Проблема діагностики емоційного інтелекту

Abstract

Статтю присвячено вивченню проблеми діагностики емоційного інтелекту. Зроблено акцент на існуванні двох груп підходів до розуміння емоційного інтелекту. У рамках змішаних моделей та моделей характеристик емоційний інтелект виступає як складне утворення, що включає як когнітивні здібності, так і особистісні риси. Представники моделей здібностей інтерпретують емоційний інтелект як суто когнітивну здібність. Відповідно зазначеним підходам визначено дві групи методик для з'ясування рівня розвитку емоційного інтелекту: тести-завдання та опитувальники. Опитувальники, як правило, використовують вчені, які трактують емоційний інтелект як особистісну рису; тестам-завданням надають перевагу дослідники, які розуміють емоційний інтелект як когнітивну здібність особистості. Здійснено аналіз особливостей застосування вказаних методик. Висвітлено результати проведеного дослідження рівня розвитку емоційного інтелекту та його компонентів із застосуванням таких методик як тест Дж. Мейєра, П. Селовея, Д. Карузо та опитувальник «Емоційний інтелект» Д.В. Люсіна. Встановлено, що респондентам бракує вміння ідентифікувати емоції (як власні, так і емоції інших), а також використовувати знання про емоції для збільшення своєї особистісної ефективності. Представлено результати кореляційного аналізу отриманих даних. За допомогою використання Торонтської алекситимічної шкали доведено конвергентну валідність використаних методик. Підтверджено припущення про те, що як тести-завдання, так і опитувальники на визначення рівня емоційного інтелекту вимірюють один і той самий конструкт. Обґрунтовано доцільність комплексної діагностики емоційного інтелекту шляхом використання різних методичних підходів.

Статья посвящена изучению проблемы диагностики эмоционального интеллекта. Сделан акцент на существовании двух групп подходов к пониманию эмоционального интеллекта: смешанные модели и модели способностей. Согласно указанным подходам определены две группы методик для выяснения уровня развития эмоционального интеллекта: тесты-задачи и опросники. Опросники, как правило, используют ученые, которые трактуют эмоциональный интеллект как личностную черту; тесты-задачи предпочитают исследователи, которые понимают эмоциональный интеллект как когнитивную способность личности. Осуществлен анализ особенностей применения указанных методик. Представлены результаты проведенного исследования уровня развития эмоционального интеллекта и его компонентов с применением таких методик как тест Дж. Мейера, П. Селовея, Д. Карузо и опросник «Эмоциональный интеллект» Д.В. Люсина. Установлено, что респондентам не хватает умения идентифицировать эмоции (как собственные, так и эмоции других), а также использовать знания об эмоциях для увеличения своей личностной эффективности. Представлены результаты корреляционного анализа полученных данных. Посредством использования Торонтской алекситимической шкалы доказано конвергентную валидность использованных методик. Подтверждено предположение о том, что как тесты-задачи, так и опросники на определение уровня эмоционального интеллекта измеряют один и тот же конструкт. Обоснована целесообразность комплексной диагностики эмоционального интеллекта путем использования различных методических подходов.

This article is devoted to the problem of emotional intelligence measurement. The focus is made on the existence of two groups of approaches to emotional intelligence understanding. Within the mixed models and trait models emotional intelligence emerges as a complex construct, including both cognitive abilities and personality traits. The representatives of ability models interpret emotional intelligence as cognitive capability. According to the mentioned approaches two groups of emotional intelligence measurement were identified: achievement tests and questionnaires. Questionnaires are generally used by scientists who interpret emotional intelligence as a personality trait; achievement tests are popular among researchers who understand the emotional intelligence as cognitive ability of the personality. The analysis of the applying peculiarities of mentioned measurements is made. The results of carried investigation of emotional intelligence and its components level are highlighted. Mayer-Salovey-Caruso Emotional Intelligence test (MSCEIT) and D. Ljusin questionnaire “Emotional Intelligence” are used. The results indicate that participants feel lack of ability to identify emotions (both their own and of other people) and to use the knowledge about emotions to increase their personal effectiveness. A data correlation analysis result is presented. The convergent validity of the used measurements is proved by the Toronto Alexithymia Scale. The assumption that both achievement tests and questionnaires for emotional intelligence level determination measure the same construct is proved. The advisability of measuring emotional intelligence using different methodological approaches is substantiated.