Please use this identifier to cite or link to this item: http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/68779
Or use following links to share this resource in social networks: Recommend this item
Title Лакуни лексико-семантичного поля гумор: лексикографічний аспект
Other Titles Лакуны лексико-семантического поля ЮМОР: лексикографический аспект
Lacunae in lexico-semantic field of HUMOUR: lexicographic modus
Authors Shvachko, Svitlana Oleksiivna  
Kobiakova, Iryna Karpivna  
Анохіна, Т.О.
ORCID http://orcid.org/0000-0002-2119-1884
http://orcid.org/0000-0002-9505-2502
Keywords лакунікон
лакуникон
lacunicon
лексикографічний аналіз
лексикографический анализ
lexicographic experiment
гуморикон
юморикон
humouricon
Type Article
Date of Issue 2018
URI http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/68779
Publisher Одеська міська друкарня
License
Citation Швачко, С.О. Лакуни лексико-семантичного поля гумор: лексикографічний аспект [Текст] / С.О. Швачко, І.К. Кобякова, Т.О. Анохіна // Записки з романо-германської філології. – 2018. – Вип. 1 (40) – С. 54–64. - DOI: https://doi.org/10.18524/2307-4604.2018.1(40).137059.
Abstract У статті розглядається питання лакунікону в ендозоні лексико-семантичного поля ГУМОР (ЛСПГ) англомовного дискурсу (об’єкт дослідження). Предметом дослідження є виявлення активних та маргінальних груп (синсет) однойменної категорії, метазнаків міжжанрових лакун гумору, іронії, сатири. Матеріалом лексикографічного експерименту слугував тлумачний аутентичний словник та джерела когерентних висловлень із художніх текстів. В ідеалізованій моделі ЛСПГ об’єкт дослідження представлений у статусі емоційно-мислительної категорії когнітивного, афективного ґатунку, ознак, за якими препаруються мовленнєві акти та комунікативної доброзичливості. Активна група гуморикону позначена позитивною конотацією, маргінальна структура – позитивно-негативним симбіозом, що маркує спроможність трансмісії гумору в інші жанри (іронії та сатири) в процесі фрактального запозичення ознак вихідного жанру. Розпізнання онтології лакун відбувається шляхом димензіонального виміру недискрентних величин – понять та їх базових метазнаків. Під лакуніконом розуміємо феномен пропуску, який розкривається вічними законами розвитку мови та її підсистем. Лакунарність зобов’язана дії факторів культурем, лінгворем, архаїзмів, неологізмів, семантичних модифікацій, ментальних син- крет та омовленню стилістичними засобами. Лакунарність проявляється в усіх модусах мови та когнітивній діяльності. У статті спрацьовує комплексний підхід до референтів, онтогносеологічна ідентифікація об’єктів детермінується їх природою. Термінологізація та детермінологізація метазнаків лакунікону діє за принципом ad pro toto (мікросистема мови маркується за тенденціями макросистеми – мови). Актуальність роботи перегукується із топікальністю сьогоденних проблем, емпатією учених, дослідників до живого мовлення, когнітивної діяльності, проблем лакунарності в науковій картині світу. Лакунікон спрацьовує таким чином в усіх жанрах, дискурсах, його потенція залежить від інтенції адресанта та природи релевантних об’єктів. Для лакунікону спільним є відсутність лексичного оформлення при чинній семантизації – представленості семи без лексеми. Гумор не знає границь, він генерується в конситуаціях слів, словосполучень та висловлень. Перспективним є осмислення ознак міжжанрового гуморикону у різних дискурсах мови.
В статье исследуется вопрос лексического лакуникона в русле лексико-семантического поля ЮМОР (ЛСПЮ) англоязычного дис курса (объект исследования). Предметом исследования являются активные и мар- гинальные группы ЛСПЮ, метазнаки юмористического жанра. Материалом лексико-графического эксперимента являются аутентичные словарные статьи и когерентные высказывания из художественных текстов. Юмор в идеализированной модели ЛСПЮ представлен в образе эмоционально-мыслительной категории, когнитивно-аффективный статус которой препарируется добродушными коммуникативными актами. Активная синкрета ЛСПЮ представлена положительными коннотациями, а в маргинальной группе срабатывает позитивно-негативная