Формування спеціалізованого інвестиційного фонду для забезпечення енерго- та ресурсозбереження на підприємствах, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність

Abstract

Мета статті полягає в обґрунтуванні доцільності формування спеціалізованого інвестиційного фонду (буфера) на підприємствах, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, виокремлення напрямків його створення та шляхів використання з позиції постулатів сталого розвитку в контексті енерго- та ресурсозбереження. Відзначено, що курс на забезпечення сталого розвитку кожного підприємства, виробництва, організації є необоротною та адекватною до сучасних реалій тенденцією. Необхідність проведення переоснащення виробництв або побудова нових потужностей, заснованих на постулатах сталого розвитку, вимагає фінансових вливань, на що підприємство часто не має достатнього обсягу оборотних ресурсів, вдаючись до банківського кредитування або пошуку інвесторів, що знижує економічний ефект від взятого підприємством курсу та робить його залежним від зовнішніх кредиторів. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є створення на підприємствах спеціалізованих інвестиційних буферів у вигляді відокремленого рахунка, який стане тим інструментом, що зможе забезпечити фінансову незалежність компанії в питаннях енерго- та ресурсозбереження; буде потужним антикризовим механізмом забезпечення фінансової стійкості в умовах мінливості економічного клімату та імпульсом для якісного розвитку підприємництва на благо країни та суспільства.

Цель статьи состоит в обосновании целесообразности формирования специализированного инвестиционного фонда (буфера) на предприятиях, осуществляющих внешнеэкономическую деятельность, выделение направлений его создания и путей использования с позиции постулатов устойчивого развития в контексте энерго- и ресурсосбережения. Отмечено, что курс на обеспечение устойчивого развития каждого предприятия, производства, организации является необратимой и адекватной современным реалиям тенденцией. Необходимость проведения переоснащения производств или строительство новых мощностей, основанных на постулатах устойчивого развития, требует финансовых вливаний, на что предприятие часто не имеет достаточного объема оборотных ресурсов, прибегая к банковскому кредитованию или поиску инвесторов, что снижает экономический эффект от взятого предприятием курса и делает его зависимым от внешних кредиторов. Перспективой дальнейших исследований в данном направлении является создание на предприятиях специализированных инвестиционных буферов в виде отдельного счета, который станет тем инструментом, что сможет обеспечить финансовую независимость компании в вопросах энерго- и ресурсосбережения; будет мощным антикризисным механизмом обеспечения финансовой устойчивости в условиях изменчивости экономического климата и импульсом для качественного развития предпринимательства на благо страны и общества.

The article is aimed at substantiating the feasibility of forming a specialized investment fund (buffer) in enterprises engaged in foreign economic activities, allocating the directions of its creation and ways of using it from a view of sustainable development in the context of energy and resource saving. It is specified that the course towards ensuring the sustainable development of each enterprise, production, organization constitutes a tendency that is irreversible and adequate to modern realities. The need to re-equipe production facilities or to build new capacities based on the postulates of sustainable development requires financial injections that enterprise often cannot afford, having no sufficient volume of revolving resources, seeking bank credits or investors, which reduce the economic effect of the chosen course and makes the enterprise dependent on external creditors. Prospect for further research in this direction is the creation of specialized investment buffers in the form of a separate account in the enterprises, which will become the instrument that will assist ensuring the financial independence of company in terms of energy and resource saving; will be a powerful anti-crisis mechanism for ensuring financial sustainability in the face of a volatile economic climate and, at the same time, an impetus for the qualitative development of entrepreneurship for the benefit of the country and society.