Germanische rezeption im wortschat der ruthenen

Abstract

У статті досліджуються германізми в тезаурусі русинської мови на основі тлумачних етимологічних словників русинської, німецької, української, польської, російської мов. Основна увага приділяється умовам запозичення та рецепції лексем з урахуванням фонетичних законів, що діють у вихідній мові, мові-посереднику та мові запозичення, історичних подій, менталітету та виявленню причин змін у фонетичній, смисловій, стилістичній, конотативній семантиці запозиченого слова. При аналізі русинського тезауруса визначається активність запозичень. Встановлюються історичні зв’язки русинів з австрійцями, німцями, поляками, росіянами, євреями, і яким чином це пов’язано з лінгвістично-культурними особливостями. У когнітивному дослідженні історичних лінгвістичних і психічних взаємозв’язків використовується науково-порівняльний метод, заснований на синхронії і діахронії розвитку мови. Психолінгвістичні методи дозволяють визначити принципи організації лексичних одиниць з точки зору психічних, ментальних і емоційних процесів. За допомогою психолінгвістичних методів можна зрозуміти, як організовуються фрагменти мовної свідомості у носіїв мови, і виявляються в психіці обєктивно існуючі смислові зв’язки. В рамках аналізу семантики запозичених німецьких слів в русинській мові, що відображають предмети психічної та матеріальної культури русинів, була досліджена додаткова лінгвістично-етнічна інформація. Було встановлено, що вивчені німецькі запозичення дають нам уявлення про мовні контакти русинів. Розвиток суспільства завжди прогресивно і містить в собі своєрідність національних культур та історичних епох. В статье исследуются германизмы в тезаурусе русинского языка на основе толковых этимологических словарей русинского, немецкого, украинского, польского, русского языков. Основное внимание уделяется условиям заимствования и рецепции лексем с учетом фонетических законов, действующих в исходном языке, языке-посреднике и языке заимствования, исторических событий, менталитета и выявлению причин изменений в фонетической, смысловой, стилистической, коннотативной семантике заимствованного слова. При анализе русинского тезауруса определяется активность заимствований. Устанавливаются исторические связи русинов с австрийцами, немцами, поляками, русскими, евреями, и каким образом это связано с лингвистическикультурными особенностями. В когнитивном исследовании исторических лингвистических и психических взаимосвязей используется научно-сравнительный метод, основанный на синхронии и диахронии развития языка. Психолингвистические методы позволяют определить принципы организации лексических единиц с точки зрения психических, ментальных и эмоциональных процессов. С помощью психолингвистических методов можно понять, как организуются фрагменты языкового сознания у носителей языка, и выявляются в психике объективно существующие смысловые связи. В рамках анализа семантики заимствованных германских слов в русинском языке, отражающих предметы психической и материальной культуры русинов, была исследована дополнительная лингвистически-этническая информация. Было установлено, что изученные германские заимствования дают нам представление о языковых контактах русинов. Развитие общества всегда прогрессивно и содержит в себе своеобразие национальных культур и исторических эпох.

Im Artikel werden die Germanismen im Wortschatz der ruthenischen Sprache auf der Basis der Bedeutungs- und Herkunftswörterbücher der ruthenischen, deutschen, ukrainischen, polnischen, russischen Sprachen geforscht. Der Schwerpunkt liegt auf den Bedingungen der Entlehnung und der Rezeption der Lexeme unter Berücksichtigung der phonetischen Gesetze, die in der Quellsprache, der Vermittlersprache und der Entlehnngssprache wirken, der Mentalität, und der Identifizierung der Ursachen von Veränderungen in der phonetischen, semantischen, stilistischen, konnotativen Semantik des geliehenen Wortes. Bei der Analyse des ruthenischen Wörterbuches wird die Aktivität der Funktion der Entlehnungen bestimmt. Es werden die historischen Verbindungen der Ruthenen mit den Österreichern, Deutschen, Polen, Russen, Juden festgestellt, und auf welche Weise es mit den linguistischkulturellen Besonderheiten verbunden ist. Bei der kognitiven Forschung der historischen sprachlichen und mentalen Wechselbeziehungen wird die wissenschaftliche vergleichbare Methode verwendet, die auf der Synchronie und Diachronie der Sprachentwicklung basiert. Psycholinguistische Methoden lassen die Prinzipien der Organisierung der lexikalischen Einheiten aus der Sicht der psychischen, mentalen und emotionalen Prozesse feststellen. Mit Hilfe der psychisch–linguistischen Methoden kann man klarstellen, wie die Fragmente des Sprachbewußtseins bei dem Sprachträger bei der Entlehnung der fremdsprachlichen Wörter organisiert wird, und in der Psyche objektiv existierende semantische Wortverbindungen entdecken. Im Rahmen der Analyse der Semantik der entlehnten germanischen Wörter im Ruthenischen, die die Dinge der mentalen und materiellen Kultur der Ruthenen widerspiegeln, wurden einige zusätzliche linguistisch-ethnische Angaben studiert. Aufgrund der erforschten germanischen Entlehnungen im Ruhenischen wurde die Vorstellung über die Sprachkontakte der Ruthenen mit den Vertretern anderer Sprachgruppen bekommen. Die gesellschaftliche Entwicklung ist immer progressiv und enthält in sich die Eigentümlichkeit der nationalen Kulturen und historischen Epochen.

The article investigates Germanisms in the thesaurus of the Ruthenian language on the basis of etymological dictionaries of the Ruthenian, German, Ukrainian, Polish and Russian languages. The main attention is paid to the conditions of borrowing and reception of lexemes, taking into account the phonetic laws in the source language, the intermediate language and the language of borrowings, historical events and mentality. Moreover, the causes of changes in the phonetics, semantics, stylistics and connotation of the borrowed words have been identified. The analysis of the Ruthenian thesaurus has shown the activity of borrowings. The historical links of Ruthenians with Austrians, Germans, Poles, Russians and Jews have been established and how they are connected with linguistic and cultural features. The cognitive research of historical linguistic and mental interrelations employs the comparative method based on synchrony and diachrony of the language development. The psycholinguistic methods allow determining the principles of lexical units organization from the point of view of psychical, mental and emotional processes. They facilitate understanding how fragments of linguistic consciousness are organized in native speakers and objectively existing semantic connections are revealed in the psyche. The analysis of semantics of borrowed Germanic words in the Ruthenian language, reflecting the subjects of mental and material culture of Ruthenians has helped obtain additional linguistic and ethnic information. The study of Germanic borrowings in the Ruthenian language has given an idea of the language contacts of Ruthenians with the representatives of other language groups. The development of society is always progressive and contains the peculiarities of national cultures and historical epochs.