors of adverse outcomes, taking into account the severity of systemic inflammation.