Роль ліквідності банків у банківських та небанківських конгломератах: дані з Тайваню

Abstract

У роботі вивчається роль банку в конгломераті, роль, яку найкраще вивчати протягом “поганого” періоду. За допомогою використання унікальних даних про кредитні угоди банків Тайваню автори проаналізували дві гіпотези. Перша розширена гіпотеза стосовно обмеженої ліквідності, яка доводить, що протягом несприятливого періоду інвестиції фірм, що належать до небанківської групи, є більш обмеженими, ніж під час звичайного (нормального) відрізку часу, не може бути відхилена. Цей же аргумент, однак, не може розповсюджуватись на компанії з банківської групи. По-друге, розширену гіпотезу про гарантію ліквідності, яка доводить, що протягом несприятливого періоду фірми можуть отримати кошти лише тоді, коли вони є членами групи банків, основна діяльність якої пов’язана з фінансуванням, також прийнято.

This paper studies the roles of a bank in a conglomerate, roles which are best investigated during a bad period. We examine two hypotheses using Taiwan’s unique bank loan transaction data. Firstly, our extended liquidity constrained hypothesis which argues that during a bad period, investments of firms in a non-bank group are more severely constrained than they are during a normal period cannot be rejected. The same argument, however, does not hold true for firms in a bank group. Secondly, our extended liquidity insurance hypothesis which argues that during a bad period, firms can obtain funds only when they are in a bank group with a financially related core business is also accepted. When they are in a bank group with a core business unrelated to finance, the hypothesis is not expected to hold.