Особливості кардіоремоделювання у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та метаболічним синдромом

Abstract

Кардіоремоделюючі процеси при артеріальній гіпертензії істотно впливають на характер перебігу і прогноз захворювання, а також є самостійним фактором ризику розвитку серцево-судинних ускладнень. Метою дослідження було вивчення особливостей кардіоремоделюючих процесів у хворих на артеріальну гіпертензію при наявності та відсутності метаболічного синдрому. Були обстежені 128 пацієнтів з артеріальною гіпертензією та метаболічним синдромом, які склали основну групу, та 112 хворих на артеріальну гіпертензію без метаболічного синдрому, які склали контрольну групу. Хворим обох груп була проведена ехокардіографія, за даними якої визначали основні показники та тип ремоделювання. Отримані результати демонструють більш виражені ознаки гіпертрофії лівого шлуночка у пацієнтів основної групи, в якій однаково часто спостерігався як ексцентричний, так і концентричний тип гіпертрофії лівого шлуночка. Крім того, в даній групі спостерігалася більш виражена діастолічна дисфункція. Артеріальна гіпертензія у поєднанні з метаболічним синдромом супроводжується більш вираженими кардіоремоделюючими процесами міокарда.

Кардиоремоделирующие процессы при артериальной гипертензии существенно влияют на характер течения и прогноз заболевания, а также являются самостоятельным фактором риска развития сердечно-сосудистых осложнений. Целью исследования было изучение особенностей кардиоремоделирующих процессов у больных артериальной гипертензией при наличии и отсутствии метаболического синдрома. Были обследованы 128 пациентов с артериальной гипертензией и метаболическим синдромом, которые составили основную группу, и 112 больных артериальной гипертензией без метаболического синдрома, которые составили контрольную группу. Больным обеих групп была проведена эхокардиография, по данным которой определяли основные показатели и тип ремоделирования. Полученные результаты демонстрируют более выраженные признаки гипертрофии левого желудочка у пациентов основной группы, в которой одинаково часто наблюдался как эксцентрический, так и концентрический тип гипертрофии левого желудочка. Кроме того, в данной группе наблюдалась более выраженная диастолическая дисфункция. Артериальная гипертензия в сочетании с метаболическим синдромом сопровождается более выраженными кардиоремоделирующими процессами миокарда.

Left ventricular hypertrophy (LVH) is the most characteristic cardiac damage in arterial hypertension (AH) and substantially influences the course and prognosis. LVH is an independent risk factor for cardiovascular complications. Currently, however, the structural and functional features of cardiac remodeling in patients with arterial hypertension and concomitant metabolic syndrome (MS) have been insufficiently studied. The purpose of our research was to study the characteristics of cardioremodeling processes in patients with arterial hypertension in the presence and absence of metabolic syndrome. We examined 128 patients with arterial hypertension and metabolic syndrome, who formed the basic group, and 112 hypertensive patients without MS, who formed the control group. Patients in both groups underwent echocardiography with assessment of basic indicators and types of LV remodeling. Assessment of left ventricular diastolic function was performed in pulsed mode doplerEchoCG. Statistical significance of differences was determined using T-test and Fisher’s criteria (φ). The results obtained show more expressed signs of LVH by echocardiography data in the basic group compared to control (p < 0,01), the main indicators of LVH in hypertensive patients with metabolic syndrome were: interventricular septum thickness was (1.30 ± 0.01) cm, thickness of left ventricular posterior wall – (1.26 ± 0.01) cm, left ventricular mass index – (144.3 ± 5.23) g/m2. These results are related to chronic increasing of blood pressure, hormonal and metabolic disorders in MS. In hypertensive patients with MS violations of left ventricular geometry were absent in 8 patients (6 %) compared with 15 patients in the control group (13 %) (φ = 1.72, p < 0.05). In patients of control group the incidence of concentric left ventricular hypertrophy (CLVH) was significantly higher compared to hypertensive patients with MS, 67 people (60 %) compared with 60 patients (47 %), respectively (φ = 1.85, p < 0.05). However, eccentric left ventricular hypertrophy (ELVH) significantly was more frequent in basic group compared with the control, 56 (44 %) and 19 (17 %) patients, respectively (φ = 4.25, p < 0.01). Concentric left ventricular remodeling most rarely encountered in both groups: 11 patients (10 %) versus 4 (3 %), respectively (φ = 2.09, p < 0.05). Arterial hypertension in combination with metabolic syndrome is accompanied by more expressed cardioremodeling processes. Violation of LV geometry was significantly more frequent in arterial hypertension with metabolic syndrome. In the structure of violations both eccentric and concentric type of hypertrophy are equally often found. In addition, the presence of concomitant metabolic syndrome causes a more expressed diastolic dysfunction. Thus, the examination and treatment of hypertensive patients with MS should include the diagnostic, treatment and prevention of myocardial hypertrophy and diastolic dysfunction, because these cardioremodeling processes are independent risk factors for cardiovascular complications.