Please use this identifier to cite or link to this item: http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/65803
Or use following links to share this resource in social networks: Recommend this item
Title Rhizoma vs radix vs hyphe: рівні розуміння мереж
Other Titles Rhizoma vs radax vs hyphe: level understanding of toils
Authors Книш, І.
Keywords ризома
радікс
гіф
мережа
номада
мережеве гіф-суспільство
метафора
дискурс
нелінійні та лінійні утворення
кіберпростір
гіфпростір
синергетика
rhizome
radix
hyphe
network
nomads
network hyphe-society
metaphor
discourse
nonlinear and linear structures
cyberspace
hyphspace
Synergetics
Type Article
Date of Issue 2017
URI http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/65803
Publisher Сумський державний університет
License
Citation Книш, І. Rhizoma vs radix vs hyphe: рівні розуміння мереж [Текст] / І. Книш // Світогляд - Філософія - Релігія. - Суми: СумДУ. - 2017. - Вип. 12. - С. 25-45.
Abstract З’ясовано етимологічну невідповідність метафоричного вживання поняття “ризома”, запозиченого Ж. Дельозом і Ф. Гваттарі з біології, яке б мало слугувати підгрунтям і формою для реалізації їхнього “номадологічного проекту”. Здійснено аналіз термінів “rhizoma”, “radix”, “hyphe”, отримано підстави стверджувати, що більш доречним є саме третій термін. Доведено, що Ж. Дельоз і Ф. Гваттарі, чітко та правильно визначаючи і даючи грунтовні характеристики нелінійних утворень, невдало обрали ризому як метафору. На прикладі мережі Internet розглянуто процеси, які відбуваються у нелінійних утвореннях, та проаналізовано відповідні метафори. Доведено, що мережні утворення змінюють середовище, при цьому у людській свідомості відбувається зміна розуміння стосовно цього утворення. Засвідчено, що у “гіфі” переплітаються як горизонтальні, так і вертикальні зв’язки, які є нелінійними, на противагу лінійному “кореню”, який відображає вертикальні та лінійні зв’язки, а також “ризомі”, яка охоплює горизонтальні (міжвидові) та площинні зв’язки. Обгрунтовано, що для визначення і пояснення сучасного стану мережі доцільно вживати термін “гіфа”, на противагу ранньому Internetу, який можна схарактеризувати як “радікс” та “ризому”. Проаналізовано принципи зв’язку і гетерогенності, множинності, незначущого розриву, картографії та декалькоманії, застосовані Ж. Дельозом і Ф. Гваттарі для характеристики ризоми. Доведено, що з огляду на необхідність пояснення процесів, які відбуваються у нелінійних утвореннях, притаманних некласичному періоду розвитку наукового знання, зокрема кіберпростору першого порядку, більш адекватним видається поняття “радікс”; для нелінійних процесів, тобто кіберпростору другого порядку (який ми визначаємо як гіфпростір) постнекласичного періоду, придатний термін “гіфа” замість запропонованого Ж. Дельозом і Ф. Гваттарі поняття “ризома”. З’ясовано, що дослідники, чітко і правильно визначаючи нелінійні процеси та даючи їх докладні характеристики, невдало обрали як метафору “ризома”. Уважаємо за доцільне в цьому контексті вживати метафору “гіфа”. Зазначено, що процеси, які відбуваються у синергетиці, також характерні й для гіфпростору, тобто являють собою нелінійні структури.
The study focuses on etymological discrepancy of the concept of the “rhizome” borrowed by G. Deleuze and F. Guattari from biology which became the basis and the form for realization of their “nematological project”. Our analysis of concepts of “rhizome”, “radix”, and “hyphe” has given the reason to state that the third term is more appropriate as a metaphor. It has been grounded that G. Deleuze and F. Guattari accurately and precisely identified and explicitly characterized nonlinear structures but advanced the “rhizome” as an inappropriate metaphor. Thus, the Internet has been taken as an example for considering processes that occur in nonlinear structures and for analyzing appropriate metaphors. It has been proved that network structure formations change the environment, herewith in the human mind there is a change in the understanding of this structure. The conclusion has been made that nonlinear horizontal and vertical connections are interlinked in the “hyphe” in contrast to the linear “radix”, which reflects vertical and linear connections, and the “rhizome” which encompasses horizontal (trans-species) and plane connections. In order to identify and explain the modern global network, it is recommended to use the term “hyphe” as opposed to the early Internet, which can be characterized as “radix” and “rhizome”. The study focuses on the analysis of the main traits of the rhizome: connection, heterogenesis, multiplicity, a signifying rupture, cartography, and decalcomania applied by G. Deleuze and F. Guattari to characterize nonlinear structures. But it is necessary to explain the processes occurring in nonlinear structures that were typical of the non-classical period of scientific knowledge, particularly, cyberspace of the first order, and, therefore, the term “radix” seems to be more appropriate for them; as to nonlinear processes, namely, cyberspace of the second order (we define it as hyphspace) of the post-non-classical period, it is more appropriate to use the term “hyphe” instead of the “rhizome” concept proposed by G. Deleuze and F. Guattari. It has been grounded that the French researchers accurately and precisely identified nonlinear structures and gave them detailed specifications but advanced the “rhizome” as an inappropriate metaphor. We can conclude that in this context, it is appropriate to apply the metaphor of “hyphe”. It is worth noting that the processes of Synergetic are also characteristic of hyphspace, that is, they are nonlinear structures.
Appears in Collections: Наукові видання (ІФСК)

Views

Germany Germany
32
Ukraine Ukraine
310
United States United States
2
Unknown Country Unknown Country
25

Downloads

China China
3
France France
3
Germany Germany
2
Russia Russia
2
Ukraine Ukraine
370
United States United States
1
Unknown Country Unknown Country
67

Files

File Size Format Downloads
Knysh_Rhizoma.pdf 6,18 MB Adobe PDF 448

Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.