Please use this identifier to cite or link to this item: http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/64483
Or use following links to share this resource in social networks: Recommend this item
Title Досвід застосування безінтерферонових схем лікування ХГС. Порівняльна характеристика ефективності різних схем лікування гепатиту С
Other Titles Experience of using CHC regimens without interferon. comparative characteristics of the effectiveness of various treatment regimens hepatitis C
Authors Мороз, Л.В.
Алхазов, Ю.
Абдуллаєва, Н.
Андросова, О.С.
Куляс, С.М.
Давидюк, І.О.
Keywords гепатит
hepatitis
безінтерферонова схема лікування гепатиту С
безинтерфероновая схема лечения гепатита С
Type Conference Papers
Date of Issue 2017
URI http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/64483
Publisher Сумський державний університет
License
Citation Досвід застосування безінтерферонових схем лікування ХГС. Порівняльна характеристика ефективності різних схем лікування гепатиту С [Текст] / Л.В. Мороз, Ю. Алхазов, Н. Абдуллаєва [та ін.] // Інфекційні хвороби в практиці лікаря-інтерніста: сучасні аспекти : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Суми, 25-26 травня 2017 р. / Редкол.: М.Д. Чемич, В.В. Ільїна, Л.В. Мороз та ін. - Суми : СумДУ, 2017. - С. 183-186.
Abstract Хронічний вірусний гепатит С (ХГС) на сучасному етапі являє собою вагому медико-соціальну проблему охорони здоров’я і займає домінуюче місце серед вірусних гепатитів. За даними ВООЗ в світі нараховується понад 185 млн. людей, які інфіковані вірусом гепатиту С. Кожного року близько 3-4 млн. осіб інфікується ВГС, більше ніж 500 тис. – помирають від ускладнень, індукованих ВГС, включаючи цироз печінки та гепатоцелюлярну карциному. Більше 15 років пройшло з моменту появи перших схем ПВТ, які включали комбінацію пегільованого інтерферону (ПЕГ-ІФН) і рибавірину протягом 24 або 48 тижнів в залежності від генотипу вірусу. Ефективність даних схем становила 50% і більше в залежності від предикторів відповіді на ПВТ. В 2011 році в клінічній практиці почали застосовувати препарати з прямою противірусною дією (ППД), такі як, інгібітори вірусної протеази 1-го покоління (телапревір та боцепревір). Частота СВВ у хворих на ХГС при використанні цих препаратів зросла в 1,5 рази. В 2014 році були зареєстровані нові препарати ППД 2-го покоління софосбувір- блокатор РНК-полімерази, семіпревір – блокатор протеази NS3/4A та даклатасвір – блокатор NS5A, що дозволило збільшити частоту СВВ до 90% і вище. Далі почались з’являтись нові препарати ППД, які стали проривом в лікування ХГС, як у наївних пацієнтів, так і тих, хто мав невдалий досвід лікування. Результати багатьох клінічних досліджень показали, що СВВ при застосуванні безінтерферонових схем терапії досягається у 96-98% пацієнтів з ХГС, навіть на фоні цирозу печінки та невдач попередніх курсів терапії. Однак, дані, отримані в реальній практиці ще малочисельні та іноді суперечливі, тому метою нашого дослідження було порівняти ефективність різних схем ПВТ у хворих на ХГС.
In the article are available results of treatment regimens of different combinations of drugs direct antiviral action.
Appears in Collections: Наукові видання (МІ)

Views

China China
1
Finland Finland
1
Germany Germany
1
Lithuania Lithuania
1
Netherlands Netherlands
465
Sweden Sweden
1
Ukraine Ukraine
209
United Kingdom United Kingdom
1628
United States United States
929
Unknown Country Unknown Country
18

Downloads

China China
1
Czechia Czechia
1
Germany Germany
1
Ukraine Ukraine
185
United Kingdom United Kingdom
1
Unknown Country Unknown Country
18

Files

File Size Format Downloads
Moroz_hepatyt.pdf 1,81 MB Adobe PDF 207

Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.