Дисоціація свідомості та несвідомого як психологічний механізм підвищення навіюваності у сугеренда

Abstract

У даній статті автор розглядає дисоціацію свідомості й несвідомого в якості базового психологічного механізму підвищення навіюваності сугеренда. Дисоціація свідомості й несвідомого, з одного боку, депотенціалізує свідомість, а з іншого боку - актуалізує несвідоме психічне, що і є фундаментальною умовою підвищення сприйнятливості сугеренда до інформаційних впливів сугестора в процесі комунікації.

В данной статье автор рассматривает диссоциацию сознания и бессознательного в качестве базового психологического механизма повышения внушаемости суггеренда. Диссоциация сознания и бессознательного, с одной стороны, депотенциализирует сознание, а с другой - актуализирует бессознательное психическое, что и является фундаментальным условием повышения восприимчивости суггеренда к информационным воздействиям суггестора в процессе коммуникации.

In this article the author examines the dissociation of consciousness and unconsciousness as a basic psychological mechanism suggestibility raising. Dissociation of consciousness and unconsciousness, on the one hand, depotentialization of consciousness, on the other hand - actualize unconscious mental process, which is a fundamental condition for increasing the susceptibility to informational influence in the process of communication.