Плеоназм і тавтологія у діловому мовленні

Abstract

У статті розкриваються поняття «тавтологія» та «плеоназм», підкреслюється їх відмінність. Автор вмотивовує стилістичне використання цих фігур та визначає їх роль у діловому мовленні. Стверджується, що такі види надмірностей, як плеоназм і тавтологія, є небажаним явищем ділового спілкування. Багатослів’я є результатом бідності, одноманітності словника, невмінням обрати тип мовлення, доречний у певній ситуації, а тому його треба уникати у професійній сфері.

В статье раскрываются понятия «плеоназм» и «тавтология», подчёркивается их различие. Автор мотивирует стилистическое использование этих фигур и определяет их роль в деловой речи. Утверждается, что такие виды излишеств, как плеоназм и тавтология, являются нежелательными явлениями делового общения. Многословие является результатом бедности, однообразия словаря, неумения выбирать манеру изложения мысли, характерную для определённой ситуации и поэтому его необходимо избегать в профессиональной сфере.

This article deals with the notions of tautology, pleonasm and their differences. The author motivates the stylistic use of these constructions and defines their role in the business speech. It is affirmed that such kinds of excesses as pleonasm and tautology are undesirable phenomenon of business communication. The verbose is the result of poverty, monotony of the dictionary and lack of skill to choose the type of speech which is appropriate in a particular situation therefore it should be avoided in the professional sphere.