Реалізація семантичної моделі «фізичні та емоційні стани людини – світіння» у германських і слов’янських мовах

Abstract

У статті описано моделі семантичного розвитку лексем з поняттєвим компонентом “світло” у германських та слов’янських мовах, у яких значення світіння походить від значення фізичних чи емоційних відчуттів людини, при цьому визначено мотиваційну основу семантичних трансформацій. Семантичні ланцюжки описано на осі “праіндоєвропейська мова – давні мови – сучасні мови”. Використання зіставного методу уможливило виокремлення спільного та відмінного у мовах зазначених груп.

The determination of the semantic laws in the development of the lexis of modern languages at different stages of their development is one of the main issues of historical linguistics. The article deals with the elaboration of the semantic models of the words denoting light in the Germanic and Slavonic languages in which the meaning of shining stems from the meaning of physical or emotional state. The motivational basis of the evolution of the light semantics is elucidated. The semantic chains which describe the development of the lexemes under consideration are shown along the axis “proto- language – old languages – modern languages”. By means of the contrastive method the common and distinctive features in the aforementioned groups of languages are established.

Статья посвящена описанию моделей семантического развития лексем с семантическим компонентом “свет” в германских и славянских языках, в которых значение света происходит от значения физического или эмоционального состояния человека, при этом определяется мотивационная основа развития значения свечения. Семантические цепочки описаны на оси “праиндоевропейский язык – давние языки – современные языки”. С помощью сопоставительного метода выделяется общее и отличительное в языках указанных групп.