Лингвистические атрибуты английских числительных и денумеративов

Abstract

Стаття фокусує увагу на семантичних та формальних девіаціях числівників та їх денумеративів в англомовному дискурсі (об’єкт дослідження), процесах їх модифікації, конвергенції та дивергенції зазначеної діади (предмет дослідження). Поставлені завдання вирішуються в ендозонах етимологічних джерел, термінологізації та детермінологізації, дискурсивному аналізі, у фразеологічній лексикалізації, у словотворчій активності та лакунології. Актуальність роботи верифікується її топікальністю та зацікавленістю учених цією малодослідженою проблемою. Емпіричним матеріалом дослідження слу- гували автентичні лексикографічні статті та релевантні ситуації з різних дискурсів. Лінгвістичний експеримент об’єктував статистичні дані про семантичну дистанцію між числівниками та денумеративами. У роботі використаний досвід учених з про- блем квантитативності та сучасних методів дослідження. У статті зроблено аналіз лінгвістичних атрибутів числівників за схемою сім чудес – виразом, що слугує конекто- ром змістовної частини. Робота забезпечується дією універсальних та релевантних спеціальних методів. Пріоритетними виступають дискурсивний, компаративний та синергетичний підходи до емпіричного матеріалу. Серед дериватів-денумеративів вио- кремлюються лексичні одиниці частиномовного корпусу та службові синтаксичні слова. Формалізація їх статусу у різних дискурсах об’єктивує дієвість процесів конвергенції та дивергенції. Семантично ближчими є одиниці типу three → third class, в яких денумера- тив зберігає сему трійки, але збагачується при цьому квалітативною семою. Атрибута- ми лакунарності числівників та денумеративів виступають категорії негації, пропуску, нестачі імплікованих референтів. Результати творчого пошуку мають вихід у теорію квантитативності та практичну дидактику, фокусуючи увагу на прикладній значущості теоретичного матеріалу. Перспективою в роботі є подальше лінгвістичне дослідження атрибутів мезуративів (слова міри й ваги) з огляду на те, що числівники та слова міри й ваги є базовими метаметазнаками біцентричного лексико-семантичного поля кількості.

В статье фокусируется внимание на семантических и формальных девиациях чис- лительных и их денумеративов в англоязычном дискурсе (объект исследования), про- цессах их модификации, конвергенции и дивергенции указанной диады (предмет иссле- дования). Поставленные задачи решаются в эндозонах этимологических источников, терминологизации и детерминологизации, дискурсанализе, во фразеологической лекси- кализации, во словообразовательной активности референтов и семантической опусто- шенности (лакунологии). Актуальность работы верифицируется ее топикальностью, заинтересованностью ученых этой малоисследованной проблемой. Эмпирическим мате- риалом послужили аутентичные лексикографические статьи и релевантные ситуации разных дискурсов. Лингвистический эксперимент объективировал статистические дан- ные о семантической дистанцией между числительными и денумеративами. В работе использован опыт ученых по проблемам квантитативности и современным методам научного поиска. В статье осмыслены лингвистические атрибуты числительных по схеме семь чудес – выражению, которое служит коннектором содержательной части ра- боты. Методология статьи обеспечивается действием универсальных и релевантных лингвистических методов. Приоритетными выступают дискурсивный, компаративный и синергетический подходы к эмпирическому материалу. Среди дериватов-денумеративов обособляются лексические единицы частеречно- го корпуса и служебные синтаксические слова. Формализация их статуса в разных дис- курсах объективирует действенность процессов конвергенции и дивергенции. Семан- тически близкими являются единицы типа three → third class, в которых денумератив сохраняет сему тройки, обогащаясь при этом квалитативной семой. Атрибутами ла- кунарности числительных и денумеративов выступают категории негации, пропуска, отсутствия имплицированных референтов. Результаты творческого поиска имеют выход в теорию квантитативности и практическую дидактику, фокусируя внимание на прикладной значимости теоретического материала. Перспективой в работе является дальнейшее лингвистическое исследование атрибутов мезуративов (слова меры и веса) ввиду того, что числительные и слова меры и веса являются базовыми метаметазнака- ми бицентрического лексико-семантического поля количества.

The article in question deals with the linguocognitive aspects of the English numerals and denumerals, it focuses upon their definition, aims, methods of investigation, empiric material, formal and semantic and formal modifications and further perspectives. The problem of the semantic deviations of numerals and denumerals is being studied in terms of the contrastive approach. The major stages of numerals background their linguistic attributes: etymological sources, terminology, determinology, discourse, phraseology, deviation and lacunarity. The center of the paper is devoted to the relation between numerals and their derivatives – notional words and syntactic formants. Hypothesis states: the words with common meanings undergo similar modifications. The definitions of objects facts have been extracted from the authentic English dictionaries and literary texts. The touched upon problems have been analyzed by adequate methods. Topicality of the research is determined by the modern trends in linguistics. The objectives of the paper concern the English quantitative words in their evolutionary modifications. The attempt has been made to clarify the status of the investigated units in the lexico-semantic field of quantity. At work is the idea of constant changes on the vectors of convergence and divergence. The results of investigation are of theoretical and practical values for they expand the theory of quantification and render the material for didactic studies. The further investigation envisages the problems of measure and weight wor