Please use this identifier to cite or link to this item: http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/49567
Or use following links to share this resource in social networks: Recommend this item
Title Видовий спектр та анибіотикорезистентність мікробіоти носоглотки дітей хворих на гострі респіраторні вірусні інфекції
Authors Holubnycha, Viktoriia Mykolaivna  
Dmitrova, Yevheniia Vasylivna
Smiian, Oleksandr Ivanovych  
Ivakhniuk, Tetiana Vasylivna  
Хатинська, Ж.В.
Перешивайло, О.І.
ORCID http://orcid.org/0000-0002-1241-2550
http://orcid.org/0000-0001-8225-0975
http://orcid.org/0000-0001-5851-2218
Keywords мікробіота носа та зіва
микробиота носа и зева
microbiota of the nose and throat
респіраторні віруси
респираторные вирусы
respiratory viruses
антибіотики
антибиотики
antibiotics
чутливість
чувствительность
sensitivity
Type Article
Date of Issue 2016
URI http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/49567
Publisher Сумський державний університет
License
Citation Видовий спектр та анибіотикорезистентність мікробіоти носоглотки дітей хворих на гострі респіраторні вірусні інфекції [Текст] / В.М. Голубнича, Є.В. Дмітрова, О.І. Сміян [et al.] // Журнал клінічних та експериментальних медичних досліджень. – 2016. – Т. 4, № 4. – С. 530-536.
Abstract Мета: дослідити видовий спектр та антибіотикорезистентність мікробіоти носоглотки у дітей хворих на гострі респіраторні вірусні інфекції. Матеріали та методи: обстеженню підлягали 98 дітей віком від 3 до 7 років хворих на гострі респіраторні вірусні інфекції. Мікробіологічне дослідження поєднувало використання полімеразноланцюгової реакції для встановлення етіологічної структури гострих респіраторних вірусних інфекцій та класичних бактеріологічних методик для встановлення бактеріально-грибкової складової мікрофлори носоглотки. Чутливість виділених бактерій до антибіотиків визначали із застосуванням диско-дифузійного методу. Результати: видовий склад збудників респіраторних вірусних інфекцій був представлений риновірусами (28,6 %), аденовірусами (24,3 %), респіраторно-синцитіальними вірусами (8,6 %), вірусами парагрипу І та ІІІ типу (8,6 %), метапневмовірусами (4,3 %), вірусами грипу А та В (22,9 %), коронавірусами (4,3 %). Супутня бактеріально-грибкова мікрофлора була представлена переважно стафілококами, стрептококами, мікрококами, коринебактеріями та грибами роду Candida. Умовно-патогенні мікроорганізми домінували серед представників грибково-бактеріальної складової мікрофлори (52,3 % випадків). Одночасне виділення вірусів та умовнопатогенних мікроорганізмів відмічалося у 17,7 ± 0,61 % пацієнтів. Більшість штамів (58,0 %) проявляли стійкість до 2–3 антибіотиків, 25,0 % були резистентними до всіх антибіотиків. Найбільша кількість виділених мікроорганізмів були чутливими до левофлоксацину (65,9 %) та ципрофлоксацину (69,3 %). Висновки: Домінуючими етіологічними агентами у дітей із гострими респіраторними вірусними інфекціями є риновіруси (28,6 %), аденовіруси (24,3 %) та віруси грипу В (14,3 %). Умовно-патогенні мікроорганізми виділяються в 52,3 % проб, серед них переважають стафілококи (35,7 %) та стрептококи (29,2 %). Умовно-патогенні представники мікробіоти найчастіше є чутливими до левофлоксацину (65,9 %) та ципрофлоксацину (69,3 %).
Цель: исследовать видовой спектр и антибиотикорезистентность микробиоты носоглотки у детей больных острыми респираторными вирусными инфекциями. Материалы и методы: было обследовано 98 детей в возрасте от 3 до 7 лет больных острыми респираторными вирусными инфекциями. Микробиологическое исследование материала от больных сочетало использование полимеразно-цепной реакции, для установления этиологической структуры острых респираторных вирусных инфекций, и классических бактериологических методик, для установления бактериально-грибковой составляющей микрофлоры носоглотки. Чувствительность выделенных бактерий к антибиотикам определяли с использованием диско-диффузионного метода. Результаты: видовой состав возбудителей респираторных вирусных инфекций был представлен риновирусами (28,6 %), аденовирусами (24,3 %), респираторно-синцитиальными вирусами (8,6 %), вирусами парагриппа I и III типа (8,6 %), метапневмовирусами (4,3 %), вирусами гриппа А и В (22,9 %), коронавирусами (4,3 %). Сопутствующая бактериально-грибковая микрофлора была представлена преимущественно стафилококками, стрептококками, микрококками, коринебактериями и грибами рода Candida. Среди представителей грибково-бактериальной микрофлоры условнопатогенные микроорганизмы доминировали (52,3 % проб). Одновременное выделение вирусов и условно-патогенных микроорганизмов отмечалось у 17,7 ± 0,61 % пациентов. Большинство штаммов (58,0 %) проявляли устойчивость к 2–3 антибиотикам, 25,0 % были резистентными ко всем антибиотикам. Наибольшее количество выделенных микроорганизмов были чувствительными к левофлоксацину (65,9 %) и ципрофлоксацину (69,3 %). Выводы: доминирующими этиологическими агентами у детей с острыми респираторными вирусными инфекциями являются риновирусы (28,6 %), аденовирусы (24,3 %) и вирусы гриппа В (14,3 %). Условно-патогенные микроорганизмы выделяются в 52,3 % проб, среди них превалируют стафилококки (35,7 %) и стрептококки (29,2 %). Условно-патогенные представители микробиоты наиболее чувствительны к левофлоксацину (65,9 %) и ципрофлоксацину (69,3 %).
Objective: To investigate the species range and antibiotic resistance of the nasal-pharyngeal microbiota in children with acute respiratory viral infections. Materials and methods: The investigation of the nasal-pharyngeal swab from 98 children with acute respiratory viral infections was conducted. Microbiological studies included PCR to establish the etiological structure of acute respiratory viral infections and classical bacteriological methods to determine bacterial and fungal component of the nasal-pharyngeal microflora. The sensitivity of isolated bacteria to antibiotics was determined by using disc-diffusion method. Results: Species composition of respiratory viral infections pathogens consists of rhinoviruses (28.6 %), adenovirus (24.3 %), respiratory syncytial virus (8.6 %), parainfluenza virus types I and III (8.6%), metapneumovirus (4.3%), influenza viruses A and B (22.9 %), coronavirus (4.3 %). Concomitant bacterial and fungal microflora was represented mainly by staphylococci, streptococci, micrococci, Corynebacterium and fungi genus Candida. Opportunistic microorganisms dominated among the fungal-bacterial microflora component (52.3 % species). The simultaneous selection viruses and opportunistic microorganisms was noted in 17.7 ± 0.61 % of patients. Most strains (58.0 %) showed resistance to 2–3 antibiotics, 25.0 % strains were resistant to all antibiotics. Greatest number of selected microorganisms was susceptible to levofloxacin (65.9 %) and ciprofloxacin (69.3 %). Conclusions: The dominant etiological agents in children with acute respiratory virus infections are rhinoviruses (28.6 %), adenoviruses (24.3 %) and influenza viruses B (14.3 %). Opportunistic microorganisms are isolated in 52.3 % of samples. Staphylococci (35.7 %) and streptococci (29.2 %) are dominant. Opportunistic pathogens are susceptible to levofloxacin (65.9 % strains) and ciprofloxacin (69.3 % strains).
Appears in Collections: Журнал клінічних та експериментальних медичних досліджень (2013-2018)

Views

Canada Canada
1
China China
1
France France
1604
Germany Germany
96772
Greece Greece
1
India India
1
Ireland Ireland
1076147
Italy Italy
1
Lithuania Lithuania
1
Netherlands Netherlands
802
Poland Poland
1
Russia Russia
1
Singapore Singapore
86076948
Sweden Sweden
1
Ukraine Ukraine
6260127
United Kingdom United Kingdom
3131667
United States United States
480866506
Unknown Country Unknown Country
6260126

Downloads

China China
3
France France
1
Germany Germany
1940677
India India
1
Lithuania Lithuania
1
Ukraine Ukraine
18767931
United Kingdom United Kingdom
1
United States United States
480866507
Unknown Country Unknown Country
6

Files

File Size Format Downloads
Holubnycha_sensitivity.pdf 652,31 kB Adobe PDF 501575128

Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.