Please use this identifier to cite or link to this item: http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/46375
Title: Формування синдрому емоційного вигорання у медичних працівників різних спеціальностей
Other Titles: Формирование синдрома сгорания у медицинских работников различных специальностей
Burnout syndrome formation among medical workers of different specialities
Authors: Mudrenko, Iryna Hryhorivna 
Potapov, Oleksandr Oleksandrovych
Sotnikov, Dmytro Dmytrovych
Svyrydenko, Diana Yuriivna
Yurchenko, Viktoriia Serhiivna
Keywords: синдром емоційного вигорання
емоційне виснаження
деперсоналізація
редукція професійних досягнень
лікарі- психіатри
лікарі соматичного профілю
медичні сестри
синдром эмоционального выгорания
эмоциональное истощение
деперсонализация
редукция профессиональных достижений
врачи-психиатры
врачи соматического профиля
медицинские сестры
emotional burnout
emotional exhaustion
depersonalization
reduction of professional achievements
psychiatrists
doctors of somatic profile
nurses
Issue Year: 2016
Publisher: Сумський державний університет
Citation: Формування синдрому емоційного вигорання у медичних працівників різних спеціальностей [Текст] / І.Г. Мудренко, О.О. Потапов, Д.Д. Сотніков [та ін.] // Журнал клінічних та експериментальних медичних досліджень. - 2016. - Т. 4, № 2. - С. 316-323.
Abstract: У ході дослідження ми вивчили закономірності формування синдрому емоційного вигорання у трьох групах медичних працівників: у лікарів-психіатрів, лікарів-інтерністів, медичних сестер психіатричних закладів. Метою дослідження стало визначення вираженості цього синдрому залежно від стажу роботи на посаді та статі в окремих групах респондентів. Обстеження проводили за допомогою опитувальника вигорання (перегорання) К. Маслач. Усього взяли участь в опитуванні 62 медичних працівники. За результатами обробки одержаних даних ми встановили, що медичні сестри мають високий рівень показників за шкалами «Емоційне виснаження», «Деперсоналізація», «Редукція професійних досягнень». Лікарі демонструють середній ступінь вираженості деперсоналізації та редукції професійних досягнень, у лікарів-психіатрів в процесі професійної діяльності формується високий ступінь емоційного виснаження. Ми встановили деякі закономірності, на підставі чого дійшли висновку, що безпечним щодо збереження психічного здоров’я та запобігання формуванню емоційного виснаження є стаж середнього медичного працівника безпосередньо в контакті з психічно хворими до 10 років, в подальшому стрімко формуються ознаки емоційної та психічної виснаженості (p < 0,001). У лікарів-психіатрів і терапевтів така тенденція відсутня, стаж роботи на формування емоційного виснаження не впливає. Динаміка показників деперсоналізації у медичних працівників не виявила достовірної залежності від стажу. Ознаки емоційного відсторонення, байдужості, формального виконання професійних обов'язків без особистісної участі і співпереживання формуються і досягають у середніх медичних працівників вираженого ступеня, а у лікарів – середнього вже через декілька років безпосереднього спілкування з психічно хворими пацієнтами і потім упродовж всієї діяльності тримаються на однаковому рівні. Гендерний аналіз продемонстрував, що жінки внаслідок хронічного стресу та перевтоми на роботі більш схильні до редукції своїх професійних досягнень, ніж працівники чоловічої статі (p < 0,05)
В ходе исследования нами изучены закономерности формирования синдрома эмоционального выгорания в трех группах медицинских работников: врачей-психиатров, врачей-интернистов, медицинских сестер психиатрических учреждений. Целью исследования стало определение выраженности данного синдрома в отдельных группах респондентов в зависимости от стажа работы на должности и пола. Обследование проводилось с помощью опросника выгорания (перегорания) К. Маслач. Всего приняли участие в опросе 62 медицинских работника. По результатам обработки полученных данных нами установлено, что медицинские сестры имеют высокий уровень показателей по шкалам: «Эмоциональное истощение», «Деперсонализация», «Редукция профессиональных достижений». Врачи демонстрируют среднюю степень выраженности деперсонализации и редукции профессиональных достижений, у врачей-психиатров в процессе работы формируется высокая степень эмоционального истощения. Нами установлены некоторые закономерности, на основании чего мы пришли к выводу, что безопасным по сохранению психического здоровья и предотвращению формирования эмоционального истощения является стаж среднего медицинского работника непосредственно в контакте с душевнобольными до 10 лет, в дальнейшем стремительно формируются признаки эмоционального и психического истощения (p < 0,001). У врачей-психиатров и терапевтов такая тенденция отсутствует, стаж работы на формирование эмоционального истощения не влияет. Динамика показателей деперсонализации у медицинских работников не выявила достоверной зависимости от стажа. Признаки эмоционального отстранения, равнодушия, формального выполнения профессиональных обязанностей без личностного участия и сопереживания формируются и достигают у средних медицинских работников выраженной степени, а у врачей – средней уже через несколько лет непосредственного общения с душевнобольными пациентами и затем на протяжении всей деятельности держатся на одинаковом уровне. Гендерный анализ показал, что женщины в результате хронического стресса и переутомления на работе более склонны к редукции своих профессиональных достижений, чем работники мужского пола (p < 0,05).
We studied regularities of burnout syndrome formation in three groups of medical workers: psychiatrists, internship doctors and hospital nurses of psychiatric establishments. The aim of the study is determination of syndrome manifestation depending on work experience on the position and gender in separate groups of respondents. The study was carried out according to Maslach Burnout Inventory, the value of three scales “Emotional exhaustion”, “Depersonalization”, “Reduction of professional achievements” was figured out. The total amount of respondents – 62 medical workers. According to results of given data processing we determined that the hospital nurses have high level of all indices on a scale: “Emotional exhaustion”, “Depersonalization”, “Reduction of professional achievements”. The doctors show the average degree of depersonalization manifestation and reduction of professional achievements, in psychiatrists the high degree of emotional exhaustion is formed during professional activity. We established some regularity according to which we concluded that the work experience of paramedical worker immediately in contact with the mentally ill up to 10 years is maximal as for mental health preservation and prevention of emotional exhaustion. Henceforth, the signs of emotional and mental exhaustion are rapidly formed (p < 0,001). In psychiatrists and somatic practitioners such a tendency is absent, the work experience doesn’t influence on emotional exhaustion formation. Indices dynamics of depersonalization in medical workers didn’t reveal dependence on work experience. The signs of emotional non-responsiveness, indifference, formal fulfillment of duties without personal involvement and empathy are formed and acquire high degree in paramedical workers, and average one in doctors in some years after immediate contact with mentally ill patients and then keeps at the same level. Gender analysis showed that women in the result of chronic stress and overwork are more prone to reduction of professional achievements than men (p < 0.05).
URI: http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/46375
Type: Article
Appears in Collections:Журнал клінічних та експериментальних медичних досліджень (2013-2018)

Views
Other73
Canada1
China1
Germany2
France4
United Kingdom1
Italy3
Poland1
Russia5
Ukraine46
United States8
Downloads
Other20
Germany3
France3
Russia5
Ukraine15
United States2
South Africa1


Files in This Item:
File Description SizeFormatDownloads 
Mudrenko_Potapov_Sotnikov.pdf639.61 kBAdobe PDF49Download


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.