Віддалені результати лікування неускладнених компресійних переломів нижньогрудного та поперекового відділів хребта із застосуванням малоінвазивних систем фіксації

Abstract

Неускладнені компресійні переломи грудопоперекового відділу хребта досить часто трапляються у клінічній практиці і становлять більше половини всіх переломів хребта. Найбільш поширеними скаргами хворих є нестерпний локальний біль та явища радикулалгії. Наводяться результати лікування, одержані після проведення транспедикулярної фіксації малоінвазивним методом у 34 хворих з нестабільними компресійними переломами грудопоперекового відділу хребта, середній вік пацієнтів – (53 ± 0,25) року. Проведено 34 оперативних втручання, з них у 16 випадках використовували стабілізувальні системи «Секстант», у 18 випадках – системи «Страйкер». Відзначено позитивну післяопераційну динаміку у вигляді регресу больового синдрому. Так, встановлено, що середній бал до оперативного втручання (за ВАШ) становив (8,94 ± 0,2) бала, у ранньому періоді після оперативного втручання – (2,44 ± 0,1), у проміжному – (1,62 ± 0,1), у віддаленому – (1,59 ± 0,1). Ступінь кіфотичної деформації у всіх періодах спостереження після оперативного втручання не наростав порівняно з доопераційними даними морфометрії. Таким чином, диференційоване застосування малоінвазивних хірургічних втручань є високоефективним методом лікування у хворих з нестабільними компресійними переломами грудопоперекового відділу хребта.

Uncomplicated compression fractures of thoraco-lumbar spine are quite common in clinical practice. Such fractures account for more than half of all fractures of the spine. The most common complaints of patients is local pain and radiculalgia. To reduce the trauma surrounding tissues, duration of surgery, prevention of bleeding, rapid rehabilitation and according to modern concepts of biomechanics widely implemented in practice minimally invasive transpedicular systems. In order to determine the degree of biomechanical properties of the affected vertebralmotor segment in trauma, proposed a number of methods. For the most accurate measurement used method of determining the angle of scoliotic deformation using the methods Cobb and Fergusson. The results of the treatment received after the minimally invasive pedicle fixation in 34 patients with unstable thoracolumbar compression fractures, the average age of the patients – (53 ± 0.25) years. In the appropriate clinical and neurological symptoms in all patients we include the data from spondylography with morphometry and computer tomography (CT). 17 patients (50 %) with radicular pains additionally performed magnetic resonance imaging (MRI). We have made 34 surgical interventions, of which 16 cases were used stabilizing systems "Sextant", in 18 cases – "Stryker". All patients have been activated in the next 18–20 hours after setting the stabilizing systems. The average time patients stay in hospital was (3.7 ± 0.2) days. Noting the positive dynamics in the form of post-operative pain recourse. Thus, it was found that the mean score before surgery (VAS) was (8.94 ± 0.2) points, in the early period after surgery – 2.44 ± 0.1 in the interim – (1.62 ± 0.1) in the distant – (1.59 ± 0.1). The degree of kyphosis in all periods of observation after surgery does not fall as compared to the preoperative morphometry results. Thus, differentiated application of minimally invasive methods of treatment is a highly effective treatment for patients with unstable thoracolumbar compression fractures.

Неосложненные компрессионные переломы грудопоясничного отдела позвоночника довольно часто встречаются в клинической практике. Именно такие переломы составляют более половины всех переломов позвоночника. Наиболее распространенными жалобами больных являются невыносимая локальная боль и явления радикулалгии. Приведены результаты лечения, полученные после проведения транспедикулярной фиксации малоинвазивным методом у 34 больных с нестабильными компрессионными переломами грудо-поясничного отдела позвоночника, средний возраст пациентов – (53 ± 0,25) лет. Проведено 34 оперативных вмешательства, из них в 16 случаях использовали стабилизирующие системы «Секстант», в 18 случаях – системы «Страйкер». Отмечено положительную послеоперационную динамику в виде регресса болевого синдрома. Так, установлено, что средний балл до оперативного вмешательства (по ВАШ) составлял (8,94 ± 0,2) балла, в раннем периоде после оперативного вмешательства – (2,44 ± 0,1), в промежуточном – (1,62 ± 0,1), в отдаленном – (1,59 ± 0,1). Степень кифотической деформации во всех периодах наблюдения после оперативного вмешательства не нарастала по сравнению с дооперационными результатами морфометрии. Таким образом, дифференцированное применение малоинвазивных хирургических вмешательств является высокоэффективным методом лечения у больных с нестабильными компрессионными переломами грудопоясничного отдела позвоночника.