Концентрація власності та конкуренція на банківських ринках

Abstract

У багатьох країнах банкам заборонено мати великі пакети акцій. Автори даної статті аналізують, чи обмежує це конкуренцію на дуополістичному кредитному ринку. Крупні акціонери можуть впливати на рішення менеджерів стосовно результатів роботи, обираючи структуру капіталу (Брандер та Льюіс, 1986). Для власника пакету акцій боргове зобов’язання має додаткову вигоду: воно “дисциплінує” менеджера шляхом зниження суми вільних грошових потоків, з яких менеджер може “перенацілювати” капітал. Автори показали, що наявність власників пакетів у економічній системі часто веде до загострення конкуренції у банківському секторі. Отже, обмеження розміру пакету акцій може мати антиконкурентні наслідки.

Many countries prohibit large shareholdings in their domestic banks. The authors examine whether such a restriction restrains competition in a duopolistic loan market. Large shareholders (blockholders) may influence managers’ output decisions by choosing capital structure, as in Brander and Lewis (1986). For the blockholder, debt has an additional benefit: it “disciplines” a manager by reducing the amount of free cash flow from which the manager can divert funds. The authors show that an economy with blockholders often leads to a more competitive banking sector. Hence, a restriction on the size of blockholdings can have anti-competitive results.