коннотация. В работе используется комплексный подход к объектам исследования – их онтогносеологическая идентификация. Эмпатируется принцип ad pro toto (часть вместо целого), микросистема лакуникона отражает потенции макросистемы языка. Под лакуниконом понимаем феномен пропуска, который раскрывается вечными законами развития языка и его подсистем. Лакунарность мотивируется факторами действующих культурем, лингворем, архаизмов, неологизмов, семантических модификаций, ментально-лингвистических синкрет, а также оязыковлением, стилистическими средствами. Лакунарность проявляется во всех модусах языка и когнитивной деятельности. В статье срабатывает комплексный подход к референтам, онтогно-сеологическая идентификация которых детерминируется их природой по принципу ad pro toto (часть вместо целого). Микросистема языка маркируется по тенденциям самой макросистемы. Актуальность работы перекликается с топикальностью научной картины мира, интенциями ученых, исследователей к проблемам живой речи и когнитивной деятельности. Потенции лакунарности детерминируются интенциями адресантов от феноменов добродушности к аттракторам веселого и неожи- данного. В маргинальной группе юморикона большую часть занимают 15 позиций лакуникона, актуализируемые аллонимами с неполным набором атрибутов исследуемой леммы. Перспективным является исследование малых жанров (юмора, иронии и сатиры) в бисемии их полярного бытия.
The article in question deals with lacunicon in the English discourse. The properties of the object are being analyzed in the lexicographic experiment. The authentic dictionary entries make the investigation go. The paper verifies the taxonomy of active and marginal synsets. The statistic data are objectivized by the dimension validity. The abstract notions are being explained properly by basic metasigns. Their terminological paradigm mirrors the macrosystem of a language. The key units of humour are funny, amusing, queer, ridiculous, mind, liquid. The last two words (mind, liquid) refer to historical saga of humour, nowadays they are diachronically adherent. Tautology works mostly with marginal units which serve three masters – genres of humor, irony and satire. Humour is an aesthetic thinking category of anthropocentric and mentalese nature. It brings people high spirits and merry making. Humourous words transmit to irony and satire. Perspective vistas of scientific picture envisage the deeper investigation of irony and satire genre on lexicographic modus. Tautology is frequently considered with humourous elements in the entries, but it badly needs synsets company. The lexicographic analysis of the humour clusters raise many problems of perspective vistas. Processes of convergence and divergence go alongside in the genre triad – humour, irony, satire. The latter are highly anthropocentric with the polar author’s intentions – to help people, to comfort them and make a hard blow on them or destroy them. There works the law (tendency) of attraction and repelling. The humour marginal allonyms are not repellers with irony and satire. They are attractors herein. The intentions of the authors are being explicated by the language potentialities. The processes of convergence and divergence are volumous: synsets work wonders with allonyms, tautology yields poor results. Stylistic devices are highly beneficial: zeugma, oxymoron, periphrases.
Appears in Collections: Наукові видання (ІФСК)

Views

Germany Germany
199951483
Greece Greece
36727
Ireland Ireland
1728244
Lithuania Lithuania
1
Netherlands Netherlands
1356
Sweden Sweden
18363
Ukraine Ukraine
-2098819506
United Kingdom United Kingdom
1642346620
United States United States
-1114194926
Unknown Country Unknown Country
12455482

Downloads

Belgium Belgium
1
China China
1
Ireland Ireland
1
Lithuania Lithuania
1
Ukraine Ukraine
1767408523
United Kingdom United Kingdom
1
United States United States
-871913697
Unknown Country Unknown Country
3456484

Files

File Size Format Downloads
Shvachko_Kobiakova_Anohina.pdf 726.43 kB Adobe PDF 898951315

Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.